Рішення № 11357916, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа № 31/92-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Приватного підприємства «Роком», м. Львів

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліас-Україна», смт. Шкло Яворівського району Львівської області

про:стягнення 57585,86 грн.

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники сторін:

від позивача:Сосновська О.С. –представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача:не з’явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Роком», надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліас-Україна», надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 57585,86 грн., в тому числі 46440,00 грн. основного боргу, 4338,00 грн. штрафних санкцій, 6166,61 грн. інфляційних нарахувань, 641,25 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 08.07.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.08.2010 р.

Позивачем подано докази відсутності у провадженні господарських судів України та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору.

В судове засідання 18.08.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, подав акт звірки між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., довідку Головного управління статистики у Львівській області № 5113 про включення позивача до ЄДР та копію ліцензії Міністерства внутрішніх справ України серії АВ № 393097 про надання послуг, пов”язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян. В судове засідання 18.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребовуваних судом документів не подав. Також представником позивача подано на розгляд суду клопотання про продовження строку вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2010 р. строк вирішення спору продовжено до 02.09.2010р., розгляд справи відкладено на 02.09.2010 р.

В судове засідання 02.09.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові. Представник відповідача повторно не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті, вимог ухвал суду не виконав, витребовуваних судом документів не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 02.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 07.09.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 07.03.2009 р. було укладено договір охорони № 01/ох-07/03-09, згідно якого позивач за дорученням та за плату відповідача забезпечує схоронність об’єктів та іншого майна відповідача.

01.09.2009 р. між сторонами спору була укладена додаткова угода про внесення змін до договору охорони, згідно якої сторони змінили вартість послуг позивача.

Відповідно до п. 2.3 додаткової угоди від 01.09.2009 р. розрахунки між сторонами здійснюються наступним чином: 50 відсотків вартості наданих послуг - 14000.00 грн. авансовим платежем в безготівковій формі до 25 числа місяця, в якому надаються послуги, а 50 відсотків вартості наданих послуг - 14000.00 грн. - до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, що вказані в договорі або іншим шляхом, погодженими сторонами. Валюта розрахунків –гривня.

Як свідчать наявні у справі акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000018 (надання послуг) від 06.10.2009 р., № ОУ-0000011 (надання послуг) від 11.01.2010 р., № ОУ-0000010 (надання послуг) від 11.01.2010 р., № ОУ-0000009 (надання послуг) від 14.01.2010 р. позивачем надавались відповідачеві охоронні послуги, які лише частково оплачені відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Станом на 30.06.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 46440,00 грн., що також підтверджується наявною у справі копією акту звірки станом на 30.06.2010 р., підписаного представниками сторін спору та скріпленого їх круглими печатками. Відтак, позовні вимоги в частині основного боргу є підставними й обґрунтованими.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Відповідно до п. 5.2.2 договору охорони у випадку порушення замовником строків оплати наданих послуг (п. 2.5 договору) замовник сплачує на користь охоронної фірми пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Виходячи з вищевикладеного стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 4338.00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 641,25 грн., а сума інфляційних нарахувань –6166,61 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства „Роком”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ліас-Україна” (81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Промислова, 2; код ЄДРПОУ 36031363) на користь Приватного підприємства „Роком” (79024, м. Львів, вул. А.Навої, 46; код ЄДРПОУ 34167929 ) 46440.00 грн. основного боргу, 4338.00 грн. пені, 6166,61 грн. інфляційних нарахувань, 641,25 грн. трьох відсотків річних, 575.85 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя