Рішення № 11357075, 14.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 10-28/218-09-6152 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Інвест»

про розірвання договору та стягнення 10274,89 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Никифорчук Т.В. за довіреністю від 17.11.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Експансія»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Логіст-Інвест», в якому просить суд розірвати договір суборенди частини нежилого приміщення №3-04-2009, укладений 03.04.2009р. між ТОВ «Експансія»та ТОВ «Логіст-Інвест»та стягнути з відповідача 10274,89 грн., з яких, 9600 грн. –основний борг по сплаті орендної плати за травень-жовтень 2009р.; 590,22 грн. –пеня та 84,67 грн. –3% річних.

Ухвалою суду від 09.12.2009р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №28/218-09-6152, а ухвалою суду від 09.03.2010р. вказаний позов залишений без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. ухвалу господарського суду Одеської області від 09.03.2009р. скасовано, а справу №28/218-09-6152 направлено на розгляд господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 26.04.2010р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.. з присвоєнням цій справі №10-28/218-09-6152.

Під час розгляду справи позивач надав до суду письмові обґрунтування позовних вимог, які суд залучив до справи 04.06.2010р., та згідно з якими, позивач просить суд розірвати укладений з відповідачем договір суборенди, з посиланням при цьому на умови п.10.6. договору суборенди та вимоги ст.188 ГК України.

Також позивач надав письмові пояснення, які залучені судом до справи 16.06.2010р., та згідно з якими, позивач посилається на те, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати стягується за період з травня по жовтень 2009 року; що позивач не скористався своїм правом в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов’язання з надання в користування об’єкту суборенди, яке передбачено умовами п.10.6. договору суборенди у зв’язку з тим, що на усне прохання директора відповідача позивач погодився надати відповідачу розстрочку по щомісячній сплаті орендної плати; що у позивача наявний дозвіл власника приміщення ЗАТ «Фоззі-Юг»на передачу в суборенду відповідачу частини приміщення; що договір суборенди був укладений 03.04.2009р. і за квітень відповідачем було сплачено позивачу оренду плату в розмірі 1493,35 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 22.04.2009р. Аналогічні за змістом пояснення позивач надав до суду за вх. №15414 від 16.06.2010р.

Окрім того 16.06.2010р. за вх. №15415 позивач надав до суду заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог, згідно з якою, позивач просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині розірвання договору суборенди, з посиланням при цьому на те, що у зв’язку із закінченням терміну дії договору відсутня необхідність у розірванні договору суборенди.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою в.о. голови суду від 16.06.2010р. строк розгляду справи продовжений до 21.07.2010р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

З 29.03.2007р. позивач являється орендарем частини торгового залу (приміщення №1 на плані першого поверху) Гіпермаркету «Фоззі», яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Середня,83а, та загальна площа якого з 29.02.2008р. становить 8196,7 кв.м., що підтверджується договором оренди №4/07 від 29.03.2007р., який укладений між ЗАТ «Фоззі-Юг»(орендодавець) і позивачем (орендар), з відповідними додатковими угодами до нього та актами приймання-передачі.

01.04.2009р. позивачем одержаний дозвіл ЗАТ «Фоззі-Юг»на передачу в суборенду ТОВ «Логіст-Інвест»2 кв.м. орендованого позивачем приміщення, а 03.04.2009р. між позивачем (орендар) і ТОВ «Логіст-Інвест»(суборендар, відповідач) укладений договір суборенди частини нежилого приміщення №3-04-2009, згідно з яким, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 2 кв.м. у нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Середня,83А.

Згідно з умовами п.3.1. договору відповідач вступає у строкове платне користування об’єктом суборенди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об’єкту суборенди, який є невід’ємною частиною цього договору, а відповідно до умов п.5.1.-п.5.3. договору плата за суборенду по договору сплачується відповідачем шляхом попередньої оплати щомісяця до 15 числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (або внесення грошових коштів через касу позивача) в національній валюті України –гривні. Плата за суборенду становить 1600 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ і включає в себе витрати позивача по сплаті послуг, пов’язаних з використанням об’єкту суборенди (комунальних, забезпечення електроенергією, прибирання, опалення).

Умовами п.10.2. договору встановлено, що у випадку несвоєчасного та /або не в повному обсязі перерахування плати за суборенду відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з розділом 4 договору в якому передбачені умови щодо терміну дії договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та продовжує свою дію на протязі одного місяця (п.4.1.); після закінчення строку дії договору, вказаного у п.4.1. при відсутності заперечень з боку позивача даний договір пролонгується на кожний наступний місяць, при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати одинадцять місяців (п.4.2.); у випадку, якщо відповідач заперечує проти продовження терміну дії договору, він зобов’язаний попередити про це орендаря за 25 днів (п.4.3.); пролонгація терміну дії договору в порядку, передбаченому п.4.2. можлива лише за умови відсутності заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті за суборенду (п.4.4.).

Також судом встановлено, що на виконання умов цього договору позивач передав, а відповідач прийняв у суборенду частину нежитлового приміщення площею 2 кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Середня 83А, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі, який підписаний сторонами 03.04.2009р., а 22.04.2009р. відповідач перерахував позивачу орендну плату в сумі 1493,35 грн. за перший місяць оренди з 03.04.2009р. по 03.05.2009р., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача.

Поряд з цим, судом встановлено, що орендну плату за другий місяць суборенди з 03.05.2009р. по 03.06.2009р. в сумі 1600 грн. відповідач позивачу у встановлений договором строк до 15.04.2009р. не сплатив, заперечення проти продовження терміну дії договору позивачу не надав, а позивач також не заперечував проти продовження терміну дії цього договору на наступний місяць, незважаючи на наявність заборгованості відповідача.

Також у встановлений договором строк відповідач не сплатив позивачу орендну плату з 03.06.2009р. по 03.07.2009р. в строк до 15.05.2009р., з 03.07.2009р. по 03.08.2009р. в строк до 15.06.2009р., з 03.08.2009р. по 03.09.2009р. в строк до 15.07.2009р., з 03.09.2009р. по 03.10.2009р. в строк до 15.08.2009р., з 03.10.2009р. по 03.11.2009р. в строк до 15.09.2009р., заперечення проти продовження терміну дії договору позивачу не надав, а позивач не заперечував проти продовження терміну дії цього договору на наступний місяць, незважаючи на наявність заборгованості відповідача, з посиланням при цьому на те, що на усне прохання директора відповідача позивач погодився надати відповідачу розстрочку по щомісячній сплаті орендної плати.

15.11.2009р. позивачем складений позов про розірвання договору суборенди та стягнення з відповідача основного боргу зі сплати орендної плати, пені та 3% річних та 07.12.2009р. вказаний позов поданий до господарського суду.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а в силу вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймач справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

В силу вимог ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі договору оренди №4/07 від 29.03.2007р., який укладений між ЗАТ «Фоззі-Юг» (орендодавець) і позивачем (орендар), із строком дії 2 роки та 11 місяців, тобто до 29.02.2010р., з відповідними додатковими угодами до нього, а також дозволу ЗАТ «Фоззі-Юг»позивач уклав з відповідачем договір суборенди №3-04-2009 від 03.04.2009р., із строком дії на протязі одного місяця, тобто до 03.05.2009р., а також з умовами автоматичної щомісячної пролонгації цього договору, у випадку відсутності заперечень сторін та заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, а також з умовами щодо загального строку дії договору, який не може перевищувати 11 місяців, тобто до 03.03.2010р.

На виконання умов цього договору суборенди позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове оплатне користування частину приміщення загальною площею 2 кв.м. у нежилому приміщенні, розташованому за адресою м. Одеса, вул. Середня,83А, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі, який 03.04.2009р. підписаний та засвідчений печатками сторін, але орендну плату за користування частиною нежилого приміщення відповідач у встановлений договором строк позивачу не сплачував, внаслідок чого у період з 03.05.2009р. по 03.11.2009р. у відповідача утворилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 9600 грн. При цьому заперечення щодо щомісячної пролонгації цього договору відповідачем позивачу не надані, а позивач в свою чергу, незважаючи на наявну заборгованість відповідача також не заперечував проти щомісячної пролонгації договору суборенди та на вимогу суду надав письмові пояснення, згідно з якими, позивач на усне прохання директора відповідача погодився надати відповідачу розстрочку по щомісячній сплаті орендної плати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про щомісячну пролонгацію сторонами договору суборенди, а також про наявність боргу відповідача зі сплати орендної плати за користування частиною нежилого приміщення з 03.05.2009р. по 03.11.2009р. в сумі 9600 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9600 грн.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору суборенди, господарський суд виходить з наступного.

В силу вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

У ч.1 ст.46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Вимогами пп. а п.2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993р. №7-93 (із відповідними подальшими змінами) передбачено, що ставка державного мита, яке справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас вимогами пп. в п.2 ст.3 вказаного Декрету передбачено, що із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Між тим, державне мито за розгляд позовних вимог в частині розірвання договору суборенди (немайнові вимоги) позивачем не сплачено, а тому суд зобов’язав позивача доплатити державне мито за розгляд позовних вимог в частині розірвання договору суборенди (немайнові вимоги) і докази доплати надати до суду, про що 04.06.2010р. виніс відповідну ухвалу.

Проте позивач вимоги суду не виконав, а навпаки, надав до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині розірвання договору суборенди.

За таких обставин позов в частині розірвання договору суборенди залишається без розгляду господарським судом на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, згідно з якою, господарський суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, то в цій частині у задоволені позову слід відмовити, з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору суборенди встановлено, що у випадку несвоєчасного та /або не в повному обсязі перерахування плати за суборенду відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Вищевстановлені обставини справи свідчать, що за порушення строків щомісячної сплати орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, розмір якої згідно з розрахунком позивача становить 590,22 грн.

Поряд з цим, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За порушення строків щомісячної сплати орендної плати позивач нарахував відповідачу 3% річних, розмір яких, згідно з розрахунком позивача становить 84,67 грн.

Між тим, згідно з доводами позивача, що викладені у письмових поясненнях, останній на усне прохання директора відповідача надав відповідачу розстрочку по щомісячній сплаті орендної плати.

Таким чином із врахуванням пояснень самого позивача, які мають суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки за відсутністю жодних заперечень з боку відповідача щодо пролонгації укладеного між сторонами договору суборенди такі пояснення позивача свідчать про щомісячну пролонгацію цього договору, незважаючи на наявність заборгованості відповідача, а також із врахуванням вимог ч.1 ст.614 ЦК України, згідно з якою, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу пені та 3% за порушення строків оплати орендної плати.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Інвест» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська,38 офіс 2, код ЄДРПОУ 34801022, п/р 26004124685 у ОФ АКБ «Райффайзенбанк Аваль», МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905, п/р 2600431348601 в Філії АБ «Південний»м. Київ, МФО 320917) основний борг в сумі 9600 (дев’ять тисяч шістсот) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 55 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 48 коп.

3.Позов в частині розірвання договору суборенди частини нежилого приміщення №3-04-2009 від 03.04.2009р. залишити без розгляду.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 16 липня 2010 року.

Суддя