Рішення № 11357078, 14.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 10-11/20-09-499 за позовом Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про стягнення 1640,23 грн. та 325,25 доларів США.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Буданцев Р.О. за довіреністю від 25.12.2009р. за вих. №ЮО-0216/85

від відповідача: Дьяков В.Л. за довіреністю від 28.04.2010р. №ЮС/Д-92

Суть спору: ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»заборгованості зі сплати корабельного збору в сумі 1640,23 грн. та 325,25 доларів США, що по курсу гривні до долару США, який встановлений НБУ на момент виставлення рахунків відповідачу становить 2504,43 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно відмовився сплачувати корабельний збір за захід і вихід суден групи «В»у Ізмаїльський торговельний порт в сумі 1640,23 грн. за судна, що плавають під Українським прапором УДП-1719, ПДМ-10, ПДМ-12, ПДМ-13, УДП-С-6, УДП-С-8, SLG –003, SLG –017, УДП –Т-212, УДП-1119, УДП-306 та 325,25 доларів США за судна, що плавають під іноземним прапором DS-1826, DS-1855, DS-1850, DS-1846, DS-1844, DS-1845, з посиланням при цьому на умови укладеного між сторонами договору №340/007АКО від 01.01.2008р., згідно з яким, відповідач зобов’язаний сплачувати позивачу портові збори, до яких в т.ч. входить і корабельний збір, а також вимоги ст.84 КТМУ, згідно з якою, у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний, розмір яких установлюється Кабінетом Міністрів України; вимоги Постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 «Про портові збори», а саме, вимоги п.1 Постанови, згідно з яким, портові збори (корабельний, канальний, маяковий,причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, зокрема і суден групи «В»; вимоги п.3 Постанови, згідно з яким, нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює; та вимоги п.17 Постанови, згідно з яким, із суден групи «В» корабельний збір справляється за кожне заходження в порт і вихід з порту за такими ставками: у закордонному плаванні: 64 долари США - із судна, буксира; 32 долари США - з одиниці (баржа, ліхтер); у каботажному плаванні: 16 доларів США - із судна, буксира; 8 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер).

Відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що в силу вимог ст.84 КТМУ корабельний збір є цільовим збором, що сплачується у морському порту та в силу вимог п.1 Постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 «Про портові збори»корабельний збір сплачується за кожний вхід у порт і вихід з нього, а позивач всупереч вимог ст.ст.73,74 КТМУ не надав до суду доказів відведення порту водних ділянок (акваторії), не окреслив межі порту, перетинаючи які можна стверджувати, що судно входило або виходило із порту. Також відповідач посилається на те, що згідно з Приміткою до п.12 Постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 «Про портові збори», п.1 листа Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України від 13.02.2001р. №1/7-298-ф судна, що заходять у порти для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2009р. у справі №11/20-09-499, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»відмовлено у задоволені позову з тих мотивів, що позивач не надав доказів відведення в користування порту території та акваторії у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою ВГСУ від 26.11.2009р. рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При цьому, згідно з вказівками, що містяться у Постанові ВГСУ від 26.11.2009р. та які в силу вимог ст.111-11 ГПК України є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, судами обох інстанцій не враховано, що в силу ст.75 КТМУ функції у сфері забезпечення безпеки мореплавства є обов’язком морського порту і відповідно до положень КТМУ не можуть належати та передаватись іншим особам, що не мають статусу морського порту. Згідно ст.85 КТМУ під час перебування у морському порту будь-яке судно зобов’язане дотримуватись чинних законів і правил України у тому числі і тих, що стосуються нарахування та сплати портових зборів. Також вирішуючи питання щодо підставності нарахування позивачем корабельного збору за надані ним відповідачу послуги, суди обох інстанцій встановивши, що самохідні і несамохідні баржі, що являються предметом даного спору належать до суден групи В, не врахували норм матеріального права, зокрема вимог ст.84 КТМУ, вимог Постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 «Про портові збори»та умов укладеного між сторонами договору №340/007АКО від 01.01.2008р. у відповідності до умов якого на позивача покладався обов’язок надавати суднам судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні комплекс послуг в т.ч. по обробці суден, а на судновласника в свою чергу обов’язок щодо оплати наданих послуг, а також сплати цільових портових зборів.

Ухвалою від 18.01.2001р. справу №11/20-09-499 прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є., з присвоєнням цій справі №10-11/20-09-499 і сторін зобов’язано надати до суду письмової пояснення щодо позовних вимог, із врахуванням вказівок, що містяться у постанові ВГСУ від 26.11.2009р.

Супровідним листом від 21.01.2010р. №141 справу №10-11/20-09-499 надіслано до ВГСУ на запит останнього у зв’язку із надходженням касаційної скарги на постанову ВГСУ від 26.11.2009р.

Ухвалою ВСУ від 04.03.2010р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови ВГСУ від 26.11.2009р., а справу повернуто до господарського суду Одеської області, розгляд якої призначено на 28.05.2010р., про що 05.05.2010р. винесено відповідну ухвалу, в якій сторін також зобов’язано надати до суду письмової пояснення щодо позовних вимог, із врахуванням вказівок, що містяться у постанові ВГСУ від 26.11.2009р.

На виконання вимог суду позивач надав письмові пояснення від 02.02.2010р. за вих. №ЮО-0216/12, які залучені судом до справи 28.05.2010р., та згідно з якими, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що предметом спору у даній справі є обов’язок ВАТ «УДП»сплатити корабельний збір за судна групи «В», які заходили в порт і виходили з нього, що підтверджується журналами реєстрації приходів та відходів суден відповідача в інспекції державного портового нагляду, повідомленням капітанів спірних суден про їх захід в Ізмаїльський порт та вихід з нього, а належність спірних суден відповідача до групи «В»підтверджується листом ВАТ «УДП»№22ДП/1010-05 від 10.10.2008р., в якому наведено «Розрахунок умовних об’ємів флоту ВАТ «УДП». Окрім того позивач посилається на те, що умови звільнення від сплати корабельного збору, що передбачені Приміткою до п.12 Постанови КМУ «Про портові збори»стосуються суден грипи А,Б,Г і жодного відношення до суден групи «В» не мають, а також посилається на те, що про правомірне нарахування позивачем портових зборів додатково свідчить лист Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.05.2009р. №225. Також позивач посилається на те, що відведення морському порту території та водного простору не ставлять в залежність можливість порту справляти портові збори, тим більш, що Постановою КМУ від 07.10.2009р. №1208 Ізмаїльському порту надано у користування акваторію.

Відповідач також надав до суду письмові пояснення щодо позовних вимог за вх.№13304 від 25.05.2010р., згідно з якими, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що спірні відносини виникли між сторонами у період з вересня по грудень 2008 року і у вказаний період позивачу не було відведено акваторії порту у встановленому КМУ порядку. Акваторію порту позивачу надано у користування лише 20.11.2009р., про що свідчить Постанова КМУ від 07.10.2009р. №1208 «Про надання державному підприємству «Ізмаїльський морський торговельний порт»у користування акваторії», а тому до 20.11.2009р. позивач користувався акваторією не законно, без будь-яких правових підстав та правовстановлюючих документів, що свідчить і про відсутність у позивача підстав для справляння корабельного збору, стягнення якого з відповідача і є предметом спору у цій справі. Також відповідач зазначає, що з аналогічного питання (подібного спору) існує ряд рішень найвищої судової інстанції держави, які вступили в законну силу, а саме постановами ВГСУ від 08.10.2008р. у справі №25/77, від 12.02.2008р. у справі №28/398 та від 22.05.2008р. у справі №37/92 відмовлено у задоволені позовних вимог ДП «Херсонський морський торговельний порт»до АСК «Укррічфлот»стосовно стягнення сум корабельного та адміністративного зборів з аналогічних підстав –не надання порту в користування водного об’єкту загальнодержавного значення.

Окрім того відповідач посилається на те, що Приміткою до п.12 Постанови КМУ «Про портові збори»та п.1 листа Державного департаменту морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України від 13.02.2001р. №1/7-298-ф встановлено, що судна, які заходять у порти для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору, а вказані в рахунках на оплату корабельного збору судна ВАТ «УДП»проходили митні процедури, пов’язані із пропуском через державний кордон без виконання вантажних операцій. Доказами того, що вантажні операції не здійснювалися, поряд з іншими є рахунки позивача на оплату портових зборів, у яких відсутні дані на оплату причального збору, що справляється із суден, як стоять біля причалу, а також листи начальника служби експлуатації річкового флоту ВАТ «УДП»Осадчого В.П.

Ухвалою в.о. голови суду від 16.06.2010р. строк розгляду справи продовжений до 18.07.2010р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.01.2008р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»(Порт, позивач) і ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»(Судновласник, відповідач) укладений договір, який регламентує надання послуг позивачем суднам відповідача, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні, а також визначає порядок сплати потових зборів і плат за послуги, що надаються позивачем суднам відповідача.

Надання послуг суднам і сплата портових зборів і плат здійснюються на підставі КТМУ. Постанови КМУ від 12.10.200р. №1544, Наказу МТУ від 27.06.06р. №214 у редакції Наказу МТУ від 15.12.2000р. №711 зі змінами та доповненнями, Звіту Звичаїв порту, інших нормативно-правових актів України, обов’язкових постанов порту Ізмаїл та положень цього договору.

Згідно з умовами п.5.3. розділу 5 договору, редакція якого змінена сторонами шляхом укладення 19.03.2008р. додаткової угоди №1 до договору, оплата портових зборів, зборів і плат за послуги, надані позивачем здійснюється відповідачем: для суден відповідача, а також суден, що знаходяться в його оперуванні під прапором України впродовж 10 банківських днів з дати виставлення рахунку; для суден, що знаходяться в оперуванні відповідача під іноземним прапором шляхом подекадного перерахування на розрахунковий рахунок позивача передоплати, яка розраховується виходячи з плануємої кількості тоннажу під оговорені обсяги вантажів. Дана передоплата закривається виставленими позивачем рахунками згідно домовленості сторін.

Додатком №1 до цього договору є Валові норми навантаження (вивантаження) вантажів в Ізмаїльському морському торговельному порту (т/діб) для суден 5 групи; Додатком №2 до договору є Розрахункова кількість НПК п. Ізмаїл на 200 рік, Додатком №3 до договору є Тарифи на додаткові послуги.

Також судом встановлено, що у період з 30.09.2008р. по 22.12.2008р. включно позивач виставив відповідачу рахунки на оплату портових зборів та інших послуг на загальну суму 209096,46 грн. та 8255,02 доларів США, які відповідач оплатив частково в сумі 207456,23 грн. та 7929,77 доларів США, а решту грошових коштів в сумі 1640,23 грн. та 325,25 доларів США, які становлять суму корабельного збору відповідач оплатити відмовився, про що надіслав позивачу відповідні листи з відмовою в оплаті.

При цьому під час розгляду справи у суді встановлено, що відмова в оплаті вищевказаної суми грошових коштів, які являються корабельним збором, пов’язана з тим, що судна УДП-1719, УДП-306, УДП-С-6, УДП-1119, УДП-С-8, УДП –Т-212; ПДМ-10, ПДМ-12, ПДМ-13; SLG –003, SLG –017, які плавають під Державним прапором України та судна DS-1826, DS-1855, DS-1850, DS-1846, DS-1844, DS-1845, які плавають під іноземним прапором, заходили в порт Ізмаїл для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, що підтверджується службовою запискою начальника СЕРФ від 12.03.2009р. №СЕРФ 2/20, витягами із суднових журналів (т.1, а.с.128-160), а також не заперечується і позивачем у справі та підтверджується наданими ним витягами з Журналів реєстрації приходів/відходів річкових суден під прапором України, Журналу реєстрації приходів/відходів іноземних суден, письмовими повідомленнями капітанів про оформлення приходу/відходу судів (т.2, а.с. 50-117).

Поряд з цим, вищевказані судна є несамохідним суховантажним флотом, а саме баржами під торкання, зокрема УДП-1119, баржами-площадками, зокрема УДП-306, тентовими баржами, зокрема УДП 1719, баржами –секціями, зокрема, УДП-С-6, УДП-С-8, DS-1826, DS-1855, DS-1850, DS-1846, DS-1844, DS-1845, суховантажними баржами типу UDP-SLG-001, зокрема, SLG –003, SLG –017, що підтверджується розрахунком умовних об’ємів річного флоту ВАТ «УДП»№45245РР.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з вимогами ч.2 ст.4 ЦК України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, а відповідно до вимог ч.4 ст.4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір, який регламентує надання послуг позивачем суднам відповідача та флоту, що знаходиться в його оперуванні, а також визначає порядок сплати потових зборів і плат за послуги, що надаються позивачем суднам відповідача. Надання послуг суднам і сплата портових зборів і плат здійснюються на підставі КТМУ, Постанови КМУ від 12.10.200р. №1544, Наказу МТУ від 27.06.06р. №214 у редакції Наказу МТУ від 15.12.2000р. №711 зі змінами та доповненнями, Звіту Звичаїв порту, інших нормативно-правових актів України, обов’язкових постанов порту Ізмаїл та положень цього договору.

Згідно з вимогами ст.84 КТМУ у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний, розмір яких установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.1 Постанови КМУ від 12.10.2000р. №1544 «Про портові збори»(надалі Постанова КМУ), портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, в т.ч. і із суден, що належать до групи «В»: ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (п.3 Постанови КМУ).

При цьому у відповідному розділі вказаної Постанови КМУ стосовно корабельного збору визначені умови щодо нарахування корабельного збору для суден груп А, Б, Г, зокрема це пункт 12 Постанови, який до того ж містить Примітку, згідно з якою, судна, що заходять у порти для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору, а також визначені умови щодо нарахування корабельного збору для суден групи В, зокрема це пункт 17 Постанови, згідно з яким, із суден групи В корабельний збір справляється за кожне знаходження в порт і вихід з порту за такими ставками: у закордонному плаванні 64 долари США –із судна, буксира; 32 долари США –з одиниці (баржа, ліхтер); у каботажному плаванні: 16 доларів США –із судна буксира, 8 доларів США –з одиниці (баржа, ліхтер).

Проаналізувавши положення вищевказаної Постанови КМУ господарський суд дійшов висновку, що Примітка, яка міститься у п.12 цієї Постанови КМУ щодо звільнення від сплати корабельного збору суден, які заходять у порти для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій може застосуватися лише для суден груп А,Б,Г і жодним чином не стосується суден групи В, тобто суден відповідача УДП-1719, УДП-306, УДП-С-6, УДП-1119, УДП-С-8, УДП –Т-212; ПДМ-10, ПДМ-12, ПДМ-13; SLG –003, SLG –017, які плавають під Державним прапором України та суден відповідача DS-1826, DS-1855, DS-1850, DS-1846, DS-1844, DS-1845, які плавають під іноземним прапором та заходили в порт Ізмаїл для здійснення процедур, пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, а тому позивачем правомірно нарахований відповідачу корабельний збір за вищевказаними рахунками, який відповідач безпідставно відмовляються оплачувати.

За таких обставин позовні вимоги ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»визнаються господарським судом обґрунтованими і правомірними та такими, що підтверджуються наявними у справі документами і відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак, і задовольняються господарським судом.

Посилання відповідача на те, що у листі Укрморрічфлоту від 13.02.2001р. №1/7-298-ср надані роз’яснення, згідно з якими, Примітка до пункту 12 розділу «Корабельний збір» Положення про потові збори, затвердженого Постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544 застосовується до усіх груп суден, що заходять у порти для здійснення процедур пов’язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що, по-перше, в силу вимог ч.1 ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі законодавчих актів України, а лист Укрморрічфлоту від 13.02.2001р. №1/7-298-ср таким актом не являється. По-друге, роз’яснення, що надані у листі Укрморрічфлоту від 13.02.2001р. №1/7-298-ср суперечать повідомленню, яке надане Міністерством транспорту та зв’язку України у листі від 27.02.2009р. №1851/11/10-09 щодо застосування Примітки до пункту 12 Положення про портові збори, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544 для судів групи А,Б,і Г, та на яке посилається позивач у справі.

Посилання відповідача на те, що у період виникнення спірних відносин позивачу не було відведено акваторії порту у встановленому КМУ порядку, господарський суд також до уваги не приймає, з огляду на вказівки, що містяться у Постанові ВГСУ від 26.11.2009р., які в силу вимог ст.111-11 ГПК України є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. При цьому вказаною Постановою ВГСУ від 26.11.2009р. скасовані рішення суду першої та апеляційної інстанції, які мотивовані саме відсутністю доказів відведення позивачу акваторії порту.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»(68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125824, р/р 2600601531105/840 в Ізмаїльській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 328629) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова,7, код ЄДРПОУ 01125815, р/р 260020153192 в Ізмаїльській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 328629) основний борг в сумі 1640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 23 коп. та 325 (триста двадцять п’ять) доларів 25 центів США, витрати по сплаті державного мита в сумі 41 (сорок одна) грн. та 8 (вісім) доларів США, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 16 липня 2010 року.

Суддя