Рішення № 11341487, 15.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 43/158-10

вх. № 5544/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 15.06.2010 року. відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_3, м. Тростянець

до Нововодолазького районного агролісомеліоративного комунального підприємства "Водолагаагроліс", с. Н. Водолага

про стягнення 7827,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 полягали у стягненні на її користь з Нововодолазького районного агролісомеліоративного комунального підприємства "Водолагаагроліс" 5509,30 грн. основного боргу за договором від 02.04.2008 р., 670,14 грн. пені, 1382,83 грн. втрат від інфляції та 270,78 грн. процентів річних.

10.09.2010 р. позивач відмовився від вимог про стягнення пені. Решту позовних вимог підтримує.

Відповідач у призначені судові засідання 06.07.2010 р., 01.09.10 р. та 15.09.10 р. не зявився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом, повернулась з відміткою поштового відділення про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 46/2-14/5107 від 29.07.10 року, виданого Головним управлінням статистики у Харківській області, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна,б. 7, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обовязок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з урахуванням уточнень позовних вимог та вислухавши пояснення позивача, господарським судом встановлено наступне:.

02 квітня 2008 р. Нововодалазьке районне комунальне агролісомеліоративне підприємство "Водолагаагроліс" в особі в.о. директора ОСОБА_4 уклало договір з ФОП ОСОБА_3, згідно якому КП "Водолагаагроліс" - замовник доручив, а ФОП ОСОБА_3 зобов'язалась виконати роботи - трелювання та штабелювання круглого лісу на протязі терміну дії цього Договору (до 31 грудня 2008 р.). КП "Водолагаагроліс" у свою чергу зобов'язалося прийняти роботу та сплатити її вартість згідно акту прийому-передачі. Вартість виконаних робіт сторони оцінили у сумі 20 (двадцять) грн. за 1 (один) куб.м. за трельованого в штабелі круглого лісу (з урахуванням ПДВ). Термін сплати встановлений п. 6.1. Договору - протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акту прийому - передачі робіт.

Протягом дії вказаного Договору були укладені акти прийому - передачі: 30 квітня 2008 р. на суму 1010,00грн.; 30 травня 2008 р. на суму 4665,73 грн. Згідно цих актів КП "Водолагаагроліс" перерахувало ФОП - ОСОБА_3 кошти (платіжне доручення №81 від 15 липня 2008 р. на суму 5675,93 грн.), 30 червня 2008 р. на суму 5186,44 грн. згідно якому КП "Водолагаагроліс" перерахувало ФОП - ОСОБА_3 кошти (платіжне доручення №101 від 26 серпня 2008р. 31 липня 2008 р. на суму 5509,30 грн. По якому КП "Водолагаагроліс" відмовилося перераховувати кошти.

Згідно п. 6.1. Договору від 02.04.2008 р. термін оплати протягом 10 (десяти) днів з моменту підписання акту прийому-передачі робіт.

На виконання прийнятих за договором зобов”язань позивач виконав роботу - трелювання та штабелювання круглого лісу, але відповідач, прийняті на себе зобов”язання по своєчасному внесенню плати за прийняті роботи згідно акту прийому-передачі не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно ст.ст. 526,599 ЦК України зобов”язання повинно бути виконане належним чином, у встановлений строк, зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у сірок, встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по індексу інфляції, 3 % річним та пені. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).

Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування 3% річних та інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних втрат, яка складає 1382,83 грн. та 3% річних в розмірі 270,78 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Суд не вбачає у відмові позивача від позовних вимог про стягнення пені порушень будь-чиїх прав, а тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на відповідача, через якого виник спір.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, п. 4. ст. 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Нововодалазького районного комунального агролісомеліоративного підприємства "Водолагаагроліс" (63200 Харківська область, Нововодолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, б. 7, код ЄДРПОУ 32404354) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (свідоцтво про державну реєстрацію від 04.08.2005 р. видане Тростянецькою районною державною адміністрацією Сумської області, Код- 278370788, адреса: 42600, АДРЕСА_1) - 5509 грн. 30 коп. основного боргу, 1382 грн. 83 коп. втрат від інфляції, 270 грн. 78 коп. процентів, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В решті позову провадження у справі припинити.

Повний текст рішення підписано судом 20.09.2010 р.

Суддя