Рішення № 11341072, 16.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

16.09.10                                                                                           Справа№ 23/67

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Фармацевтична фірма «Мелвин», м. Ладижин,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) «Західенерго», м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Енергосервіс ЛТД», м. Ладижин,

про стягнення 49800 грн.

За участю представників:

від позивача - Кондрицький В.В. - директор,

від відповідача – Кабанець Р.І. –представник,

від третьої особи –не викликався.

Суть спору:           ТзОВ «Фармацевтична фірма «Мелвин», м. Ладижин, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ «Західенерго», м. Львів, 49800 грн. збитків, заподіяних тимчасовим припиненням постачання теплової енергії. Позовні вимоги мотивовані нормами п.п. 4.2.1., 7 Договору № 54 на відпуск теплової енергії в гарячій воді, укладеного між сторонами у справі, п. 2 додатку 2 до Договору, п.п. 1.1. –1.9. Додатку 3 до цього Договору, п. 29 Правил користування тепловою енергією, ст.ст. 526, 610, 611, 614 ЦК України.

          Відповідач у відзиві на позов просить у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач посилається на відсутність його вини, оскільки 22 січня 2010 р. відбувся прорив на лінії. Відповідач намагався повідомити позивача про відключення теплопостачання, однак, телефонний номер, вказаний у п. 11.1. Договору не відповідав. Вказане підтверджується пояснювальною запискою начальників зміни Ладижинської ТЕС від 26.05.2010 р. Відповідач стверджує, що він несе відповідальність лише за договірне постачання теплової енергії за пристроєм розділення. Мережа за розподільчим пристроєм обслуговується, налагоджується та експлуатується споживачем. Також відповідач вважає розрахунок ціни збитків необґрунтованим, так як у листі позивача від 25.01.2010 р. мова йшла лише про пошкодження 9 штук чавунних батарей опалення та 2 штук унітазів з бачками. У Додаткових поясненнях відповідач посилається на те, що позивач порушив вимоги п.п. 3.2.1., 3.2.12., 3.3., 3.5. договору № 54 і вказані порушення призвели до перемерзання теплоносіїв і заподіяння збитків.

          Позивач у відповіді на відзив відповідача вказує, що у акті від 22.02.2010 р. представник Ладижинської ТЕС (структурного підрозділу відповідача) визнає факт припинення теплопостачання без попередження персоналу ТзОВ «Фармацевтична фірма «Мелвин». Крім цього, позивач зазначає, що станом на 25.01.2010 р. йому ще не був відомив повний об»єм пошкодження системи опалення та приміщень.

          Ухвалою суду від 21.06.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТзОВ «Енергосервіс ЛТД», м. Ладижин.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 16.06.2010 р., за клопотанням представників сторін для надання їм можливості укласти мирову угоду оголошувалась перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст.ст. 526, 610, 611, 614, 1166 ЦК України, ст.ст. 216, 218 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право, зокрема на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Між сторонами у справі 16 лютого 2005 р. укладено Договір № 54 на постачання теплової енергії в гарячій воді. Згідно з п.п. 4.1.3., 4.2.1. цього договору відповідач зобов»язувався забезпечувати постачання теплової енергії позивачу в обсягах згідно з договором та мав право обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку, визначених правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України, а також додатком 3 до Договору. Згідно з п. 2 Додатку 3 до Договору № 54 сторони погодили, що відповідач письмово повідомляє позивача про причину та дату припинення теплової енергії. Докази такого письмового повідомлення позивача про припинення подачі 22.01.2010 р. теплової енергії у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані. Посилання відповідача на те, що він повідомляв позивача про припинення подачі теплової енергії за телефонним номером, вказаним у п. 11 Договору № 54, але той не відповідав, спростовуються актом від 4 лютого 2010 р., який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками (оригінал оглянуто у судовому засіданні 16.09.2010 р.). Цей акт складено про те, що 22.01.2010 р. без попередження представників позивача відповідачем було тимчасово припинено теплопостачання в будівлі ТОВ «Фармацевтична фірма «Мелвин». В результаті припинення теплопостачання в будівлі позивача пошкоджені радіатори опалення та залито водою ряд приміщень. Розмір збитків та спосіб компенсації буде визначено спільною комісією із представників Ладижинської ТЕС та позивача до 10.02.2010 р. Однак, відповідач для спільного визначення розміру збитків своїх представників до позивача не скерував. За таких обставин суд не бере до уваги пояснюючої довідки від 26.05.2010 р., долученої відповідачем до матеріалів справи лише 26.08.2010 р., оскільки вона не є належним доказом повідомлення відповідача про припинення постачання теплової енергії. Крім цього, вказана пояснююча довідка складена зацікавленою стороною в односторонньому порядку після звернення позивача з позовом до суду, тоді як припинення подачі теплової енергії мало місце задовго до цього, а саме 22.01.2010 р.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.п. 3.2.1., 3.2.12., 3.3. Договору та причинно-наслідковий зв»язок між цими порушеннями і збитками, які просить відшкодувати йому позивач, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються. Розмір збитків підтверджується локальним кошторисом № 2-1-1 на компенсацію збитків, понесених позивачем. Цей кошторис складено ТзОВ «Енергосервіс ЛТД», яка має Ліцензію № 270064 серії АБ від 28 грудня 2005 р. на право здійснення проектних робіт для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкції, будівництво та монтаж інженерних мереж. Розмір визначених ним грошових коштів, необхідних на компенсацію збитків, відповідачем не спростовано.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Мелвин»(24321, м. Ладижин Вінницької області, вул. Промислова, 8, ідентифікаційний код 31337214) 49800 грн. збитків, 498 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

          4. Повне рішення складено 20.09.2010 р.

Суддя