Рішення № 11348269, 23.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.10 р. Справа № 23/119

22.02.2010р. за розпорядженням заступника голови господарського суду розгляд справи передано на розгляд суді Гринько С.Ю.

Представником відповідача надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання задоволено, відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання за допомогою технічних засобів: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Дробитько Д.В. довіреність від 19.10.2009р.(не явився),

від відповідача Волосян Л.В. довіреність від 23.04.2009р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбудоптторг” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький бетонний завод “Фрегат”

м. Донецьк

про стягнення 24650,00грн. заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач 20.05.2009р. звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений щебінь в кількості 385тн. фракції 5х20 на суму 34650,00грн. по видатковій накладній № РН-0000123 від 30.11.2007р.

В підтвердження позову позивач посилається на усне двостороннє погодження сторін щодо поставки щебеню відповідачу за умови його оплати. В обґрунтування поставки товару посилається на договір купівлі-продажу № 02/02 від 02.02.2007р. (л.с.45), за яким ним куплено у ТОВ „Азурит-ЕК” щебінь фр.3х10 в кількості 36тн. фракції 3х10 за ціню 47,00грн.(без ПДВ) і в кількості 360тн. фракції 5х20 за ціною 74,00грн.(без ПДВ) за накладною (л.с.47) № 101703 від 17.10.2007р. на загальну суму 33998,40грн. і саме цей щебінь був куплений у нього відповідачем і сплачений частково в сумі 10000,00грн., що підтверджує витяг з банківського рахунку від 08.11.2007р. (л.с.74) та довіреність, виданою відповідачем своєму представнику на одержання ОСОБА_1 щебеню в кількості 385тн., яка отримала його за накладною № РН-0000123 від 30.11.2007р. (л.с.22).

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що матеріалами справи не доведено, що ним реально отриманий щебінь за видатковою накладною № РН-0000123 від 30.11.2007р., оскільки особа, якої за довіреністю надано право одержати його не могла одержати фактично, так як ні позивачем ні відповідачем не були виділені автомашини для відвантаження цієї кількості щебеню. Крім цього, представник, який отримав право на одержання щебеню відповідно до довіреності ОСОБА_1. у своїх поясненнях вказала, що вона підписала накладну № РН-0000123 від 30.11.2007р. на одержання в майбутньому щебеню по мірі надходження автомобілів.

15.03.2010р. відповідач надав клопотання про призначення судової експертизи для дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності сторін та установлення обґрунтованості оформлення операції з реалізації товарно-матеріальних цінностей 385тн. щебеню фракції 5х20.

Господарський суд 07.04.2010р. на підставі ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі у звязку з призначенням бухгалтерської експертизи.

Після отримання від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз рахунку для оплати за проведення експертизи, рахунок № 557 від 19.04.2010р. був направлений відповідачу.

25.05.2010р. відповідач звернувся до суду з вимогою витребувати у Донецького НДІСЕ розрахунок вартості експертизи (калькуляцію).

2

26.05.2010р. господарський суд витребував у Донецького НДІСЕ розрахунок вартості експертизи. 02.06.2010р. Інститут направив до суду розрахунок, після чого він разом з ще однією копією рахунку, виставленому за експертизу Інститутом направив відповідач для сплати.

02.09.2010р. відповідач повідомив про неможливість сплатити виставлений Донецьким НДІСЕ розрахунок вартості експертизи у звязку з відсутністю коштів та великою вартістю експертизи.

Таким чином, експертиза проведена бути не може.

Господарський суд поновив провадження у справі 02.09.2010р. і призначив розгляд справи на 15.09.2010р.

За день до розгляду спору, представником позивача - Дробитько Д.В. надіслана телеграма до суду, в якої він просить відкласти розгляд справи у звязку з находженням на лікарняному в місті Моршині представника. Клопотання позивача не задовольняється, оскільки конкретно ця особа не викликалась в судове засідання і може бути замінена іншим представником підприємства.

Представником відповідача заявлене клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Клопотання задоволено. Господарський суд 15.09.2010р. ухвалив продовжити строк розгляду спору на 15днів і відклав розгляд справи на 23.09.2010р. на 10годин.

В зазначений час представник позивача в судове засідання не явився.

Приймаючи до уваги, що господарський спір повинен бути вирішений у строк, встановлений ст.69 ГПК України, та приймаючи до уваги, що вже був продовжений строк розгляду справи, господарський суд не позбавлений вирішити спір за наявними матеріалами та їх достатністю без явки представника позивача.

Дослідивши документи, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що предметом даного спору є грошове зобовязання по виконанню усної домовленості на поставку щебеню в кількості 385тн. та встановлення факту самої поставки.

Судом встановлено, що 23.10.2007р. позивач виставив відповідачу рахунок № СФ-0000123 для оплати 34650,00грн., в якому перелічені назва товару - щебінь фракції 5х20, кількість - 385тн., ціна 75,00грн. за одну тону без ПДВ. Саме цей рахунок відповідачем сплачений частково платіжним дорученням № 4929 від 08.11.2007р. в сумі 10000,00грн., що підтверджено витягом з банківського рахунку (л.с.74).

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Договір, який виник у сторін це угода, за якою продавець зобовязаний передати у власність покупцю товар на умовах його оплати. Крім істотних умов, якими являються предмет поставки та ціна, є ще інші умови (строк, місто, порядок розрахунків, спосіб виконання тощо).

Найважливішою із зобовязань продавця є передача товару покупцю.

Тому факт передачі товару від продавця покупцю належить доказуванню позивачем відповідно до умов ст.33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання позивача на укладений договір купівлі-продажу № 02/02 від 02.02.2007р. (л.с.45), за яким ним куплено у ТОВ „Азурит-ЕК” щебінь фр.3х10 в кількості 36тн. фракції 3х10 за ціню 47,00грн.(без ПДВ) і в кількості 360тн. фракції 5х20 за ціною 74,00грн.(без ПДВ), не може бути прийнятий судом в підтвердження поставки товару відповідачу по справі, оскільки відсутні будь-які докази поставки цього товару відповідачу з посиланням на конкретний договір чи інші ознаки цього товаруёякі би співпадали з товаром, одержаним позивачем за договором з іншою особою.

Суд взяв до уваги той факт, що відповідач після перерахування позивачу за виставленим рахунком № СФ-0000123 на суму 34650,00грн. видав податкову накладну № 123 на суму передплати в розмірі 10000,00грн. та за цим же номером видав ще одну податкову накладну від 30.11.2007р. на 24649,20грн., яку до наступного часу не сплачено за тим, що товар відповідачем фактично не одержаний.

3

Позивач вважає, що у податкових накладних були включені до реєстру видаткові накладні за листопад 2007р. на суми 10000,00грн. і 24649,20грн., що підтверджено у звіті з податку на прибуток за 11 місяців 2007р. в рядку 01.1 Акту Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецьку від 25.06.2008р. № 2101/23-213/33257513 “Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ “ДБЗ “Фрегат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007р.”, в якої відображена загальна сума прибутку підприємства позивача за 11 місяців 2007р. зростаючим підсумком з 01січня 2007р. по 30листопада 2007р. в сумі 208914,00грн., що відповідає підсумку реєстру виданих податкових накладних, куди включені податкові накладніё тому посилання відповідача на відсутність первісної документації щодо взаємовідносин між позивачем і відповідачем в бухгалтерському обліку не відповідає дійсності.

Приймання продукції проводиться особами, уповноваженими на те керівниками чи їх заступниками підприємства-одержувача.

Судом встановлено, що відповідач своєму представнику ОСОБА_1. видав довіреність ЯОО № 501526 від 29.11.2007р. на одержання 385тн. щебеню (якої фракції не вказано).

Сторони не передбачили вимоги щодо способу передачі цієї кількості щебеню.

30.11.2007р. представником за довіреністю підписана накладна № РН-0000123, в якої вказані найменування товару щебінь фракції 5х20, кількість 385 тн., ціна та загальна сума.

В підтвердження вивезення чи поставки такої кількості продукції сторони не надали жодного документу.

Суд виходить з того, що за правилами ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд приймає до уваги письмові та усні пояснення представника відповідача ОСОБА_1, якої була видана довіреність на одержання 385тн. щебеню. Ця особа пояснила суду що вона дійсно підписала накладну на отримання цієї кількості щебеню за тим, що вивозиться він окремо партіями по 3-5тн., про що робиться нею відмітка, але відвантаження щебеню зовсім не відбувалось, а накладна залишилась у позивача.

Тільки той факт, що представник підписала накладну на одержання щебеню в кількості 385тн. не може бути доказом отримання цієї продукції, так як докази вивезення цієї кількості продукції зі складу позивача та одержання його відповідачем не надано.

За відсутності доказів реальної передачі щебеню в кількості 385тн. позивачем відповідачу за відсутності товарно-транспортних накладних чи інших документів і доказів бухгалтерської звітності за виконані господарські зобовязання, суд не має можливості встановити факт передачі спірного товару.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем 385тн. щебеню фракції 5х20, господарський суд відмовляє у позові.

За недоведеністю позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 202,901,903,530,549 Цивільного кодексу України, ст.ст.180,193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 33,49, 82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в :

Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбудоптторг” м. Донецьк

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький бетонний завод “Фрегат” м. Донецьк 24650,00грн. заборгованості за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 23.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Копії направлені:

2-й ТОВ “Донбудоптторг”,

3-й - ТОВ “Донецький бетонний завод “Фрегат”