Рішення № 11340926, 13.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 16/92(15/11) Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/92(15/11)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Січ-П", с. Біленщина П"ятихатського району Дніпропетровської області

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз", с. Пролетарське Олександрійського району Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Миріна", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 113 828 544,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Павленко С.П., довіреність № 7 від 01.09.09 р.;

від відповідача - участі не брав;

від третьої особи - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Січ-П" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Союз" пені в сумі 14 228 568,00 грн., пені в розмірі 52 171 416,00 грн., штрафу в розмірі 47 428 560,00 грн., всього в сумі 113 828 544,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу від 30.06.06 р., укладеного з позивачем, не поставив у передбачений Договором та додатковими до нього угодами строк товар, а саме насіння соняшника у кількості 11 857,14 тон, у зв'язку з чим позивачем у відповідності до умов договору нараховані пеня та штраф на загальну суму 113 828 544, 00 грн.

В наданому до суду відзиві, відповідач вимоги позивача заперечив, вказуючи на те, що в діях відповідача щодо не поставки позивачу насіння соняшника за договором купівлі-продажу від 30.06.06 р. відсутня вина, у зв'язку з чим та відповідно до ст. 614 ЦК України вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених договором є неправомірними, а відтак вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 47-50 том 1).

В заяві від 11.08.10 р., що надійшла до суду 17.08.10 р., відповідч просить розглянути справу за відсутністю представника відповідача, за наявними в справі матеріалами (а.с. 16 том 2).

Залучена у справі за ініціативою суду третя особа - приватне підприємство "Миріна" участі в судовому засіданні не брала.

Згідно наданої на вимогу ухвали суду інформації Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 18/11-1311 від 02.09.10 р. та наданого позивачем до суду Витягу з ЕДРПОУ від 06.09.10 р. приватне підприємство "Миріна" код 30532140 вилучено з Державного реєстру, у зв"язку з припиненням юридичної сособи (а.с. 26, 30-31 том 2).

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Січ-П" (далі - Покупець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Союз" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції за № 30/06/06-1 (далі - Договір від 30.06.06 р., а.с.19-21 том 1).

За умовами укладеного сторонами Договору від 30.06.06 р., Продавець зобов'язався у строк до 06.07.2006 року поставити та передати у власність Покупцю насіння соняшника у кількості 11 857,14 тон на загальну вартість 8 892 855,00 грн. (далі - Товар), яке знаходиться на зберіганні у Дочірнього підприємства "Шполянський елеватор" ДАК "Хліб України" (п.п. 1.1., 3.1., 3.3., 4.3. Договору від 30.06.06 р.).

Умовами п. 1.2. Договору від 30.06.06 р. сторони визначили, а Продавець засвідчив той факт, що Товар, набутий ним у відповідності до договору купівлі-продажу № 30-08 від 29.06.2006 р. (далі - Договір від 29.06.06 р.), що укладений з приватним підприємством "Миріна", знаходиться на зберіганні на складі Дочірнього підприємства "Шполянський елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Калініна, 1.

Покупець в Договорі від 30.06.06 р. засвідчив свою обізнаність щодо набуття Товару та підстав виникнення у Продавця права власності на Товар (п. 1.3. Договору від 30.06.06 р.)

Договір від 30.06.06 р. підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Договір від 29.06.06 р., на який є посилання в Договорі від 30.06.06 р., укладений між приватним підприємством "Миріна" (далі - ПП "Миріна"), як продавцем приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Союз", (далі - ПСП "Агро-Союз або відповідач), як покупцем, та заставодержателем - акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі - Промінвестбанк, а.с. 51-54 том 1).

За умовами п. 1.1. Договору від 29.06.06 р. ПП "Миріна" зобов'язується передати у встановлені цим договором строки у власність ПСП "Агро-Союз" насіння соняшника у кількості 11 857,14 тон (далі - Товар), а ПСП "Агро-Союз" зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначений в цьому Договорі. Товар знаходиться за адресою: м. Шпола, Черкаської області, вул. Калініна, 1, на зберіганні у Дочірнього підприємства "Шполянський елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України" на підставі Договору № 158 від 21.06.2005 року про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сілськогосподасрької продукції та договору про внесення змін № 1 від 23.06.2005 р. до договору № 158 про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції згідно складської квитанції на зерно № 812 від 15.06.2005 р. на бланку серії АБ № 001504.

Приватне підприємство "Миріна" гарантує, що Товар, який є предметом купівлі-продажу за цим Договором, є власністю ПП "Миріна" (п. 1.2. Договору від 29.06.06 р.).

Крім того, під час укладення Договору від 29.06.06 р. ПП "Миріна" заявило про те, що Товар є вільним від будь-яких обмежень, крім обтяження заставою Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Красногвардійське відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" (далі - Банк), до цього часу нікому не продане, не подароване, в податковій заставі не знаходиться, не було оформлено довіреність іншій особі щодо володіння з правом відчуження; що на час укладення Договору від 29.06.06 р. Товар знаходиться у заставі Банку згідно Договору застави № 2996 від 23.06.05 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30-0448/02-01 від 23.06.2005 р. і обтяження Товару заставою зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 1.3. Договору від 29.06.06 р.)

Продаж Товару здійснюється за згодою Банку (п. 1.4. Договору від 29.06.06 р.).

Передача Товару здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, підписаного сторонами цього договору та скріпленого їх печатками (п. 1.5. Договору від 29.06.06 р.).

Відповідно до п. 2.1. Договору від 29.06.06 р. за погодженням сторін загальна ціна Договору складає 3 330 000,00 грн.

Передача Товару ПСП "Агро-Союз" здійснюється не пізніше двох робочих днів з дня зарахування коштів за товар на рахунок ПП "Миріна"; передача Товару і прийняття його ПСП "Агро-Союз" здійснюється за Актом приймання-передачі, який підписується сторонами та засвідчується їх печатками (п.п. 3.1., 3.2. Договору від 29.06.06 р. ).

За доводами відповідача у справі ініціатором укладення Договору від 29.06.06 р. між відповідачем та ПП "Миріна" був Банк, який запропонував отримати кошти в позику шляхом укладання кредитного договору, у зв'язку з чим 29.06.06 р. між ПСП "Агро-Союз" (відповідачем у справі) та Банком укладено договір про внесення змін № 30-0610/02-01 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 30-1147/02-041 від 14.12.2005 р. (а.с. 55-61 том 1), який було збільшено ліміт кредитної лінії на 3 330 000,00 грн. для придбання сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) в кількості 11 857, 14 тон.

Отримані від Банку грошові кошти в розмірі 3 330 000,00 грн. ПСП "Агро-Союз" перераховані ПП "Миріна" за насіння соняшника згідно Договору від 29.06.06 р., що підтверджується Актом від 30.06.06 р. перевірки цільового використання кредиту, виданого Банком ПСП "Агро-Союз" (а.с. 63 том 1).

Здійснивши оплату за Товар, розраховуючи на отримання Товару від ПП "Миріна" у визначений Договором від 29.06.06 р. строк, в той же день відповідач укладв з позивачем Договір від 30.06.06 р., за яким зобов'язався вже передати цей Товар ТОВ "Агро-Січ-П" у строк не пізніше 06.07.2006 р.

Після сплати ПСП "Агро-Союз" вартості Товару за Договором від 29.06.06 р., у строк визначений п. 3.1. Договору від 29.06.06 р., ПП "Миріна" Товар, у визначений п. 3.1. Договору від 29.06.06 р. строк, Товар не передало.

06.07.2006 р. відповідачем та позивачем складено та підписано акт про те, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" відмовилось від видачі Товару відповідачу, у зв'язку з тим, що такий товар у кількості 11 857,14 тон в його сховищах відсутній (а.с. 129 том 1).

Крім того, вказаний вище факт підтверджується також листом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Шполянський елеватор" (далі - елеватор) № 228 від 21.11.2006 р., за змістом якого елеватор повідомляє, що договір № 158 від 21.06.2005 р. про приймання, збереження, сушку, очистку та відпуск сільськогосподарської продукції не укладався, складська квитанція на зерно № 812 від 15ю06.2005 р. не оформлялась, соняшник в кількості 11 857, 14 тон ПП "Миріна" не зберігався і не зберігається (а.с. 128 том 1).

За доводами відповідача, з метою знаходження потенційного продавця або продавців товару та здійснення поставки позивачу насіння соняшника в кількості 11 875,14 тон, відповідачем 06.07.06 р. та 07.07.06 р. укладено договір доручення № 12-02/06-01 від 06.07.06 р. з повіреним ВАТ "Племзавод" "Любомирівка та договори комісії № 02/06, № 07-07/2006 р., № 96/07-КМ від 07.07.06 р., укладені з ТОВ "Совхоз "Агро-Січ", ЗАТ "Верхньодніпровський Райагробуд" та ПСП "Інвест-Агро", а також додаткові до них угоди (а.с. 64-72, 79-85, 87,89, 91, 92, 95-99, 101, 103, 105, 107, 109, 111-116, 117, 118, 119, 120, 121 том 1).

07.07.2006 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 264 (далі - лист № 264) з проханням здійснити поставку насіння соняшника відповідно до умов Договору від 30.06.06 р. (а.с. 28).

У відповідь на лист № 264 відповідач повідомив про те, що ПСП "Агро-Союз" не має змоги виконати свого обов'язку по Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 30/60/06-1 щодо поставки насіння соняшника в кількості 11 857,14 тон, оскільки ПП "Миріна", яке є власником цього товару та за договором купівлі-продажу № 30-08 від 29.06.06 р. було зобов'язання передати його ПСП "Агро-Союз" впродовж 2-х робочих днів з дня зарахування грошових коштів за товар на його рахунок, не поставило його ПСП "Агро-Союз".

Крім того, ПСП "Агро-Союз" запевнило позивача про те, що відповідачем приймаються усі можливі заходи для врегулювання виниклої ситуації з ПП "Миріна", з метою здійснення поставки Товару на адресу позивача (а.с. 29 том 1).

Враховуючи те, що позивач здійснити позивачу поставку насіння соняшника на погоджених раніше не мав змоги, починаючи з серпня 2006 року по жовтень 2008 р. сторонами Договору від 30.06.06 р. укладено п'ять додаткових угод, відповідно до змісту яких сторонами змінювались ціна продажу насіння соняшника, строки поставки його позивачу та строк дії Договору від 30.06.06 р.

Так додатковими угодами № 1 від 01.08.06 р., № 2 від 01.03.07 р., № 3 від 31.08.07 р., № 4 від 31.01.08 р., № 5 від 01.10.08 р., строк поставки позивачу Товару продовжено до 05.03.07 р., 03.09.07, 01.02.08 р., 01.10.08 р. та 01.03.10 р. відповідно (а.с. 22-26 том 1).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими актами законодавства або договором.

За своєю правовою природою Договір від 30.06.06 р., укладений сторонами, належить до договорів, правовідносини у яких регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 655, ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов'язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму; предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Договір від 30.06.06 р. відповідає положенням вище наведених норм.

Предметом Договору від 30.06.06 р. є насіння соняшнику в кількості 11 857,14 тон, яке відповідач придбав на підставі Договору від 29.06.06 р., укладеного останнім з ПП "Миріна".

Відповідач, сплативши згідно Договору від 29.06.06 вартість Товару на адресу ПП "Миріна", правомірно сподівався отримати зазначений Товар не пізніше двох робочих днів з дня зарахування коштів за товар на рахунок ПП "Миріна", у зв'язку з чим та з метою продажу Товару, відповідачем 30.06.06 р. та позивачем укладено Договір від 30.06.06 р., зі строком передачі даного Товару ТОВ "Агро-Січ-П" (Покупець) не пізніше 06.07.06 р.

Однак, з незалежних від відповідача обставин, що знаходились поза межами його волі відповідач Товар у визначений Договором від 30.06.06 р. строк не передав.

Такою обставиною, що позбавила можливості відповідача виконати взяте на себе за Договором від 30.06.06 р. зобов'язання щодо передачі Товару позивачу не пізніше 06.07.06 р., є відсутність Товару на зберіганні у складі Дочірнього підприємства "Шполянський елеватор" Державної акціонерної компанії "Хліб України", що знаходиться у м. Шпола Черкаської області, вул. Калініна, 1.

Про те, що на момент укладення сторонами Договору від 30.06.06 р., Товар відповідачем від ПП "Миріна" не отримано, позивач не знати не міг, оскільки відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. Договору від 30.06.06 р. відповідач придбав Товар у ПП "Миріна" на підставі Договору від 29.06.06 р., а згідно п. 3.2. даного Договору, передача та приймання Товару здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами та засвідчується їх печатками.

Тобто єдиним доказом отриманя відповідачем Товару від ПП "Миріна" згідно Договору від 29.06.06 р. мав буди акт приймання-передачі Товару.

Однак, не дивлячись на те, що вартість Товару в сумі 3 330 000,00 грн. була сплачена ПП "Миріна", акт приймання-передачі Товару складено та підписано не було, що підтвердив і сам представник позивача, в наданих до суду письмових пояснення.

Позивач пред'явив вимоги до відповідача у вигляді застосування до останнього штрафних санкцій, встановлених Договором від 30.06.06 р., за порушення зобов'язання, а саме: невиконання відповідачем взятого на себе за Договором від 30.06.06 р. зобов'язання щодо передачі позивачу Товару у строк, визначений Договором від 30.06.06 р. та Додатковими до нього угодами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов договору;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що факт порушення стороною взятого на себе зобов'язання тягне за собою відповідальність за його порушення за умови наявності вини сторони, що порушила зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом

Зміст Договору від 30.06.06 р. свідчить про те, що інше Договором не встановлено, тобто в Договорі від 30.06.06 р. відсутні умови, які б передбачали відповідальність сторони за невиконання взятого на себе зобов'язання без врахування її вини.

Факт невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки позивачу у визначений Договором та Додатковими до нього угодами строк Товару сторонами не заперечується.

Відповідач дійсно не виконав взятого на себе за Договором від 30.06.06 р. зобов'язання.

Вирішальним для покладення на відповідача відповідальності за порушення взятого на себе зобов'язання, тобто його невиконання, є наявність вини відповідача.

Відповідач в наданому до суду відзиві, посилаючись на ст. 614 ЦК України, стверджує, що його вина в порушенні зобов'язання відсутня, а також те, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Закон покладає обов'язок доказування відсутності вини особи на дану особу.

Господарський суд вважає, що відповідачем, у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, надано достатньо доказів того, що його вина в порушенні зобов'язання за Договором від 30.06.06 р. відсутня і що відповідач вжив всі залежні від нього заходи, спрямовані на належне виконання ним взятого на себе за Договором зобов'язання.

Такими доказами зокрема є Додаткові угоди до Договору від 30.06.06 р. та також укладені відповідачем з третіми особами договори комісії та доручення, спрямовані на придбання відповідачем саме такого Товару та саме в такій кількості, що за умовами Договору від 30.06.06 р. відповідач мав поставити позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти за договорами комісії та доручення свої зобов'язання на користь відповідача не виконали, що підтверджується відповідними актами-звітами.

При цьому, господарський суд звертає увагу і на той факт, що відповідач, враховуючи відсутність потенційних продавців аналогічного Товару за запропонованими цінами, намагався вчинити певні заходи, а саме: уклав додаткові до договорів доручення та комісії угоди щодо збільшення запропонованої потенційним продавцям максимальної ціни покупки насіння соняшника, що підтверджується відповідними доказами, наданими до справи відповідачем (а.с. 64-127 том 1).

Однак, вжитті відповідачем заходи до позитивних наслідків не призвели, потенційцних продавців насіння соняшника знайдено не було, що підтверджується актами-звітами ВАТ "Племзавод Любомирівка", звітами комісіонера ТОВ "Совхоз "Агро-Січ", звітами комісіонера ПСП "Інвест-Агро", звітом комісіонера ЗАТ "Верхньодніпровеський Райагробуд" (а.с. 14-16, 28-37, 73-78, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 100, 102, 104, 106, 108, 110 том 1).

Позивач також не заперечує факт вжиття відповідачем заходів для належного виконання прийнятого на себе зобов'язання за Договором від 30.06.06 р., вважає його встановленим, що зазначив в наданих до суду письмових поясненнях (а.с. 8 том 2).

Отже, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що відповідач довід належними доказами відсутність його вини в порушенні зобов'язання за Договором від 30.06.06 р., а також вжиття ним всіх залежних від нього заходів, спрямованих на належне виконання ним взятого на себе за Договором від 30.06.06 р. зобов'язання.

Оскільки вина відповідача в порушенні ним взятого на себе зобов'язання за Договором від 30.06.06 р. відсутня, вимоги позивача про покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати неустойки, а саме пені та штрафу на загальну 113 828 544, 00 грн. є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 20.09.2010 р.