Рішення № 11348318, 21.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.10 р. Справа № 17/147

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Торез

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», м. Донецьк

про: стягнення 195064,44 грн.

за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», м. Донецьк.

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Торез

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 довіреність (у судові засідання 13.09.10р. та 21.09.10р. не зявився),

від відповідача за первісним позовом: Соломатін С.В. довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець, ОСОБА_4 (далі «Підприємець»), звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» (далі «Товариство») про стягнення 128706,30 грн. у звязку із невиконанням Товариством вимог договору № 12 від 01.03.2004р. «про надання транспортних послуг».

Під час розгляду справи Товариство звернулося із зустрічним позовом до Підприємця про визнання недійсним договору № 12 від 01.03.2004р. «про надання транспортних послуг»

Письмовою заявою від 06.09.2010р. Підприємець збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з Товариства 195064,44 грн., у тому числі:

- основний борг 152286,00 грн.;

- 3% річних 8818,68 грн.;

- інфляційні 33959,76 грн.

В обґрунтування вимог за первісним позовом Підприємець посилається на те, що у період березень листопад 2008 року ним на виконання умов зазначеного договору Товариству в особі його структурної одиниці - «ШПСУ № 4», були надані транспортні послуги на загальну суму 260325,92 грн., які були оплачені Товариством частково. Заборгованість за ці послуги складає суму 152286,00 грн., на яку підприємцем нараховані додатково інфляційні та річні.

Товариство проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- спірний договір є недійсним;

- підприємцем пропущений скорочений строк позовної давності, який має застосовуватись до вимог, що випливають з перевезення вантажів;

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство посилається на:

·ст.ст. 206, 241 Цивільного кодексу («ЦК»)України;

·те, що спірний правочин від імені позивача підписано керівником відокремленого підрозділу Товариства «ШПСУ № 4», ОСОБА_5, який на час підписання відповідної довіреності не мав.

Відповідач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що під час підписання спірного договору ОСОБА_5 діяв від імені та в інтересах Товариства, останнє правомірність дій ОСОБА_5 визнало, що підтверджується частковою оплатою виконаних за спірним договором робот.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.08.2010р. до 13.09.2010р.

Під час розгляду справи Підприємцем заявлялося клопотання про залучення для участі у розгляді справи керівника «ШПСУ № 4», ОСОБА_5 для надання пояснень щодо повноважень під час підписання спірної угоди. Клопотання було задоволено судом частково на вимогу суду ОСОБА_5 було надане письмове пояснення.

Крім того, Товариство заявляло клопотання про витребування від Підприємця ліцензії на право здійснення перевезення вантажів та рахунків, предявлених для оплати та залучення до участі у розгляді справи у якості третьої особи Держану податкову інспекцію м. Тореза.

Зважаючи на те, що підставою зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору № 12 від 01.03.2004р. «про надання транспортних послуг». було зазначено лише ст.ст. 206, 241 ЦК України та те, що він (договір) був підписаний особою, що не була наділена правом від імені юридичної особи на такі дії, така підстава зустрічного позову, як ст. 227 ЦК України, тобто вчинення правочину без відповідного дозволу (ліцензії) позивачем первісно не зазначалась; до початку розгляду справи по суті Товариство підставу позову не змінювало; рішення у справі жодним чином не впливає на права та обовязки Держаної податкової інспекції м. Тореза у задоволенні зазначених клопотання судом відмовлено.

Товариством також заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи.

Зважаючи на те, що за ч. 1 ст. 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово; встановлена цією ж нормою можливість колегіального розгляду справи залежить не від волі сторін, а виключно від категорії справи та її складності, при цьому наявність таких ускладнень у розгляді справи може вирішувати виключно суддя головуючий у справі; стосовно справи 17/147 суд такої необхідності не вбачає у задоволенні цього клопотання відмовлено.

Від Підприємця надійшло письмове клопотання від 20.09.2010р. про відкладання розгляду справи через відрядження представника. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання оскільки: заявником не наданий доказ відрядження свого представника, у разі неможливості представника підприємець мав змогу особисто бути присутнім у судовому засіданні та/або залучити іншого представника; зібраних у справі доказів є достатнім для її розгляду по суті.

Зазначені дії з боку сторін суд розцінює не інакше, як намагання, зловживаючи наданими їм правами, затягнути вирішення справи по суті у розумні строки, встановлені ст. 69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2004р. між Підприємцем («Перевізник» за договором) та відокремленим підрозділом Товариства ШПСУ № 4 ДВАТ «Донецькшахтопроходка» («Замовник» за договором) був укладений договір № 1 «про надання транспортних послуг» (далі «Договір», а.с. 14-16), предметом якого (п. 1) було транспортне обслуговування Замовника Перевізником вантажними автомобілями, будівельними машинами, та механізмами для здійснення Замовником виробничої діяльності.

Договір був укладений у письмовій формі шляхом підписання єдиного документу та скріплений печатками обох сторін.

З боку Перевізника Договір підписаний власне Підприємцем, з боку Замовника начальником ШПСУ № 4 ДВАТ «Донецькшахтопроходка», ОСОБА_5

Впродовж зазначеного у п. 8.1 Договору строку дії договір з боку Підприємця виконувався, що підтверджується актом звірки розрахунків від 03.11.2009р. актами прийняття виконаних робіт (а.с. 18-24, 108-131), випискою банку про часткову оплату вартості послуг (а.с. 98-105).

Товариство прийняті за договором обовязки щодо оплати вартості наданих Підприємством послуг у повному обсязі не виконало. Заборгованість за послуги, надані Підприємцем у період березень листопад 2008 року склала 152286,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та Товариством належними доказами не спростовано.

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав;

-відповідно до статей 33-34 ГПК України покладають на сторони обовязок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

-сума інфляційних та 3% річних нарахована Підприємцем у відповідності до вимог діючого законодавства,

господарський суд вважає позовні вимоги за позовом Підприємця такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання Товариства на пропущення Підприємцем скороченого строку позовної давності щодо позовів, які випливають з перевезення вантажів судом до уваги не прийнято, виходячи з того, що як спірний Договір не є договором перевезення вантажів у розумінні приписів ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України. Відтак, до вимог за цим договором має застосовуватись загальний строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України.

Вимоги за зустрічним позовом Товариства про визнання Договору недійсним задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На думку Товариства, через відсутність при укладанні спірного Договору у керівника ШПСУ № 4 ДВАТ «Донецькшахтопроходка», ОСОБА_5, повноважень на діє від імені Товариства у останнього необхідний обсяг цивільної дієздатності був відсутній, що є підставою вважати укладений правочин недійсним. Проте, на думку суду, такий висновок Товариства є хибним та таким, що не ґрунтується на повному і всебічному аналізі та дослідженні як норм діючого законодавства, так і власне зібраних по справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України (що регулює питання цивільної дієздатності юридичної особи) юридична особа набуває цивільні права та обовязки і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до другого абзацу ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала, чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів того, що Підприємець знав, чи за всіма обставинами не міг не знати про те, що спірний договір з боку Товариства був підписаний не повноважною особою, а іншою особою Товариством не доведено.

Відсутність вільного волевиявлення з боку сторін під час укладання спірного Договору, так само, як і порушення при укладанні договору вимог діючого законодавства Товариством також не доведено

При прийнятті рішення судом також було враховане наступне.

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє. За ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обовязки з моменту вчинення цього правочину.

Системний наліз «Положення…», яке регулює діяльність згаданого відокремленого структурного підрозділу Товариства, свідчить про те, що цей підрозділ діє від імені та в інтересах власне Товариства. Відтак прийняття від Підприємця робіт (про що свідчать підписані акти) в будь-якому разі слід вважати схваленням саме Товариством дій особи, яка підписала від імені Товариства спірний Договір. Крім того, надані Підприємцем виписки банку, щодо часткової оплати послуг за Договором (а.с. 98-105) свідчать про те, що власне Товариство здійснювало за ШПСУ № 4 відповідні платежі з посиланням на спірний договір, про що чітко зазначено у згаданій виписці. Це також підтверджує подальше схвалення дій ШПСУ № 4 з боку Товариства.

Стосовно посилання Товариства на не дослідження судом оригіналів наданих Підприємцем копій актів виконаних робіт суд зазначає наступне.

За частинами 2-3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду. Копії актів виконаних робіт, надані суду Підприємцем, є належним чином засвідчені. Сумніву в їхньому автентичності оригіналу у суду не виникло. Не доведено цього й Товариством. Тому суд обмежився дослідженням саме копій актів без витребування їх оригіналів.

Судові витрати за первісним та зустрічним позовами відносяться на Товариство.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32 - 34, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» (83023, м. Донецьк, пр.. Павших Комунарів, 102, код ЄДРПОУ 00180841, рахунок 26006301535433 у філії Київського відділення Промінвестбанку, МФО 334271) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) основний борг 152286,00 грн.; 3% річних 8818,68 грн.; інфляційні 33959,76 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому державному миту 1950,64 грн.., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 236,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя

(повний текст рішення оформлений та підписаний 24.09.2010р.)