Рішення № 11357390, 23.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2010Справа №2-17/3529-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Бэлл-Крим»

До відповідача Дочірнього підприємства «Торговий дом «Бэлл»

про стягнення заборгованості в сумі 370000 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з’явився

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Згідно позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 370000 грн., у зв’язку з невиконанням зобов’язань за Договором позики № 26/08-Б від 26 серпня 2009 року.

Сторони явку свого представника у судове засідання не забезпечили. Відповідач відзив на позов не представив. Про час слухання справи сторони наперед повідомлені належним чином - рекомендованою поштою.

Якщо сторона кореспонденцію суду не отримала по віні пошти, вона вправі звернутися про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

Окрім цього, повернення рекомендованої кореспонденції немає, що свідчить про її вручення адресатам.

Окрім цього, про дату слухання справи відповідач також був повідомлений під підпис в попередньому судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору позики № 26/08-Б від 26 серпня 2009 року Позикодавець (ТОВ Торговий дом «Бэлл-Крим») надає у власність Позичальнику (ДП «Торговий дом «Бэлл») грошові кошти, а Позичальник зобов’язується повернути їх Позикодавцю (п. 1).

Згідно п. 6 Договору в строк до 31 грудня 2009 року Позикодавець повністю поверне суму позики.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсними не визнані та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тім матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Перерахування коштів по договору на суму 620000 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 248 від 26 серпня 2009 року на суму 250000,00 грн., № 247 від 26 серпня 2009 року на суму 200000 грн., та № 249 від 26 серпня 2009 року на суму 170000,00 грн.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідачем не надано доказів повернення суми позики.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування позовних вимог відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Більш того, представник відповідача був присутній в одному із судових засідань, однак він будь-яких заперечень не заявив у тому числі про те, що грошові кошти за указаним договором ним отримані не були, або про те, що боргу в розмірі суми позову немає.

При цьому також необхідно відмітити, що предметом позову є порушення зобов’язань відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобов’язання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Якщо сплата боргу буде проведена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку статті 117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Окрім цього, ст. 121 ГПК передбачено укладення мирової угоди в процесі виконання рішення суду.

З врахування строку розгляду справи у суду не існує підстав ще раз відкладати справу.

Якщо причина неявки сторін в судове засідання є поважною, зацікавлена особа вправі звернутись до суду із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, та надати відповідні докази.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу.

Судові витрати позивача підтверджуються квитанцією № 3641415 від 06 липня 2010 року на суму 3700,00 грн. з державного мита, та квитанцією № 3641471 від 06 липня 2010 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий дом «Бэлл» (95022, м. Сімферополь, вул. Кубанська 17, ідентифікаційний код: 31220277; р/р 26006452085530 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Бэлл-Крим» (99055, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова 205, кв. 32, ідентифікаційний код: 31179376; р/р 26000945557571 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) 370000,00 грн. заборгованості, 3700,00 грн. судових витрат з державного мита, та 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.