Рішення № 11341015, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10 Справа № 2/103

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Басика А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку” в особі Львівського відділення ЗРУ Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 252098 грн. 81 коп. та 27402,80 доларів США

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний банк “Банк регіонального розвитку” в особі Львівського відділення ЗРУ Акціонерного банку „Банк регіонального розвитку” звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 252098 грн. 81 коп. та 27402,80 доларів США.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 30.06.2010р. призначив розгляд справи на 18.08.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.09.2010р. За клопотанням представника сторони строк розгляду спору був продовжений на 15 днів до 13.09.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 250000 грн. 00 коп. та 45000,00 доларів США. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобовязання щодо повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 213350 грн. 00 коп. та 22892,73 доларів США. За порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачу нараховано пеню в розмірі 27822 грн. 41 коп. та 3934,32 доларів США, 3% річних в розмірі 4071 грн. 57 коп. та 575,75 доларів США, а також інфляційні втрати в розмірі 6854 грн. 83 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача суму заборгованості, яка становить 252098 грн. 81 коп. та 27402,80 доларів США.

Відповідач в судові засідання не зявився, явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 30.06.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19 жовтня 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №936.

За цим договором банк (позивач) зобовязувався відкрити позичальнику (відповідачу) відновлювальну кредитну лінію без безумовних зобовязань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів в національній валюті та доларах США, а позичальник зобовязувався використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку відсотки за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

Згідно п. 1.2. кредитного договору №936 від 19.10.2006р. ліміт кредитної лінії складає 95000,00 доларів США (або еквівалент в національній валюті по курсу НБУ на момент видачі).

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору №936 від 19.10.2006р., розмір відсотків за користування кожним з кредитів та сума кредиту визначається в додатковому договорі, на підставі якої цей кредит видається.

24 жовтня 2006р. сторони уклали додатковий договір №1 до кредитного договору №936 від 19.10.2006р., згідно якого банк надає позичальнику кредит в сумі 250000 грн. 00 коп. За користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі 21% річних та повернути кредит не пізніше 23.10.2007р.

24 жовтня 2006р. сторони уклали додатковий договір №2 до кредитного договору №936 від 19.10.2006р., згідно якого банк надає позичальнику кредит в сумі 45000,00 доларів США. За користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку проценти в розмірі 15% річних та повернути кредит не пізніше 23.10.2007р.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 24.10.2006р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 250000 грн. 00 коп. та 45000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 та меморіальним валютним ордером №35/41.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту по кредитному договору №936 від 19.10.2006р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 213350 грн. 00 коп. та 22892,73 доларів США.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 10.1. кредитного договору №936 від 19.10.2006р., за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

За повне або часткове прострочення сплати відсотків за користування кредитами, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 27822 грн. 41 коп. та 3934,32 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів, 4071 грн. 57 коп. та 575,75 доларів США 3% річних, 6854 грн. 83 коп. інфляційних втрат.

Таким чином, загальна сума заборгованості по кредитному договору №936 від 19.10.2006р. становить 252098 грн. 81 коп. та 27402,80 доларів США.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідач, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А (ідентифікаційний код 19338316) 252098 грн. 81 коп. та 27402,80 доларів США заборгованості по кредитному договору №936 від 19.10.2006р., 2520 грн. 98 коп. та 274,03 доларів США державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя