Рішення № 113466779, 13.09.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3402/23 Справа №754/6739/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2023 рокуДеснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участю секретаря - Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне Товариство «Сенс Банк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №63098713. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав внаслідок чого станом на 22.01.2023 року заборгованість за Кредитним договором становить 36 461,23 грн.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36 461,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження по справі з викликом сторін, з наданням відповідачу права протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить повністю задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, відзив, або пояснення на позов не надавав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.08.2018 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» шляхом надання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого відповідачу надано ліміт Кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Процентна ставка за користування кредитом становила 24 % річних.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач підписанням акцепту підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua, а також, що він ознайомився з положеннями законодавства України, що регулюють порядок відкриття, використання і закриття рахунків, надання та користування іншими послугами банку згідно з договором, в тому числі, зі змістом Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ«Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти\

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ «Сенс Банк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу булу надано кредитні кошти.

Із виписки по особовому рахунку слідує, що АТ «Сенс Банк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 36 461 грн 23 коп.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» тіло кредиту у розмірі 36 461 грн 23 коп..

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. З відповідача на користь АТ «Сенс Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 01.08.2018 року у сумі 36 461 грн 23 коп.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ: 2344714, адреса: 03150. м.Київ, вул. В.Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором № 630987137 від 01.08.2018 у сумі 36 461 грн 23 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя Оксана Панченко