ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
21.09.10 Справа№ 14/108
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Екометал”, м. Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Галев ЛТД»,м. Львів
про стягнення 71 398,40 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар: Хороз І.Б
Представники:
від позивача: Івашків Л.В.–представник (довіреність від 20.05.10р.)
від відповідача: не з”явився
Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, позивачу роз”ясювались. Заяви про відвід судді від сторін не поступали.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “СП Екометал”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тороговий дім Галев ЛТД», м. Львів про стягнення 63 689,47 грн. основного боргу, 8088,45 грн. - пені, а також –відшкодування судових витрат по справі. Ціна позову визначена позивачем в сумі 71398,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 26.08.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов»язковою явку повноважних представників сторін в судове засідання. Наявні у справі матеріали свідчать про отримання сторонами ухвали про порушення провадження у справі.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.08.10р. виконано частково. В судовому засіданні оглянуто оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви і які витребовувались в оригіналах від позивача.
Відповідач в судове засідання не з»явився, відзиву та витребуваних судом документів не подав, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.
В судовому засіданні 26.08.10р. розгляд справи відкладався на 21.09.10р. та зобов»язувалось сторін виконати вимоги ухвали суду від 13.08.10р. про порушення провадження у справі в повному обсязі.
В канцелярію господарського суду Львівської області 17.09.10р. за вх. № 26695 від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, в якому позивач , зазначає, що у позовній заяві допущено арифметичну помилку, а саме зазначено, що ціна позову становить 71398,40 грн., однак ця сума не є остаточною, оскільки в позовних вимогах просить стягнути 63698,47 грн. заборгованості за поставлену продукцію та 8088,45 грн. нарахованої пені за порушення терміну здійснення розрахунків.
Таким чином ціна позову становить : 63698,47 грн. + 8088,45 грн.=71786,92 грн.
Позивачем також зазначено, що відвантаження товару здійснювалось на складах позивача, які вони орендують в м. Калуші, транспортування здійснювалось відповідачем самостійно. В момент відвантаження товару оформлялись всі необхідні первинні документи, а саме видаткові (товарні) накладні та податкові накладні. На рахунок того, що в видатковій накладній від 09.11.09р. є посилання на договір № ДГ-0000034 від 14.08.09р. позивач у своєму доповненні від 14.09.10р. зазначає, що це є граматичною помилкою, яка спричинена особливістю комп»ютерної програми 1-С , що використовувалась під час формування вказаного документу. Стверджує, що насправді між ТзОв «СП Екометал»не існує ніякого договору з номером ДГ-0000034 датованого 14.08.09р. Умови поставки товару між позивачем та відповідачем регулюються лише договором поставки № 10/08/09 від 10.08.09р.Інших договорів поставки не укладалось.
Представник позивача в судове засідання 21.09.10р. з»явився, вимоги ухвали суду від 13.08.10р. про порушення провадження у справі виконав повністю, позовні вимоги підтримує та просить задоволити позов.
Відповідач в судове засідання не з”явився, відзиву та витребуванні документи до суду від відповідача не поступали, з клопотаннями та заявами позивач до суду не звертався.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено.
10 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Галев ЛТД” (відповідачем у справі), що являється резидентом та платником податку на прибуток на загальних підставах –25%, назване в подальшому «покупець», в особі генерального директора Тенькової Світлани Семенівни, діючого на підставі статуту, з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Екометал»(позивачем у справі), що являється резидентом та платником податку на прибуток на загальних підставах-25% , названий в подальшому «продавець», в особі директора Костюка Юрія Валерійовича, діючого на підставі статуту , з другого боку, далі по договору «сторони», уклали договір поставки за № 10/08/09-ГВ.
Відповідно п.1.1. даного договору продавець (позивач у справі) зобов»язується відправити, а покупець (відповідач у справі) прийняти товар і оплатити його згідно видаткових накладних.
Кількість та номенклатура товару визначена в додаткові угоді.(2.1.)
Товар поставляється партіями. ( 2.2).
Поставка товару здійснюється за рахунок покупця, відвантаження товару здійснюється силами продавця (п.2.4.).
Відповідно до п.3.1.даного договору продавець зобов»язаний надавати наступні документи на кожну партію товару:
- товарна накладна;
- податкова накладна.
Пунктом 3.2. договору поставки № 10/08/09-ГВ передбачено, що днем переходу права власності на товар до покупця вважається дата та час підписання сторонами «товарної накладної».
Ціна за товар на момент підписання договору складається згідно затвердженому сторонами додатку до договору поставки № 10/08/09-ГВ від 10.08.09р. ( п.4.1.)
Оплата за товар, відповідно до п.4.4. проводиться у наступному порядку: покупець зобов»язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти в розмірі, визначеному в товарній накладній на протязі 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання сторонами даної накладної.
Покупець може надавати передплату за кожну партію товару. Передплата становить 80 % від кількості товару визначеної продавцем, 20% оплачується по фактичній отриманій кількості товару на протязі трьох банківських днів з моменту підписання сторонами накладної. (п.4.5.).
Відповідно до п.5.3. за несвоєчасну оплату товару покупець або повертає товар у шестиденний термін за свій рахунок, або сплачує за кожен день затримки повернення товару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Договір вступає в силу з дня підписання сторонами та діє до 31.12.10р. з подальшим правом пролонгації.(п.7.1.).
Відповідно до п.7.4. всі додатки та доповнення до даного договору складаються за взаємною згодою сторін у письмовій формі, підписуються уповноваженими представниками сторін та є невід»ємною частиною цього договору.
В додатку № 1 від 10.08.09р. до договору поставки № 10/08/09 від 10 серпня 2009 року сторонами узгоджено найменування товару –технічна сировина бук, одиниці виміру-куб.м., кількість-125,000 та ціну в тому числі з ПДВ –180,00 грн/куб.м.
В додатку № 2 від 09.11.09р. до зазначеного вище договору сторонами узгоджено найменування товару: 1. дрова букові, одиниці виміру –куб.м, кількість-165,00, ціна -474,96 грн/куб.м. 2. піддони для дров, одиниці виміру –шт., кількість-577, ціна в тому числі з ПДВ 102.
В додатку № 3 від 11.12.09р. сторонами узгоджено найменування товару: 1. дрова букові, одиниці виміру –куб.м, кількість-123,200, ціна - 474,96 грн/куб.м. 2. піддони для дров, одиниці виміру –шт., кількість-176, ціна в тому числі з ПДВ 102.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Екометал»на виконання умов зазначеного договору поставило відповідачу товар по наступних накладних:
Згідно Додатку № 1 до договору від 10.08.09р.:
- технічна сировина бук у кількості 125 м.куб., по ціні 180 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ) на загальну суму 22500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000087 від 14.08.09р..
Згідно Додатку № 2 до договору від 09.11.09р. :
- дрова букові у кількості 165 м.куб, по ціні 474,96 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ) , на загальну суму 78368,40 грн.;
- піддони для дров у кількості 577 штук, по ціні 102 грн. за одну штуку (з ПДВ), на загальну суму 58854,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН- 0000119 від 09.11.09р. на суму 137222,40 грн.
Згідно Додатку № 3 до договору від 11.12.09р.:
- дрова букові у кількості 123,20 м.куб, по ціні 474,96 грн. за 1 м.куб. (з ПДВ) , на загальну суму 58515,08 грн.;
- піддони для дров у кількості 176 штук, по ціні 102 грн. за одну штуку (з ПДВ), на загальну суму 17952,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН- 0000132 від 11.12.09р. на суму 76 467,07 грн.
Загальна вартість товару, поставленого позивачем відповідачу по перелічених накладних складає 236 189,47 грн. (вт.ч. ПДВ).
Товар був отриманий відповідачем - про що свідчать підписи його уповноважених представників на накладних; накладні завірені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Галев ЛТД»; на виконання зобов»язань якого поставлявся товар позивачем і , відповідно, отримувався відповідачем.
Позивач стверджує, що виконав належним чином свої зобов»язання згідно умов договору №10/08/09-ГВ та Додатків №1, № 2, №3 до нього.
Відповідно до п.4.4. Договору покупець проводить оплату за цим договором протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами накладної.
Таким чином , поставлена продукція мала бути оплачена відповідачем в наступні строки :
:продукція, поставлена по накладній №РН-0000087 від 14.08.2009 року –до 28.09.2009 р;
: продукція поставлена по накладній №РН-0000119 від 09.11.2009 р –до 21.12.2009 р ;
:продукція поставлена по накладній №РН-0000132 від 11.12.2009 р –до 26.01.2010 р.
Відповідачем оплата здійснена частково, на суму 172500 грн. (в т.ч. ПДВ). Зокрема : платіжним дорученням №18 від 15.10.2009 р на суму 22500,00 грн; платіжним дорученням №26 від 10.11.2009 р на суму 30000,00 грн; платіжним дорученням №35 від 16.11.2009 р на суму 50000,00 грн; платіжним дорученням №2 від 05.01.2010 року на суму 50000,00 грн; платіжним дорученням №6 від 19.02.2010 р на суму 20000,00 грн.
Виписки з банківських документів позивача в підтвердження надходження коштів на його рахунок від відповідача долучено до матеріалів справи.
Податкові накладні до видаткових накладних по яких поставлено товар ( копії яких подані позивачем до справи) підтверджують, що підставою поставки товару по перелічених вище видаткових накладних був договір .
Таким чином, відповідачем залишилась неоплаченою продукція на суму 63 689,47 грн (236189,47 грн. –172500,00 грн). У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення 63689,47 грн. основного боргу. Сума основного боргу залишилась незмінною і на момент вирішення спору по суті.
Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.5.3 договору пеню в сумі 8088,45 грн., відповідно до поданого до позовних матеріалів розрахунку.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача 63689,47 грн. основного боргу та 8088,45 грн. пені.,що в загальному становить 71777,92 грн. Однак, у позовній заяві помилково зазначено ціну позову в сумі 71398,40 грн. , а у Доповненні до позовної заяви –71786,92 грн.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2,3 ст.55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей –стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Ціна позову за даним позовом становить 71777,92 грн.
Позивачем сплачено в доход держбюджету України 717,98 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта
(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов»язання припиняється його виконанням , проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи сума основного боргу не спростована документальними доказами відповідачем, становить 63 689,47 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. З матеріалів справи вбачається, що станом на 02.02.10 року сторони провели взаємозвірку розрахунків, яку оформили Актом. Відповідно до зазначеного Акту сальдо, станом на 02.02.10 р, на користь позивача було підтверджено на суму 83689,47 грн. Після проведення взаємозвірки ( однак, до подання позову до суду) відповідачем платіжним дорученням №6 від 19.02.2010 року перераховано позивачу 20000,00 грн. Таким чином сума основного боргу склала 63689,47 грн (83689,47 грн –20000,00 грн). Доказів проведення перерахувань грошових коштів позивачу після 19.02.10 р відповідач суду не надав.
За таких обставин вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 63 689,47 грн підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлена.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.231 ГК України законом щодо окремих видів зобов»язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з ст.3 вищезгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов»язання мало бути виконано.
Згідно п.5.3 договору від 10.08.2009 року № 10/08/09-ГВ за порушення (прострочення виконання) зобов»язань за п.4.4. цього Договору ( тобто у випадку неоплати прийнятого товару протягом 30 банківських днів з моменту підписання сторонами накладної) , покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню ) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
За невиконання договірних зобов»язань позивач відповідно до п.5.3 договору з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» нарахував відповідачу пеню за прострочення платежу в розмірі 8 088,45 грн ( розрахунок пені додано до позовних матеріалів).
Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст.549 ЦК України та ч.1. ч.2 ст.231 ГК України, є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 088,45 грн.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.
Позов підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,55,75,82,84,85, 116 ГПК України, суд,-
Вирішив :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Галев ЛТД»(79013, м.Львів, вул. Вербицького, 5/1 код ЄДРПОУ 35009159) на користь Товари ства з обмеженою відповідальністю «СП Екометал»(03061, м. Київ, вул. Бакуніна, 3, код ЄДРПОУ 23721044) 63 698,47 грн. основного боргу, 8 088,45 грн. пені, 717,78 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 24.09.2010р.
Суддя
Судове рішення № 11357918, Господарський суд Львівської області було прийнято 21.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/108. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: