Рішення № 11341021, 14.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.10                                                                                           Справа № 2/118

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гончарова О.О., представника відповідача Кавалець Л.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Медфарком-Центр”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м. Львів про стягнення 127109 грн. 72 коп.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Медфарком-Центр”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м. Львів про стягнення 127109 грн. 72 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.07.2010р. призначив розгляд справи на 31.08.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 14.09.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 115340 грн. 47 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 5698 грн. 53 коп., 20% річних в сумі 5702 грн. 89 коп., інфляційні втрати в сумі 367 грн. 83 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

4 січня 2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №36Л.

За цим договором (позивач) зобов’язувався продати та доставляти покупцю (відповідачу) товар в асортименті та кількості, а покупець приймати вказаний товар та оплачувати його вартість.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач за період з 20.01.2010р. по 22.04.2010р. поставив відповідачу по видаткових накладних та довіреностях на отримання матеріальних цінностей (оригінали видаткових накладних та довіреностей оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 344404 грн. 03 коп.

Пунктом 5.1. договору купівлі-продажу №36Л від 04.01.2010р. передбачено, що розрахунок за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 25 календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 115340 грн. 47 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 6.1. договору купівлі-продажу №36Л від 04.01.2010р., у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочки, а також, відповідно до ст. 625 ЦК України –20% річних

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 5698 грн. 53 коп., 20% річних в сумі 5702 грн. 89 коп., інфляційні втрати в сумі 367 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 115340 грн. 47 коп. основного боргу, 5698 грн. 53 коп. пені, 5702 грн. 89 коп. 20% річних, 367 грн. 83 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м. Львів, вул. Рудненська, 12 (ідентифікаційний код 32053158) на користь Закритого акціонерного товариства “Медфарком-Центр”, м. Київ, вул. Кржижановського, 4 (ідентифікаційний код 33239630) 115340 грн. 47 коп. основного боргу, 5698 грн. 53 коп. пені, 5702 грн. 89 коп. 20% річних, 367 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1271 грн. 10 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя