Рішення № 11356496, 07.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р.Справа № 10/55-10-1731 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛДІ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН+»

про стягнення 21288,73 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «АЛДІ»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «КВІН+»21288,73 грн., з яких, 17980,54 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору про надання послуг спеціалізованого вантажного комплексу ІМТП від 26.02.2009р. №41/09; 1920,65 грн. –пеня, 926,02 грн. –3% річних та 461,52 грн. –індекс інфляції. У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Також позивачем на вимогу суду надані додаткові документи, які необхідні для розгляду даної справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (судових ухвал), а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою в.о. голови суду від 02.06.2010р. строк розгляду справи продовжений до 09.07.2010р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивач у справі, разом із ДП «ІМТП»та ДП «База матеріально-технічного забезпечення»здійснює спільну діяльність зі створення та експлуатації Комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через держаний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з Порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення, що підтверджується наявним у справі договором про спільну діяльність між Іллічівським морським торговельним портом, ДП «База матеріально-технічного забезпечення»та ТОВ «Алді»№97.0., який укладений між сторонами 17.04.2002р., зареєстрований 02.08.2002р. №24 та узгоджений з Міністерством транспорту України 24.07.2002р., та строк дії якого встановлений до 31.12.2012р.

Також ДП «ІМТП»доручило позивачу проводити розрахунки з клієнтами Порту за послуги, надані у зв’язку з використанням доріг і Нагромаджувача Порту, що підтверджується наявним у справі договором на організацію і експлуатацію диспетчерської служби №135-о, який 22.01.2007р. укладений між позивачем і ДП «ІМТП».

Поряд з цим судом встановлено, що 26.02.2009р. між ТОВ «АЛДІ»(виконавець, позивач) і ТОВ «КВІН+»(замовник відповідач) укладений договір про надання послуг спеціалізованого вантажного комплексу ІМТП від 26.02.2009р. №41/09, згідно з яким, позивач надає послуги і здійснює роботи в інтересах відповідача, пов’язані з організацією митного догляду на території СВК, а також здійсненням контролю використання інфраструктури ІМТП і СВК автотранспортом відповідача, організації розміщення і руху автотранспорту у Нагромаджувачі і на території СВК, оформленням і видачею пропусків на право проходу (проїзду) на територію ІМТП, а також може надавати інші послуги.

Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені умови щодо зобов’язань сторін, відповідач в т.ч. зобов’язаний: за 24 години у письмовій формі інформувати позивача про заплановане завантаження, оформлення про випуск, про кількість і характер вантажу (п.2.2.1. договору); при укладенні або пролонгації даного договору надати список довірених осіб, які будуть представляти його інтереси при здійсненні робіт і наданні послуг позивачем, а також зразки підписів цих осіб, штампів, печаток і для огляду оригінали або завірені нотаріусом копії Статуту, довідки ЄДРПОУ про надання коду, копії довідки про поставлення на облік податкоплатника, а також довідку банку про наявність рахунків (п.2.2.2. договору); представник відповідача зобов’язаний одержати у позивача рахунки на оплату наданих послуг на протязі 2 днів з моменту надання йому послуг позивачем (п.2.2.8.); оплачувати позивачу плату за використання інфраструктури порту автотранспортом в розмірі, вказаному у додатках до даного договору (п.2.2.11); оплачувати позивачу плату за оформлення і видачу пропусків в розмірах, вказаних у додатку до даного договору (п.2.2.12).

Згідно з розділом 3 договору, в якому встановлені умови щодо порядку розрахунків, вартість робіт і послуг, що виконуються (надаються) позивачем по даному договору на території СВК і/або ТЛС визначається позивачем на підставі тарифів затверджених оперативним управляючим СВК і вказаних у додатку до даного договору (п.3.1.); вартість робіт і послуг, що виконуються (надаються) позивачем по даному договору на території порту і/або послуг ІМТП, визначається позивачем на підставі тарифів затверджених начальником ІМТП і вказаних у додатку до даного договору (п.3.2.); оплата за виконані роботи і надані послуги, а також за використання інфраструктури порту здійснюється відповідачем по реквізитам, вказаним у даному договорі на протязі 10 календарних днів з дня надання послуг (виконання робіт) (п.3.3., п.3.4.).

У випадку незгоди відповідача із сумою вказаною позивачем в рахунку відповідач письмово інформує позивача на протязі трьох днів з дня надходження рахунку з зазначенням причин і мотивів відмови в повній або частковій оплаті суми. Відсутність письмового повідомлення відповідача, направленого в строк, з вказівкою причин і мотивів відмови від платежу вважається акцептом рахунку позивача з боку відповідача (п.3.8.)

Відповідно до умов п.6.5. договору при простроченні строку оплати рахунків позивача відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Умовами п.7.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р.

У додатку №1 до цього договору сторонами встановлено вартість послуг СВК; вартість вантажних робіт при митному догляді вантажів; вартість знаходження (стоянки) автотранспорту на території СВК і /або у Нагромаджувачі за кожну почату добу та за 24 години очікування, а також передбачено, що плата за використання інфраструктури порту в т.ч. плата за в’їзд і понад нормативне перебування на території ІМТП нараховується по тарифам, затвердженим начальником ІМТП. Плата нараховується з моменту в’їзду на територію ІМТП.

Згідно з Наказом начальника порту «Про внесення змін до Збірника тарифів»від 13.06.2008р. №708, вартість використання інфраструктури порту автотранспортом з контейнерами за перебування однієї машини в порту протягом 12-ти годин понаднормативного часу, необхідного для отримання або здавання вантажу (стягувати при в’їзді до порту) становить 45,04 грн./автомашину.

Також судом встановлено, що 30.03.2009р. відповідач замовив позивачу виконання передбачених договором робіт щодо контейнеру INKU 2315708 (наряд №2009/42/29-300309/1), щодо контейнеру AMFU 8789563 (наряд №2009/60/31-300309/1), щодо контейнеру FCIU 8028806 (наряд №2009/42/30-300309/1), щодо контейнеру FSCU 9959187 (наряд №2009/36/32-300309/1), щодо контейнеру ТСКU 9345534 (наряд №2009/36/33-300309/1), щодо контейнеру TCNU 9672892 (наряд №2009/24/34-300309/1), та 09.04.2009р. щодо контейнеру INKU 6220302 (наряд №2009/42/18-090409/1).

На виконання вищевказаних нарядів відповідача позивач надав передбачені договором послуги, що підтверджується витратним ордером №109695 та відомістю по СВК ІМТП щодо контейнеру INKU 2315708; витратним ордером №109690 та відомістю по СВК ІМТП щодо контейнеру AMFU 8789563; витратним ордером №109691 та відомістю по СВК ІМТП щодо контейнеру FCIU 8028806; витратним ордером №109685 та відомістю по СВК ІМТП щодо контейнеру FSCU 9959187; витратним ордером №109688 та відомістю по СВК ІМТП щодо контейнеру ТСКU 9345534; витратним ордером №109693 та відомостями по СВК ІМТП щодо контейнеру ТСКU TCNU 9672892.

Також позивачем складені рахунки на оплату наданих послуг, зокрема, збору за використання інфраструктури ІМТП на суму 378,34 грн. (рахунок №2597 П від 09.04.2009р. та рахунок №3135 П від 27.04.2009р.), разового збору на суму 2587,20 грн., вантажних операцій на суму 4851 грн. та стоянки на суму 10164 грн. (рахунок №3196 від 09.04.2009р. та рахунок №3824 від 27.04.2009р.), що разом становить 17980,54 грн. Вказані рахунки відповідачем не оплачені.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.09.2009р. за вих. №212, в якій заявив вимогу сплатити борг в сумі 17980,54 грн., що підтверджується поштовою квитанцією від 26.09.2009р. Відповідач відповіді на претензію не надав та борг позивачу не сплатив. Супровідним листом від 04.03.2010р. за вих. №32 позивач надіслав відповідачу на підписання акт звірки розрахунків, згідно з яким, заборгованість відповідача становить 17980,54 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.03.2010р. та фіскальним чеком від 10.03.2010р. №6103. Оскільки відповідач акт звірки розрахунків не підписав та борг позивачу не сплатив, останній нарахував відповідачу пеню, розмір якої становить 1920,65 грн., 3% річних, розмір яких становить 926,02 грн. та індекс інфляції в розмірі 461,52 грн. і звернувся до суду з даним позовом.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання послуг спеціалізованого вантажного комплексу ІМТП, згідно з яким, позивач зобов’язався надавати послуги і здійснювати роботи в інтересах відповідача, пов’язані з організацією митного догляду на території СВК, а також здійсненням контролю використання інфраструктури ІМТП і СВК автотранспортом відповідача, організації розміщення і руху автотранспорту у Нагромаджувачі і на території СВК, оформленням і видачею пропусків на право проходу (проїзду) на територію ІМТП, а також інші послуги, а відповідач зобов’язався одержувати у позивача рахунки на оплату наданих послуг на протязі 2 днів з моменту їх надання та оплачувати надані позивачем послуги на протязі 10 календарних днів з дня надання послуг (виконання робіт).

Поряд цим вищевстановлені обставини справи свідчать, що на підставі відповідних нарядів відповідача позивачем надані передбачені договором послуги щодо контейнерів INKU 2315708; AMFU 8789563; FCIU 8028806; FSCU 9959187; ТСКU 9345534; TCNU 9672892 та складені рахунки на оплату наданих послуг, зокрема, 09.04.2009р. рахунки №2597 П, №3196, №3286, згідно з якими, вартість послуг, що підлягають оплаті відповідачем становить 14276,69 грн. та 27.04.2009р. рахунки №3135 П, №3824, №3776, згідно з якими, вартість послуг, що підлягають оплаті відповідачем становить 3703,85 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що складені позивачем рахунки на оплату послуг в сумі 17980,54 грн. відповідач у встановлений договором строк не сплатив. При цьому доказів письмової мотивованої відмови від часткової або повної оплати наданих позивачем послуг відповідач до суду не надав, а тому в силу умов п.3.8. договору рахунки позивача вважаються акцептованими відповідачем.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 17980,54 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що за прострочення строку оплати рахунків позивача відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Із вище вставлених обставин справи випливає, що грошові кошти в сумі 14276,69 грн. відповідач зобов’язаний сплатити позивачу до 19.04.2009р., а отже, і нарахування пені повинно здійснюватися позивачем з 19.04.2009р. за 182 дні прострочення в оплаті. Грошові кошти в сумі 3703,85 грн. відповідач зобов’язаний оплатити позивачу до 07.05.2009р., а отже, і нарахування пені повинно здійснюватися позивачем з 08.05.2009р. за 182 дні прострочення, оскільки вимогами ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки розрахунок пені здійснений позивачем без врахування вимог ч.6 ст.232 ГК України, господарським судом самостійно здійснений розрахунок пені, згідно з яким, розмір пені становить 1969,25 грн., що перевищує межі позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються господарським судом в межах заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1920,65 грн.

Поряд з цим в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з розрахунками позивача, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу з 20.04.2009р. по 01.03.2010р. на суму боргу 14276,69 грн. та з 08.05.2009р. по 01.03.2010р. на суму боргу 3703,85 грн. становить 461,52 грн., а розмір інфляційних становить 926,02 грн. Вказані розрахунки перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції також задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.           Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛДІ» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН+»(65000, м. Одеса, вул. Мечникова, буд.51, кв. 77, код ЄДРПОУ 32623889, п/р 26006155208200 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛДІ» (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, код ЄДРПОУ 30504197, п/р СД 2600031145501 в АБ «Південний»м. Іллічівськ, МФО 328663) основний борг в сумі 17980 (сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 54 коп., пеню в сумі 1920 (одна тисяча дев’ятсот двадцять) грн. 65 коп., 3% річних в сумі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 52 коп., індекс інфляції в сумі 926 (дев’ятсот двадцять шість) грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 88 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 07 липня 2010 року.

Суддя