Рішення № 11348340, 21.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2010 р. Справа № 15/1120

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Момотюка С.О. - представника за довіреністю № 5550/05

від 16.09.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" (м. Золотоноша Черкаської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Дитячий супермаркет "Малиш" (м.Житомир)

про стягнення 11394,43 грн. боргу, 360,87грн. пені, 538,50грн. - 25% річних,

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з відповідача 12293,80грн. заборгованості та штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду заяву про уточнення позовних вимог у якій конкретизував суми заявлені до стягнення. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 11394,43грн. основного боргу, 360,87грн. пені нарахованої за період з 04.06.2010р. по 10.08.2010р., 538,50грн. - 25% річних нарахованих за період з 04.06.2010р. по 11.08.2010р., та судові витрати.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0335179 (а.с.29).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "Еконія" (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" (відповідач/дистрибутор) було укладено дистрибуторський договір на постачання продукції № 9/10-Д.

Згідно п. 1.1 договору №9/10-Д, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність дистрибутору товар ТМ "Еконія" (ТМ "Малятко", ТМ"Аквуля", ТМ"Тім Тін", ТМ "Чайкава" далі - продукцію), а дистрибутор зобов'язується прийняти, оплачувати постачальнику вартість продукції та бере на себе обов'язки по розповсюдженню продукції в повному асортименті згідно цінового додатку до даного договору на обумовлений цим договором території.

Пунктом 4.5 дистрибуторського договору передбачено, що перехід права власності на продукцію відбувається в момент підписання уповноваженими представниками дистрибутора товарно-транспортних накладних (накладної на продукцію), оформленої згідно вимог чинного законодавства. Перехід ризиків на продукцію відбувається в момент переходу права власності на продукцію.

Датою передачі продукції дистрибутору вважається дата передачі продукції, зафіксована шляхом підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних, які являються приймально-здавальними документами згідно з договором (п.4.6 договору № 9/10-Д).

На виконання умов договору №9/10-Д від 21.12.2009р. позивач передав у власність відповідача товар (мінеральну воду "Малятко") на загальну суму 11394,43грн., що підтверджується видатковою накладною №675 від 04.05.2010р. (а.с. 24) та генеральною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 21.12.2009р. (а.с.41).

Згідно п. 5.3 дистрибуторського договору № 9/10-Д, дистрибутор зобов'язаний оплатити вартість продукції, отриманої по кожній окремій накладній, на умовах попередньої оплати або на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з дати передачі продукції (п. 4.6). При цьому датою оплати за продукцію є зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Таким чином, у відповідності до п. 5.3 дистрибуторського договору, відповідач зобов'язаний був провести оплату за отриманий по видатковій накладній №675 від 04.05.2010р. товар не пізніше 03.06.2010р.

Проте, відповідач зобов'язання за дистрибуторським договором № 9/10-Д від 21.12.2009р. належним чином не виконав, вартість отриманого по видатковій накладній №675 від 04.05.2010р. товару на суму 11394,43грн. не оплатив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

На час розгляду справи, відповідач не подав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 11394,43грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11394,43грн. основної заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач за неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору №9/10-Д від 21.12.2009р. нарахував відповідачу пеню в сумі 360,87грн. за період з 04.06.2010р. по 10.08.2010р. та 25% річних в сумі 538,50грн. за період з 04.06.2010р. по 11.08.2010р., які просить стягнути з відповідача на користь ТОВ Підприємство з іноземними інвестиціями "Еконія".

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 25% річних, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.4 дистрибуторського договору № 9/10-Д від 21.12.2009р. сторони погодили, що у випадку якщо дистрибутор у термін зазначений у п. 5.3 цього договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриману продукцію, він зобов'язаний сплатити постачальнику борг з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен календарний день несплати, 25 (двадцять п'ять)% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції. Пеня нараховується протягом одного року з дати, коли дистрибутор був зобов'язаний оплатити партію продукції.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору №9/10-Д, зокрема п. 6.4, сторони погодили інший розмір процентів річних (25%), ніж визначений ч. 2 ст. 256 ЦК України.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені та 25% річних, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 360,87грн. пені та 538,50грн. - 25% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 11394,43грн. основного боргу, 360,87грн. пені, 538,50грн. - 25% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч.3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий супермаркет "Малиш" (10007, м.Житомир, вул. Саєнко, 21, ідентифікаційний код 32579479)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями "Еконія" (19700, Черкаська область, м.Золотоноша, вул. Шевченка,24, ідентифікаційний код 35233190)

- 11394,43грн. - основного боргу,

- 360,87грн. - пені,

- 538,50грн. - 25% річних,

- 122,94грн. - витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення складено: "24" вересня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з повідомл.)