Вирок № 11346974, 21.09.2010, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1 - 108/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2010 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Ротаєнко Д.С.

при секретарі: Пугач В.І.

з участю прокурора: Роги С.С.

потерпілої: ОСОБА_1

представника потерпілої: ОСОБА_2

підсудного: ОСОБА_3

захисника підсудного: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, із середньою освітою, працюючого різноробочим в ФГ «Бондаренко», розлученого, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 24 червня 2010 року о 22 годині 15 хвилин, знаходячись в квартирі ОСОБА_5, що АДРЕСА_1, в порушення ст. 52 Конституції України, якою передбачено, що будь-яке насильство над дитиною переслідується за законом, ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено захист дитини від усіх форм фізичного насильства, жорстокого поводження з нею, під час сварки з неповнолітньою ОСОБА_1, умисно наніс їй два удари долонею по обличчю та один удар кулаком в область голови, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину визнав повністю, але виходячи із показань частково, так як показав, що він проживав на протязі 12 років в шлюбі разом із ОСОБА_5. Від шлюбу має двоє малолітніх дітей: доньку ОСОБА_1, 1998 року народження, та сина ОСОБА_6, 2001 року народження. За час проживання між ним та дружиною інколи виникали сварки. В 2006 році вони перестали спільно проживати. Дружина переїхала з дітьми на квартиру, що по вул. Корольова в с. Нове Місто Монастирищенського району Черкаської області, де і проживає на даний час. В 2008 році він з ОСОБА_5 офіційно розлучився. Після розлучення в них з дочкою погіршились відносини: вони постійно сперечалися, але він її не бив. 23.06.2010 року до нього додому прийшли син та дочка, які взяли велосипед, в якого було спущене переднє колесо та, відмовившись від його допомоги, щоб він їм накачав колесо, пішли до себе додому. 24.06.2010 року приблизно о 21 год. 30 хв. він зателефонував на мобільний телефон своїй дочці та запитав як в неї справи і чи накачали вони колесо до велосипеда. Вона в грубій формі йому відповіла, що це не його діло і що на старості років вона йому води не піднесе. Він її запитав, чому вона так із ним грубо розмовляє, на що вона відповіла «Яке твоє діло», і після цих слів вимкнула телефон. Його це розлютило, так як йому стало прикро, що його рідна дочка з ним так розмовляє, і він вирішив поїхати до них на квартиру, для того щоб з нею поспілкуватися. Цього ж дня, приблизно о 22 годині 15 хвилин, він приїхав до них додому і постукав у двері, після чого ОСОБА_5 їх відчинила. Коли він зайшов в квартиру, відштовхнув її правою рукою в сторону. Підійшовши до доньки, яка сиділа в цей час в кухні на стільці, наніс їй два ляпаси по лиці і один по губам. Ударів кулаком у голову не наносив. Після даних ударів донька почала плакати, а він пояснив, що він так поступив тому, що вона з ним погано поводиться. Алкогольних напоїв у цей день не вживав, а вжив, коли повернувся додому. Потерпіла грубить йому, його матері та висловлюється нецензурно до неї. Цивільний позов потерпілої про відшкодування 1118 гривень матеріальної та 5000 гривень моральної шкоди визнає повністю. Просить не позбавляти його волі, просить вибачення у потерпілої та зобов»язується більше не приходити до них додому.

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним під час судового слідства його вина у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства та дослідженими під час судового слідства, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, даними під час досудового слідства та оголошеними за її заявою під час судового слідства, згідно яких вона показала, що 24.06.2010 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, на її мобільний телефон зателефонував батько, який запитав чи полагодили велосипед, який днями забрали, на що вона відповіла, що полагодили. Батько продовжував розмову і сказав, що вона неправильно з ним розмовляє, що вона його не поважає, на, що вона відповіла, що його немає за що поважати. Після чого в її адресу він почав виражатися нецензурними словами. Коли вона йому зробила зауваження, щоб він з нею так не розмовляв, батько припинив розмову, помовчав, а потім сказав, що приїде до них додому і розбереться. Приблизно о 22 годині 15 хвилин вони збирались лягати відпочивати і хтось постукав у двері. Мати їх відчинила і до квартири зайшов батько, який відштовхнув її, та в адресу останньої почав виражатись нецензурними словами. Вона особисто в цей час сиділа на табуретці в кухні. Коли до неї підійшов батько, нічого не кажучи, вдарив її один раз правою рукою по лівій щоці. В цей час мама почала її захищати, і він відштовхнув останню на диван, який знаходився на кухні. Через декілька секунд батько знову підійшов до неї і наніс їй удар правою рукою по лівій щоці та один удар кулаком по голові. В цей момент із іншої кімнати вибіг її брат ОСОБА_6, який почав голосно кричати та стукати в двері до сусідів. Одразу ж прибігли їх сусіди ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які допомогли батька виштовхнути з квартири. Також додала, що повністю заперечує, що розмовляла з підсудним у грубій формі та що виражається нецензурно. Підсудного не любить, так як немає за що. Підтримує позов повністю. Щодо міри покарання покладається на думку суду;

- показаннями представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2, допитаної в якості свідка, яка показала, що відносини між потерпілою та підсудним погані як наслідок ставлення підсудного до неї та її матері. Він неодноразово обзивав матір потерпілої та дітей, що стало причиною розлучення. Після отриманих травм потерпіла знаходилася на лікуванні. Була позбавлена можливості відвідувати табір, де проводили навчання з іноземної мови волонтери з США. Також прийшлось відмовитись від путівки на санаторне лікування в м.Черкаси, яку мали отримати, так як путівка випала на час лікування потерпілої від отриманих травм. Потерпіла перенесла сильне душевне потрясіння. Після отриманих травм, вони змушені були звертатися за психологічною допомогою. До цього часу у неї продовжуються головні болі і вона сильно боїться підсудного. Просить позов потерпілої задоволити в повному обсязі. Щодо міри покарання, яку необхідно обрати підсудному, покладається на думку суду. Повністю заперечує, що потерпіла виражається нецензурно, та стверджує, що вона є вихованою дитиною, а показання підсудного наклеп;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , яка показала, що 24.06.2010 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, коли вони вже збирались відпочивати, в двері хтось постукав, і коли вона відчинила, побачила свого колишнього чоловіка. Вона його запитала, що він хоче, а він, нічого не кажучи, відштовхнув її і підійшовши до доньки, яка сиділа на табуретці в кухні, одразу ж наніс один удар. Вона почала захищатися за дочку та виштовхувати його, на що підсудний у відповідь вдарив її. Від удару вона впала на диван, який знаходиться в кухні. Дочка почала кричати, що ти робиш, у відповідь підсудний знову ударив її по лиці. Вона особисто почала кричати та виштовхувати його з кухні. Зайшла сусідка ОСОБА_8 і він при сусідці ще один раз вдарив дочку. Вона почала викликати міліцію, а підсудний вибив з її рук телефон і він розбився на частини. Потім вони вже вдвох з сусідкою почали його виштовхувати та ще підійшов сусід ОСОБА_7 та допоміг його виштовхнути з квартири. Дочці він наніс три удари: два перших долонею по лиці, а третій - кулаком по голові. Стверджує, що підсудний був в стані алкогольного сп»яніння. Раніше підсудний дочку не бив, але нецензурними словами обзивав часто. Під час бійки говорив, що буде їх виховувати, так як його не поважає дочка. Ввечері цього ж дня, біля 21 години підсудний зателефонував дочці. Вона до розмови не прислухалася, так як мала справи. Після дзвінка дочка їй розповіла, що телефонував батько та казав, що вона його не поважає і що він її буде виховувати та обзивав нецензурними словами. В цей період часу дочка ходила в літній табір в школу № 5 м.Монастирища, так як добре знає іноземну мову, а там проводили заняття з англійської мови іноземці, але не доходила, так як потрапила в лікарню. Після отриманих побоїв вона боялася виходити на вулицю. На 07.07.2010 року дочці дали путівку в санаторій «Мрія» в м.Черкаси, але в зв»язку із поганим самопочуттям дочки, прийшлось від путівки відмовитись. Після цих подій підсудний не вибачався ні перед дочкою, ні перед нею. Коли вони лежали в лікарні, від нього приходив незнайомий, який запитував чи вони лежать в лікарні, чи ні. Потім один раз приходив і підсудний та сказав, що хоче поговорити. Вона сказала, що немає про що говорити. З собою він приніс кулька, якого вона відмовилась прийняти. Він віддав кулька іншій жінці, яка була в палаті, і пішов, не спитавши про здоров»я та самопочуття дитини. Кошти на лікування не пропонував;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка показала, що 24.06.2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, коли вона перебувала вдома, почула, що в двері голосно стукали, і з коридору лунали крики. Коли вона відчинила двері, побачила що в сусідки ОСОБА_5 були привідкриті двері з яких лунав крик. Зайшовши в квартиру до ОСОБА_5, вона побачила, що останньої колишній чоловік, ОСОБА_3, знаходився в кухні, де на табуретці сиділа ОСОБА_1, до якої він кричав і стукав кулаком по столі, після чого наніс удар кулаком в голову. Після чого ОСОБА_5 запитала у ОСОБА_3 «Що ти робиш?» на, що ОСОБА_3 нічого не кажучи, штовхнув ОСОБА_5 у ліве плече, і вона впала на диван, який знаходився в кухні. Потім вона почала ОСОБА_3 виштовхувати з кухні у коридор і їй в цьому почала допомагати ОСОБА_5. Коли вони разом з ОСОБА_5 виштовхнули останнього в коридор, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 удар правим кулаком в ліву частину грудей. В цей час зайшов її чоловік, ОСОБА_7, і коли ОСОБА_5 взяла мобільний телефон для того щоб викликати міліцію, ОСОБА_3 замахнувся на ОСОБА_5 і вибив з її рук мобільний телефон. Телефон розбився. Її чоловік ОСОБА_7 почав запитувати у ОСОБА_3 «Що ти робиш?» на, що останній йому відповів, що прийшов виховувати своїх дітей, і в цей момент вдарив її чоловіка по обличчю. Взявши мобільний телефон, вона почала викликати міліцію і, почувши це, ОСОБА_3 вийшов з квартири. Вона не бачила, щоб раніше підсудний бив своїх дітей, але те, що він обзивав їх нецензурними словами, чула особисто;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який показав, що 24.06.2010 року приблизно о 22 годині 30 хвилин коли він перебував вдома, почув, що в двері голосно стукали, і з коридору лунали крики. Його дружина ОСОБА_8 відчинила двері, а він в цей час одягався, так як вже відпочивав. Коли він прийшов до сусідки ОСОБА_5, побачив, що плакали її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які стояли в стороні. Її колишній чоловік ОСОБА_3 намагався ОСОБА_5 вдарити рукою по голові та тулубу, а його дружина в цей час останнього тримала. Коли він до нього підійшов, і запитав «що ти робиш» на, що останній йому відповів, що прийшов виховувати своїх дітей і в цей момент вдарив його по обличчю. З приводу нанесення йому удару претензій до підсудного не має, за медичною допомого звертався;

- постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України, яка на час прийняття рішення ніким не оспорювала ся і не оспорюється, є чинною (а.с.1);

- висновком судово-медичної експертизи №160 мд/44 від 02 серпня 2010 року, згідно якого відповідно до постанови 24.06.2010 року, приблизно о 22 годині 15 хвилин ОСОБА_3 наніс два удари долонею по обличчю та один удар кулаком в область голови, внаслідок чого у ОСОБА_1, 1998 року народження, виявлено струс мозку, що утворився від дії тупих твердих предметів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (а. с. 39- 40).

Суд вважає, що в діях підсудного є склад злочину незаконне проникнення до житла, але, оскільки, ні прокурор, ні інші учасники судового процесу, не заявили клопотання про збільшення обсягу пред»явленого обвинувачення, суд у відповідності до ст.275 КПК України, розглядає справу у межах пред»явленого обвинувачення.

Тому, оцінюючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, в результаті повного, всебічного та об"єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає, пред"явлене обвинувачення доведеним.

Дії ОСОБА_3 за фактом заподіяння потерпілій умисного легкого тілесного ушкодження,що спричинило короткочасний розлад здоров»я, яке мало місце 24.06.2010 року, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності та тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем роботи та проживання є позитивною.

Суд вважає, що в діях підсудного відсутні обставини, що помякшують призначення покарання, так як суд вважає, що лише саме висловлювання підсудного під час судового розгляду, що він щиро кається та що визнає вину, не свідчать про наявність обставин, що пом»якшують призначення покарання. Поведінка підсудного після вчинення злочину, а саме: відсутність інтересу до стану здоров»я потерпілої, щодо наявності коштів на її лікування, а також прохання вибачення лише під час судового розгляду, негативної характеристики ним потерпілої під час розгляду кримінальної справи, не свідчать про його щире каяття, а розцінюється судом як намагання ухилитися він кримінальної відповідальності та покарання.

Суд вважає, що в діях підсудного є обставина, що обтяжує призначення покарання « вчинення злочину щодо малолітнього», але оскільки ні прокурором, ні іншими учасниками судового розгляду не заявлено клопотання, щодо збільшення обвинувачення, суд у відповідності до ст. 275 КПК України розглядає справу тільки в межах предявленого обвинувачення.

Враховуючи те, що підсудним вчинено злочин невеликої тяжкості, він раніше не судимий, позитивної характеристики, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і находить за можливе призначити йому покарання у виді громадських робіт. Суд, підстав для застосування відносно нього іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, та ст. ст. 69, 69 - 1 КК України, не вбачає.

Цивільний позов прокурора в інтересах Монастирищенської ЦРЛ та потерпілої задоволити повністю в зв»язку з визнанням його підсудним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Монастирищенської центральної районної лікарні р/р 35421006003071 МФО 854018, код 02005390 ГУДКУ в Черкаській області витрати за лікування ОСОБА_1 в сумі 1981 (одну тисячу дев»ятсот вісімдесят одну) гривню 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1118 гривень та у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень, а всього 6118 гривень 00 коп.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з дня проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя: Д. С. Ротаєнко