Рішення № 11348096, 23.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.09.10 р.                     Справа № 4/220                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Прибильський В.Г. – довіреність від 14.09.2010р.,

від відповідача – Семенов В.Ю. – директор,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „АВІТО” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина” м. Донецьк

про стягнення 4748,58грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних та пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 4748,58грн., з яких: 4021,31грн. – заборгованість, 129,23грн. – індекс інфляції, 76,67грн. - 3%річних, 521,37грн. – пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №496 від 02.01.2003р. з додатком, видаткові накладні №DN-0121_59 від 20.01.2010р. на суму 2255,83грн., №DN-0121_60 від 20.01.2010р. на суму 1292,74грн., №DN-0121_61 від 21.01.2010р. на суму 178,46грн., №DN-0128_38 від 28.01.2010р. на суму 3075,48грн., витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати.

Відповідач одержав від суду ухвалу по порушення справи, в якої зазначені час і місце судового процесу, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні, але представник не явився на виклик суду і не надав відзив на позов.

В судовому засіданні представник погодився з вимогами позову в повному обсязі, підтвердивши заборгованість, яка виникла за договором.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що позовні вимоги стосуються виконання грошового зобов’язання договору купівлі-продажу №496 від 02.01.2003р. з додатком в частині грошового зобов’язання по оплаті отриманого ним по видатковим накладним товару №DN-0121_59 від 20.01.2010р. на суму 2255,83грн., №DN-0121_60 від 20.01.2010р. на суму 1292,74грн., №DN-0121_61 від 21.01.2010р. на суму 178,46грн., №DN-0128_38 від 28.01.2010р. на суму 3075,48грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів. У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №496 від 02.01.2003р. з додатком сторони домовились про співпрацю в реалізації та усесторонньому просуванню на ринку продуктів побутової хімії, парфумерного, косметичного та гігієнічного призначення, канцелярських товарів, інших товарів народного споживання (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 договору продавець (позивач) зобов’язався передати покупцю (відповідач) товар, асортимент, ціна та кількість якого узгоджуються в накладних, який останній повинен оплатити з відстроченням платежу в 7 календарних днів з дати отримання товару (п. 3.2 договору). Таким чином, сторонами в договорі передбачений конкретний строк та порядок оплати товару.

2

Відповідно до п. 6.4 договору він укладений на невизначений термін. Кожній стороні надається право розірвати договір з попередженням іншої сторони за 1 місяць при здійснення кінцевих розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем по видатковим накладним №DN-0121_59 від 20.01.2010р. на суму 2255,83грн., №DN-0121_60 від 20.01.2010р. на суму 1292,74грн., №DN-0121_61 від 21.01.2010р. на суму 178,46грн., №DN-0128_38 від 28.01.2010р. на суму 3075,48грн. поставлений, а відповідачем отриманий товар на загальну суму 6802,51грн.

Крім цього, на 31.12.2009р. у відповідача була заборгованість в сумі 454,26грн., яку визнав відповідач.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 3235,46грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 4021,31грн., яку визнав відповідач.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факт наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє цю позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути з нього 129,23грн. індексу інфляції, 76,67грн. 3%річних, 521,37грн. пені.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 3.5 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 521,37грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє вимоги щодо стягнення 129,23грн. індексу інфляції, 76,67грн. 3%річних в повному обсязі, оскільки доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

3

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АВІТО” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина” м. Донецьк про стягнення 4748,58грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних та пені в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина” м. Донецьк-83005, вул. Пухова, буд. 1, кв. 24, ЄДРПОУ 30556177 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АВІТО” м. Донецьк-83057, пр. Веселий, 46, ЄДРПОУ 31212769 заборгованість 4021,31грн., 129,23грн. – індексу інфляції, 76,67грн. - 3%річних, 521,37грн. – пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 23.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу