Рішення № 11348342, 21.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2010 р.Справа № 9/858

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Панченко В.Б. дов. від 20.09.2010р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клює Сервіс Менеджмент" (м.Київ)

до Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" (м. Житомир)

про стягнення 9164,86 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 9164,86 грн.з яких: 5539,92грн. боргу за отриманий товар, 2455,11 грн. пені, 1169,83 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі домовленості, досягнутою між сторонами - Товариством з обмеженою відповідальністю "Клює Сервіс Менеджмент" (далі - позивач) та Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" (далі - відповідач), позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 17339,92 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-110 від 30.07.2009р. (а.с.51).

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.

Оскільки сторони при здійсненні господарської діяльності довели свою волю до настання правових наслідків при здійсненні поставки, то між ними виникли відповідні зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач за переданий товар розрахунки провів частково. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар на день подання позову заборгованість становить у сумі 5539,92 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу претензії (44-47) про сплату боргу, які були залишені без відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2455,11 грн. пені, згідно п.8.5 Договору поставки №10-09, укладеного сторонами 02.03.2009р. (а.с.8-11)

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення пені, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.546 ЦК України неустойка (пеня, штраф) є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦУ України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою вчиняється у письмовій формі.

Зазначена вимога кореспондується зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - де зазначено, що розмір пені встановлюється за згодою сторін.

З наданої позивачем накладної №РН-110 від 30.07.2009р., не вбачається, що товар було поставлено на підставі Договору поставки №10-09 від 02.03.2009р.

Отже позивачем не доведено факту наявності встановлення за згодою сторін у письмовій формі неустойки у вигляді пені в певному розмірі.

Крім того, на підставі п.5.6 Договору, позивачем нараховано до сплати позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% в сумі 1169,83 грн.

Згідно ч. 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивачем розмір процентів за користування чужими грошовими коштами визначено на рівні облікової ставки Національного банку України за увесь час користування чужими коштами.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування чужими коштами безпідставними.

Так, позивач, згідно вищевказаних норм, має право на стягнення процентів за користування чужими коштами, при цьому розмір процентів має визначатися сторонами у договорі. Проте, з накладної №РН-110 від 30.07.2009р., не вбачається, що товар було поставлено на підставі Договору поставки №10-09 від 02.03.2009р.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню частково у сумі 5539,92 грн. боргу.

В частині стягнення 2455,11 грн. пені та 1169,83 грн. проценів за користування чужими грошовими коштами суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526 ЦК України, керуючись ст.ст.33,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільної науково-виробничої фірми "Авгур", 10001, м. Житомир, вул. Довженко,49, кв.53, ідентифікаційний код 20401770

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клює Сервіс Менеджмент", 03680, м.Київ, вул. Виборзька,94, ідентифікаційний код 34964482 - 5539,92 грн.боргу, 61,66 грн. державного мита та 142,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2455,11 грн. пені та 1169,83 грн. проценів за користування чужими грошовими коштами в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 23.09.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам