ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2010 р. Справа № 43/151-10
вх. № 5478/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Нікітін С.В. , дор.№ б/н від14.12.10 р відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Техномодуль", м. Харків
до ПП "СНАБСЕРВІС.ИА", м. Харків
про стягнення 5438,68 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Техномодуль", м. Харків з урахуванням уточнень просить стягнути з ПП "СНАБСЕРВІС.ИА", м. Харків на свою користь суму основного боргу в розмірі 4450,32 грн.; інфляційних нарахувань у розмірі 317,82 грн., 3% річних у розмірі 158,75 грн., судові витрати у розмірі 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процессу та також вартість довідки ЄДРПОУ у розмірі 26,76 грн.
Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити підставу або придмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, суд приймає уточнення позовних вимог до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги.
Відповідач у призначені судові засідання 01.07.2010 р., 12.07.10 р., 02.09.10 р. та 15.09.10 не з’явився, ухвала про порушення провадження у справі, ухвали про відкладання, що були направлені відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, повернулась з відміткою поштового відділення „уточнити адресу”
У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 46/2-4698 від 08.07.10 року, виданого Головним управлінням статистики у Харківській області, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: м. Харків, вул. Власенка, б. 3А, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом були направлені ухвали суду. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обов’язок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, з урахуванням уточнень позовних вимог та вислухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено, що 03.06 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномодуль» та Приватним підприємством «СНАБСЕРВІС.ИА» відбувались господарчі відносини щодо поставки підшипників, гумовотехнічних виробів та інших запчастин . Згідно до рахунків та видаткових накладних ТОВ «Техномодуль» відвантажив підшипники , гумовотехнічні вироби та інші запчастини, а Приватне підприємство «СНАБСЕРВІС.ИА» в повному обсязі отримав товар. ТОВ «Техномодуль» свої обов’язки виконав у повному обсязі. Товар відвантажено згідно до наступних накладних: Накладна № 0306004 від 03.06.2009 року на суму 173,33 грн.; Накладна № 1706002 від 17.06.2009 року на суму 589,44 грн.; Накладна № 1706003 від 17.06.2009 року на суму 3 860,88 грн.; Накладна № 0107015 від 01.07.2009 року на суму 3 228,32 грн.; Накладна № 0907001 від 09.07.2009 року на суму 328,21 грн.;
Разом на загальну суму з ПДВ – 8 180,18 грн. Товар отримано співробітником Приватного підприємства «СНАБСЕРВІС.ИА» Сілін І.О. за накладними, завіреними підписами та печатками: Накладна № 0306004 від 03.06.2009 року на суму 173,33 грн.; Накладна № 1706002 від 17.06.2009 року на суму 589,44 грн.; Накладна № 1706003 від 17.06.2009 року на суму 3 860,88 грн.; Накладна № 0107015 від 01.07.2009 року на суму 3 228,32 грн.; Накладна № 0907001 від 09.07.2009 року на суму 328,21 грн.;
Згідно до рахунків строк сплати за товар враховується у продовж 5 банківських днів : Рахунок № 0306004 від 03.06.2009 року на суму 173,33 грн.; Рахунок № 1706005 від 17.06.2009 року на суму 589,44 грн.; Рахунок № 1706006 від 17.06.2009 року на суму 3 860,88 грн.; Рахунок № 2406001 від 24.06.2009 року на суму 3 228,32 грн.; Рахунок № 0807002 від 08.07.2009 року на суму 328,21 грн.;
Позивачем була отримана оплата за підшипники у наступному обсязі: згідно п/д № 426 від 15.06.2009 р. у сумі 173,33 грн. ; згідно п/д № 443 від 06.07.2009 р. у сумі 3 228,32 грн. ; згідно п/д № 447 від 08.07.2009 р. у сумі 328,21 грн. Разом на загальну суму з ПДВ – 3 729,86 грн.
Заборгованість за відвантажений товар складає 4 450,32 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи з матеріалів справи, позивачем від відповідача частково була отримана оплата за вказану вище продукцію тим самим факт взіємовідносин щодо поставки продукції відповідач визнав.
Відповідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. До того ж слід зазначити, що п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти обов'язково в письмовій формі. Відтак сплата відповідачем грошових коштів за поставку товару позивачем, провадилась відповідно до зазначених рахунків, а не за усною домовленістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Відповідно до ч. З ст. 193 ГК України застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: 1) відшкодування збитків; 2) штрафні санкції; 3) оперативно -господарські санкції.
Відповідно до ч. 4 ст. 217 ГК України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у сірок, встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по індексу інфляції, 3 % річним. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).
Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).
Таким чином, на не сплачену споживачем заборгованість нараховуються 3% річних, інфляційні (протягом загального терміну позовної давності або до припинення зобов'язання, якщо таке має місце раніше).
Відповідно до розрахунку індексу інфляції, 3 % річним, нарахування по цим видам заборгованості проводились на суму основного боргу.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних втрат, яка складає 317,82 грн. та 3 процентів річних в розмірі 158,75 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Судові витрати по справі належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «СНАБСЕРВІС.ИА» (м. Харків, вул. Власенко, б. 3А, код ЄДРПОУ 35247816, п/р 26006381610010 у АКБ "БАЗИС", М.ХАРКІВ МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техномодуль” (61189 м.Харків, вул.Шарикова,44\45, Код ЄДРПОУ 35587037, п\р 260098055879501 у ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”МФО 351016) 4450,32 грн суму основного боргу; 158,75 три проценти річних; 317,82 суму інфляційних витрат; 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процессу та 26,76 грн. вартість довідки ЄДРПОУ
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано судом 20.09.2010 р.
Суддя
Судове рішення № 11341520, Господарський суд Харківської області було прийнято 15.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 43/151-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: