Постанова № 11349549, 16.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2010 року Справа № 2а-4959/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ципко О.В.

при секретарях судового засідання Лященко М.С., Бородіній І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Феденка С.В. (довіреність від 09.08.2010 р.),

представник відповідача: Гузія Ю.С. (довіреність № 10339/10 від 12.07.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АН-Сент» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій комісії незаконними, акту № 72 від 16.04.2010 р. недійсним та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

22 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов від товариства з обмеженою відповідальністю «АН-Сент» (далі ТОВ «АН-Сент») до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська (далі ДПІ у Жовтневому районі), в якому позивач просив визнати дії комісії ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ«АН-Сент» незаконними такими, що суперечать діючому законодавству, визнати акт №72 від 16.04.2010 р. виписаний ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АН-Сент» недійсним та зобов'язати ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська поновити у реєстрі платників податку на додану вартість ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська ТОВ«АН-Сент».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що актом № 72 державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100157536 видане ТОВ «АН-Сент».

Позивач в позові зазначив, що відповідачем були порушені вимоги процедури з анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість № 100157536, а саме: відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцять календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість). Пунктом 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Якщо особа, що не підпадає під визначення пункту 2.3.1 пункту 2.3 статі 2 Закону України «Про податок на додану вартість» як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мереж, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), вважає за доцільне зареєструватись як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Представник позивача, зазначив, що пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік випадків анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Згідно абз. «в» п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено що анулювання, відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Виходячи зі змісту абз «в» п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» закон не пов'язує між собою факт заниження податкових зобов'язань платником податків, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та подальше перебування в якості платника податку на додану вартість.

Таким чином, у відповідача були відсутні будь-які законні підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ«АН-Сент», оскільки звільнення від оподаткування податком на додану вартість повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Тому, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення по суті позовних вимог. Крім того, надав суду уточнення до позовних вимог, в яких просив п. 3 даного адміністративного позову викласти їх у такому вигляді, а саме: рішення суду про визнання дій комісії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «АН-Сент» та визнання акту № 72 від 16.04.2010 року про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «АН-Сент» із копіями відповідних документів направити до Державної податкової адміністрації України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість про поновлення ТОВ«АН-Сент» у Реєстрі платників ПДВ.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду письмові заперечення проти позову в якому вказав, що на підставі наданої ТОВ «АН-Сент» податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 01.02.2010 роки та згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено заниження податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 7371,80 грн. Вказані порушення були відображені в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 16.04.2010 року за № 597/160/36255917 (відправлено поштою). Сума заниження податкових зобов'язань 7371,80 грн. На підставі вказаного акту про результати документальної невиїзної (камеральної ) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 16.04.2010 року за № 597/160/36255917 було підготовлено акт (форма №6-ПДВ ) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.04.2010 року за № 72, згідно з яким анулювання свідоцтва ПДВ по ТОВ «АН-Сент» відбулося 16.04.2010 року. Акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ було направлено платнику поштою. Підставою для анулювання реєстрації є підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин. В обґрунтування інших причини відповідач посилався на розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 09.09.2009 № 1120-р, яким встановлено право органу державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість". Враховуючи вищевказане представник відповідача просив суд у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АН-Сент», ідентифікаційний код 36255917 зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.11.2008 року за номером № 1 382 102 0000 015 763, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 485023 (а.с.9). З 04.12.2008 року ТОВ «АН-Сент» було взято на облік в ДПІ в Жовтневому районі м.Луганська за номером № 06801, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 2556 від 04.12.2008 року (а.с.10).

Позивач зареєструвався як платник податку на додану вартість за місцем знаходження 26.12.2008 р., отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 1001575536 на бланку Ф.№2-ПДВ, серії НБ №103230 та йому було присвоєно індивідуальний податковий номер 362559112345 (а.с.11).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів в установлені законом строки. Цим Законом України визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пунктів 13, 14 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429, реєстрація платника податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, що підпадає під визначення платника податку згідно зі статтею 2 Закону, або що вважає за доцільне зареєструватися як платник податку.

Підпунктом 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3.04.2000 р. за № 208/4429 (далі наказ ДПА України № 79) регламентовано, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється

актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі

обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 6-РЖ. Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Судом встановлено, що 16.04.10 р. ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська було складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 72.

Правовою підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість послугувало встановлене податковим органом заниження податкових зобовязань позивачем на загальну суму 7371,80 грн.

Тому відповідно до абз. «в» п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 свідоцтво платника з 16.04.2010 р. було анульовано.

Підпунктом 25.4 наказу ДПА України № 79 передбачено оскарження рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби.

Пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 09.09.2009 № 1120-р, яким встановлено право органу державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Згідно Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 N 110, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459 (далі Інструкція № 110) камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Пунктом 6.1.3 Інструкції № 110 встановлено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі наказ ДПА № 327) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Під час судового засідання представником позивача суду був наданий акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 16.04.2010 року № 597/160/36255917 за період з 01.01.2009 року по 01.02.2010 року, в якому встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, 7.3, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року та п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 09.09.2009 № 1120-р у звязку з чим, ТОВ «АН-Сент» було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.

Також, в судовому засіданні представником позивача були надані довідки ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська про результати документальної невиїзної перевірки за період - жовтень 2009 року від 23.03.2010 року № 23-219/36255917 та від 07.04.2010 року № 474/23-219/36255917 за період листопад, грудень 2009 року. Згідно вказаних довідок вбачається, що перевіркою ТОВ «АН-Сент» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ «Гал-Кат», яке мало правові відносини з платником податків та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Гал-Кат», яке мало правові відносини з платником податків.

Суд дійшов до висновку про розбіжності висновків, які зазначені у вищезазначених документах відносно ТОВ «АН-Сент» з боку відповідача, тому судом встановлено відсутність підстав у відповідача для прийняття такого рішення, оскільки його посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України № 1120 не беруться судом до уваги через те, що відповідачем документально не підтверджено факту заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 7371,80 грн., а за результатами проведення камеральної перевірки не було проведено податковим органом документальної перевірки для підтвердження факту заниження податкового зобовязання. До позивача не застосовувались штрафні (фінансові) санкції та не донараховувався податок з ДПВ.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АН-Сент» від 16.04.2010 № 72, у зв'язку з чим позов про скасування цього акту підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне для повного захисту прав і свобод інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог. Позивач просив визнати недійсним акт № 72 від 16.04.2010 року. Однак, відповідно ч.2 п.1 ст.162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У звязку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність дій комісії державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АН-Сент», які полягали у винесені вказаного акту, тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати акт державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість № 72 від 16.04.2010 року.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 18, 87, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Уточненні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АН-Сент» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська задовольнити.

Визнати протиправними дії комісії державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «АН-Сент».

Визнати протиправним та скасувати акт державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість № 72 від 16.04.2010 р.

Зобовязати державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська поновити товариства з обмеженою відповідальністю «АН-Сент» у Реєстрі платників податку на додану вартість шляхом направлення копії судового рішення по адміністративній справі № 2а-4959/10/1270 із копіями відповідних документів до Державної податкової адміністрації України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде складено 21 вересня 2010 року.

СуддяО.В. Ципко