Рішення № 11357581, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 2/140пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій          А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” м. Горлівка

до відповідача: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі відособленого підрозділу Управління магістральних трубопроводів „Донбастрансгаз” м. Донецьк

третя особа 1: Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго” м. Київ

третя особа 2: Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ

третя особа 3: Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” м. Київ

про: визнання права позивача на отримання природного газу в квітні 2008 року по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. у кількості 167065,861 тисяч метрів кубічних та зобов’язання відповідача підписати акт приймання передачі природного газу з ВАТ „Концерн Стирол” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” про передачу ЗАТ „Укргаз-Енерго” ВАТ „Концерн Стирол” природного газу в квітні 2008 р. у об’ємах 167065,861 тисяч метрів кубічних по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р.

За участю

представників сторін

від позивача: Никонович С.В. – за довір.

від відповідача: Перепечай А.М. – за довір.

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: Татусь О.А.- за довір.

від третьої особи 3: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Концерн Стирол”, м.Горлівка, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі відокремленого підрозділу Управління магістральних трубопроводів “Донбастрансгаз”, м. Донецьк про зобов’язання відповідачів припинити противоправні дії, які порушують законні права позивача на споживання природного газу; зобов’язання відповідача належним чином оформити акт приймання-передачі газу за квітень місяць 2008р. з позивачем та дійсним постачальником.

В обґрунтування позову Відкрите акціонерне товариство “Стирол”, м. Горлівка посилається на ті обставини, що дії відповідача по зниженню тиску газу до аварійної броні мали місце та були вжиті відповідачем. Зазначені дії призводять до аварійної зупинки виробництва позивача та припинення газопостачання. На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надані копії листів-вимог № 310-Д від 16.04.2008р., № 347-Д від 21.04.2008р., № 413-Д від 07.05.2008р., № 1/5-43 від 15.05.2008р., № 3/17-5324, № 5390/64-004 від 15.05.2008р., № 299-Д від 27.05.2008р., № 08-2265 від 29.05.2008р. в яких йде мова про зниження позивачеві тиску газу до аварійної броні з наступним відключенням від системи газопостачання. Також позивачем надано припис Прокуратури Донецької області від 21.05.2008р. № 7/4-18пр173-08, яким відповідачу вже заборонялось знижувати тиск газу.

          11.07.2008р. позивачем в порядку ст.. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній просить:

- визнати право Позивача на отримання природного газу в об’ємах за договором № 34/77/Х-08 від 28.11.2008р., за договором № 188-06/08-742 від 30.05.2008р., за договором № 188-06/08-741 від 30.05.2008р.

- зобов’язати відповідача припинити противоправні дії, які порушують законні права позивача на споживання природного газу;

зобов’язати відповідача належним чином оформити акт приймання-передачі газу за квітень місяць 2008р. з позивачем та дійсним постачальником.

          Відповідач у відзиві на позов від 14.07.2008р. проти задоволення позову заперечує, вважає що вимога позивача щодо оформлення акту приймання-передачі природного газу за квітень 2008р. з ВАТ „Концерн Стірол” та ЗАТ „Укргаз Енерго” є безпідставною та необґрунтованою в силу того, що не маючи відповідної ліцензії на постачання природного газу на відповідні обсяги природного газу, ЗАТ „Укргаз Енерго” станом на квітень 2008р. не мало статусу постачальника, природний газ імпортного походження на ринку України постачається лише з ресурсів НАК „Нафтогаз України”. ЗАТ „Укргаз Енерго” не купувало газ у НАК „Нафтогаз України” з метою його постачання у квітні 2008р. для потреб ВАТ „Концерн Стірол”.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.07.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб було залучено Закрите акціонерне товариство „Укргаз Енерго”, Дочірню компанію „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України”.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2008р. провадження у справі було зупинено.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.09.2008р.провадження у справі було поновлено.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2008р. провадження у справі було зупинено.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.12.2008р. провадження у справі було поновлено.

          У поясненнях від 22.01.2009р. відповідач зазначає, що останній не є стороною договору, тому обов’язковості підписання зазначених актів для ДК „Укртрансгаз” не передбачена договором, а також якимись нормативними актами.

          Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” надані пояснення від 22.01.2009р., де останній зазначає, що безпосереднім власником ресурсу імпортованого природного газу, призначеного для реалізації промисловим підприємствам України, у квітні 2008р. була лише Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”.

          04.03.2009р. Донецькою філією Дочірньої компанії „Газ України” надані пояснення, де останній зазначає, що не здійснював постачання природного газу ВАТ „Концерн Стірол” у квітні 2008р.

          Заявою від 21.04.2009р. відповідач просить провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

01.07.2010р. позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач змінив предмет позову та просить:

- визнати право позивача на отримання природного газу у квітні 2008р. по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. в кількості 167065,861 тисяч метрів кубічних;

- зобов’язати відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу з Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” про передачу закритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” природного газу в квітні 2008р. в об’ємі 167065,861 тисяч метрів кубічних за договором поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р.

          З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

          Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

          Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд В С Т А Н О В И В:

28.11.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” (Покупець) був укладений договір на поставку природного газу № 34/77/Х-08.

За цим договором Постачальник згідно даного договору зобов’язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному в статті 2 договору.

Відповідно до статті 2 „Кількість та якість газу” Постачальник передає Покупцю газ в обсязі 8880000000 куб.м. протягом періоду з 01.01.2008р. по 31.12.2011р. включно.

Обсяг газу, що планується поставити за договором протягом 2008р. у кожному календарному місці складає, зокрема у квітні 160000тис.куб.м.

Обсяги газу, які планується поставити за даним договором у 2009, 2010 та 2011 роках з плановими обсягами по кожному місяцю поставки, можуть змінюватися Сторонами шляхом підписання, як правило, до 15 грудня календарного року, що передує відповідному року поставки, відповідних угод до даного договору.

Незалежно від правила пункту 2.1.2 договору сторони в разі необхідності письмово узгоджують зміни Планового обсягу поставки не менше ніж за 10 днів до початку кожного місяця поставки. Сторони мають право письмово узгоджувати зміни Планового обсягу поставки протягом поточного місяця поставки.

Допускається відхилення обсягу споживання газу в розмірі не більше + - 5% від узгодженого Сторонами згідно з п. 2.1.3. договору планового обсягу поставки. У випадку відхилення обсягу Споживання газу від узгодженого Сторонами згідно з п. 2.1.3. договору Планового обсягу поставки більше ніж на +- 5% Покупець зобов’язується оплатити Постачальнику обсяг поставки газу з урахуванням п. 7.4. договору.

Згідно до статті 4 „Порядок приймання-передачі газу” договору на поставку природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р., що укладений між Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” (Покупець), Постачальник передає Газ покупцеві на комерційному візлі/вузлаг обліку газу Покупця.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймаєж на себе всю відповідальністю, пов’язану з правом власності на газ.

Обсяг споживання Газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат Газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку Газу Покупця, з урахуванням пп..3.5.1. договору.

Обсяг газу, визначений згідно з п. 4.3. договору, є підставою для визначення обсягу Газу, переданого за даним договором в пунктах приймання-передачі.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцю у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передач Газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов’язується надати Постачальнику для підписання два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені Газотранспортним підприємством.

Обсяг Газу, вказаний в акті приймання-передачі Газу, є остаточним, обов’язковим для Сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. Акт приймання-передачі Газу є невід’ємною частиною договору.

При відмові Покупця від підписання акту приймання-передачі Газу, у разі підтвердження Постачальником Планового обсягу поставки згідно з п. 3.3. договору, фактично переданим вважається обсяг Газу, зазначений в наданих Постачальнику Газотранспортним підприємством реєстри обсягів спожитого газу.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представника сторін та скріплені печатками Сторін і поширюється на відносини між сторонами щодо постачання природного газу, які виникли з 1 січня 2008р. по 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення, з урахуванням умов п. 10.1 договору.

Сторонами доказів розірвання або визнання недійсним договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є чинним.

Для виконання умов вказаного договору між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” (Замовник) був укладений договір про транспортування природного газу № 117-38 від 28.02.2007р.

За цим договором Виконавець зобов’язаний надати послуги Замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу Замовника від пункту прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, а Замовник зобов’язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Пунктом 3.3. договору визначено, що Виконавець приймає газ від Замовника на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи, зазначені у пункті 3.1. договору та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ Споживач, які безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів чи уповноваженим особам, вказаним Замовником.

Згідно до п. 3.4. договору кількість газу, що передається сторонами на пунктах прийому-передачі газу та на ГРС визначається приладами обліку витрат газу, які встановлені на ГВС, ПВВГ ПСГ та ГРС.

Відповідно до п. 3.5. договору Замовник до початку місяця транспортування газу надає Виконавцю документи про наявні ресурси газу, які планується поставити Споживачам, ресурсний баланс за формою, розподіл місячного об’єму газу по Споживачах, по регіонах і газорозподільних підприємствах за формою, а також копії вантажної митної декларації або тимчасової декларації, або періодичної митної декларації відповідно до Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом.

Плановий розподіл місячного об’єму газу по Споживачах Замовник надає Виконавцю в письмовій формі та електронному вигляді на магнітних носіях інформації.

Транспортування та регулювання подачі газу до Споживачів, які підключені до газових мереж газорозподільних підприємств, від ГРС до вхідної засувної арматури газопроводів Споживачів здійснюють газорозподільні підприємства на підставі договорів, укладених із Замовником.

Умовами п. 4.1. вказаного договору визначено, що послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються Виконавцем та Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.

Як видно з матеріалів справи позивач листом № 1228-04 від 18.04.2008р. звернувся до ЗАТ „Украз-Енерго”, де останній просить до раніше заявленого об’єму споживання газу у квітні 2008р. в розмірі 165000тис.куб.м. додати додатково 10000тис.куб.м. Також зазначає, що плановий об’єм в квітні 2008р. (01.04.2008р.-30.04.2008р.) складатиме 175000тис.куб.м.

21.04.2008р. ЗАТ „Укргаз-Енерго” направило ДК „Укртрансгаз” плановий розподіл природного газу на квітень 2008р., згідно до якого ВАТ „Концерн Стирол” планувалося поставити 175000тис.куб.м. газу.

Будь-якої відмови або заперечень з боку ДК „Укртрансгаз”, щодо відсутності у ЗАТ „Укргаз-Енерго” газу для поставки ВАТ „Концерн Стирол” у квітні 2008р в об’ємі 175000тис.куб.м. сторонами не надано та матеріалами справи не підтверджено.

Проте, як вказує позивач та видно з матеріалів справи у квітні 2008р. відповідачем було здійснено обмеження поставок газу позивачу. Позивач зазначає, що відповідачем неодноразово направлялися листи з повідомленням про обмеження постачання газу, зокрема листів № 310-Д від 16.04.08р., № 347-Д від 21.04.08р., №413-Д від 07.05.08р., № 1/5-43 від 15.05.08р., № 3/17-5324, № 5390/64-004 від 15.05.2008р., № 299-Д від 27.05.2008р., № 0802265 від 29.05.08р. Крім того факт обмеження поставки природного газу позивач доводить довідкою в.о. технічного директора ВАТ „Концерн Стірол” про зниження тиску та об’ємів поставок природного газу у квітні 2008р.; рапортами диспетчера ВАТ „Концерн Стірол” за період з 17.04.2008р. по 24.04.2008р.

Із змісту вказаних вище листів видно, що відповідач заявляє про відсутність заявлення на квітень 2008р. для ВАТ „Концерн Стирол” об’ємів постачання природного газу, у зв’язку з чим повідомляє про припинення подачі природного газу на підприємство у разі не врегулювання питання, щодо визначення лімітів поставки природного газу на квітень 2008р. з постачальниками природного газу.

Таку позицію направлену на загрозу у обмеженні постачання природного газу на підприємство позивача відповідач обґрунтовує тим, що ЗАТ „Укргаз-Енерго” не маючи відповідної ліцензії на постачання природного газу на відповідні обсяги природного газу, ЗАТ „Укргаз-Енерго” станом на квітень 2008р. не мало статусу постачальника, оскільки, відповідно до постанови КМУ № 1729 від 27.12.2001р., з урахуванням змін, природний газ імпортного походження на ринку України постачається лише з ресурсу НАК „Нафтогаз України”. ЗАТ „Укргаз-Енерго” не купувало газ у НАК „Нафтогаз України” з метою його постачання у квітні 2008р. для потреб ВАТ „Концерн Стірол”.

Фактично, як видно з матеріалів справи, між позивачем та ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” був укладений договору № 188-06/08-742 від 30.05.2008р., який регулює правовідносини сторін з поставки газу з 01.05.2008р. Зокрема згідно до п. 2.1. договору передбачений об’єм поставок газу у травні -150000тис. м3, в червні - 175000тис. м3, в липні –175000тис.м3, в серпні 175000тис.м3, в вересні 175000тис.м3, в жовтні –175000тис.м3, в листопаді 175000тис.м3, в грудні 180000тис.м3.

Також позивачем надані документи, які свідчать про виконання сторонами такого договору саме з 01.05.2008р.

Тобто, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що між позивачем та НАК “Нафтогаз” у квітні 2008р. договірних відносин не існувало, договірні відносини з постачання природного газу за період з 28.11.2007р. по квітень 2008р. включно мали місце у позивача саме з Закритим акціонерним товариством “Укргаз-енерго”, що підтверджується договором № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р., який є чинним до теперішнього часу та не припинився.

До того ж з пояснень від 04.03.2009р. № 02-41/9245 Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України”, вбачається, що останнім не здійснювалося постачання природного газу ВАТ „Концерн Стірол” у квітні 2008р.

Надані НАК „Нафтогаз України” до матеріалів справи акти приймання-передачі природного газу та митні декларації, на підтвердження постачання останнім природного газу у квітні 2008р. судом до уваги не приймаються, оскільки такі документи складалися у період з травня по листопад 2008р., а згідно до митних декларацій природний газ було розмитнено лише 31 травня 2008р., що унеможливлює поставку газу у квітні 2008р. ВАТ „Концерн „Стирол”.

Проте, як видно з матеріалів справи між відповідачем та ЗАТ „Укргаз-Енерго” було укладено договір зберігання газу № 116-168-05/55 від 15.03.2006р. Відповідно до довідки відповідача від 17.02.2009р. № 1427/64-004 станом на 01.04.2008р. в ПСГ ДК „Укртрансгаз” знаходився на зберіганні природний газ ЗАТ „Укргаз-Енерго” в обсягах, достатніх для поставки газу ВАТ „Концерн-Стирол” м. Горлівка в квітні 2008р.

Крім того у поясненнях від 10.09.2010р. № 14/2-1225 НАК „Нафтогаз України” повідомляє, що обсяги природного газу, спожиті ВАТ „Концерн „Стирол” у квітні 2008р. були використані з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, які знаходились в підземних сховищах газу Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”.

Суд вважає вимоги позивача про визнання його право на отримання природного газу в квітні 2008р. по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. в кількості 167065,861тис.м.куб. такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як видно з матеріалів справи між позивачем та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” погоджений об’єм постачання газу у квітні 2008р. в обсязі 175000тис.куб.м.

За актом приймання-передачі природного газу № 04-08 від 30.04.2008р., який підписаний між Макіївським ЛВУМГ „Донбастрансгаз” у квітні 2008р. (з 01.04.2008р. по 30.04.2008р.) позивач фактично прийняв природний газ в обсязі 167065,861тис.куб.м., що є менше ніж узгоджувалося між позивачем та ЗАТ „Укргаз-Енерго”.

Право позивача на отримання погодженого об’єму газу визначено умовами договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. Договорів на постачання природного газу у квітні 2008р. з іншими постачальниками природного газу позивачем укладено не було.

Фактично, з урахуванням змісту письмових доказів позивачем отримано від відповідача природний газ в об’ємі менше ніж 175000тис.куб.м. газу. З урахуванням оспорення права позивача та загрози обмеження на отримання газу у квітні 2008р. з боку відповідача, суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача про визнання його права оскільки з боку відповідача таке право не визнавалося та оспорювалося станом на час звернення з позовом та таке право слід захистити шляхом його визнання.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу з Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стірол” та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” про передачу Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” Відкритому акціонерному товариству „Концерн Стирол” природного газу в квітні 20-08р. в об’ємі 167065,861 тис.м.куб. по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р., то суд виходить з наступного.

Як встановлено судом вище Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” не є стороною договору про постачання природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р., а отже й зобов’язаною стороною по договору.

Суд виходить з того, що умовами вказаного договору, який укладений між ВАТ „Концерн Стирол” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” передбачено погодження Газотранспортним підприємством акту приймання-передачі газу. Проте, яким чином відбувається таке погодження сторонами у договорі не визначено.

Дослідивши умови договору № 117-36 від 28.02.2007р. на транспортування природного газу, судом не встановлено будь-якого іншого обов’язку Виконавця, щодо погодження або підписання актів приймання-передачі газу, що складаються між ЗАТ „Укргаз-Енерго” та його споживачами.

Виходячи з приписів ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає відповідача по справі та звертається до нього з наявним обсягом вимог.

Враховуючи той факт, що відповідач не є зобов’язаною особою по договору № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р., вимоги позивача в частині зобов’язання підписати акт приймання-передачі газу задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором поставки.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу за договором поставки (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

За статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов'язання відповідача підписати акти приймання-передачі природного газу не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відритого акціонерного товариства „Концерн Стірол” м. Горлівка до Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі відособленого підрозділу Управління магістральних трубопроводів „Донбастрансгаз” м. Донецьк про визнання права позивача на отримання природного газу у квітні 2008р. по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. в кількості 167065,861 тисяч метрів кубічних та зобов’язати відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу з Відкритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” та Закритим акціонерним товариством „Укргаз-Енерго” про передачу закритим акціонерним товариством „Концерн Стирол” природного газу в квітні 2008р. в об’ємі 167065,861 тисяч метрів кубічних за договором поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. – задовольнити частково.

Визнати право Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стірол” (84610, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10, р/р 26003301552371 в філії „Центрально-міське відділення АК Промислово-інвестиційного банку м. Горлівка”, МФО 334464, ЄДОРЛУ 05761614) на отримання природного газу у квітні 2008р. по договору поставки природного газу № 34/77/Х-08 від 28.11.2007р. в кількості 167065,861 тисяч метрів кубічних.

Стягнути з Дочірньої компанії „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Управління магістральних трубопроводів „Донбастрансгаз” (83052, м. Донецьк, ар-т. Ілліча, 100а, п/р 2600539080 в ЗАТ „Донкредитінвест”, МФО 335162, ЄДРПОУ 00153169) судові витрати: державне мито в розмірі 42,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2010р.