Рішення № 11341389, 01.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" вересня 2010 р.Справа № 9/37-948 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, 04136 в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль, 46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, 46006

про стягнення заборгованості в сумі 1 495 644 грн. 31 коп., з яких: 1 275 000 грн. - заборгованість по кредиту; 212 263 грн. 26 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 8 381 грн. 05 коп. - пеня.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, 46006

до: Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, 04136 в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль, 46000

про розірвання кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р.

За участю представників сторін:

          позивача: Слободяник О.Ю. –довіреність №139 від 19.05.2010р.

          відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач за первісним позовом –Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль (далі по тексу –ПАТ "Родовід Банк" або позивач (за первісним позовом) або відповідач (за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом від 01.06.2010р. № 143-11-б.б./109 (вх. №1035(н) від 02.06.2010р. по канцелярії господарського суду Тернопільської області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль (далі по тексу –ТОВ "Укрпрінт-Захід" або відповідач (за первісним позовом) або позивач (за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 1 495 644 грн. 31 коп.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2010р. порушено провадження по справі та її розгляд вперше призначено на 18.06.2010 р. З метою правильного і об’єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи клопотання позивача та відповідача розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України ухвалою від 18.06.2010р. на 02.07.2010р., ухвалою від 02.07.2010р. на 16.07.2010р., ухвалою від 16.07.2010р. на 27.07.2010р., ухвалою від 30.07.2010р. на 25.08.2010р., та оголошувались перерви до 30.07.2010р. та до 01.09.2010р.

У зв’язку із закінченням, передбаченого частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України терміну розгляду справи, голова господарського суду Тернопільської області визнав за доцільне продовжити строк вирішення спору по даній справі, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, на один місяць та ухвалою суду від 27.07.2010р. № 9/37-948 продовжив строк вирішення спору у справі до 02.09.2010р.

Представник позивача (за первісним позовом) в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на докази, додані до позовної заяви. При цьому, стверджує, що відповідач (за первісним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" всупереч положенням укладеного між сторонами кредитного договору від 08.02.2008р. № 61/03-КЛВ-08 (далі по тексту –Кредитний Договір) та вимогам ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України щодо обов’язку позичальника сплатити проценти та повернути позику, останній починаючи з квітня 2009 року почав систематично порушувати терміни сплати процентів, а з січня 2010 року фактично призупинив виконання своїх договірних зобов’язань.

Позов обґрунтовується належно завіреними копіями: кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., додаткової угоди №1 від 27.05.2008р., додаткової угоди №2 від 20.10.2008р., додаткової угоди №3 від 25.11.2008р., листа №143-11.б.б/56 від 01.03.2010р., меморіального ордеру №ТR.161555.1.426 від 08.02.2008р., банківськими виписками з рахунків : №20637201000003.980, №20679201000005.980, №20682201000003.980, №20692201000004.980, відкритих відповідачу (за первісним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" у банку ПАТ "Родовід Банк", та іншими матеріалами.

Разом з цим, позивачем (за первісним позовом) подано заяву про уточнення вимог (вх.№ 14476(н) від 30.06.2010р. згідно журналу канцелярії суду), в якій уточнено вимоги в частині стягнення з відповідача сплаченого державного мита в сумі 14 959,44 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., замість раніше заявлених вимог щодо стягнення судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250,00 грн. При цьому, в судовому засіданні представником позивача (за первісним позовом) зазначено, що в даному випадку мала місце технічна помилка при оформлені позовної заяви і зазначені суми були вказані в позові невірно. Помилка позивача (за первісним позовом) підтверджується оригіналами квитанцій про сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу від 12.05.2010р., що знаходяться у матеріалах справи і, відповідно до яких позивачем (за первісним позовом) при зверненні до господарського суду з позовом сплачено 14 959,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, в судовому засіданні 02.07.2010р. представник позивача (за первісним позовом) подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №14547 (н) від 02.07.2010р. по журналу реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області), в якій, з посиланням на передачу приватним малим підприємством "Продюсерський центр "Матвєй" друкарського верстату "Heidenberg Speedmaster 72 ZP" в якості застави за Договором застави №31-03-З.3-08, просив суд:

1.залучити в якості відповідача по справі № 9/37-948 приватне мале підприємство "Продюсерський центр "Матвєй" (м. Тернопіль, вул. Петриківська, 25а, к. 8, код ЄДРПОУ 23594054);

2.винести рішення згідно якого стягнути з відповідача –1 275 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 212 263,26 грн. –заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 8 381,05 грн. пені та відсотків за користування кредитом. Всього 1 495 644,31 грн.;

3.винести рішення відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Укрпрінт-Захід" за кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., звернути стягнення на майно приватного малого підприємства "Продюсерський центр "Матвєй" передане в заставу АТ "Родовід Банк" згідно договору застави № 31-03-З.3-08 від 08.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №510, шляхом продажу предмету застави, а саме : друкарського верстату "Heidenberg Speedmaster 72 ZP";

4. стягнути з ТзОВ "Укрпрінт-Захід" на користь АТ "Родовід Банк" понесені судові витрати 14 959,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За твердженням позивача (за первісним позовом) приватне мале підприємство "Продюсерський центр "Матвєй" (далі –ПМП "Продюсерський центр "Матвєй") являється поручителем за договором Кредитування, що є предметом розгляду у справі.

Разом з цим, позивачем (за первісним позовом) листом від 06.07.2010р. № 143-11-б.б./135 повідомлено суд, що між АТ "Родовід Банк" та ПМП "Продюсерський центр "Матвей" для забезпечення виконання умов кредитного договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. укладався лише договір застави № 61/03-З.3-08. Інших правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання (порука, гарантія) не укладалося.

Розглянувши зазначену заяву позивача (за первісним позовом), в тому числі і заявлене у ній клопотання про залучення співвідповідача, суд розцінив зазначену заяву, як таку якою одночасно змінено вимогу, з якою позивач звернувся до відповідача (предмет позову) та змінено обставини на яких ґрунтується позовна вимога позивача (підставу позову).

Також, як вбачається із вказаної заяви позивача про уточнення позовних вимог, її подано (підписано) представником позивача Слободяником О.Ю., який діє на підставі довіреності № 139 від 19.05.2010р. виданої йому від імені ПАТ "Родовід Банк" тимчасовим адміністратором банку. При цьому, за змістом зазначеної Довіреності представник позивача Слободяник О.Ю. вправі представляти інтереси Банку в господарських судах та користуватися процесуальними правами, наданими йому законом, за виключенням змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог або зменшувати розмір позовних вимог, визнавати позов повністю або частково, відмови від позову, закінчення справи мировою угодою або примиренням.

Отже, господарський суд з урахуванням конкретних обставин відмовив у задоволенні заяви позивача (за первісним позовом) від 02.07.2010р. б/н (вх. №14547 (н) від 02.07.2010р.).

Також, представником позивача (за первісним позовом) неодноразово надавались уточненні розрахунки суми боргу, зокрема, розрахунки про уточнення суми нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків. При цьому, у вказаних розрахунках розмір пені за порушення строків сплати відсотків збільшувався з врахуванням нового періоду її обрахунку. Так, до позовної заяви від 01.06.2010р. додано розрахунок нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. на суму 7347,23 грн. в подальшому листом від 25.08.2010р. додано інший розрахунок за період з 01.12.2009р. по 20.04.2010р. на суму 13239,70 грн.

Проте, подаючи вказані розрахунки, позивачем (за первісним позовом) позовні вимоги в цій частині залишено без змін, що підтверджено представником позивача (за первісним позовом) безпосередньо в судовому засіданні, при цьому, будь-яких заяв щодо зміни позовних вимог в цій частині до суду не надходило.

Одночасно, заявою від 01.09.2010р. вх. № 16669 (н) позивач (за первісним позовом) просить суд з огляду на технічну помилку, допущену при обрахунку заборгованості ТОВ "Укрпрінт-Захід" по сплаті пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, прийняти до уваги уточненні дані по заборгованості Позичальника. Зокрема, у зазначеному розрахунку позивач подає розрахунок пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. на суму 7261,23 грн.

Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання 01.09.2010р. не з’явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином в порядку ст. 77 ГПК України.

Однак, у відзиві на позов (від 02.07.2010р. вх.№14543 (н)) та у попередніх судових засіданнях, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на зниження кількості замовлень на друк на 50% потужності у зв’язку з непередбачуваною, в період складання кредитного договору, кризою, що призвело до невиконання затвердженого бізнес-плану ТОВ "Укрпрінт-Захід" у частині доходів і відповідно ТОВ "Укрпрінт-Захід" не може нести повне навантаження і в частині витрат, тобто немає фінансової можливості вчасно і повністю сплачувати банку платежі по кредиту. У момент укладення договору представники ТОВ "Укрпрінт-Захід" виходили з того, що така зміна обставин не настане і виконання кредитного договору не порушить співвідношення майнових інтересів сторін –не призведе до невиплати заробітної плати працівникам, несплати за енергоносії.

Фактично, за твердженням відповідача (за первісним позовом), склалась ситуація, у якій виконання кредитного договору своєчасно є неможливим і якби такі обставини були відомі наперед, ТОВ "Укрпрінт-Захід" в жодному разі не уклав би Кредитного договору з ПАТ "Родовід Банк". При цьому, відповідач (за первісним позовом) вказує на те, що законодавець з огляду на ситуацію, що склалась зводить її до норм статті 205 ГК України, за якою господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає.

Крім того, в процесі розгляду справи відповідачем (за первісним позовом) –ТОВ "Укрпрінт-Захід" в порядку ст. 60 ГПК України, було подано зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про розірвання кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. Зазначена позовна заява повернута судом без розгляду ухвалою суду 16.07.2010р. № 02-2/9-242 в порядку ст. 63 ГПК України.

В свою чергу, усунувши обставини, які були підставою для повернення позовної заяви відповідачем (за первісним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" в порядку ст.60 ГПК було повторно подано зустрічний позов від 18.07.2010р. №19/07 (вх.№1388 від 26.07.2010р. згідно журналу канцелярії суду) до позивача (за первісним позовом) Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про розірвання кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. для спільного розгляду з первісним позовом.

Розглянувши зазначену зустрічну позовну заяву суд прийняв її до розгляду як таку, що подана у відповідності до вимог статті 60 ГПК України.

У зустрічній позовній заяві, як і в заперечені на первісний позов, як на підставу своїх вимог позивач (за зустрічним позовом) посилається на істотну зміну обставин господарської діяльності ТОВ "Укрпрінт-Захід", які відбулись внаслідок непередбачуваної економічної кризи. Зокрема, надав докази того, що станом на 31.12.2007р. прибуток товариства склав 775,6 тис. грн., а 31.03.2010р. –414 тис. грн.

Крім того, у зазначеній позовній заяві позивач (за зустрічним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" вказує на те, що ТОВ "Укрпрінт-Захід" як позичальник уклало кредитний договір в іноземній валюті під придбання станка. У зв'язку із значним ростом курсу іноземних валют (в порівнянні з 2008 роком), істотно зросла сума виплат. Зокрема, договором купівлі-продажу № 08-009-К від 30.08.2007р. платежі з 6400 євро в місяць зросли до 15866,68 євро, а з врахуванням курсу гривні сума зросла з 43390 грн. до 160000 грн. А тому позивач (за зустрічним позовом) вказує на те, що фактично склалась ситуація, у якій виконання кредитного договору своєчасно є неможливим і якби такі обставини були відомі наперед, ТОВ "Укрпрінт-Захід" в жодному разі не укладало б кредитного договору, в зв’язку з чим просить суд розірвати кредитний договір на підставі ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України.

Зустрічний позов обґрунтовується належно завіреними копіями: балансів та звітів про фінансові результати за 2007р., 2010р., договором купівлі-продажу від 30.08.2007р. №08-009-К та іншими матеріалами.

Також, ТОВ "Укрпрінт-Захід" листом від 29.07.2010р. №29/07 надало суду копії платіжних доручень про часткове погашення боргу.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи за первісним та зустрічним позовами, пояснення та заперечення сторін, заслухавши доводи позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), на підставі ст. 43 ГПК України оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається із змісту первісної позовної заяви позивач (за первісним позовом) Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", про стягнення заборгованості в сумі 1 495 644 грн. 31 коп.

В подальшому, заявою від 02.07.2010р. (вх. №14547 (н) від 02.07.2010р.) позивач (за первісним позовом) уточнив позовні вимоги та просив:

1.залучити в якості відповідача по справі № 9/37-948 приватне мале підприємство "Продюсерський центр "Матвей" (м. Тернопіль, вул. Петриківська, 25а, к. 8, код ЄДРПОУ 23594054);

2.винести рішення згідно якого стягнути з відповідача –1 275 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 212 263,26 грн. –заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 8 381,05 грн. пені та відсотків за користування кредитом. Всього 1 495 644,31 грн.;

3.винести рішення відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Укрпрінт-Захід" за кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., звернути стягнення на майно приватного малого підприємства "Продюсерський центр "Матвєй" передане в заставу АТ "Родовід Банк" згідно договору застави № 31-03-З.3-08 від 08.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №510, шляхом продажу предмету застави, а саме : друкарського верстату "Heidenberg Speedmaster 72 ZP";

4. стягнути з ТзОВ "Укрпрінт-Захід" на користь АТ "Родовід Банк" понесені судові витрати 14 959,44 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розглянувши зазначену заяву позивача (за первісним позовом) суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмету, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (п.3.7. Роз'яснення ВГСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається із первинної позовної заяви від 01.06.2010р. № 143-11-б.б./109 (вх. № 1035(н) від 02.06.2010р.) матеріально-правовою вимогою (предметом позову) ПАТ "Родовід Банк", позивача (за первісним позовом) у справі до ТзОВ "Укрпрінт-Захід" відповідача (за первісним позовом) у справі, є стягнення заборгованості по кредиту - 1 275 000 грн., заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом –212 263,26 грн. нарахованої пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом - 8 381,05грн., всього –1 495 644,31 грн.

При цьому, позивач (за первісним позовом) обґрунтовуючи свої вимоги вказує на неналежне виконання взятих на себе зобов’язань з боку відповідача згідно укладеного 08.02.2008р. Кредитного Договору № 61/03-КЛВ-08, зокрема, в частині зобов’язання повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

В подальшому заявою про уточнення позовних вимог від 02.07.2010р. представник відповідача крім зазначеної вимоги заявляє матеріально-правову вимогу про винесення судом рішення, яким в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Укрпрінт-Захід" за кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., просить звернути стягнення на майно приватного малого підприємства "Продюсерський центр "Матвєй" передане в заставу АТ "Родовід Банк" згідно договору застави № 61-03-З.3-08 від 08.02.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №510, шляхом продажу предмету застави, а саме : друкарського верстату "Heidenberg Speedmaster 72 ZP".

При цьому, позивач (за первісним позовом) посилається на договір застави № 61-03-З.3-08 від 08.02.2008р., який не був предметом розгляду у попередніх засіданнях та на який позивач не посилався, як на підставу своїх вимог у позовній заяві поданій суду. Крім того, як вбачається із зазначеного договору його укладено між позивачем АТ "Родовід Банк" та приватним малим підприємством "Продюсерський центр "Матвєй", а не відповідачем у справі.

А тому, зазначену заяву позивача, суд розцінює як заяву, якою одночасно змінено вимогу, з якою позивач звернувся до відповідача (предмет позову) та змінено обставини на яких ґрунтується позовна вимога позивача (підставу позову).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України (у редакції, яка була чинна на день подання заяви до 30.07.2010р.) позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.

За змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви) (п. 2 інф. л. ВГСУ від 02.06.2006 №01-8/1228).

Також, як вбачається із листа від 06.07.2010р. № 143-11-б.б./135 між АТ "Родовід Банк" та ПМП "Продюсерський центр "Матвей" для забезпечення виконання умов кредитного договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. укладався лише договір застави № 61/03-З.3-08. Інших правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання (порука, гарантія) не укладалося.

Крім того, як вбачається із зазначеної заяви позивача про уточнення позовних вимог, її подано (підписано) представником позивача Слободяником О.Ю., який як вбачається із змісту довіреності № 139 від 19.05.2010р. виданої йому від імені ПАТ "Родовід Банк" тимчасовим адміністратором банку, не вправі змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог або зменшувати розмір позовних вимог, визнавати позов повністю або частково, відмовлятись від позову, закінчувати справи мировою угодою або примиренням.

Щодо стягнення заборгованості за Кредитним Договором та заборгованості по відсотках за користування кредитом, то судом встановлено наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як випливає із матеріалів справи, 08.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління" АТ "Родовід Банк", м. Тернопіль (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", м. Тернопіль (Позичальник) укладено Кредитний договір №61/03-КЛВ-08.

Як вбачається із Статуту ПАТ "Родовід Банк" затвердженого наказом тимчасового адміністратора ВАТ "Родовід Банк" від 05.06.2009р. № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009р. № 225) погодженого НБУ від 16.06.2009р. те зареєстрованого в Державного реєстратора 17.06.2009р. за № 10711050019000325 найменування Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" згідно з наказом тимчасового адміністратора ВАТ "Родовід Банк" від 05.06.2009р. № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009р. № 225). А тому, в силу положень Закону України "Про акціонерні товариства", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Статуту ПАТ "Родовід Банк", ПАТ "Родовід Банк" є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ "Родовід Банк" в тому числі за Кредитним Договором, що є предметом розгляду у справі. В зв’язку з чим суд вважає ПАТ "Родовід Банк" належним позивачем за первісним позовом у справі.

Як встановлено судом на умовах Кредитного Договору Кредитор відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1275000 грн., а Позичальник зобов’язувався погашати кредит рівномірними частинами, в останні дванадцять місяців користування кредитними коштами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), та повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше "07" лютого 2011 року та сплатити проценти за користування коштами, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 5.1. Кредитного Договору цей Договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення Договору (договорів) застави, що є забезпеченням за цим Договором і діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов.

При цьому, як вбачається із договорів застави від 08.02.2010р. № 61/03-З.1.-08, № 61/03-З.2.-08, № 61/03-З.3.-08 (знаходяться у матеріалах справи) укладених на виконання Кредитного Договору вони посвідчені нотаріусом 08.02.2008р.

У відповідності до п. 2.1. Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

В свою чергу, п. 2.5. Договору станом на 08.02.2008 року процентна ставка за користування кредитом встановлювалась у розмірі 17% річних.

Проте, в подальшому Сторони укладали Додаткові угоди до кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., за якими тричі змінювався пункт 2.5 договору, а саме процентна ставка за користування кредитами змінилася (збільшувалась) з 17% (як це передбачено основним договором), до 18,5% (Додаткова угода №1 від 27.05.2008р.), 22,0% (Додаткова угода №2 від 20.10.2008р.), 24,86% (Додаткова угода №3 від 25.11.2008р.).

Відповідно до п. 3.4.3 Кредитного Договору Позичальник зобов’язався сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами щомісячно в період сплати процентів, вказаний в пунктах 2.6.3, 2.6.4 цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору. на відповідний рахунок не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи та доведено позивачем (за первісним позовом) у відповідності до умов пункту 2.1, 3.3.1 Кредитного договору ПАТ "Родовід Банк" свої зобов’язання перед ТОВ "Укрпрінт-Захід" виконав, перерахувавши в порядку п.2.4 Кредитного договору кредитні кошти на поточний рахунок Позичальника, про що свідчить Меморіальний ордер № ТR.161555.1.426 від 08.02.2008р.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача (за первісним позовом) про те, що докази надання кредиту банком ТОВ "Укрпрінт-Захід" є суперечливими, а саме, що копія меморіального ордеру №ТR.161555.1.426 від 08.02.2008р. стверджує про переказ грошових коштів від ТОВ "Укрпрінт-Захід", як платника –ТОВ "Укрпрінт-Захід", отримувачу, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного Договору суми кредитів у день їх надання спрямовуються банком на поточний рахунок Позичальника у Банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 2.2 цього Договору.

Як вбачається із зазначеного вище меморіального ордеру №ТR. 161555.1.426 від 08.02.2008р. у графі призначення платежу вказано: "Кредит в рахунок кредитної лінії згідно з Кредитним договором № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р.". Одночасно, Платником та Отримувачем коштів вказано одну особу - ТОВ "Укрпрінт-Захід", також, і Банком Платника та Отримувача коштів зазначено АТ "Родовід Банк".

При цьому, як вбачається із меморіального ордеру, даний факт має місце в зв'язку з тим, що кошти перераховуються з рахунку № 20637201000003, який відкрито АТ "Родовід Банк"згідно умов Кредитного договору ТОВ "Укрпрінт-Захід" для обліку строкової заборгованості (п.п. 3.4.4. Договору) на рахунок № 26004201000016, який є поточним рахунком ТОВ "Укрпрінт-Захід" та відкритий, також, у АТ "Родовід Банк" (Розділ 8 Договору).

Крім того, суд має за необхідне зазначити, що факт надання банком кредиту ТОВ "Укрпрінт-Захід" також підтверджується і іншими доказами, а саме банківськими виписками за рахунками відкритими Банком ТОВ "Укрпрінт-Захід" поданих позивачем. Зокрема, випискою від 15.07.2010р. з особового рахунку ТОВ "Укрпрінт-Захід" № 26004201000016.980 відкритого у ВАТ "РОДОВІД БАНК" з якої вбачається, що 08.02.2008р. на поточний рахунок ТОВ "Укрпрінт-Захід" було зараховано 1275000 грн. при цьому в розділі призначення вказано: "Кредит в рахунок кредитної лінії згідно з Кредитним Договором № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008року".

Факт отримання кредиту та користування коштами ТОВ "Укрпрінт-Захід" підтверджується і банківськими виписками з інших рахунків, які відкрито на виконання умов Кредитного Договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008 р., зокрема за рахунком № 20637201000003.980 (строкова заборгованість за кредитом), рахунком № 20679201000005.980 (прострочена заборгованість за кредитом), рахунком № 20682201000003.980 (строкова заборгованість за нарахованими процентами), рахунком № 20692201000004.980 (прострочена заборгованість за процентами).

Також, суд звертає увагу на те, що факт отримання кредиту не заперечується і представником відповідача (за первісним позовом) як у судових засіданнях так і згідно поданих доказів та письмових пояснень суду, а також у зустрічній позовній заяві в яких ТОВ "Укрпрінт-Захід" посилається на неможливість виконання зобов’язань за Кредитним Договором № 61/03-КЛВ-08, в зв’язку із зміною обставин ведення господарської діяльності внаслідок економічної кризи. При цьому, суду з боку відповідача подано докази часткової сплати заборгованості за вказаним кредитом, що підтверджує здійснення оплати за користування кредитними коштами наданими за Кредитним Договором № 61/03-КЛВ-08.

А тому, суд вважає належним чином доведеним з боку позивача (за первісним позовом) факт отримання кредиту відповідачем у розмірі 1275000 грн. за Кредитним Договором № 61/03-КЛВ-08.

При цьому, як встановлено судом за умовами Кредитного Договору Позичальник взяв на себе зобов’язання використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти у встановлених розмірах та строки визначені Договором.

Так, відповідно до п. 1.1. Кредитного Договору Позичальник зобов’язувався рівномірними частинами, в останні дванадцять місяців користування кредитними коштами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше "07" лютого 2011 року та сплатити проценти за користування коштами, на умовах, передбачених цим Договором.

Також, за змістом п.п. 3.4.4. Кредитного Договору Позичальник зобов’язаний починаючи з другого року користування кредитними коштами, щомісячно погашати заборгованість за кредитами рівними частинами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), а повністю погасити заборгованість за кредитом у строк, встановлений пунктом 1.1. цього Договору на рахунок Банку № 20637201000003.

В свою чергу, п. 2.6.4 Кредитного Договору сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього Договору здійснюється позичальником щомісячно в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Проте, позивач (за первісним позовом) стверджує, що відповідач (за первісним позовом) свої зобов’язання згідно Кредитного Договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, заборгувавши позивачу станом на день звернення з позовною заявою до суду 106250,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 212 263,26 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Так, позивачем (за первісним позовом) надано обґрунтований розрахунок суми простроченої заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках за користування кредитом. Як доказ, що підтверджує вірність вказаних розрахунків представником позивача (за первісним позовом) подано суду банківську виписку за рахунками відкритими Банком відповідачу № 20637201000003.980 (строкова заборгованість за кредитом), рахунком № 20679201000005.980 (прострочена заборгованість за кредитом), рахунком № 20682201000003.980 (строкова заборгованість за нарахованими процентами), рахунком № 20692201000004.980 (прострочена заборгованість за процентами).

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що з квітня 2009 року відповідачем відсотки за користування кредитом сплачувались не в повному обсязі. Також, вказані документи підтверджують, що станом на 01.04.2010р. у позичальника коштів виникла заборгованість за Договором в частині сплати частини тіла кредиту.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що при розрахунку суми заборгованості представником позивача (за первісним позовом) враховано платежі, які здійсненні у період з 05.01.2010р. по 26.02.2010р. року в погашення заборгованості відповідачем (за первісним позовом), зокрема, на які посилається відповідач у своїх запереченнях на позов від 29.07.2010р. Даний факт підтверджується і поданими банківськими виписками.

Крім того, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості та виписок з банку вказані платежі Позичальника зараховувались Банком відповідно до черговості, визначеної до умов п. 2.8. Договору, а саме в першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими процентами та кредитами, а потім для погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами та кредитами. Що, також, відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. N 22, ст. 534 ЦК України відповідно до яких дані кошти повинні зараховуватися в погашення заборгованості за минулі періоди.

Одночасно, розглянувши твердження відповідача (за зустрічним позовом) про часткове погашення заборгованості за Кредитним Договором згідно квитанцій від 09.07.2010р. в сумі 1980грн. та від 19.07.2010р. на суму 2000 грн., суд відхиляє їх як такі, що спростовуються матеріалами справи та доказами поданими позивачем.

Зокрема, як вбачається із поданих квитанцій у розділі "Платник" вказано не ТОВ "Укрпрінт –Захід" а фізичну особу Брюхань О.В. при цьому "Отримувачем" коштів за квитанцією зазначено ТОВ "Укрпрінт –Захід".

Також, у вказаних квитанціях рахунок, на який зараховано кошти за № 20691201000005 не відповідає тим рахункам, які відкриті на виконання кредитного Кредитного Договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., а саме № 20637201000003 (строкова заборгованість за кредитом), рахунком № 20679201000005 (прострочена заборгованість за кредитом), рахунком № 20682201000003 (строкова заборгованість за нарахованими процентами), рахунком № 20692201000004 (прострочена заборгованість за процентами).

Крім того, поясненням від 01.09.2010р. представник позивача (за первісним позовом) спростовуючи твердження відповідача (за первісним позовом) в цій частині зазначив, що заявлені кошти сплачені на погашення за іншим кредитним договором, в підтвердження чого надав суду виписку за рахунком № 20691201000005 з якої вбачається, що платник Брюхань О.В. сплатив вказані кошти за погашення простроченої кредитної заборгованості згідно Угоди № 61/10-К-08 від 22.07.2008р. а не Кредитного Договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., що є предметом розгляду в даній справі.

При цьому, позивач у судових засіданнях не заперечує факту укладення за участю ТОВ "Укрпрінт –Захід" іншого кредитного договору та сплати коштів за ним.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене суд вважає правомірним заявлену до стягнення 106250,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 212 263,26 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3.1.4. Кредитного Договору Банк має право достроково стягувати частково або в повному обсязі, надані кредити та проценти за період фактичного користування цими кредитами у разі порушення Позичальником умов цього Договору.

Крім того, за умовами п.п. 3.4.9. Кредитного Договору Позичальник зобов’язаний у разі порушення умов цього Договору, достроково погасити, на вимогу Банку, всю суму заборгованості за кредитами у строк, вказаний Банком, та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (за первісним позовом) на адресу ТОВ "Укрпрінт-Захід" було 01.03.2010р. (вих. № 143-11-б.б./56) було направлено повідомлення про порушення кредитних зобов’язань з одночасною вимогою повернути надані кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом в термін до 15 березня 2010року, проте вказану вимогу відповідач (за первісним позовом) не виконав.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивачем (за первісним позовом) доведено невиконання умов Кредитного Договору з боку відповідача (за первісним позовом), а саме прострочення повернення кредиту та відсотків за ним суд вважає, також, правомірним заявлену до стягнення 1 168 750,00 грн. заборгованості за кредитом, як суму дострокового повернення основного тіла кредиту.

Щодо стягнення пені за порушення строків повернення кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків то судом встановлено наступне.

Представником позивача (за первісним позовом) неодноразово на вимогу суду надавались уточненні розрахунки суми боргу, а також про уточнення суми нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язання. При цьому, у вказаних розрахунках розмір пені за порушення строків сплати відсотків збільшувався з врахуванням нового періоду її обрахунку, так до позовної заяви додано розрахунок за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. на суму 7347,23 грн. в подальшому додано інший розрахунок за період з 01.12.2009р. по 20.04.2010р. на суму 13 239,70 грн.

Крім того, заявою від 01.09.2010р. вх. № 16669 (н) позивач просить суд, з огляду на технічну помилку, допущену при обрахунку заборгованості ТОВ "Укрпрінт-Захід" по сплаті пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, прийняти до уваги уточненні дані по заборгованості Позичальника. Зокрема, у зазначеному розрахунку позивач подає розрахунок пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. на суму 7261,23 грн.

Разом з цим, подаючи вказані розрахунки позивачем (за первісним позовом) позовні вимоги в цій частині залишено без змін, а саме в позовній заяві позивач просить суд стягнути 8 381,05 грн. Будь-яких заяв щодо зміни позовних вимог в цій частині від позивача (за первісним позовом) до суду не надходило. Залишені без змін позовних вимоги в цій частині підтверджено і представником позивача (за первісним позовом) безпосередньо в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 4 статті 22 ГПК визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення (п.14 л. ВГСУ від 11.04.2005р.).

Господарський суд не вправі на власний розсуд змінювати позовні вимоги у справі, в тому числі збільшувати чи зменшувати їх розмір, і т.ін. (п. 11 л. ВГСУ від 29.06.2010р.).

А тому суд, приймає до розгляду заявлений до стягнення в позовній заяві розмір пені у сумі 8 381,05 грн. з яких 1133,82 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту, 7247,23 грн. пені за порушення строків сплати процентів.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Як встановлено судом, сторони відповідно до укладеного Договору, а саме п 3.4.8. Кредитного Договору сторони передбачили, що Позичальник зобов’язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, сплатити Банку пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п.п. 3.4.4. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена п.1.1 цього договору, Банк може нараховувати пеню, передбачену пунктом 3.4.8. цього Договору.

Судом також встановлено, що станом на 01.04.2010р. Позичальник ТОВ "Укрпрінт-Захід" прострочив виконання зобов’язання за Кредитним Договором в частині повернення кредиту в розмірі 106 250,00 грн.

А тому, суд вважає обґрунтованим нарахування пені позивачам (за первісним позовом) у розмірі 1133,82 грн. за порушення строків повернення кредиту.

Щодо пені за порушення строків сплати відсотків, то як вбачається із поданих розрахунків пені остання обрахована позивачем (за первісним позовом) за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. (6-ть місяців), що відповідає ст. 232 ГК України в частині того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з цим, як вбачається із банківських виписок заборгованість за сплаченими відсотками виникла з квітня 2009 року. При цьому, позивач враховуючи строки оплати нарахованих процентів визначених п.2.6.4. Договору обраховував пеню за порушення строків сплати процентів з 01.04.2009р. по 30.09.2009р.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, відповідач (за первісним позовом) у справі не звертався до суду з заявою про застосування позовної давності, а відтак суд вважає, що відсутні підстави для відмови у стягненні пені, в зв'язку зі спливом строку позовної давності у даній справі.

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає, що позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 8 381,05грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Одночасно, розглянувши заперечення відповідача (за первісним позовом), а також зустрічний позов суд відхиляє зазначені заперечення та відмовляє в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

Відповідач (за первісним позовом) у відзиві на позовну заяву посилається на те, що за період від дати укладення договору до сьогодні істотно змінилися обставини господарської діяльності ТОВ "Укрпрінт-Захід", а тому через непередбачувану економічну кризу кількість замовлень зменшилась, обладнання працює на 50% потужності, що призводить до неможливості виконання затвердженого бізнес-плану у частині доходів і відповідно відсутність можливостей нести повне навантаження і в частині витрат, тобто немає фінансової змоги вчасно і повністю сплачувати банку платежі по кредиту.

При цьому, відповідач вказує на те, що законодавець з огляду на ситуацію, що склалась зводить її до норм статті 205 ГК України, за якою господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає.

Проте, суд критично оцінює зазначені заперечення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також, із змісту ч. 2 статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

В свою чергу ч. 1 статті 205 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. Проте, суд вважає, що зазначене положення статті не може бути застосоване у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду у даній справі з огляду на наступне.

З аналізу змісту статті 205 ГК України у сукупності із іншими нормами господарського законодавства, неможливість виконання зобов’язання, за яку не відповідає жодна із сторін, може бути викликана перешкодами для виконання зобов’язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, загибеллю майна, що є предметом зобов’язання, або іншими подібними обставинами. Саме така неможливість виконання передбачена в тих положеннях чинного законодавства, де використовується поняття неможливості виконання зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд вважає безпідставним посилання відповідача, як на підставу звільнення від обов’язку виконання зобов'язання за Кредитним Договором, а також на звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання за Кредитним Договором на зменшення отримання ним прибутків внаслідок непередбачуваної економічної кризи, оскільки така підстава для звільнення від обов’язку виконання зобов'язання та від відповідальності суб’єкта господарювання за невиконання зобов'язання перед іншим суб’єктами господарювання чинним законодавством не передбачена.

В свою чергу, у зустрічній позовній заяві позивач (за зустрічним позовом) також вказує на те, що відбулась істотна зміна обставин господарської діяльності ТОВ "Укрпрінт-Захід", які відбулись внаслідок непередбачуваної економічної кризи. Зокрема, надав докази того, що станом на 31.12.2007р. прибуток товариства склав 775,6 тис. грн., а 31.03.2010р. –414 тис. грн.

Крім того, у зазначеній позовній заяві ТОВ "Укрпрінт-Захід" зазначає, що підприємство має укладений інший кредитний договір в іноземній валюті під придбання станка. У зв'язку із значним ростом курсу іноземних валют (в порівнянні з 2008 роком), істотно зросла сума виплат. Зокрема, договором купівлі-продажу № 08-009-К від 30.08.2007р. платежі з 6400 євро в місяць зросли до 15866,68 євро, а з врахуванням курсу гривні сума зросла з 43390 грн. до 160000 грн.

У момент укладення договору представники ТОВ "Укрпрінт-Захід" виходили з того, що така зміна обставин не настане і виконання кредитного договору не порушить співвідношення майнових інтересів сторін –не призведе до невиплати заробітної плати працівникам, несплати за енергоносії.

А тому, позивач вказує на те, що фактично склалась ситуація, у якій виконання кредитного договору своєчасно є неможливим і якби такі обставини були відомі наперед, ТОВ "Укрпрінт-Захід" в жодному разі не уклав би Кредитного Договору в зв’язку з чим на підставі ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України просить суд розірвати Кредитний Договір.

Проте, суд і зазначені твердження відповідача розцінює критично та не вбачає підстав для розірвання Кредитного Договору, зокрема з огляду на наступне.

Із змісту ч. 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В свою чергу і відповідно до ч. 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вбачається із умов укладеного між сторонами Кредитного Договору, а саме його Розділу 5 цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов’язань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов. Строком дії цього Договору є час, впродовж якого існують зобов'язання Сторін, що виникли на основі цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору. Усі зміни та доповнення умов цього Договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками Сторін і скріплюються печатками обох Сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим Договором.

З аналізу змісту положень Кредитного Договору його умовами не передбачено право Позичальника на розірвання Договору в односторонньому порядку.

Також, суд не вбачає підстав для розірвання Кредитного Договору на вимогу позивача (за зустрічним позовом) з підстав істотного порушення умов Договору (ч. 2 статті 651 ЦК України). Зокрема, позивачем (за зустрічним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" не подано суду будь-яких доказів, які б свідчили про істотне порушення умов Договору другою стороною ПАТ "Родовід Банк".

Одночасно, суд зазначає, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Чинне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, вказаних у частині другій статті 652 ЦК України, а саме:1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору у рамках ст. 652 ЦК України, повинна довести, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які призвели до зміни обставин, відсутня.

Дослідивши наявні матеріали справи з урахуванням наведених приписів, суд не вбачає підстав для розірвання Кредитного Договору на вимогу позивач (за зустрічним позовом) ТОВ "Укрпрінт-Захід" на підставі того, що відбулась істотна зміна обставин господарської діяльності ТОВ "Укрпрінт-Захід" внаслідок зменшення отримуваного ним прибутку внаслідок непередбачуваної економічної кризи. Зазначена обставина не є на думку суду такою, яка була б підставою для застосування положень статті 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України та розірвання кредитного договору судом.

Зокрема, суд вважає, що посилання позивача (за зустрічним позовом) на настання економічної кризи, яка негативно вплинула на діяльність позивача не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер і у повній мірі стосується обох договірних сторін та не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для розірвання Кредитного Договору.

Щодо посилань позивача (за зустрічним позовом), на ті обставини, що виконання договору купівлі - продажу № 08-009-К погіршило фінансовий стан товариства, то як вбачається із змісту вказаного Договору він укладений 30.08.2007р. та містив відповідний платіжний план. В свою чергу, Кредитний Договір № 61/03-КЛВ-08, що є предметом розгляду у справі укладено 08.02.2008р., а тому умови які були пов’язані із виконанням договору купівлі продажу № 08-009-К, на який посилається позивач (за зустрічним позовом) були йому відомі на момент отримання кредиту за Кредитним Договором № 61/03-КЛВ-08. В зв’язку з чим погіршення фінансового стану позивача в даному випадку суд не розцінює як істотну обставину у розумінні статті 652 ЦК України.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Одним із принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (ч. 1 ст. 44 ГК України).

А тому, суд дійшов висновку, що позивач (за зустрічним позовом) не довівфакту зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а також наявності одночасно чотирьох умов, визначених ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання укладеного між сторонами договору (п. ВСУ від 20.01.2010р. № 60/29-09, від 07.12.2009р. № 5/81, від 25.11.2009р. № 13/39, від 25.11.2009р. № 19/66).

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, суд вважає позовні вимоги Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід" 1 275 000 грн. - заборгованості по кредиту; 212 263 грн. 26 коп. - заборгованості по відсотках за користування кредитом; 8 381 грн. 05 коп. –пені, обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог –ТОВ "Укрпрінт-Захід" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про розірвання кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на ТОВ "Укрпрінт-Захід" - відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом у справі.

Поряд з цим, як вбачається із позовних вимог позивачем (за первісним позовом) ПАТ "Родовід Банк" заявлено до стягнення всього 1 495 644,31 грн., тоді як згідно платіжного доручення від 12.05.2010р., що знаходяться у матеріалах справи за звернення до суду сплачено 14 959,44 грн. державного мита

У відповідності до п.п. "а" п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, відповідно до статті 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

П. 1 ч. 1 статті 8 Декрету КМУ "Про державне мито" передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, суд повертає ПАТ "Родовід Банк" позивачу (за первісним позовом) з Державного бюджету України - 3 (три) грн. 00 коп. надмірно сплаченого державного мита.

У судовому засіданні 01.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 525, 530, 599, 610, 625, 629, 651-652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 42, 44, 173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 82, 84, 85, 117-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 31830752, в користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, код ЄДРПОУ 14349442 (рахунок для стягнення заборгованості №2909762 в АТ "Родовід Банк", МФО 321712), –1 275 000 (один мільйон двісті сімдесят п’ять тисяч) грн. - заборгованості по кредиту, 212 263 (двісті дванадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 26 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 8 381 (вісім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 05 коп. –пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, 14 956 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) грн. 44 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лук'яновича, 8, м.Тернопіль до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль про розірвання кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м.Київ, в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Б.Хмельницького, 23, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14349442 з Державного бюджету України - 3 (три) грн. 00 коп. надмірно сплаченого державного мита.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 06 вересня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя