Рішення № 11347793, 21.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.10 р.                     Справа № 36/172                               

14.09.2010р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судді Гринько С.Ю.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Гузар А.С. – довіреність від 14.09.2010р.,

від відповідача – нея вився,

за позовом - Науково-виробничого підприємства у формі товариств з обмеженою

відповідальністю „Адъюстаж” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік” м. Донецьк

про стягнення 17395,52грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних та пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 17395,52грн., з яких: 10300,00грн. - заборгованість, 3089,48грн. - індекс інфляції за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 701,71грн. - 3%річних за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 3304,33грн. – пеня за період з 29.09.2008р. по 29.09.2009р.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №01/07-08 від 17.07.2008р., рахунок №292 від 01.08.2008р. на суму 16662,80грн., видаткову накладну №РН-0000692 від 12.09.2008р. на суму 16662,80грн., довіреність серії НБК №052530 від 12.09.2008р., платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач одержав від суду ухвали про порушення справи, які були направлені на дві адреси: яка вказана в договорі та у довідці про державну реєстрацію відповідача, але жодного разу представник не явився на виклик суду.

Господарський суд не позбавлений вирішити спір без явки представника відповідача за наявними і достатніми документами на підставі ст.75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що позовні вимоги стосуються виконання умов договору поставки №01/07-08 від 17.07.2008р. підписаного між сторонами в частині грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором поставки №01/07-08 від 17.07.2008р. постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність замовника (відповідач) проволоку, ціна за одну тону якої визначається по кожній конкретній партії згідно рахунку на оплату, виставленого постачальником (п. п. 1, 2 договору), а відповідач – оплатити її на підставі рахунку, виставленого у відповідності з замовленням замовника протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження зі складу постачальника (п. 3 договору).

2

Таким чином, сторонами в договорі обумовлений конкретний порядок та строк оплати товару відповідачем.

Відповідно до п. 8.2 договору він діє по 31.12.2008р., а якщо ні одна зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії буде пролонгований на кожний наступн6ий календарний рік.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем відповідачу попередньо поставці товару виписаний рахунок №292 від 01.08.2008р. на загальну суму 16662,80грн., в якому обумовлене конкретне найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

Позивачем по видатковій накладній №РН-0000692 від 12.09.2008р. поставлений, а відповідачем на підставі довіреності серії НБК №052530 від 12.09.2008р. отриманий товар на загальну суму 16662,80грн., тобто на всю суму обумовлену в рахунку.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 6362,80грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 10300,00грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факт наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє цю позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути з нього 3089,48грн. індексу інфляції за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 701,71грн. 3%річних за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 3304,33грн. пені за період з 29.09.2008р. по 29.09.2009р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 6.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3304,33грн. пені за період з 29.09.2008р. по 29.09.2009р. частково в сумі 2058,32грн., оскільки вона повинна бути розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну, а позивачем нарахування проведене без врахування шестимісячного терміну за більш тривалий період.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє вимоги щодо стягнення 3089,48грн. індексу інфляції за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 701,71грн. 3%річних за період з вересня 2008р. по липень 2010р. частково в наступних розмірах: інфляційні в сумі 2906,19грн., 3% річних в сумі 660,05грн., оскільки нарахування проведені позивачем з порушенням діючого законодавства та розробленої методики нарахування (неправомірно проведене нарахування за вересень 2008р.).

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Науково-виробничого підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю „Адъюстаж” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік” м. Донецьк про стягнення 17395,52грн., з яких: 10300,00грн. - заборгованість, 3089,48грн. - індекс інфляції за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 701,71грн. - 3%річних за період з вересня 2008р. по липень 2010р., 3304,33грн. – пеня за період з 29.09.2008р. по 29.09.2009р. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік” м. Донецьк-83020, вул. Бахрушина, 1 „а”, ЗКПО 31615531 на користь Науково-виробничого підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю „Адъюстаж” м. Донецьк-83048, вул. Байдуова, 7, ЄДРПОУ 21997919 заборгованість 10300,00грн., інфляційні в сумі 2906,19грн., 3% річних в сумі 660,05грн., 2058,32грн. пені, 140,75грн. державного мита та 190,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 21.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 4 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

2 – відповідачу