Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
Р І Ш Е Н Н Я
01 вересня 2010 р. Справа 15/66-10
за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця
до:Закритого акціонерного товариства "РБУ-5", м. Вінниця
про стягнення 36409,20 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Рибаченко І.В., довіреність № 02/1150 від 01.09.2010
відповідача : Бурлаченко В.І., в.о. голови правління, наказ №2/п-к
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою суду від 30 липня 2010 р. порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця до Закритого акціонерного товариства "РБУ-5", м. Вінниця про стягнення 36409,20 грн. боргу, що включає в себе: 30875,63 грн. - основної суми боргу; 2488,56 грн. - пені; 2334,69 грн. - інфляційних збитків; 710,33 грн. - 3% річних та призначено до слухання на 01.09.2010 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.
На визначену дату з'явились представники сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги та представника відповідача, який в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву в якому визнав ціну позову в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:
01.11.2008 року між КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та ЗАТ "РБУ-5" було переукладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102 від 17.10.2005р. За умовами укладеного договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати теплову енергію в гарячій воді, а відповідач (споживач), в свою чергу, отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами.
Згідно п. 6.4 відповідач (споживач) не пізніше 25 числа розрахункового місяця сплачує 70% вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період, а до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим проводить остаточні розрахунки.
Позивач свої зобов’язання згідно договору виконав надав відповідачу теплову енергію на суму 40252,75 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття виконаних робіт, але відповідач оплатив лише 10610,09 грн.
Таким чином основний борг відповідача за отриману теплову енергію на день розгляду справи складає 30875,63 грн.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 30875,63 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.
Згідно чинного законодавства, а саме п. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2488,56 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, так як вказані вимоги відповідають умовам п. 7.3.4 договору № 102 (укладеного між сторонами) за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2334,69 грн. - інфляційних збитків; 710,33 грн. - 3% річних, згідно наданого розрахунку.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2334,69 грн. - інфляційних збитків; 710,33 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28, 30, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "РБУ-5" ( 21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4 код 03329309) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код 33126849) 30875,63 грн. - основної суми боргу; 2488,56 грн. - пені; 2334,69 грн. - інфляційних збитків; 710,33 грн. - 3% річних; 364,10 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 вересня 2010 р.
віддрук 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13
3 - відповідачу 21022, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 4
Судове рішення № 11347719, Господарський суд Вінницької області було прийнято 01.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/66-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: