Рішення № 11348255, 21.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.10 р.                     Справа № 37/268пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Попкова Д.О., при секретарi судового засiдання Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРIA- ЛIЗИНГ”, м. Київ, ідентифікаційний код 35378830

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30645586

про: зобов’язання надати та створити умови для безперешкодного огляду предметiв лiзингу згiдно договору фiнансового лiзингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. з метою ознайомлення з умовами їх експлуатації та перевiрки технiчного стану.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Науменко С.О. (за довіреністю (б/н від 02.06.2010р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 27.10.2009р. на 10.11.2009р., 10.11.2009р. у судовому засіданні оголошена перерва до 01.12.2009р. Згідно із ст. 79 ГПК України 01.12.2009р. провадження у справі було зупинено та поновлено 07.09.2010р. з призначенням до розгляду на 21.09.2010р.

У судовому засіданні 21.09.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ”, м. Київ (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” перевірити технічний стан предметів лізингу згідно договору фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. з доставлянням даних предметів лізингу з метою ознайомлення з умовами їх експлуатації та перевiрки технiчного стану Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Далекосхідна, 103, а саме:

·          Мобільний асфальтобетонний завод марки SPEКO (виробництва Південної Кореї) продуктивністю 120тн/година моделі TSAP-1550Р

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що в порушення умов договору фiнансового лiзингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. Вiдповiдач надав для перевірки лише два об’єкти, передані в лізинг, співробітником Позивача встановлена відсутність техніки за вказаними Лiзингоодержувачем адресами, несвоєчасно сплачує лізингові платежі та ігнорує прохання призупинити експлуатацію предмету лізингу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір фiнансового лiзингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. з додатками; листування з Відповідачем, договір суборенди приміщення від 23.08.2009р. з актом приймання-передачі, правоустановчi документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.124 Конституцiї України, ст. 11 Закону України „Про фiнансовий лiзинг”, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивiльного кодексу України.

Безпосередньо у позовній заяві Позивачем сформульовано клопотання про застосування забезпечувальних заходів у вигляді встановлення Відповідачу заборони користування (експлуатації) предмету лізингу до встановлення його дійсного стану та повного погашення заборгованості, за результатами розгляду якого судом винесено відповідну ухвалу від 10.11.2009р.

Позивачем на виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 98,99, 127-132).

Відповідач відзив на позов №06/11-04 від 06.11.2009р. (а.с.а.с. 77, 78), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: недоведеність вимог з огляду на відсутність повідомлень Лізингоодавця про наміри оглянути предмет лізингу з метою ознайомлення з умовами експлуатації та перевірки технічного стану, створення належних умов для огляду техніки, визнання Відповідачем права здійснювати перевірку технічного стану лізингової техніки та її перебування у справності.

Крім того, Відповідачем на виконання вимог суду надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 79-95).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання сторонами певних документів істотним чином не впливає на таку кваліфікацію з огляду на інші представлені докази.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008р. мiж Позивачем (Лізингодавець) та Вiдповiдачем (Лiзингоодержувач) був укладений договiр фiнансового лiзингу №027-03/2008 (а.с.а.с.13-27), згiдно п.п. 1.1., 1.2. та 1.5. якого Лiзингодавець приймає на себе зобов’язання придбати Предмет лiзингу у власнiсть вiд Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати предмет лiзингу у користування Лiзингоодержувачу на строк та на умовах фiнансового лiзингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лiзигоодержувачем. Предмет лiзингу передається Лiзингоодержувачу в фiнансовий лiзинг при умовi сплати останнім Адміністративної комiсiї та початкового внеску у відповідності з п.3.3 цього договору. Строк лiзингу починається з дати передачі та закінчується останньою датою платежу, зазначеною у Графiку платежiв, якщо iнше не передбачено умовами цього договору.

Як вбачається із Специфікації (а.с.28), яка є додатком №1/1 до договору фінансового лізингу, предметом лізингу визначені 16 складових обладнання, яке у сукупності становить мобільний асфальтобетонний завод марки SPEКO (виробництва Південної Кореї) продуктивністю 120тн/година моделі TSAP-1550Р

Відповідно до положень пунктів 6.3. та 8.1. Лiзингоодержувач, серед іншого, зобов’язався:

- експлуатувати предмет лiзингу дбайливо й за призначенням, передбаченим в технічній документацiї на предмет лiзингу, а також точно виконувати вимоги правил експлуатації, установлених Продавцем або виробником предмету лiзингу, а при їхній відсутності, користуватися Предметом лiзингу розумно, відповідно до вимог, що звичайно висуваються до майна подiбного роду (п.6.3.1.);

- у строк, зазначений у гарантії або технічній документації предмета лізингу, за свій рахунок перевіряти його технічний стан, виконувати роботи, необхідні для сервісного обслуговування й ремонту в місці сервісного обслуговування, зазначеному Продавцем або виробником предмету лізингу (п.6.3.2.);

- за свій рахунок проводити поточний та капітальний ремонт предмету лізингу в сервісному центрі, авторизованому виробником предмету лізингу або (якщо предмет лізингу є устаткуванням) гарантувати і забезпечувати умови для виконання ремонту предмету лізингу працівниками технічного обслуговування, що мають сертифікат виробника (п.6.3.3.);

- нести витрати, пов’язані з утриманням й експлуатацією предмета лізингу (п.6.3.4.);

- створити Лізингодавцю умови для безперешкодного огляду предмета лізингу й ознайомлення з умовами його експлуатації (п.8.1.11);

- підтримувати предмет лізингу у справному стані, своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, не допускати дій, що погіршують зовнішній вигляд предмету лізингу та/або його функціональні якості (цінності) (п.8.1.15.);

- здійснювати за власний рахунок технічне обслуговування, капітальний та інші види ремонту, на умовах, встановлених виробником та/або Продавцем, на станціях технічного обслуговування (сервісах), авторизованих виробником та/або Продавцем предмету лізингу. У разі заміни вузлів або деталей предмета лізингу у наведеному в цьому пункті випадку вони стають невід’ємною частиною предмету лізингу та переходять у власність Лізингодавця без компенсації їх вартості Лізингоодержувачу.

В свою чергу, згідно п. 10.1.2. договору фінансового лізингу, Лізингодавець управнений, у тому числі, прямо або через уповноважену особу перевіряти стан предмету лізингу й умови його експлуатації.

14.07.2009р. Позивачем був складений на ім’я Вiдповiдача лист №442 (а.с.а.с.29-31) з вимогами про надання всіх предметів лізингу для перевірки їх технічного стану в присутності осіб, які безпосередньо здійснюють експлуатацію предметів лізингу з наданням документів на право експлуатації транспортних засобів та медичних довідок про стан здоров’я, в строк до 21.07.2009р. за адресою: 02099, м. Киї, вул. Ремонтна,8, та призупинити експлуатацію предметів лізингу до повного погашення поточної заборгованості.

У відповідь на вищевказаний лист Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ” надіслало лист №16-07/09-15 від 16.07.2009р. (а.с.а.с.32, 33), в якому стверджувало про готовність надати техніку для перевірки їх технічного стану в присутності осіб, які безпосередньо здійснюють експлуатацію предметів лізингу з наданням документів на право експлуатації транспортних засобів та медичних довідок про стан здоров’я, але не за адресою, визначеною Лізингодавцем: 02099, м. Киї, вул. Ремонтна,8, а за адресами місця знаходження даної техніки (у зв’язку із відсутністю вільних фінансових ресурсів для фінансування витрат з транспортування), у розглядуваному випадку – у с. Машево Волинської області.

Позивачем 23.07.2009р. був складений лист №479 (а.с.34) на адресу Відповідача про те, що перевірка технічного стану лізингової техніки буде здійснюватися за вказаним її місцем знаходження у період з 27.07.2009р. по 29.07.2009р., проте доказ його надіслання Лізингоодерджувачу не надано, а Відповідач за змістом відзиву факт обізнаності про період перевірки заперечує.

У листі Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” №484 від 24.07.2009р. (а.с.а.с.35-37) містилась вимога до Відповідача зупинити експлуатацію предметів лізингу у зв’язку із наявністю заборгованості за лізинговими платежами, проте доказів надсилання або отримання означеного листа також надано не було.

28.07.2009р. співробітником Позивачем з м. Донецька була надіслана телеграма (а.с.38) на ім’я керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” з відомостями про те, що техніка за представленими Відповідачем адресами відсутня з огляду на її постійне завантаження і про відмову невизначеного представника Лiзингоодержувача повідомити дату можливого проведення огляду техніки.

Доказів здійснення перевірки об’єкту лізингу у визначеному Відповідачем місці знаходження мобільного асфальтобетонного заводу марки SPEКO (с. Машево Волинської області) до справи не надано.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог, надаючи разом із позовом договір суборенди приміщення від 28.08.2009р. (а.с.а.с.40-44), укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Фотоціни” (Суборендодавець), за умовами якого згідно за актом приймання-передачі від 28.08.2009р. (а.с.45) отримав в користування приміщення загальною площею 93,8кв.м. за адресою м. Макіївка, вул. Далекосхідна, 103 до 01.09.2010р. для зберігання дорожньо-будівельної та іншої спеціальної техніки.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №06/11-04 від 06.11.2009р. (а.с.а.с. 77,78).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача – Лізингоодержувача до примусового виконання обов’язку із забезпечення перевірки технічного стану предмету лізингу та умов його експлуатації.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного договору фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених позовних вимог, суб’єктивні права та інтереси, на захист яких він звернувся до суду, ґрунтуються саме на договорі фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України застосування судом певного способу судового захисту вимагає наявності (доведеності належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами) сукупності наступних умов:

-          наявність у Позивача певного суб’єктивного права/інтересу;

-          порушення цього права/інтересу з боку Відповідача;

-          адекватність (з точки зору визначеності законом та відповідності суті порушення і спроможності його усунути) обраного способу судового захисту.

Оскільки Позивач вимагає зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” перевірити технічний стан предметів лізингу згідно договору фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. з доставлянням даних предметів лізингу з метою ознайомлення з умовами їх експлуатації та перевiрки технiчного стану Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Далекосхідна, 103, оскільки суд у світлі визначеної вище сукупності обов’язкових для задоволення заявлених позовних вимог оцінює законність заявлених вимог з точки зору наявності:

- у Лізингодавця права вимагати здійснення Лізингоодержувачем перевірки технічного стану і обов’язку останнього проводити таку перевірку;

- порушення з боку Відповідача означеного права і обв’язку;

- правомірності спонукання Лізингоодержувача до доставки предмету лізингу за визначеною Лізингодавцем адресою і можливості здійснення останнім перевірки технічного стану.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг” Лізингодавець управнений здійснювати перевірки дотримання Лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання, тоді як п. 4 ч. 2 ст. 11 вказаного Закону закріплений кореспондуючий цьому праву обов’язок Лізингоодержувача надавати Лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання. Аналогічні за своєю сутністю положення закріплені сторонами і в п.п. 8.1.11. та 10.1.2. договору фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Позивача відповідного суб’єктивного права, зумовленого договором фінансового лізингу, на захист якого останнім було подано розглядуваний позовом. Разом із тим, ані положення діючого законодавства, ані умови укладеного договору не встановлюють обов’язку Лiзингоодержувача на вимогу Лізингодавця доставляти предмету лізингу для огляду за обраною Лізингодавцем адресою, адже у такому випадку відбуватиметься фактичне припинення (хоча б тимчасове) реалізації пов’язаних із лізинговими правовідносинами прав Лізингоодержувача користуватися предметом лізингу впродовж дії договору, що вбачається із змісту ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг”.

Отже, за висновком суду, з приведених в обґрунтування заявлених вимог положень договору фінансового лізингу та норм діючого законодавства вбачається, що за відсутністю застереження про інше, Лізингодавець управнений оглядати предмет лізингу з метою перевірки умов користування, утримування, технічного стану тощо за місцем його (предмету) користування Лізингоодержувачем.

Між тим, наявні в матеріалах справи документи не тільки не доводять порушення (невизнання/оспорювання) права Лізингодавця здійснити огляд предметів лізингу, зокрема – у вигляді відмови або перешкоджанні у доступі до техніки, укриття відомостей про її місцезнаходження, але й навпаки – спростовують існування порушення з боку Відповідача.

Дійсно, за вимогою Лізингодавця Відповідач листом №16-07/09-15 від 16.07.2009р. (а.с.а.с.32, 33) повідомив про місцезнаходження майна та підтвердив готовність забезпечити його перевірку з усіма необхідними документами. В свою чергу, Позивач у листі №479 від 23.07.2009р. погодився із здійсненням перевірки саме за вказаними Лізингоодержувачем адресами та визначив період проведення такої перевірки. Наразі, навіть не надаючи доказів обізнаності Лізингоодержувача із періодом здійснення перевірки, співробітник Позивача не здійснював перевірку за місцем знаходження предмету лізингу - с. Машево Волинської області, адже телеграму про відсутність техніки надіслав до свого офісу з м. Донецька, тоді як будь-яких доказів здійснення перевірки (виїзду) у с. Машево Волинської області та навіть повідомлення Лізингоодержувача з метою узгодження (з урахуванням режиму використання майна) періодів такої перевірки до справи не надано, що само по собі спростовує твердження Заявника позову на наявність розглядуваних порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ”

Недоведеність факту порушення унеможливлює задоволення позовних вимог. Крім того, за приписом ч. 1 ст. 19 Конституції України правопорядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством. Отже, оскільки серед обов’язків Лізингоодержувача стосовно забезпечення огляду та перевірки технічного стану предметів лізингу з боку Лізингодавця не встановлено фактичне припинення користування майном і його доставка за обраною Позивачем адресою, остільки обраний останнім судовий захист у приведеному в позов формулюванні не може бути застосований. Більш того, судом також враховується, що на момент прийняття цього рішення строк дії договору суборенди щодо приміщення, за адресою якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” вимагало доставки техніки, вже добіг кінця, а будь-яких доказів продовження строку його дії після 01.09.2010р. до справи наразі не надано.

Не спростовують вказаних вище висновків суду і документи, що були надані Позивачем у судовому засіданні 21.09.2010р. (а.с.а.с.127-132), оскільки вони стосуються обставин, що мали місце же після звернення до суду з розглядуваним позовом, а отже за хронологією об’єктивно не можуть вважатися фактом підтвердження порушень, які зумовили подання позову. Більш того, за своєю сутністю укладений між Відповідачем та ТОВ „Дора-Транс” договір доручення №3 від 15.12.2009р. взагалі спрямований на забезпечення Лізингоодержувачем переміщення предметів лізингу за вказаною Позивачем адресою.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що міркування і твердження Позивача відносно стану виконання Лізингоодержувачем грошових зобов’язань за договором фінансового лізингу не мають відношення до предмету судового дослідження у цій справі і жодною мірою не підтверджують заявлених позовних вимог, оскільки захищуване право не є майновим і обов’язок із його забезпечення з боку Лізингоодержувача не перебуває у залежності від здійснення останнім лізингових платежів.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРIA- ЛIЗИНГ”, м. Київ (ідентифікаційний код 35378830) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645586) про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” перевірити технічний стан предметів лізингу згідно договору фінансового лізингу №027-03/2008 вiд 31.03.2008р. з доставлянням даних предметів лізингу з метою ознайомлення з умовами їх експлуатації та перевiрки технiчного стану Товариством з обмеженою відповідальністю „ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗИНГ” за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Далекосхідна, 103, а саме:

·          Мобільний асфальтобетонний завод марки SPEКO (виробництва Південної Кореї) продуктивністю 120тн/година моделі TSAP-1550Р

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2010р.

Суддя