Рішення № 11357076, 14.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 10/61-10-1911 за позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ»

до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Журавушка»

про стягнення 29706,81грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Олевинський С.Є. за довіреністю від 12.03.2010р. №1380-10 ЮР

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ЗАТ «Компанія «РАЙЗ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з СФГ «Журавушка» 29706, 81грн., з яких, 19977,57 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту №8471-011 від 06.04.2009р., із врахуванням нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом в сумі 850,65 грн. та із врахуванням курсу гривні до дол. США на момент оплати; 2645,26 грн. –пеня, 4115,21 грн. –32% річних, 2968,78 грн. –збитки. Також позивач просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог, а саме 30239,88 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача.

Під час розгляду справи позивач надав до суду клопотання, згідно з яким, просив суд вважати вірним найменування позивача у справі Публічне Акціонерне товариство «Компанія «Райз», оскільки 18.05.2010р. здійснено державну реєстрацію зміни найменування позивача, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №215254 від 18.05.2010р.

Відповідач відзив на позов не надав, а у судовому засіданні 16.06.2010р. представник останнього пояснив, що відповідач визнає наявність боргу перед позивачем, але може оплатити цей борг лише після збирання врожаю. При цьому жодних заперечень щодо нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, щодо нарахованих позивачем пені та річних, а також заявлених до стягнення з відповідача збитків, відповідач суду не надав.

Ухвалою в.о. голови суду від 16.06.2010р. строк розгляду даної справи продовжений до 23.07.2010р.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2010р. для оголошення рішення, про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

06.04.2009р. між ЗАТ «Компанія «РАЙЗ», яким 18.05.2010р. змінено назву на ПАТ «Компанія «Райз» (постачальник, позивач) та СФГ «Журавушка» (покупець, відповідач) укладений договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту №8471-011, згідно з яким, в терміни, визначені договором позивач зобов’язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки та користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Згідно п.1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки відповідачу, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами - визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору. Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені умови щодо ціни договору, термінів, форми та порядку розрахунків, вартість (ціна) товару та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатках до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаний в додатках. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом (п.2.1. договору); сторони встановлюють, що протягом строку дії, договору, грошові зобов'язання відповідача існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем ціни договору (її неоплаченої частини) (п.2.2. договору); термін оплати вартості (ціни) товару, яка оплачується відповідачем, вказаний у додатках до договору (п.2.4. договору); товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визначається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, відповідач сплачує на користь позивача відсотки (п.2.5. договору); строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару відповідачем та закінчується днем, в який, згідно договору, підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу (п.2.6. договору); відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються позивачем щомісячно та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання-передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається позивачем на адресу відповідача, що вказана в тексті цього договору. Відповідач зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається позивачу, акт вважається схваленим та підписаним відповідачем (п.2.7. договору); розмір процентів, які відповідач сплачує на користь позивача за користування товарним кредитом встановлюється в розмірі 24 (двадцять чотири) відсотки річних від вартості товару, отриманого відповідачем на умовах товарного кредиту, якщо інший розмір процентів не встановлений в додатках до договору (п.2.8. договору); в плату за користування товарним кредитом включається також позитивна різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення відповідачем оплати і гривневою вартістю товару на день його отримання, розрахованою відповідно до п.2.2. договору та сплаченою відповідачем. У випадку, якщо курс іноземної валюти за міжбанківськими котируваннями на день оплати відповідачем вартості товару, буде вищий курсу, який існував на день підписання договору, позивач має право виставити рахунок на сплату відповідачем вирахуваної відповідно до п.2.2 договору гривневої різниці ціни товару (п.2.10. договору). Відповідно п.4.2. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим відповідачем по кількості (одиниць виміру) відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості –відповідно до якості, вказаному у сертифікаті якості підприємства-виробника.

Згідно з умовами п.7.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Згідно з умовами п.7.4. договору відповідач відшкодовує збитки, завдані позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків позивача в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання відповідачем: 10 (десять) відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Згідно з умовами п.7.5. договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 (тридцять два) відсотка річних з простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань, забезпечених санкцією (п.7.6. договору).

Відповідно до п.5.1. договору господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань відповідача по оплаті вартості товару, проценти за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

          Також судом встановлено, що 06.04.2009р. між сторонами підписаний Додаток до договору №/ЗП-10038-00186, в якому встановлено групу, назву товару, одиницю виміру товару, ціна і вартість товару, курс гривні до долару США, сума з ПДВ в доларах США, а саме: кукурудза Подільський 274 СВ, 1фр у кількості 30, 000 посадочних одиниць за ціною 200,200 грн., вартість 7207,20 грн., курс долару 7,7, сума з ПДВ в доларах 936 та кукурудза 279 МВ,1 фр у кількості 30000 посадочних одиниць за ціною 200,200 грн., вартість 7202,20 грн., курс долару 7,7, сума з ПДВ в доларах 936, а також встановлений графік оплати товару відповідачем, згідно з яким, грошові кошти в сумі 1441,44 грн., що еквівалентно 187,20 дол. США відповідач зобов’язаний сплатити позивачу до 07.04.2009р. та грошові кошти в сумі 12972,96 грн., що еквівалентно 1884,80 дол. США відповідач зобов’язаний сплатити позивачу до 01.08.2009р.

          На виконання умов вищевказаного договору та додаткової угоди до нього позивач поставив позивачу товар на суму 14414,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН-10038-00171 від 13.04.2009р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯПЗ №418849 від 10.04.2009р. та не заперечується самим відповідачем.

          28.04.2009р. між сторонами підписаний Додаток до договору №/ЗП-10038-00242, в якому також встановлено групу, назву товару, одиницю виміру товару, ціна і вартість товару, курс гривні до долару США, сума з ПДВ в доларах США, а саме: кукурудза Любава 279 МВ,3 фр у кількості 25000 посадочних одиниць за ціною 200,200 грн., вартість 6006 грн., курс долару 7,7, сума з ПДВ в доларах 780, та встановлений графік оплати товару відповідачем, згідно з яким, грошові кошти в сумі 600,60 грн., що еквівалентно 78 дол. США відповідач зобов’язаний сплатити позивачу до 28.04.2009р. та грошові кошти в сумі 5405,40 грн., що еквівалентно 702 дол. США відповідач зобов’язаний сплатити позивачу до 01.08.2009р.

На виконання умов цієї додаткової угоди позивач поставив відповідачу товар на суму 6006 грн., що підтверджується видатковою накладною №ВН-10038-00235 від 28.04.2009р. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯПЗ №418751 від 30.04.2009р. та не заперечується самим відповідачем.

Таким чином позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20420,40 грн., що еквівалентно 2652 дол. США, виходячи із курсу гривні до долару США 7,7 грн. на момент поставки, а також зарахував в рахунок передоплати за поставлений товар грошові кошти в сумі 1860,68 грн., які позивач зобов’язаний сплатити відповідачу за товар, що поставлений останнім позивачу по накладній №19 від 30.10.2008р. Отже, заборгованість відповідача по передоплаті поставленого позивачем товару станом на 28.04.2009р. становила 181,36 грн., а заборгованість відповідача по кінцевій оплаті станом на 01.08.2009р. становила 18378,36 грн., що разом дорівнює 18559,72 грн.

За користування товарним кредитом позивач нарахував відповідачу відсотки, розмір яких становить 850 грн., що із врахуванням заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 19410,37 грн. та еквівалентно 2520,83 дол. США. виходячи із курсу гривні до долару США 7,7 грн., а із врахуванням курсу гривні до долару США станом на 01.08.2009р. 7,698 грн. ця заборгованість становить 19405,35 грн. Також позивачем здійснений розрахунок заборгованості відповідача по оплаті товару та оплаті відсотків за користування товарним кредитом станом на 30.01.2010р., виходячи із курсу гривні до долару США 7,925 грн., що становить 19977,57 грн.

Окрім того позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати поставленого позивачем товару, розмір якої становить 2645,26 грн., нарахував відповідачу 32% річних, розмір яких становить 4115,21 грн. та звернувся до суду з даним позовом, в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар, відсотків за користування кредитом, пені, 32% річних також просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 2968,78 грн.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту, згідно з яким, позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), що визначена у додаткових угодах до договору, а також сплатити відсотки та користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами ч.1 ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а відповідно до абз. 2 ч.5 ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

          Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати поставленого позивачем товару, а саме, у строк до 28.04.2009р. відповідач не перерахував позивачу грошові кошти в якості передоплати за поставлений товар в сумі 181,36 грн., в строк до 01.08.2009р. не здійснив кінцевий розрахунок з позивачем за поставлений товар в сумі 18378,36 грн., та не сплати позивачу відсотки за користування товарним кредитом в сумі 850,65 грн.

В свою чергу позивач на підставі умов п.2.2. укладеного між сторонами договору визначив суму основного боргу відповідача, разом із сумою боргу відповідача по оплаті відсотків за користування кредитом шляхом множення грошового еквівалента неоплаченої частини договору в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем неоплаченої частини договору, а саме станом на 30.01.2010р., що становить 19977,57 грн.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір нарахованої відповідачу пені становить 2645,26 грн. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також умовам п.7.6. укладеного між сторонами договору, згідно з яким, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється в день виконання винною стороною зобов’язання, забезпечених санкцією.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Поряд з цим в укладеному між сторонами договорі встановлений інший розмір річних, ніж той, що передбачений вимогами ч.2 ст.625 ЦК України, а саме, встановлено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 (тридцять два) відсотка річних з простроченої суми.

Розрахунок 32% річних, згідно з яким, розмір 32% річних становить 4115,21 грн. також перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. У ч.1 ст.224 ГК України також передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту права або законні інтереси якого порушено, а в силу вимог ч.5 ст.225 ГК України, сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов’язання сторонами.

          Як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі передбачено, що відповідач відшкодовує збитки, завдані позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору. Сторони встановлюють розмір збитків позивача в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання відповідачем: 10 (десять) відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку.

Розрахунок збитків, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір збитків становить 2968,78 грн. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.

З огляду на вищевикладене, а також із врахуванням того, що представник відповідача у судовому засіданні визнав наявність боргу перед позивачем, а також не надав жодних заперечень щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 32% річних та збитків, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, відхилено господарським судом, як жодним чином необґрунтоване, а посилання позивача на те, що відповідач в повній мірі розпоряджаючись своїми грошовими коштами може ускладнити та/або зробити неможливим виконання рішення суду, не можуть бути визнані судом, як належні обґрунтування клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ» задовольнити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Журавушка»(66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Садова, буд. 9, код ЄДРПОУ 19045637) на користь Публічного акціонерного товариства «Компанія «РАЙЗ»(03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р 26000590016675 в ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) основний борг в сумі 19977 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сімдесят сім) грн. 57 коп., пеню в сумі 2645 (дві тисячі шістсот сорок п’ять) грн. 26 коп., 32% річних в сумі 4115 (чотири тисячі сто п'ятнадцять) грн. 21 коп., збитки в сумі 2968 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 78 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 07 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 16 липня 2010 року.

Суддя