Рішення № 11361249, 22.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 20/219-09-6044 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Науково - впроваджувального малого підприємства учбового комплексу "Техноінформкомплекс"

про внесення змін до договору оренди

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Бобикін О.М., діючий за дов. №01-13/11417 від 22.12.2009року.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Науково - впроваджувального малого підприємства учбового комплексу "Техноінформкомплекс" про внесення змін до договору оренди, в якій просить змінити у додатку 1 до договору оренди нежитлового приміщення №326/201 від 23.11.2004року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Науково - впроваджувальним малим підприємством учбовим комплексом "Техноінформкомплекс", розрахунок орендної плати з 01 січня 2007року. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до п. 2.5 договору оренди №326/201 від 23.11.2004року за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської з дня їх вступу у законну силу.

Зазначеними у цьому пункті законодавчими актами позивач вважає ст.118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, а також розпорядження Кабінету Міністрів України №301-р від 23.05.2007р.

Відповідач - Науково - впроваджувальне мале підприємство учбовий комплекс "Техноінформкомплекс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвал на орендну адресу, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленням про вручення судових ухвал, у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Крім того, на виконання вимог суду представником позивача було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що відповідач - Науково - впроваджувальне мале підприємство учбовий комплекс "Техноінформкомплекс" знаходиться за юридичною адресою, яка зазначена у договорі, у зв'язку з чим, судом було також направлено ухвали на юридичну адресу, які були повернуті поштою із відміткою „ адресат невідомий” та „вибув”.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою голови господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року строк розгляду справи було продовжено на один місяць. При цьому, необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення №326/201 від 01.04.2000року, 23.11.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Науково - впроваджувальним малим підприємством учбовим комплексом "Техноінформкомплекс" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №326/201 у новій редакції, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 196,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 27, під розміщення учбового центру.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 23.12.2008 року.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 23.11.2004р. №326/201, орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 року № 1054-XXIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”.

Відповідно до умов укладеного договору №326/201 від 23.11.2004року, а саме п.п. 2.2., 2.4., за орендоване приміщення орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди 968,55 грн., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15-го числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

П. 2.5. вищезазначеного договору передбачає, що за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Згідно до умов п. 4.1 договору №326/201 від 23.11.2004року, вказане у п. 1.1. приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під розміщення учбового центру.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору оренди №326/201 від 23.11.2004року за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Враховуючи, що жодна із сторін після закінчення строку дії договору не вчинила передбачені законом дії щодо припинення договору, строк договору був автоматично пролонгований, у відповідності до ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

26.06.2007р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з пропозицією №01-15/844 (а.с.13) про внесення змін до договору оренди від 23.11.2004року в частині перерахунку орендної плати на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786 (зі змінами), починаючи з 01 січня 2007 року, шляхом підписання відповідного додаткового погодження до договору оренди.

Згідно до запропонованого додаткового погодження до договору оренди нежитлового приміщення №326/201 від 23.11.2004року (а.с.14) орендна плата розрахована, виходячи зі ставки від експертної вартості приміщення, встановленої змінами до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, а саме 10% - для розміщення навчального закладу і складає за перший місяць –січень 2007р., з урахуванням податку на додану вартість та індексу інфляції, 3723, 86 грн.

Враховуючи відсутність відповіді Науково - впроваджувального малого підприємства учбового комплексу "Техноінформкомплекс" на пропозицію підписати додаткове погодження, та вважаючи, що орендна плата за приміщення має бути розрахована відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786, Представництво по управлінню комунальною власністю звернулося до суду із відповідним позовом.

Крім того, на виконання вимог суду 16.02.2010 року співробітниками Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було складено та підписано акт обстеження нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 196,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 27, з якого вбачається, що на момент обстеження приміщення використовується під навчальні курси по бухгалтерському обліку, користувачів ПК, секретарів керівника, іноземної мови, масажу, визажу, модулювання одягу, скорочитання. Приміщення не застраховане.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до ч.2 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Згідно до ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, яка повністю відповідає положенням ст.629 ЦК України, умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до умов п. 2.5 договору №326/201 від 23.11.2004року за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

Посилання позивача на внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786, у зв’язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”, не приймається судом до уваги в якості підстави, передбаченої ст.21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст.19 цього Закону Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначається органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Згідно ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Оцінюючи посилання позивача на розпорядження КМУ від 23.05.2007р. №301-р Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна, суд зазначає наступне. Як вбачається із змісту зазначеного розпорядження, ним, відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно.

Разом з тим, прийняття зазначеного розпорядження не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених КМУ орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов’язані з орендою комунального майна.

Не заслуговує на увагу також посилання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Наказ Фонду Державного майна України від 18.01.2007р. №43 про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, оскільки по-перше, вказаний порядок регулює перегляд договорів оренди державного майна у зв’язку з прийняттям змін до вищезазначеної методики КМУ №786, а по-друге, згідно з п.4 цього порядку, орендодавці мають письмово попередити орендарів не пізніше 28 лютого 2007р., та пропонувати орендарям у додаткових угодах першим місяцем оплати за новими ставками також визначати січень 2007р.

Викладені у позовній заяві, в якості підстави для внесення змін до договору з 1.01.2007р., твердження позивача про те, що моментом початку перебігу шестимісячного терміну, встановленого ст. 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", є дата прийняття розпорядження КМУ №301-р від 23.05.2007р., не приймаються судом до уваги як необґрунтовані та не підтверджені нормами чинного законодавства.

Відповідно до чинного процесуального законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Процесуальне право змінювати підстави або предмет позову надано ст.22 ГПК України виключно позивачу. Виходячи з наведеного, надаючи правову оцінку вимогам, викладеним у позовній заяві, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.13), позивач звернувся до орендаря - Науково - впроваджувального малого підприємства учбового комплексу "Техноінформкомплекс" з пропозицією про внесення змін до договору оренди датованою 26.06.2007р., при цьому, будь –яких доказів надіслання пропозиції про внесення змін до договору відповідачу - Науково - впроваджувальному малому підприємству учбовий комплекс "Техноінформкомплекс" суду надано не було, а з позовом до суду, як свідчить штамп канцелярії (а.с.2), Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося 27.11.2009р.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги про внесення змін до договору оренди з 1.01.2007р. не відповідають принципам цивільного та господарського права, взагалі, та приписам ст.188 ГК України та ст.653 ЦК України, зокрема.

Більш того, згідно до ст.180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, його ціна, при чому, відповідно до ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи, що у відповідності до приписів ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.762 Цивільного кодексу України за договором оренди у орендаря виникає зобов'язання зі сплати орендної плати в порядку, визначеному договором, а згідно п. 2.4 договору оренди №326/201 від 23.11.2004року орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності, суд зазначає, що у даному випадку має місце виконання зобов'язання частками, що цілком відповідає нормам ст.529 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, Науково - впроваджувальним малим підприємством учбовим комплексом "Техноінформкомплекс" сплата орендної плати здійснювалася належним чином за умовами договору оренди №326/201 від 23.11.2004року.

Згідно із зробленим Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на вимогу суду розрахунком заборгованості, станом на 01.02.2010 року, будь - який борг по орендній платі у відповідача - Науково - впроваджувального малого підприємства учбового комплексу "Техноінформкомплекс" відсутній.

За таких обставин, зобов'язання зі сплати орендної плати, починаючи з січня 2007р., Науково - впроваджувальним малим підприємством учбовим комплексом "Техноінформкомплекс" виконане своєчасно, належним чином, таке виконання прийнято Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та, відповідно, зобов’язання є припиненим, згідно зі ст.599 ЦК України.

Ані статтею 653 Цивільного кодексу України, якою визначено загальний порядок внесення змін до договору, а ні іншими нормами чинного законодавства України не передбачена можливість внесення змін до зобов'язання, або його частини, що є припинившимся.

З урахуванням вищевикладеного, у позові Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №326/201 від 23.11.2004року, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю та Науково - впроваджувальним малим підприємством учбовим комплексом "Техноінформкомплекс" в частині розрахунку орендної плати з 01 січня 2007 року слід відмовити.

Згідно до ст.49 ГПК України підстави для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу відсутні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009року №825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258", розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ становить 236 грн.

Враховуючи, що за платіжним дорученням №607 від 06.04.2009року позивачем сплачено 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а в порушення вищезазначених норм та вимог ухвали суду, позивачем не надано доказів доплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у встановленому порядку та розмірі, суд вважає за необхідне стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь державного бюджет недоплачену суму ІТЗ судового процесу у розмірі 118 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.           У позові відмовити.

2. Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) на користь Державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя