Постанова № 11349556, 16.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2010 року Справа № 2а-4742/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю:

представника позивача Колотовича Д.О. (довіреність №7),

представника відповідача Яковлевої О.Б. (довіреність № 9723/10-25 від 19.07.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Прана» до державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області про визнання недійсним та скасування, податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 20009 року приватне підприємство «Прана» (далі позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовними вимогами про скасування податкового повідомлення рішення № 0000052345 від 13.08.2009 року, що було прийнято державною податковою інспекцією у місті Красний Луч Луганської області та відповідно до якого до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення ст. 1, 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185 на загальну суму 166234,54 грн., в обґрунтування чого позивач послався на те, що посадовими особами державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області було проведено документальну невїздну перевірку, що оформлена актом № 518/23/31769903 від 31.07.2009 року «Про результати документальної невїзної перевірки приватного підприємства «Прана» з питання своєчасності розрахунків в іноземній валюті з нерезидентом ТОВ «Заречная» (Російська Федерація) за договорами № 38 від 06.11.2008 року, № 39 від 15.12.2008 року та № 40 від 24.12.2008 року».

Відповідно до висновків акту перевірки № 518/23/31769903 від 31.07.2009 року відповідач дійшов висновку щодо порушення позивачем норм статей 1 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185, а саме порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій понад 180 днів, а тому як наслідок було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052345 від 13.08.2009 року про донарахування позивачу сум штрафних санкцій у розмірі 166234,54 грн.

Позивач посилаючись на неправомірність прийняття податкового повідомлення рішення зазначає, що ним 24.06.2009 року була подана позовна заява до господарського суду м. Києва із обєднаними позовними вимогами до нерезидента ТОВ «Заречная» (Російська Федерація) за договорами постачання № 39 від 15.12.2008р., № 38 від 06.11.08 року та № 40 від 24.12.09 року, але визначені позови були повернені позивачу без розгляду у звязку із не підвідомчістю спору та не сплатою належним чином державного мита у іноземній валюті, відсутності доказів направлення позову ТОВ «Заречная», що було оскаржено до Київського апеляційного господарського суду із вимогами про скасування ухвал суду та спрямування справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Ухвалами господарського суду м. Києва по справам № 06-5-17/751, № 06-5-17/749 та № 06-5-17/747 була встановлена підсудність визначених спорів та матеріали господарських справ були спрямовані на розгляд до господарського суду Луганської області, який своїми рішеннями від 02.08.2010 року по справам № 06-5-17/751-14/274, № 06-5-17/747-14/275 та № 06-5-17/749-14/273 у повному обсязі задовольнив позовні вимоги позивача та стягнув з ТОВ «Зарічна» (Російська Федерація) суми заборгованості за договорами постачання № 39 від 15.12.2008 року, № 38 від 06.11.08 року та № 40 від 24.12.09 року.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що за наявності набравших чинність судових рішень господарського суду Луганської області від 02.08.2010 року по справам № 06-5-17/751-14/274, № 06-5-17/747-14/275 та № 06-5-17/749-14/273, згідно яких визначена дата першої подачі позовів до нерезидента (ТОВ «Заречная») від 24.06.2009 року та від 23.06.2009 року, то і нарахування пені не може вираховуватися від вказаних дат з посиланням на приписи частини 4 статті 4 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав раніш надані до суду письмові уточнення до позовних вимог та додаткові пояснення, згідно яких він у повному обсязі наполягав на задоволенні саме уточнених позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти позову та надав до суду заперечення згідно яких він пояснив, що дійсно невиїзною позаплановою перевіркою ПП «Прана» встановлено порушення статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), згідно якого виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

На момент складання акту перевірки дебіторська заборгованість позивача за експортними договорами складала 6064300 рос. рублів та за результатом перевірки позивачу було донараховано пеню у розмірі 0,3% за кожний день прострочення, що склало 166234,54 грн. за ВМД від 17.12.08 № 702110014/8/003740; від 17.12.08 № 702110014/8/003739; від 17.12.08 № 702110014/8/003738; від 25.12.08 № 702110014/8/003807; від 26.12.08 № 702110014/8/003593; від 29.12.08 № 702110014/8/003594 та від 29.12.08 № 702110014/8/003817.

Представник відповідача у судовому засіданні також пояснив, що відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 N 185/94-ВР (далі - Закон) підставою для зупинення передбачених статтями 1 і 2 Закону термінів з прийняття зазначеної у ньому позовної заяви судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України. Згідно листа ДПА України від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317 «датою зупинення термінів, передбачених статтею 1 і 2 Закону, у разі подання підприємством позову про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термінів, до господарського суду - є винесення суддею ухвали про порушення провадження у справі, до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України - є прийняття Головою арбітражного суду постанови про прийняття справи до провадження», а так як позивачем до відповідача не надано ухвали про порушення провадження у справі, на думку відповідача, ПП «Прана» правомірно була нарахована пеня за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону у розмірі 166234,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Прана» укладав зовнішньоекономічні угоди із нерезидентом ТОВ «Заречная» (Російська Федерація), а саме договори № 38 від 06.11.2008 року, № 39 від 15.12.2008 року та № 40 від 24.12.2008 року, відповідно до яких здійснив постачання вугілля вказаному нерезиденту, що підтверджується митними деклараціями від 17.12.08 № 702110014/8/003740; від 17.12.08 № 702110014/8/003739; від 17.12.08 № 702110014/8/003738; від 25.12.08 № 702110014/8/003807; від 26.12.08 № 702110014/8/003593; від 29.12.08 № 702110014/8/003594 та від 29.12.08 № 702110014/8/003817.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» вiд 04.12.1990 р.№ 509-XII завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» вiд 04.12.1990 р.№ 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» вiд 04.12.1990 р.№ 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Актом перевірки № 518/23/31769903 від 31.07.2009 року посадови особи відповідача дійшли висновку щодо порушення позивачем норм статей 1 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185, а саме порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій понад 180 днів, а тому як наслідок було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052345 від 13.08.2009 року про донарахування позивачу сум штрафних санкцій у розмірі 166234,54 грн., які розраховані станом на 16.06.2009р. по ВМД від 17.12.08 № 702110014/8/003740; від 17.12.08 № 702110014/8/003739; від 17.12.08 № 702110014/8/003738 від розміру утвореної дебіторської заборгованості у розмірі 582400,00 рос. руб./142286,15 грн. , курс валюти 0,24431, що розраховано як - 582400 рос. руб. х 46 днів х 0,3% х 0,24431 = 19 635,49 грн. Станом на 24.06.2009р. по ВМД від 25.12.08 № 702110014/8/003807 у позивача утворилась дебіторська заборгованість у розмірі 2070000,00 рос. руб./498952,80 грн., курс валюти 0,24104, яка розрахована як - 2070000,00 рос. руб. х 38 днів х 0,3% х 0,24104* = 56 880,62 грн. Станом на 25.06.2009р. по ВМД від 26.12.08 № 702110014/8/003593 у позивача утворилась дебіторська заборгованість у розмірі 2070000,00 рос. руб./506818,80 грн., курс валюти 0,24484, яка розраховується як - 2070000,00 рос. руб. х 37 днів х 0,3% х 0,24484* = 56 256,89 грн.

Станом на 28.06.2009р. по ВМД від 29.12.08 № 702110014/8/003594 та від 29.12.08 № 702110014/8/003817 у позивача утворилась дебіторська заборгованість у розмірі 1341900,00 рос. руб./328054,30 грн., курс валюти 0,24447, яка розраховується як - 1341900,00 рос. руб. х 34 днів х 0,3% х 0,24447* = 33 461,54 грн.

Загалом розрахована відповідачем сума пені складається з нарахувань - 19 635,49 + 56 880,62 + 56 256,89 + 33 461,54 = 166 234,54 грн.

Заперечень щодо порядку розрахунку пені та нарахованих сум між сторонами не встановлено.

Судом встановлено, що відповідно до набравших законну силу рішень господарського суду Луганської області від 02.08.2010 року по справам № 06-5-17/751-14/274, № 06-5-17/747-14/275 та № 06-5-17/749-14/273 у повному обсязі були задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з ТОВ «Зарічна» (Російська Федерація) суми заборгованості за договорами постачання № 39 від 15.12.2008р., № 38 від 06.11.08 року та № 40 від 24.12.09 року.

У описової частині вказаних рішень господарського суду встановлено, що позивач 24.06.2009 року у перший раз звернувся із позовною заявою до господарського суду м. Києва із обєднаними позовними вимогами за договорами постачання № 39 від 15.12.2008р., № 38 від 06.11.08 року та № 40 від 24.12.09 року.

26.06.2009 року ухвалою господарського суду м. Києва по справі № 05-5-42/25247 позовна заява позивача була повернута судом без розгляду із посиланням на несплату державного мита у іноземній валюті та відсутності доказів направлення позову ТОВ «Заречная» (Росія).

07.07.09 року повторно звернувся із позовною заявою до господарського суду м. Києва із обєднаними позовними вимогами за договорами постачання № 39 від 15.12.2008р., № 38 від 06.11.08 року та № 40 від 24.12.09 року.

20.07.09 року ухвалою господарського суду м. Києва по справі № 05-5-42/25247 було повернено позивачу без розгляду поданий ним обєднаний позов.

10.08.09 року позивачем була подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду із вимогами про скасування всіх ухвал господарського суду м. Києва по справам № 05-6-41/611 від 30.07.09 року, № 05-06-42/510 від 19.06.2009 року, № 05-5-42/25247 від 20.07.09 року, № 05-5-42/24079 від 26.06.09 року та спрямування справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Але, лише ухвалами господарського суду м. Києва по справам № 06-5-17/751, № 06-5-17/749 та № 06-5-17/747 була встановлена підсудність визначених спорів та матеріали господарських справ були спрямовані на розгляд до господарського суду Луганської області», який і прийняв рішення про задоволення позовів в повному обсязі.

Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185 визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Стаття 4 цього Закону визначає, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частина друга цієї статті визначає, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Враховуючи той факт, що позивачем додано до суду копії набравших чинність судових рішень господарського суду Луганської області від 02.08.2010 року по справам № 06-5-17/751-14/274, № 06-5-17/747-14/275 та № 06-5-17/749-14/273, згідно яких визначена дата першої подачі позовів до нерезидента ТОВ «Заречная» від 24.06.2009 року та від 23.06.2009 року, то і нарахування пені не може нараховуватися від вказаних дат.

Подібна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України "Щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності" від 17.03.2009 р. № 359/13/13-09 згідно якого визначено, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 № 185/94-ВР передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності

Тому, суд вважає, що позивач належним чином довів наявність встановлених чинним законодавством підстав для нарахування пені за порушення порядку розрахунків у іноземної валюті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000052345 від 13.08.2009 року, яке було прийнято державною податковою інспекцією в м.Красний Луч Луганської області та відповідно до якого до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення ст. 1, 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185 на загальну суму 166234,54 грн. є протиправним, порушує законні права та інтереси позивача та підлягає скасуванню.

На підставі ст. 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, а також що відповідачем не доведено, що державна податкова інспекція у м. Красний Луч Луганської області діяла в межах та у спосіб визначеним законами України, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.1. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточненні позовні вимоги управління приватного підприємства «Прана» до державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області задовольнити.

Визнати протиправним рішення державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області № 0000052345 від 13 серпня 2009 року щодо застосування до приватного підприємства «Прана» штрафних санкцій.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області № 0000052345 від 13 серпня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Прана» судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субэкстом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде складено 21 вересня 2010 року.

СуддяО.В. Ципко