Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" лютого 2010 р.Справа № 12/287-09-6164 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс”
Відповідач: Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області
про внесення змін до договору
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Шаркова Н.Р. –довіреність від 21. 12. 2009 р.
від відповідача: Нірян З.І. –довіреність від 12. 01. 2010 р.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалися перерви з 15.01.2010р. по 25.01.2010р. об 15год.30хв. та з 08.02.2010р. по 10.02.2010р. об 14год.30хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНМОР’Є ПЛЮС", звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області (надалі - Хлібодарська селищна рада), в якій просить суд внести зміни до підпункту 4.2.8. пункту 4 інвестиційно-підрядного договору від 19.11.2004р. стосовно зменшення розміру пайового внеску, виклавши його у новій редакції: „Передает бесплатно в коммунальную собственность территориальной громады пгт Хлебодарское 4% жилья от всей жилой площади объекта».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2009р. порушено провадження у справі позовна заява прийнята до розгляду та справі присвоєно № 12/287-09-6164.
Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. термін розгляду справи продовжено на один місяць.
08.02.2010р. позивач надав суду заяву про зміну підстав позову (вх. № 3045), відповідно якої просить суд внести зміни до Інвестиційно-підрядного договору від 19 листопада 2004 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс” і Хлібодарською селищною радою, шляхом викладення п.4.2.8. договору в наступній редакції: “4.2.8. Передає безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське чотири відсотки житла від всієї житлової площі об’єкту”.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд про їх задоволення у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. № 409).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
19 листопада 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс” та Хлібодарською селищною радою був укладений інвестиційно-підрядний договір, предметом якого було співробітництво сторін з будівництва та інвестування п’ятиповерхових житлових будинків на території Хлібодарської територіальної громади. 19.11.2004 року указаний договір був погоджений Біляївською районною державною адміністрацією.
Пунктом 4.2.8. указаного договору було передбачено, що Позивач передає безоплатно в комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське 8% житла від всієї житлової площї об’єкту. При цьому, за умовами інвестиційно-підрядного договору під об’єктом сторони розуміють п’ятиповерхові житлові будинки згідно проектно-кошторисної документації.
01 серпня 2007 року сторони уклали додаткову угоду до інвестиційно-підрядного договору від 19.11.2004 року, якою були внесені зміни до предмету договору, а саме було встановлено, що предметом договору є співробітництво сторін з будівництва та інвестування п’яти та десятиповерхових будинків згідно з проектно-кошторисною документацією. Крім того додатковою угодою від 01.08.2007 року був змінений об’єм прийнятих на себе сторонами договору зобов’язань, а саме ряд зобов’язань, який згідно з інвестиційно-підрядним договором прийняла на себе Хлібодарська селищна рада, був покладений на Позивача. Указана додаткова угода Біляївською райдержадміністрацією не погоджувалась. Будь-які інші зміни до інвестиціно-підрядного договору сторонами не вносилися.
Рішеннями Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області тридцять першої сесії IV скликання №551-IV та №552-IV від 09.12.2005 року були затверджені містобудівне обґрунтування щодо внесення змін в генеральний план смт Хлібодарське в частині розміщення групи 5-10 поверхових жилих будинків, яка становить невід’ємну частину генерального плану смт Хлібодарське та затверджений проект забудови 5-10-ти поверхових жилих будинків, магазину промислових товарів, паркінгу в смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області.
Крім того, 03 січня 2006 року між сторонами був укладений договір оренди землі, згідно з яким Хлібодарська селищна рада надала Позивачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель запасу житлової та громадської забудови Хлібодарської селищної ради, яка знаходиться за адресою: смт Хлібодарське (в межах населеного пункту) Біляївського району Одеської області. В оренду ТОВ “Черномор’є Плюс” була передана земельна ділянка загальною площею 3,14 га строком на п’ять років під будівництво п’яти, сьомі та десятиповерхових жилих будинків, магазину промислових товарів та паркінгу.
19 липня 2006 року Позивач отримав в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Біляївської райдержадміністрації дозвіл на виконання будівельних робіт за №158 з будівництва 5-10 поверхових житлових будинків, магазину промислових товарів і паркінгу на території смт Хлібодарське, на підставі якого приступив до будівництва указаних в Інвестиційно-підрядному договорі житлових будинків.
Рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради від 23.04.2009 року №49 житловим багатоповерховим будинкам ТОВ “Черномор’є Плюс” була привласнена адреса.
06 серпня 2009 року Позивач звернувся до Хлібодарської селищної ради з проханням внести зміни до п.4.2.8. інвестиційно-підрядного договору шляхом зменшення кількості житла від всієї житлової площї об’єкту, яке Позивач має передати безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське, до 4%, але рішенням сорок сьомої сесії V скликання Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 14.08.2009 року №708-V інвестиційно-підрядний договір був залишений без змін.
09 вересня 2009 року ТОВ “Черномор’є Плюс” знову звернулося до Хлібодарської селищної ради з проханням внести відповідні зміни до інвестиційно-підрядного договору (лист №177) і знову отримало відмову у зменшенні кількості житла від всієї житлової площі об’єкту, яке Позивач має передати безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське.
Відмова Хлібодарської селищної ради від внесення змін до інвестиційно-підрядного договору є підставою для звернення ТОВ “Черномор’є Плюс” до господарського суду Одеської області з відповідним позовом. При цьому Позивач просить змінити п.4.2.8. інвестиційно-підрядного договору в частині зменшення кількості житла від всієї житлової площі об’єкту, яке Позивач має передати безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське, до 4%, посилаючись на ст. 652 ЦК України та на внесення змін до статті 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій”.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 19.11.2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс” і Хлібодарська селищна рада уклали інвестиційно-підрядний договір. 19.11.2004 року указаний договір був погоджений Біляївською районною державною адміністрацією. Додатковою угодою від 01.08.2007 року до інвестиційно-підрядного договору від 19.11.2004 року були внесені зміни.
З урахуванням внесених додатковою угодою від 01.08.2007 року змін, інвестиційно-підрядним договором від 19.11.2004 року були встановлені наступні істотні умови: предмет договору: співробітництво сторін з будівництва та інвестування п’яти та десятиповерхових будинків на території Хлібодарської територіальної громади згідно з проектно-кошторисною документацією; рішення про відвід земельної ділянки під будівництво об’єкту та дозвіл на будівництво надає Хлібодарська селищна рада; замовник будівництва –ТОВ “Черномор’є Плюс”; фінансування будівництва шляхом залучення інвестицій від юридичних та фізичних осіб здійснює ТОВ “Черномор’є Плюс”; технічний нагляд та забезпечення авторського нагляду здійснює ТОВ “Черномор’є Плюс”; залучення генерального підрядника та субпідрядних організацій здійснює ТОВ “Черномор’є Плюс”.
Крім того, відповідно до п. 4.2.8. указаного договору ТОВ “Черномор’є Плюс” зобов’язалося передати безоплатно в комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське 8% житла від всієї житлової площі об’єкту. При цьому, за умовами інвестиційно-підрядного договору об’єктом є п’ятиповерхові житлові будинки згідно проектно-кошторисної документації.
Здійснивши аналіз інвестиційно-підрядного договору з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, Законів України “Про інвестиційну діяльність”, “Про планування і забудову територій”, інших норм цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що незважаючи на назву договору (інвестиційно-підрядний) та на його предмет, встановлений п.2.1., за своєю правовою природою укладений сторонами договір не є ані інвестиційним, ані підрядним договором, ані договором про спільну діяльність, а є договором на право забудови земельної ділянки, рішення про відвід якої Відповідач мав прийняти внаслідок укладення указаного договору.
Так, за умовами укладеного сторонами договору Хлібодарська селищна рада прийняла на себе зобов’язання прийняти рішення про відвід земельної ділянки під будівництво об’єкту, а саме п’ятиповерхових житлових будинків (п.4.1.2. договору), а також надати дозвіл на будівництво після відводу земельної ділянки (п.4.1.3. договору).
При цьому суд вважає, що в контексті договору під “дозволом на будівництво” сторони мали на увазі саме дозвіл на будівництво об'єкта містобудування відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій”, оскільки згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року №273, розробленого згідно зі статтею 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто надання дозволів на виконання будівельних робіт виходить за межі повноважень органів місцевого самоврядування, яким є Хлібодарська селищна рада.
На виконання прийнятих на себе за інвестиційно-підрядним договором зобов’язань Хлібодарська селищна рада на тридцять першій сесії IV скликання, яка відбулася 09.12.2005 року, прийняла рішення №550-IV, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,1400 га в користування на умовах оренди строком на п’ять років ТОВ “Черномор’є Плюс” під будівництво та розміщення групи п’яти, семи, десяти поверхових житлових будинків, магазину промислових товарів, паркінгу за адресою: смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області, а також затвердила договір на право забудови земельної ділянки площею 3,1400 га в межах проекту відведення ТОВ “Черномор’є Плюс”.
Враховуючи, що крім інвестиційцно-підрядного договору, будь-яких інших договорів, які б регулювали питання будівництва Позивачем на території Хлібодарської селищної ради групи багатоповерхових житлових будинків, сторони не укладали, суд вважає, що рішенням №550-IV був затверджений саме цей договір, який, за висновком суду, за своєю правовою природою є договором на право забудови.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 8% житла від всієї житлової площі об’єкту, які відповідно до п.4.2.8 інвестиційно-підрядного договору Позивач зобов’язався безоплатно передати в комунальну власність територіальної громади, за своєю правовою природою є компенсацією за збільшення навантаження на інженерні мережі та інженерно-транспортну інфраструктуру смт Хлібодарське, яке відбудеться внаслідок проведення Позивачем робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків на території Хлібодарської селищної ради.
Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.
У разі зміни обставин, які були наявними при укладенні договору, та погодженні його змісту, названі особи не мають бути заручниками вибраних же ними засобів реалізації їх інтересів. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, законодавець надає перевагу можливості сторін самостійно вирішити питання про зміну змісту договору у зв'язку із істотною зміною обставин (приведення його змісту у відповідність до нових обставин, які сторони не передбачали) або про його розірвання, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті обставин.
Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно з частиною 4 ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином у разі істотної зміни обставин договір може бути розірваним або зміненим не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду.
Згідно зі статтею 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність очевидна, і доказування їх є зайвим.
Так, суд визнає загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування, настання світової фінансової кризи, яка призвела до настання кризових явищ і в Україні, а, зокрема, у будівельній галузі. Натомість про настання кризових явищ у будівельній галузі йдеться і в Законі України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008 року, в преамбулі якого вказано, що цей закон прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи, а також, що цей закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.
Внаслідок кризових явищ, що виникли у будівельній галузі у зв’язку із світовою фінансовою кризою, істотно змінились обставини, якими керувались сторони інвестиційно-підрядного договору при його укладенні.
При цьому суд вважає обґрунтованою і підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами позицію Позивача щодо наявності одночасно умов, передбачених ст. 652 ЦК України, необхідних для зміни в судовому порядку інвестиційно-підрядного договору, а саме:
1. В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.
У відповідності з даною умовою, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати “істотною зміною обставин” повинні мати місце або стати відомими сторонам після укладення договору. Названа умова є відсутньою якщо буде встановлено, що заінтересована у розірванні або зміні договору сторона, знала про ці події і могла прийняти їх до уваги у момент укладення договору, а не легковажно ігнорувати їх.
Загальновідомою обставиною є настання фінансової кризи наприкінці 2008 року. Тобто кризові явища в будівництві виникли вже після укладення сторонами інвестиційно-підрядного договору. Більш того, на дату його укладення просліджувалося стабільне позитивне зростання основних показників будівництва в Україні, що підтверджується даними Держкомстату України, розміщеними на його офіційному Інтернет-сайті www.ukrstat.gov.ua, за якими протягом 2000 –2004 років суттєво зросли обсяги реалізованої будівельної продукції (13095,8 млн.грн. у 2000 р., 16049,5 млн. грн. у 2001 році, 19853,3 грн. у 2002 р., 29174,1 у 2003 р., 46425,7 млн.грн. у 2004 р.), зросли обсяги виконаних будівельних робіт та кількість введеної в експлуатацію побудованої площі житла (з 5558 тис. м2 в 2000 році до 7566 тис.м2 в 2004 році).
2. Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
Очевидно, що причини кризових явищ в будівельній галузі не можуть бути усунені сторонами, оскільки ці причини не залежать від їх волі, а пов’язані з об’єктивними змінами ситуації на українському будівельному ринку.
3. Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
На думку суду, виконання інвестиційно-підрядного договору в існуючих умовах призведе до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить Позивача того, на що він розраховував при укладенні указаного договору.
Так, відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.01.2004 року №7/8-20 опосередкована вартість спорудження житла в розрахунку на один квадратний метр по Одеській області станом на 01.01.2004 року складала 1506 грн. за 1 м2 загальної площі квартир будинку з урахуванням ПДВ, тоді як на 2009 рік показник опосередкованої вартості спорудження житла в Одеській області був встановлений на рівні 4284 грн. за 1 м2 (наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.02.2009 року №56). Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 13.07.2009 року №285 був затверджений прогнозований середньорічний показник опосередкованої вартості спорудження житла по Одеській області на 2010 рік в сумі 4718 грн. за 1 м2 з ПДВ.
Таке значне збільшення вартості спорудження житла по Одеській області призвело до того, що собівартість побудованого Позивачем одного квадратного метра житла фактично дорівнює ціні його реалізації, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів про пайову участь в будівництві.
Враховуючи викладене, суд вважає, що подальше виконання інвестиційно-кредитного договору на первісно узгоджених сторонами умовах не тільки порушить співвідношення майнових інтересів сторін, але й призведе до порушення одного з основних принципів цивільно-правових відносин, закріплених в статтях 3 та 509 Цивільного кодексу України –принципу справедливості, оскільки внаслідок безкоштовної передачі житла у встановленому інвестиційно-підрядним договором розмірі, собівартість 1 м2 з останніх 92% перевищить його продажну вартість.
4. Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
Але в даному випадку ані із суті договору, ані зі змісту зобов’язання, ані зі звичаїв ділового обороту не випливає, що ризики, пов’язані зі зміною описаних вище обставин, несе Позивач.
Крім кризових явищ у будівельній галузі, які призвели до істотної зміни обставин, якими керувались сторони інвестиційно-підрядного договору при його укладенні, до істотної зміни обставин призвели і зміни до Закону України “Про планування і забудову територій”, які були внесені Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008 року.
Так, Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008 року були внесені зміни до ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, якою регулювались правовідносини щодо пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Зокрема, частиною сьомою ст.27-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, викладеною в новій редакції, встановлено, що граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати чотири відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.
Таким чином, з моменту внесення вказаних змін до Закону України “Про планування і забудову територій” істотно змінились обставини, якими керувались сторони договору при його укладенні, що є підставою для зміни інвестиційно-підрядного договору.
Така позиція суду підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 року, винесеною у справі №6/51-09-1552.
Згідно зі статтею 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Згідно з частиною 4 ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На думку суду розірвання інвестиційно-підрядного договору потягне для сторін шкоду, яка буде значно перевищувати затрати, необхідні для його виконання на змінених умовах, оскільки у випадку його розірвання, зобов’язання за ним, включаючи зобов’язання щодо безоплатної передачі 8% побудованого житла у комунальну власність Хлібодарської територіальної громади, будуть припинені.
Тобто у випадку розірвання інвестиційно-підрядного договору Хлібодарська селищна рада взагалі позбавиться безоплатного житла. Очевидно, що в такому випадку для Хлібодарської селищної ради виконання інвестиційно-підрядного договору на змінених умовах є кращим, ніж його розірвання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що інвестиційно-підрядний договір може бути змінений у зв’язку з істотною зміною обставин в частині зменшення кількості житла, яку ТОВ “Черномор’є Плюс” має безоплатно передати у власність територіальної громади смт Хлібодарське, з 8% до 4%.
Одночасно суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.
Пунктом 4.2.8. інвестиційно-підрядного договору передбачено, що кількість житла, яку Позивач має безкоштовно передати у комунальну власність, обчислюється виходячи зі всієї житлової площі об’єкту. При цьому в першому розділі інвестиційно-підрядного договору з урахуванням змін, що були внесені до договору додатковою угодою від 01.08.2007 року, визначено, що об’єктом є п’ятиповерхові житлові будинки згідно проектно-кошторисної документації.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при обчисленні кількості житла, яку Позивач буде передавати у власність територіальної громади смт Хлібодарське, сторони мають виходити зі всієї житлової площі тільки п’ятиповерхових будинків, побудованих ТОВ “Черномор’є Плюс” згідно проектно-кошторисної документації на території Хлібодарської територіальної громади.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на Відповідача відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до Інвестиційно-підрядного договору від 19 листопада 2004 року, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс” і Хлібодарською селищною радою, шляхом викладення п.4.2.8. договору в наступній редакції: “4.2.8. Передає безоплатно у комунальну власність територіальної громади смт Хлібодарське чотири відсотки житла від всієї житлової площі об’єкту”.
3. Стягнути з Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області (67667, Одеська обл. Біляївський район, смт Хлібодарське, вул. Мацька дорога, 20, код ЄДРПОУ 05583029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Черномор’є Плюс” (65009, м. Одеса, вул. Армійська, 2, код ЄДРПОУ 32478489) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. та витрати по сплаті ІТЗ в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн..
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 15.02.2010р.
Суддя
Судове рішення № 11360380, Господарський суд Одеської області було прийнято 10.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 12/287-09-6164. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: