Вирок № 11360930, 27.07.2010, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 1 123 / 2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року м. Переяслав Хмельницький

Переяслав Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Телепенька А.Д.

при секретарі Руденко О.М.

з участю прокурора Кравченка В.В.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого- Ходька В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав Хмельницький в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Дзержинськ, Житомирської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, військовозобовязаного, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: по АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що 08 травня 2010 року близько 00 годин підсудний ОСОБА_2, керуючи згідно доручення, автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухаючись по вулиці Одинця в с. П.Вергуни, Переяслав Хмельницького району Київської області, в напрямку від центру с. П. Вергуни до с. Улянівки, на заокруглені дороги ліворуч, під час розїзду із невстановленим зустрічним автомобілем, будучи неуважним до навколишньої дорожньої обстановки, допустив порушення вимог п.12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, під час руху не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автомобіля та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху, а саме часткового виїзду вище вказаного зустрічного автомобіля на його смугу руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до зупинки, внаслідок чого не впорався з керуванням, зїхав у правий по ходу руху кювет, де допустив зіткнення з деревом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідно до висновку судово медичної експертизи № 314 від 17 червня 2010 року отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани мяких тканин лівої тімяної області голови, набряку мяких тканин лівої китиці, струсу головного мозку та перелому 1-ї поясної кістки лівої китиці, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Невиконання водієм, підсудним ОСОБА_2 вимог п. п. 12.1., 12.3 Правил дорожнього руху України призвело до виникнення аварійної ситуації, що являється слідчою причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками - отриманням потерпілим ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а саме перелом 1-ї пясної кістки лівої китиці, для зрощення якої необхідно строк понад 21 день. Органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ст. 286 ч.1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що дійсно 08 травня 2010 року близько 00 годин він, керуючи згідно доручення, автомобілем НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_3, рухався по вулиці Одинця в с. П.Вергуни Переяслав Хмельницького району Київської області, в напрямку від центру с. П. Вергуни до Улянівки, і на заокруглені дороги ліворуч, під час розїзду із невстановленим зустрічним автомобілем, проявив неуважність до навколишньої дорожньої обстановки і допустив порушення вимог п.12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху, під час руху не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автомобіля та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху, а саме часткового виїзду вище вказаного зустрічного автомобіля на його смугу руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до зупинки, внаслідок чого не впорався з керуванням, зїхав у правий по ходу руху кювет, де допустив зіткнення з деревом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Про обставини дорожньо транспортної пригоди під час досудового слідства все розповів працівникам міліції, матеріальний та моральні збитки відшкодував потерпілому добровільно в повному обсязі і попросив в нього пробачення. Матеріальних та моральних претензій потерпілий до нього немає. Про себе повідомив, що неодружений, має постійне місце проживання. В скоєному розкаюється, запевняє, що більше допускати неуважність під час керування транспортними засобами не буде і цей випадок йому буде уроком на все життя, просить призначити покарання не повязане з обмеженням волі, а також просить не позбавляти права керувати транспортними засобами.

Підсудний ОСОБА_2, та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши їх думку та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і такі його дії правильно кваліфіковано за ст. 286 ч. 1 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Помякшуючими його відповідальність обставинами суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, надання вичерпних показів, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті і в значній мірі вплинули на обєктивне зясування судом обставин скоєння злочину, його молодий вік та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві та в судовому засіданні не встановлено.

За місцем проживання підсудний характеризується позитивно.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, визнання вини, та щире каяття в скоєному, добровільне відшкодування матеріального та морального збитків потерпілому, та добровільне відшкодування витрат на лікування потерпілого, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, його молодий вік, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, думку потерпілого ОСОБА_1 та представника потерпілого ОСОБА_4 суворо не карати підсудного. На підставі викладеного суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливі при призначенні його покарання не повязаного з ізоляцією від суспільства, тобто призначити йому покарання у вигляді обмеження волі без позбавлення права керувати всіма транспортними засобаси, при звільненні його від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України, та покладенням на нього обовязків передбачених в ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Матеріальний та моральний збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодовано в повному обсязі, в звязку з чим потерпілий відмовився звертатись до суду із цивільним позовом.

Цивільні позови заявлені прокурором на користь Переяслав-Хмельницького районного фінансового управління на суму 588 (пятсот вісімдесят вісім) гривень за лікування потерпілого ОСОБА_1 та на суму 588 (пятсот вісімдесят вісім) гривень за лікування ОСОБА_5, підтверджуються відповідними письмовими доказами, а також визнаються підсудним, тому підлягають задоволенню. Зазначені позови підсудний в ході судового розгляду справи добровільно відшкодував в повному обсязі.

Судові витрати по справі становлять 656 гривень 88 копійок за проведення судово автотехнічної експертизи № 473А від 30 червня 2010 року /а. с. 48- 57/, 656 гривень 88 копійок за проведення судово автотехнічної експертизи № 479А від 30 червня 2010 року /а.с. 63 67/ і вказані суми повинні бути стягнута з підсудного на користь експертної установи.

Речові докази по справі автомобіль марки «БМВ 525», 1986 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, реєстраційний номер № НОМЕР_3, зареєстрований УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Переяслав Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області, після набрання вироком законної чинності повернути власнику ОСОБА_3, дозволивши ним користуватись і розпоряджатись. /а. с. 13/

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки .

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2(два) роки , в період якого відповідно до ст. 76 КК України зобовязати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 залишити без зміни міру запобіжного заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Дзержинськ, Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 656 (шістсот пятдесят шість) гривень 88 копійок за проведення судово автотехнічної експертизи № 473А від 30 червня 2010 року /а. с. 48- 57/, 656 (шістсот пятдесят шість) гривень 88 копійок за проведення судово автотехнічної експертизи № 479А від 30 червня 2010 року /а.с. 63 67/, які перерахувати на рахунок одержувача НДЕКЦ при ГУМВС України в Київської області: - код ЄДРПОУ 25574713 на р/р № 31250272210700, банк одержувача ГУДКУ в Київській області МФО 821018 з позначкою «Для зарахування НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за експертизу та дослідження» - № 473А , та № 479А , в тому числі ПДВ.

Речові докази по справі: автомобіль марки «БМВ 525», 1986 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, реєстраційний номер № НОМЕР_3, зареєстрований УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Переяслав Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області, після набрання вироком законної чинності повернути власнику ОСОБА_3, дозволивши ним користуватись і розпоряджатись. /а. с. 13/

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у звязку із тим, що вони ніким не оспорювалися не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Суддя: