Рішення № 11341523, 16.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2010 р. Справа № 47/226-10

вх. № 7340/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кузьменка О.С. довіреність б/н від 31.12.09 р.;

відповідача - Матвєєва Є.О. довіреність б/н від 01.09.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Андора", м. Іллічівськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако-2005", с. Федорці

про стягнення 1255514,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Андора" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако-2005", основної заборгованості у розмірі 1 249 268,40 грн. та штрафу у розмірі 6 246,34 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору №28-08 від 01.04.2008 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 12 555,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, позивач надав 16 вересня 2010 року документи згідно супровідного листа вх. № 19466, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував. Надав відзив на позов (вх.№18066), в якому суму боргу визнає, який розглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 28-08. Відповідно до умов вищевказаного договору позивач передає у власність відповідача продовольчі та непродовольчі товари, технологічне обладнання, а відповідач зобов"язується приймати та оплачувати поставлений товар у строк, встановлений Договором.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Строк дії Договору на момент його укладення було встановлено до 01.04.2009р.

Розділом 6 Договору передбачено, що у випадку, якщо за один місяць до закінчення дії Договору жодна зі Сторін не повідомить про припинення дії Договору, строк дії договору вважається продовженим ще на один рік. Оскільки Сторони у вказаний строк нее повідомляли одна одну про припинення Договору, дію Договору було продовжено до 01.04.2010 р.

Позивач свої зобов"язання на виконання умов договору виконав, а саме поставив відповідачу продовольчий товар (фрукти), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000081 від 21.04.2008 р. на загальну суму 1 249 268,40 грн.

Відповідач отримав товар, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача, але вартість його не сплатив, у наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 249 268,40 грн.

Згідно п. 3.1. Договору покупець повинен здійснити оплату за придбаний товар протягом п'яти банківських днів. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000081 від 21.04.2008 товар відповідачем було прийнято 21.04.2008 р. термін сплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-000081 від 21.04.2008 становить 26.04.2008 р.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між сторонами 31 грудня 2008 сума основного боргу відповідача складає 1 249 268,40 грн., тобто сума боргу відповідачем не спростовується.

16.02.2009р. позивачем для вирішення спору в досудовому порядку була направлена претензія вих. № 35-02 відповідачу про необхідність сплати заборгованості, що утворилася.

На вказану претензію відповідачем було надано відповідь вих.№12 від 27.02.2009 р. про визнання боргу в повному обсязі.

Оскільки Відповідачем сума заборгованості сплачена не була 15.02.2010 р. позивач направив другу претензію з вимогою сплатити зазначену вище суму заборгованості за Договором. На другу претензію позивача, відповідачев напрвавив позивачу відповідь вих. № 4 від 04.03.2010, згідно якої Відповідачем борг визнавався повністю.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач у судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 1 249 268,40 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь штраф у розмірі 6 246,34 грн.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. Договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку затримки платежу Покупцем останній сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми Договору.

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши нарахування штрафу, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 12 555,15 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКО-2005" (62480, с. Федорці, Харківський район, Харківська область, в-д Гагаріна, б. 5, код в ЄДРПОУ 34056480, р/р 26000961053010 в філії ЗАТ ПУМБ м. Харкова, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Андора" ( 68005, Одеська область, м. Іллічівськ, 5 (ІМРП), код в ЄДРПОУ 30873973, р/р 2600167511 в філії ПАТ АБ "Південний", м. Іллічівськ, МФО 328663, р/р 26006820130821 в ПАТ СУБ "Грант", відділення № 20, м. Харків, МФО 351607) 1)          основний борг у розмірі 1 249 268,40 грн., штраф у розмірі 6 246, 34 грн., державне мито у розмірі 12 555,15 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/226-10

Повне рішення складене 16 вересня 2010 року.