Рішення № 11341017, 14.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.10                                                                                           Справа № 2/129

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “ВЕТ-ПАШ”, м. Новоселиця до Приватного підприємства “Флора-С”, м. Львів про стягнення 96700 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “ВЕТ-ПАШ”, м. Новоселиця, звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Флора-С”, м. Львів про стягнення 112306 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.08.2010р. призначив розгляд справи на 02.09.2010р. В судовому засіданні 02.09.2010р. оголошувалась перерва до 14.09.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становить 86700 грн. 00 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано штраф в сумі 10000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав повністю.

Представникам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24 грудня 2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №08/ВП.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався передати у власність покупця (відповідачу) товар, а покупець зобов’язувався оплатити вартість товару на умовах, що передбачені даним договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 24.12.2009р. поставив відповідачу по видатковій накладній №РН-0000028 від 24.12.2009р. (оригінал видаткової накладної оглянутий в судовому засіданні, завірена копія долучена до матеріалів справи) товар на загальну суму 89700 грн. 00 коп.

У зв’язку з частковою оплатою вартості товару, позивач 04.06.2010р. надіслав відповідачу лист-вимогу, в яккому вимагав оплатити вартість поставленого товару в сумі 86700 грн. 00 коп. Відповідач вказаний лист-вимогу залишив без розгляду, вартість товару не оплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково (оплатив 3000 грн. 00 коп.), на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 86700 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.4. договору поставки №08/ВП від 24.12.2009р., якщо прострочка оплати за поставлену партію товару перевищить 30 календарних днів, покупець (відповідач) зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10000 грн. 00 коп.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано штраф в розмірі 10000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 86700 грн. 00 коп. основного боргу, 10000 грн. 00 коп. штрафу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Флора-С”, м. Львів, вул. Романчука, будинок 6, квартира 1 (ідентифікаційний код 32327249) на користь Приватного підприємства “ВЕТ-ПАШ”, м. Новоселиця, вул. Щорса, будинок 16, квартира 8, Чернівецька область (ідентифікаційний код 36430316) 86700 грн. 00 коп. основного боргу, 10000 грн. 00 коп. штрафу, 967 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя