Рішення № 11356498, 07.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р.Справа № 10/220-09-6327 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідачів 1) Виконавчого комітету Кілійської міської ради

2) Кілійської міської ради

про стягнення 17249,08 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 28.10.2009р. №3852

від відповідач (1): Ратушний Е.М. за довіреністю від 24.04.2010р.

від відповідача (2): Ратушний Е.М. за довіреністю від 01.02.2010р.

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Виконавчого комітету Кілійської міської ради 17249,08 грн., з яких, 10603,20 грн. основний борг за поставлений позивачем товар і надані послуги, 876,15 грн. пеня, що нарахована відповідачу з 01.02.2007р. по 31.07.2007р. за порушення строків оплати поставленого позивачем товару і наданих послуг; 839,25 грн. 3% річних, що нараховані відповідачу за 2007 2009р. та 4930,48 грн. індекс інфляції, що нарахований відповідачу за 2007 -2009 роки. При цьому позовні вимоги обґрунтовані тим, що на протязі тривалого часу з 2000 року між сторонами діяли добрі партнерські стосунки щодо постачання позивачем товарів і надання послуг відповідачу. Але у 2006 році відповідач не оплатив поставлені позивачем товари і надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 10603 грн., наявність якого підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний між сторонами станом на 01.02.2007р.

Ухвалою від 21.12.2009р. господарський суд порушив провадження у справі за вказаним позовом та зобовязав позивача надати до суду у належним чином засвідчених копіях всі первісні документи (накладні), які підтверджують наявність боргу відповідача в сумі 10603,20 грн. Аналогічні вимоги щодо витребування у позивача доказів викладені судом і в ухвалах про відкладення розгляду справи від 15.01.2010р., від 29.10.2010р., від 10.02.2010р., з огляду також на пояснення представника відповідача (1) у судовому засіданні 29.01.2010р., згідно з якими, у відповідача відсутні первісні документи, які підтверджують борг відповідача і тому підготувати відзив на позов можливо лише після ознайомлення із первісними документами.

На виконання вимог суду позивач надав супровідний лист від 12.02.2010р. за вх.№3435, із витребуваними судом документами, в т.ч. і Актом передачі відповідачу копій накладних і рахунків від 05.02.2010р. та заявою про зменшення розміру позовних вимог на суму пені 876,15 грн. та збільшення розміру позовних вимог в частині нарахувань від інфляції до суми 8260,14 грн. та 3 % річних до суми 1750,23 грн.

Супровідним листом від 04.03.2010р. за вх.№5526 позивач надав до суду обґрунтований розрахунок 3% річних, згідно з яким, розмір 3% річних становить 1813,89 грн. і їх нарахування здійснено позивачем з 12.01.2006р. по 31.01.2010р. та інфляційних, згідно з яким, розмір інфляційних становить 8663,09 грн. і їх нарахування здійснено позивачем з 12.01.2006р. по 31.01.2010р.; заяву про відмову від частини позовних вимог та збільшення позовних вимог, згідно з якою, позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та збільшує розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахувань від інфляцій, розмір яких становить 8663,09 грн. та 3% річних, розмір яких становить 1813,89 грн.

Під час розгляду справи суд на підставі ч.1 ст.24 ГПК України залучив до участі у справі в якості іншого відповідача Кілійську міську раду Кілійського району Одеської області, про що 15.03.2010р. виніс відповідну ухвалу.

У запереченнях на позов від 15.03.2010р. за вх. №6520 відповідач-1 (Виконком) позов не визнає, з посиланням при цьому на те, що в порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. позивач не надав до суду довіреностей, які підтверджують одержання відповідачем-1 товарно-матеріальних цінностей за накладними, які позивач надав до суду. Також відповідач-1 не визнає і наявність боргу за оренду компютерної техніки, оскільки акт приймання-передавання цієї техніки в оренду відповідачу-1 не є дійсним і не підписувався жодною уповноваженою особою.

Супровідним листом від 25.03.2010р. за вх.№7681 позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог до відповідача-1, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача-1 14073,64 грн., з яких, 7063,20 грн. основний борг, 5791,99 грн. індекс інфляції та 1218,45 грн. 3% річних, а також клопотання, згідно з яким, позивач просить суд залучити до участі у справі іншого відповідача Кілійську міську раду та стягнути з останньої 7003,24 грн., з яких, 3540 грн. основний борг, 2868,72 грн. індекс інфляції та 594,52 грн. 3% річних.

У відзиві на позов, який залучений судом до справи 02.04.2010р., відповідач-2 (Рада) позов не визнає, з посиланням при цьому на те, що позивачем не сформульовані письмові позовні вимоги до відповідача-2, а тому останній не може сформулювати власну думку з приводу позовних вимог, а також з посиланням на те, що про договір оренди від 02.01.2003р. відповідачу-2 нічого невідомо, а оплата за оренду компютерної техніки проводилися відповідачем-2 на підставі договору від 01.03.2005р., на якому наявні відмітки Держказначейства.

У відзиві на позов, який залучений судом до справи 21.04.2010р. відповідач-1 визнав наявність боргу лише за товар, що поставлений позивачем за накладними №1575 від 26.01.2006р. на суму 42 грн., №1870 від 03.04.2006р. на суму 136,60 грн., №1984 від 04.05.2006р. на суму 525,85 грн., 32040 від 22.05.2006р. на суму 3103,50 грн., з посиланням при цьому на те, що 23.05.2009р. закінчився строк позовної давності на стягнення цього боргу, а тому відповідач-1 просить суд застосувати позовну давність і відмовити позивачу у задоволені позову, як в частині позовних вимог про стягнення з відповідача-1 основного боргу за товар, що поставлений позивачем за вищевказаними накладними, так і в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції. Наявність боргу за товар, який поставлений позивачем по всім іншим накладним відповідач-1 не визнає, оскільки довіреностей відповідача-1 на одержання товарно-матеріальних цінностей за цими накладними позивач до суду не надав.

У відзиві на позов, який залучений судом до справи 21.04.2010р. відповідач-2 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що оплату орендної плати за компютерну техніку відповідач-2 проводив за договором від 01.03.2005р., на якому наявні відмітки відділу держказначейства у Кілійському районі, який взятий на облік 05.05.2005р. Відповідно до умов зазначеного договору в оренду передається майно, що перелічене у додатку до цього договору, але додатку до цього договору не має і не було, оскільки позивачем це майно так і не було передане за договором від 01.03.2005р.

У заяві про уточнення позовних вимог, яка залучена судом до справи 12.05.2010р. та тією ж датою одержана представником відповідачів, що підтверджується підписом останнього на цій заяві, позивач просить суд стягнути з відповідачів 21076,24 грн., з яких, 14073,64 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача-1, в т.ч. 7063,20 грн. основний борг за товар, який поставлений позивачем за накладними №1538 від 04.01.2006р., №1565 від 23.01.2006р., №1682 від 16.002.2006р., №1747 від 03.03.2006р., №1802 від 17.03.2006р., №1870 від 03.04.2006р., №1896 від 10.04.2006р., №1984 від 04.05.2006р., №2040 від 22.05.2006р., №2051 від 24.05.2006р., №2064 від 26.05.2006р., №2111 від 09.06.2006р., №2123 від 14.06.2006р., №2254 від 24.07.2006р. на підставі укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу від 01.01.2006р. №9; 1218,45 грн. 3% річних та 5791,99 грн. індекс інфляції, що нараховані відповідачу-1 по кожній накладній окремо до лютого 2010р., а 7003,24 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача-2, в т.ч. 3540 грн. основний борг зі сплати орендної плати за квітень-червень 2006 року по договору оренди від 01.03.2005р.; 594,52 грн. 3% річних та 2868,72 грн. індекс інфляції.

Також позивач надав до суду письмові заперечення на відзив відповідачів, які суд залучив до справи 12.05.2006р., та згідно з якими, позивач по-перше, просить суд відхилити заяву представника позивачів про застосування строку позовної давності, з посиланням при цьому на те, що відповідно до п.1 ст.251, п.1 ст.253, п.1 ст.261 ЦК України строк позовної давності по договору №9 від 01.01.2006р. повинен починатися з 01.01.2007р. та закінчується 01.01.2010р., а по договору оренди від 01.03.2005р. строк позовної давності починається з 01.01.2007р. та закінчується 01.01.2010р. По-друге, позивач посилається на те, що орендне користування компютерною технікою здійснювалося відповідачем-2 ще з середини 2002 року, а договір оренди оформлений в січні 2003 року і акт приймання-передачі техніки підписаний в січні 2003 року. Термін дії договору оренди, що оформлений у січні 2003 року становить 5 років і якщо відповідач-2 бажає, то може сплатити залишок боргу по цьому договору. Окрім того, під час проведення перевірки Контрольно-ревізійний відділ та Кілійське відділення держказначейства не знайшли будь-яких незаконних дій при виконані умов цього договору. По-третє, довіреності на одержання ТМЦ видані не на конкретну дату, а на період, до якого в т.ч. входить і період поставлення позивачем товару за відповідними накладними. По-четверте, у п.1.1. договору №9 від 01.01.2006р. вказано, що покупець зобовязується прийняти і оплатити товар, тобто оплатити товар негайно в день прийняття товару, а тому і вимога оплати товару виникає у покупця з моменту приймання товару, що відповідає вимогам ст.530 ЦК України. Згідно з п.3.1. договору оренди від 01.03.2005р. компютерна техніка здається в оренду на 15 місяців при умові щомісячної оплати оренди в розмірі 1180 грн. Тобто, вимога оплати оренди виникає з дати початку та по дату кінця поточного місяця. Окрім того, позивачем заявлено клопотання на підставі ст.30 ГПК України викликати в суд Кілійського міського голову ОСОБА_5 з метою надання пояснень в письмовій формі щодо оренди міськрадою компютерної техніки, підписання ним акту звірки розрахунків станом на 01.02.2007р. та не оплати отриманих товарів і послуг, а також викликати в суд бухгалтера міськвиконкому ОСОБА_6 для надання пояснень щодо підписання акту звірки розрахунків.

Також під час розгляду справи суд на підставі ст.38 ГПК України задовольнив клопотання позивача від 08.04.2010р. за вх.№8884 про витребування з КРУ в Одеській області Акту від 29.06.2005р. «Про результати ревізії виконання бюджету в чілійській міській раді за період з 01.02.2004р. по 06.06.2005р.», про що 15.04.2010р. за вих. №704 зробив відповідний запит до КРУ в Одеській області. Супровідним листом від 17.05.2010р. за вх.№12576 витребувані документи надійшли до господарського суду.

Ухвалою заступника голови суду від 10.02.2010р. строк вирішення спору продовжений до 14.03.2010р. Також строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом до 14.05.2010р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що 15.03.2010р. винесено відповідну ухвалу, а також до 15.07.2010р. у звязку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, про що 12.05.2010р. винесено відповідну ухвалу.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.05.2010р., 07.07.2010р.

Супровідним листом за вх. №15635 від 18.06.2010р. позивач надав до суду розрахунок 3% річних та втрат від інфляції щодо відповідача-1, згідно з яким, розмір 3% річних становить 131,60 грн., а розмір інфляційних 531,17 грн.; розрахунок 3% річних та втрат від інфляції щодо відповідача-2, згідно з яким, розмір 3% річних становить 65,97 грн. та інфляційних 266,22 грн.; пояснення щодо розрахунків та підсумкову відомість розрахунків.

В свою чергу відповідач -2 надав до суду відзив за вх.№15794 від 21.06.2010р., згідно з яким, просить суд застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволені позову в частині стягнення богу в сумі 3540 грн. по несплаченим рахункам №1962 від 27.04.2006р., №1977 від 03.05.2006р., №2138 від 19.06.2006р. та в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції, з посиланням при цьому на те, що строк предявлення позову у позивача (від дати останнього рахунку) закінчився 19.06.2009р., претензію було направлено 21.09.2009р. і позов було предявлено лише у грудні 2009 року.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.01.2006р. між СПД ОСОБА_1 (продавець, позивач) і Виконкомом Кілійської міської ради (покупець, відповідач-1) укладений договір купівлі-продажу №9, згідно з яким, позивач зобовязується продавати у власність відповідача-1 канцтовари, оргтехніку, матеріали, сувеніри подарунки, електротовари, а відповідач 1 зобовязується прийняти і оплати їх. Вартість товару становить 15000 грн.

Згідно з умовами п.5.2. договору право власності на товар переходить до відповідача-1 з моменту прийняття товару й штемпеля вантажоодержувача в товарній накладній, а відповідно до умов п.6.1. договору оплата товарів відповідачем-1 здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з умовами п.9.1. договору, договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань, а відповідно до умов п.9.3. договору, договір діє до 31.12.2006р.

Також судом встановлено, що на виконання умов цього договору позивачем на протязі 2006 року здійснювалася поставка товарів відповідачу-1, а відповідачем-1 здійснювалася оплата поставленого позивачем товару, що підтверджується відповідними відмітками Відділу Державного казначейства у Кілійському районі на цьому договорі про оплату товару.

В подальшому між позивачем і відповідачем-1 проведено звірку розрахунків за наслідками якої складений Акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 01.02.2007р. сальдо на користь позивача становить 10603,20 грн. Вказаний Акт звірки з боку відповідача-1 підписаний бухгалтером, головою Кілійської міської ради та засвідчений печаткою відповідача-1. Підписання цього акту звірки розрахунків відпвоідчем-1 підтверджується також і листом голови Кілійської міської ради від 26.01.2010р. №80-2.7А.

21.09.2009р. позивач звернувся до відповідача-1 з претензією №1, в якій заявив вимогу про сплату боргу в сумі 10603,20 грн. Тією ж датою відповідач-1 одержав претензію позивача, що підтверджується підписом посадової особи канцелярії Виконавчого комітету Кілійської ради на претензії, який засвідчений відповідною печаткою.

Згідно з доводами позивача під час виконання умов цього договору у відповідача-1 виник борг в сумі 7063,20 грн. саме за товар, який поставлений позивачем у січні 2006 року на загальну суму 1914,80 грн. за накладними №1538 від 04.01.2006р. на суму 1150 грн., №1565 від 23.01.2006р. на суму 722,80 грн., №1575 від 26.01.2006р. на суму 42 грн. та одержаний відповідачем -1 за довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018748 від 03.01.2006р., із строком дії до 31.01.2006р.; за товар, що поставлений позивачем у лютому 2006 року за накладною №1682 від 16.02.2006р. на суму 222,50 грн.; за товар, що поставлений позивачем у березні 2006 року на суму 356 грн. за накладними №1747 від 03.03.2006р. на суму 138 грн., №1802 від 17.03.2006р. на суму 218 грн. та одержаний відповідачем за довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018797 від 03.03.2006р., із строком дії 31.03.2006р.; за товар, що поставлений позивачем у квітні 2006 року на суму 462,60 грн. за накладними №1870 від 03.04.2006р. на суму 136,60 грн., №1896 від 10.04.2006р. на суму 326 грн. та одержаний відповідачем-1 за довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018824 від 03.04.2006р., із строком дії до 28.04.2006р.; за товар, що поставлений позивачем у травні 2006 року на загальну суму 3818,95 грн. за накладною №1984 від 04.05.2006р. на суму 525,85 грн. та одержаний відповідачем -1 за довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018848 від 11.05.2006р., із строком дії до 20.05.2006р., за накладною №2040 від 22.05.2006р. на суму 3103,50 грн. та одержаний відповідачем -1 за довіреністю на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018850 від 19.05.2006р., із строком дії до 31.05.2006р., за накладною №2051 від 24.05.2006р. на суму 24,60 грн., за накладною №2064 від 26.05.2006р. на суму 165 грн. та одержаний відповідачем -1, що підтверджується актом звірки розрахунків станіном на 01.02.2007р.; за товар, що поставлений позивачем у червні 2006 року на загальну суму 188 грн. за накладними №2111 від 09.06.2006р. на суму 140 грн., №2123 від 14.06.2006р. на суму 48 грн. та одержаний відповідачем -1, що підтверджується актом звірки розрахунків станіном на 01.02.2007р.; за товар, що поставлений позивачем у липні 2006 року за накладною №2254 від 24.07.2006р. на суму 140 грн.

В свою чергу відповідач-1 визнав наявність боргу за товар, що поставлений позивачем за накладними №1575 від 26.01.2006р. на суму 42 грн., №1870 від 03.04.2006р. на суму 136,60 грн., №1984 від 04.05.2006р. на суму 525,85 грн., №2040 від 22.05.2006р. на суму 3103,50 грн., а борг за товар, що поставлений позивачем по іншим накладним відповідач-1 не визнав, з посиланням при цьому на відсутність довіреностей відповідача-1 на одержання товару за цими накладними.

Окрім того судом встановлено, що 02.01.2003р. між СПД ОСОБА_1 (орендодавець, позивач) і Кілійською міською радою (орендар, відповідач-2) укладений договір оренди, згідно з яким, позивач передає в оренду компютерну техніку вартістю 17700 грн., перераховану у додатку до даного договору, який являється невідємною його частиною.

Відповідно до умов п.2.1. договору орендоване майно, що перераховане у додатку до цього договору передається в оренду на 5 років, а умовами п.3.1. договору встановлено, що майно, перераховане у додатку до цього договору передається в оренду безоплатно.

Згідно з умовами п.3.2. договору позивач має право встановлювати договірну орендну плату, письмово попередивши про це Орендаря за 10 днів про встановлення орендної плати.

У додатку до цього договору перераховане майно, що передається в оренду, а 02.03.2003р. між позивачем і відповідачем-2 підписаний Акт приймання-передачі в оренду компютерної техніки і оргтехніки.

Поряд з цим судом встановлено, що 01.03.2005р. між позивачем (орендодавець) і відповідачем-2 (орендар) укладений договір оренди, який взятий на облік у ВДК у Кілійському районі Одеської області, та згідно з яким, позивач передає в оренду компютерну техніку вартістю 17700 грн., перераховану у додатку до даного договору, який являється невідємною його частиною.

Відповідно до умов п.2.1. договору орендоване майно, перелічене у додатку до даного договору здається в оренду на 15 місяців.

Згідно з умовами п.3.1. договору майно, перелічене у додатку до даного договору здається в оренду за умовах оплати 1180 грн. в місяць.

Умовами п.4.2. договору передбачено, що позивач зобовязаний передати відповідачу-2 майно згідно додатку до даного договору по акту приймання-передачі у робочому стані.

Згідно з листом позивача від 10.03.2005р. відповідно до п.3.2. договору оренди компютерної техніки від 02.01.2003р. встановлюється договірна оренда плата за оренду всій компютерної техніки в розмірі 1000 грн. в місяць. Оплата здійснюється щомісячно на підставі рахунку, не пізніше 10 днів з дня його виписування.

З квітня 2005 року по квітень 2006 року орендна плата сплачувалася позивачу відповідачем-2, що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача, які при цьому свідчать також про те, що з квітня 2005 року орендна плата сплачувалася відповідачем щомісячно в сумі 1180 грн. Поряд з цим рахунки позивача на оплату орендної плати за квітень 2006р. №1962 від 27.04.2006р., травень 2006р. №1977 від 03.05.2006р. на суму 1180 грн., та червень 2006р. №2138 від 19.06.2006р. на суму 1180 грн. залишилися несплаченими відповідачем-2.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Із вищевстановлених обставин справи випиває, що підставою позовних вимог до відповідача-1 є неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору щодо оплати товару, згідно з яким, позивач зобовязався здійснювати поставку товару відповідачу-1, а відповідач-1 зобовязався оплачувати цей товар.

При цьому у заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача -1 борг за товар в сумі 7063,20 грн., який поставлений позивачем за визначеними у заяві накладними та неоплачений відповідачем-1. В свою чергу відповідач-1 визнав наявність боргу за товар, що поставлений позивачем за накладними №1575 від 26.01.2006р. на суму 42 грн., №1870 від 03.04.2006р. на суму 136,60 грн., №1984 від 04.05.2006р. на суму 525,85 грн., №2040 від 22.05.2006р. на суму 3103,50 грн., що загалом становить 4375,80 грн., а борг за товар, що поставлений позивачем по іншим накладним відповідач-1 не визнав, з посиланням при цьому на відсутність довіреностей відповідача-1 на одержання товару за цими накладними.

Поряд з цим, при дослідженні спірних накладних, тобто, накладних, по яким відповідач -1 не визнає одержання товару від позивача, а також інших документів, які надані сторонами до суду в підтвердження своїх вимог і заперечень, зокрема, довіреностей на одержання ТМЦ, які надані до суду позивачем, Журналу реєстрації повернутих та використаних довіреностей за 2006 рік, який наданий до суду відповідачем -1, а також акту звірки розрахунків станом на 01.02.2007р., який із врахуванням вимог ст.34 ГПК України визнаний судом допустимим доказом у даній справі, господарським судом встановлено, що факт одержання товару за накладними №1538 від 04.01.2006р. на суму 1150 грн., №1565 від 23.01.2006р. на суму 722,80 грн. на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018748 від 03.01.2006р., із строком дії до 31.01.2006р. підтверджується відміткою самого відповідача-1 у Журналі реєстрації повернутих та використаних довіреностей за 2006 рік, згідно з якою, за вказаною довіреністю відповідачем -1 одержаний товар за накладними №1496-1575, тобто накладні №158 від 04.01.2006р. та №1565 від 23.01.2006р. входять до вказаного переліку.

Факт одержання товару за накладною №1802 від 17.03.2006р. на суму 218 грн., за відсутністю при цьому довіреності відповідача-1 на одержання ТМЦ, підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.02.2007р., який підписаний головою Кілійської міської ради ОСОБА_5, бухгалтером ОСОБА_6 та засвідчений печаткою виконавчого комітету Кілійської міської ради.

Факт одержання товару за накладною №1896 від 10.04.2006р. на суму 326 грн. на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018824 від 03.04.2006р., із строком дії до 28.04.2006р. підтверджується відміткою самого відповідача-1 у Журналі реєстрації повернутих та використаних довіреностей за 2006 рік, із врахуванням при цьому того, що відповідач не надав до суду накладної №35 від 10.04.2006р., яка є підставою використання відповідачем-1 довіреності на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018824 від 03.04.2006р.

Факт одержання товару за накладними №2051 від 24.05.2006р. на суму 24,60 грн., №2111 від 09.06.2006р. на суму 140 грн., №2123 від 14.06.2006р. на суму 48 грн. за відсутністю при цьому довіреності відповідача-1 на одержання ТМЦ підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.02.2007р., який підписаний головою Кілійської міської ради ОСОБА_5, бухгалтером ОСОБА_6 та засвідчений печаткою виконавчого комітету Кілійської міської ради.

Водночас факт одержання товару за накладною №1747 від 03.03.2006р. на суму 138 грн. на підставі довіреності на одержання ТМЦ серії ЯЛА №018797 від 03.03.2006р., із строком дії 31.03.2006р. не підтверджується, оскільки відмітка відповідача-1 у Журналі реєстрації повернутих та використаних довіреностей за 2006 рік свідчить про те, що підставою використання цих довіреностей є накладні №1758-1791, тобто, накладна №1747 від 03.03.2006р. до вказаного переліку не входить.

Факт одержання товару за накладною №2254 від 24.07.2006р. на суму 140 грн. жодним чином не підтверджується, оскільки довіреність відповідача-1 на одержання ТМЦ за цією накладною відсутня та про наявність такої довіреності не зазначено і в Журналі реєстрації повернутих та використаних довіреностей за 2006 рік.

Щодо накладних №1682 від 16.02.2006р. на суму 222,50 грн. та №2064 від 26.05.2006р. на суму 165 грн., то за вказаними накладними позивачем виконані роботи з ремонту принтера на суму 222,50 грн. та роботи з ремонту телефону, компютера, тюнера і ксероксу на суму 165 грн., а відповідні правові підстави щодо виконання цих робіт позивачем та наявності зобовязання відповідача -1 по їх оплаті відсутні.

Отже, належним чином обґрунтованими і доведеними позивачем є обставини, які свідчать про наявність боргу відповідача-1 за товар, який поставлений позивачем за накладними №1538 від 04.01.2006р. на суму 1150 грн., із відрахуванням від цієї суми перехідної суми 39,65 грн., №1565 від 23.01.2006р. на суму 722,80 грн., №1575 від 26.01.2006р. на суму 42 грн., №1802 від 17.03.2006р. на суму 218 грн., №1896 від 10.04.2006р. на суму 326 грн., №2051 від 24.05.2006р. на суму 24,60 грн., №2111 від 09.06.2006р. на суму 140 грн., №2123 від 14.06.2006р. на суму 48 грн., №1870 від 03.04.2006р. на суму 136,60 грн., №1984 від 04.05.2006р. на суму 525,50 грн., №2040 від 22.05.2006р. на суму 3103,50 грн., що загалом становить 6397,70 грн.

Згідно з вимогами ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із вищевстановлених судом обставин справи випливає, що строк оплати відповідачем-1 поставленого позивачем товару в укладеному між сторонами договорі не встановлений, а тому застосуванню в даному випадку підлягають вимоги ч.2 ст.530 ЦК України.

У матеріалах справи наявна претензія №1, в якій позивач заявив відповідачу-1 вимогу про оплату боргу та яку відповідач-1 одержав 21.09.2009р., що підтверджується підписом посадової особи канцелярії Виконавчого комітету Кілійської ради на претензії, який засвідчений відповідною печаткою. Отже, оплатити вартість товару, який поставлений позивачем за вищевказаними накладними на загальну суму 6397,70 грн. відповідач-1 зобовязаний в строк до 28.09.2009р.

З огляду на вищевстановлені обставини справи, які підтверджують наявність боргу відповідача-1 за поставлений позивачем товар в сумі 6397,70 грн., а також відсутність доказів, які підтверджують сплату цього боргу відповідачем-1, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача -1 основного боргу в сумі 6397,70 грн., а отже, і їх задоволення в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який наданий до суду супровідним листом від 18.06.2010р. за вх.№15635, розмір 3% річних становить 131,60 грн. та їх нарахування здійснено позивачем за вересень 2009р.- травень 2010р. на суму боргу 7063,20 грн., а розмір інфляційних становить 531,17 грн. та їх нарахування також здійснено позивачем з вересня 2009р. по травень 2010р. на суму боргу 7063,20 грн.

Між тим, виходячи з того, що обставинами справи підтверджується наявність боргу відповідача-1 лише в сумі 6397,70 грн. та сплатити цю суму відповідач-1 зобовязаний позивачу 28.09.2009р., то й нарахування 3% річних та індексу інфляції повинно здійснюватися з 29.09.2009р. на суму боргу 6397,70 грн., а тому господарським судом здійснений розрахунок 3% річних з 29.09.2009р. по 01.05.2010р. (в межах останньої дати нарахування, що визначена самим позивачем), згідно з яким, розмір 3% річних становить 113,06 грн. /6397,70 грн. борг х 3% х 215 днів прострочення/365 днів/. За таких же обставин господарським судом здійснений розрахунок індексу інфляції з 01.10.2009р. по 01.01.2010р., згідно з яким, розмір інфляційних становить 474,03 грн. /6397,70 грн. борг х 100,9% (жовтень 2009р. )х101,1% (листопад 2009р.)х100,9% (грудень2009р)х101,8% (січень 2010р.)х101,9 (лютий 2010р.)х100,9% (березень 2010р.) х 99,7% (квітень 2010р.)= 6871,73 грн. 6397,70 грн.=474,03 грн./.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 3% річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі, який визначений судом.

Посилання відповідача-1 на те, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення з відповідача -1 боргу, а також заява відповідача -1 про застосування строку позовної давності відхиляються господарським судом з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а в силу вимог ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня коли, коли особа у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної даності починається зі спливом цього строку.

Як вище встановлено судом, в укладеному між сторонами договорі відсутні умови щодо строків розрахунків відповідача-1 з позивачем, а претензія №1, в якій позивач заявив відповідачу-1 вимогу про оплату боргу, одержана відповідачем -1 21.09.2009р. Отже, в силу вимог ч.2 ст.530 ЦК України оплатити вартість поставленого позивачем товару відповідач-1 зобовязаний в строк до 28.09.2009р.

Таким чином саме з 29.09.2009р. починається перебіг строку позовної давності в межах якого позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 боргу за поставлений товар і закінчується цей строк відповідно 30.09.2012р. Водночас з позовом до суду про стягнення з відповідача-1 боргу позивач звернувся 11.12.2009р., що підтверджується відповідним штампом органів звязку на конверті, в якому до суду надійшов даний позов.

Щодо позовних вимог, які заявлені позивачем до відповідача -2 про стягнення боргу з орендної плати за квітень-червень 2006 року, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а в силу вимог ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що правовідносини стосовно оренди компютерної техніки виникли між сторонами з січня 2003р. на підставі відповідного договору оренди від 01.02.2003р., згідно з яким, позивач (орендодавець) здає в оренду компютерну техніку вартістю 17700 грн. безоплатно, та акту приймання-передачі майна в оренду від 02.03.2003р., згідно з яким, позивач передав, а відповідач-2 прийняв в оренду компютерну техніку.

В подальшому між сторонами укладений договір оренди від 01.03.2005р., який зареєстровано та взято на облік у ВДК у Кілійському районі Одеської області, та згідно з яким, позивач здає в оренду компютерну техніку вартістю 17700 грн. на 15 місяців за умови оплати 1180 грн. в місяць, а 10.03.2005р. позивачем складений лист, згідно з яким, відповідно до п.3.2. договору оренди компютерної техніки від 02.01.2003р. встановлюється договірна оренда плата за оренду всій компютерної техніки в розмірі 1000 грн. в місяць. Оплата здійснюється щомісячно на підставі рахунку, не пізніше 10 днів з дня його виписування.

При цьому обставини справи щодо наявності між сторонами договірних орендних відносин з оренди компютерної техніки підтверджуються також і Актом перевірки виконання міського бюджету в Кілійській міській раді за період з 01.02.2004р. по 06.06.2005р., який складений Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області 29.06.2005р. №02-23-008/173.

Разом з тим, обставини справи свідчать, що відповідач-2 на підставі відповідних рахунків позивача з квітня 2005р. по квітень 2006р. здійснював оплату орендної плати в сумі 1180 грн. щомісячно, а орендну плату за квітень 2006р. (рахунок позивача №1962 від 27.04.2006р. на суму 1180 грн.), травень 2006 року (рахунок позивача №1977 від 03.05.2006р. на суму 1180 грн.) та червень 2006р. (рахунок позивача №2138 від 19.06.2006р. на суму 1180 грн.) позивачу не сплатив.

Таким чином, виходячи з того, що умовами укладеного між сторонами договору оренди від 01.03.2005р. встановлено, що відповідач-2 сплачує оренду плату в сумі 1180 грн. в місяць, що у листі від 10.03.2005р. самим позивачем встановлені строки оплати цієї орендної плати відповідачем-2, зокрема, щомісячно на підставі рахунку, не пізніше 10 днів з дня його виписування, а також з того, що з квітня 2005р. по квітень 2006 року орендна плата сплачувалася відповідачем -2 щомісячно на підставі відповідних виписаних позивачем рахунків, господарський суд вважає, що оренду плату за квітень 2006р. відповідач-2 зобовязаний оплатити в строк до 08.05.2006р., оскільки рахунок №1962 виписаний позивачем 27.04.2006р., орендну плату за травень 2006 року відповідач-2 зобовязаний оплатити в строк до 13.05.2006р., оскільки рахунок №1977 виписаний позивачем 03.05.2006р., а оренду плату за червень 2006 року відповідач -2 зобовязаний оплатити в строк до 29.06.2006р., оскільки рахунок №2138 виписаний позивачем 19.06.2006р.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а в силу вимог ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ч.5 ст.261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної даності починається зі спливом строку виконання.

Отже, з 09.05.2006р. почався перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати за квітень 2006р. і сплинув цей строк 10.05.2009р. З 14.05.2006р. почався перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати за травень 2006р. і сплинув цей строк 15.05.2009р. З 30.06.2006р. почався перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати за червень 2006 року і сплинув цей строк 01.07.2009р.

В свою чергу позивач з позовом до суду про стягнення з відповідача-2 заборгованості з орендної плати звернувся 11.12.2009р., що підтверджується відповідним штампом органів звязку на конверті, в якому до суду надійшов даний позов.

Згідно з вимогами ч.3 ст. ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до вимог ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідну заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати відповідачем-2 викладено у відзиві від 21.06.2010р. за вх. №15794.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, як в частині стягнення з відповідача-2 основного боргу зі сплати орендної плати за квітень-червень 2006 року в сумі 3540 грн. у звязку із пропуском позивачем строку позовної давності, так і в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 594,52 грн. та індексу інфляції в сумі 2868,72 грн., що нараховані відповідачу -2 за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, оскільки вимогами ч.1 ст.266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Посилання позивача на те, що строк виконання відповідачем-2 свого обовязку щодо сплати орендної плати не встановлений, а з вимогою про стягнення боргу позивач звернуся 21.09.2009р. (претензія №1), господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що, по-перше, такі посилання спростовуються умовами договору оренди від 01.03.2005р. №0/1, листом позивача від 10.03.2005р. та обставинами справи, які свідчать про те, що відповідач-2 щомісячно сплачував позивачу орендну плату на підставі відповідних рахунків останнього. По-друге, претензія позивача №1 від 21.09.2009р., на яку посилається позивач в якості доказу предявлення вимоги по сплаті боргу з орендної плати, свідчить, що ця претензія направлена Виконавчому комітету Кілійської міської ради, тобто, особі, з якою у позивача не існувало жодних договірних відносин з оренди компютерної техніки, а відтак і правові підстави оплати цього боргу Виконавчим комітетом Кілійської міської ради відсутні.

Клопотання позивача про виклик до суду голови Кілійської міської ради ОСОБА_5 з метою надання пояснень у письмовій формі щодо оренди міськрадою компютерної техніки, підписання ним акту звірки розрахунків станом на 01.02.2007р. та не оплати отриманих товарів і послуг, а також про виклик до суду бухгалтера міськвиконкому ОСОБА_6 для надання пояснень щодо підписання акту звірки розрахунків відхилено господарським судом, як таке, що не має жодного значення для вирішення даного спору, з огляду на наявні у матеріалах письмові докази.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Кілійської міської ради (68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна,57, код ЄДРПОУ 04057020) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг в сумі 6397 (шість тисяч триста девяносто сім) грн. 70 коп., 3% річних в сумі 113 (сто тринадцять) грн. 06 коп., індекс інфляції в сумі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 69 (шістдесят девять) грн. 85 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 13 коп.

3.В решті позовних вимог до Виконавчого комітету Кілійської міської ради та Кілійської міської ради відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 09 липня 2010 року.

Суддя