Рішення № 11340920, 13.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 14/70 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/70

за позовом: Фермерського господарства "Дяченка М.М.", с. Скалева Новоархангельського району Кіровоградської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-2006", м. Кіровоград

про стягнення 254 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Донченко А.М., довіреність № б/н від 28.05.10;

від позивача - Чернов С.В., довіреність № б/н від 28.05.10;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засідання оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Фермерське господарство "Дяченка М.М." звернулось з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-2006" - 254 000,00 грн. вартості поставленого та неоплаченого відповідачем насіння соняшника.

В судовому засіданні 13.09.2010 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач участі уповноважених представників в судові засідання по даній справі не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Ухвала господарського суду про відкладення розгляду даної справи на 13.09.2010 року повернута на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку "За зазначеною адресою не проживає".

Поміж тим, господарський суд вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання у справі, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та за якою товариство зареєстровано в ЄДРПОУ (а.с. 28).

В силу Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" юридичні особи зобов'язанні своєчасно повідомляти реєстратора про зміни даних, у т.ч. щодо свого місцезнаходження, які містяться в реєстрі. Отже, відповідна юридична особа бере на себе всі наслідки, що пов'язанні з невиконанням зазначених вище вимог Закону.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на отримання ТОВ "Максима-2006" від ФГ "Дяченка М.М." насіння соняшнику в кількості 98 тон, позивач просить стягнути з відповідача несплачену вартість названого товару, що складає 254 000,00 грн. У позові заявник зазначає, що договір між сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, у тому числі, внаслідок дій суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Максима-2006" отримано від ФГ "Дяченка М.М." 98 тон насіння соняшника ціною 3 000,00 грн. за одну тону.

Вказане, зокрема, підтверджується гарантійним листом від 02.12.2009 р., скріпленим підписом керівника та печаткою ТОВ "Максима-2006", за змістом якого останній підтверджує отримання зазначеного товару та гарантує оплату залишку його вартості в сумі 284 000,00 грн. до 25.12.2009 року (а.с. 8).

Згідно виставленого позивачем рахунку від 01.04.2010 року на оплату за отримане насіння соняшнику в кількості 98 тон загальною вартістю 294 000,00 грн. (а.с. 83), відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 30 000,00 грн. (а.с. 13).

З урахуванням вказаної оплати 30 000,00 грн. та оплати 10 000,00 грн., про яку зазначається в гарантійному листі від. 02.12.2009 р., залишок неоплаченої вартості продукції становить 254 000,00 грн.

Наведені вище фактичні дії сторін свідчать про існування між ними відносин купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Натомість, як встановлено ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати ТОВ "Максима-2006" вартості насіння соняшника, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Максима-2006" (25026, м. Кіровоград, вул. Червонозорівська, 17, кв. 59, ідентифікаційний код 34813504, р/р 2600604681115 в ПАТКБ "Правексбанк", МФО 321983) на користь фермерського господарства "Дяченка М.М." (26112, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Скалева, ідентифікаційний код 22209812, р/р 2600074543 в. Райффайзен Банк "Аваль", МФО 380805) - заборгованість в розмірі 254 000,00 грн., а також 2540,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 20.09.2010 року.