Рішення № 11340908, 14.09.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2010 р.Справа № 9/92 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/92

за позовом: державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", Кіровоградська область, м. Долинська

до відповідача: Маловодянського комбінату комунального господарства, Кіровоградська область, Долинський район, с. Маловодяне

про стягнення 39917,90 грн.,

Представники сторін:

від позивача - Домантович А.М., довіреність №02-18/712 від 29.03.2010 р.;

від відповідача - участі не брав.

Державне підприємство "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Маловодянського комбінату комунального господарства 39917,90 грн. заборгованості за надані послуги з водовідведення та обслуговування насосної станції з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за користування чужими коштами з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг з водовідведення згідно умов договору №07/522 про надання послуг з водовідведення від 15.12.2006 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.08.2010 року та 14.09.2010 року позов підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав, уповноваженого представника для участі в судових засіданнях не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення відповідно (а.с.43, 55).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.12.2006 року між державним підприємством "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" (надалі - виконавець) та Маловодянським комбінатом комунального господарства (надалі - споживач) укладено договір №07/522 про надання послуг з водовідведення (надалі - договір №07/522 від 15.12.2006 року).

Відповідно до п. 1 договору №07/522 від 15.12.2006 року виконавець взяв на себе зобов'язання надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з водовідведення, а саме: прийом на границі розподілу, подальше транспортування та очищення стічних вод, обслуговування двох каналізаційних насосних станцій, що належать споживачу, а споживач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1. договору №07/522 від 15.12.2006 року встановлено тарифи на послуги, що становлять:

- для водовідведення для населення - 2,60 грн./куб. метр з пдв, для інших споживачів - 12,37 грн./куб. метр з пдв.;

- з обслуговування насосних станцій - 40 грн. на добу з пдв.

Пунктом 3.2. договору №07/522 від 15.12.2006 року виконавець зобов'язався виставити споживачу рахунки на оплату до 5 числа наступного за звітним місяця, а споживач зобов'язався сплатити рахунок протягом 10 банківських днів з моменту одержання рахунку.

Відповідно до п. 12.1. договору №07/522 від 15.12.2006 року останній укладено на один рік, договір набирає чинності з дня його укладення та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Договір №07/522 від 15.12.2006 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №07/522 від 15.12.2006 року в період з листопада 2009 року по лютий 2010 року поставлено, а відповідачем спожито послуг з водовідведення на суму 50869,91 грн., що підтверджується актами виконаних робіт 25.11.2009 року, 31.12.2009 року, 26.01.2010 року, 28.02.2010 року (а.с.33-36), що підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача.

Позивачем згідно п. 3.2. договору №07/522 від 15.12.2006 року виставлено відповідачеві рахунки за послуги водовідведення №1082 від 27.11.2009 року на суму 1239,88 грн., №989 від 30.11.2009 року на суму 11848,20 грн., №1204 від 30.12.2009 року на суму 1439,86 грн., №1102 від 30.12.2009 року на суму 11978,40 грн., №117 від 31.01.2010 року на суму 1239,88 грн., №16 від 31.01.2010 року на суму 11587,80 грн., №239 від 28.02.2010 року на суму 1119,89 грн., №138 від 28.02.2010 року на суму 10416,00 грн. (а.с.60-67). Відповідач отримав вказані рахунки в день їх виписки, що підтверджується підписом посадової особи, який скріплений печаткою відповідача.

15.03.2010 року на адресу відповідача позивачем направлено претензію №02-35/512 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги з водовідведення в сумі 41974,35 грн. з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції.

Відповідачем частково проведено оплату за надані позивачем послуги по водовідведенню за договором №07/522 від 15.12.2006 року на суму 12000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 27.04.2010 рік (а.с. 32).

За таких обставин, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 38869,91 грн., доказів сплати якої суду сторонами не надано.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До договору про надання послуг застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38869,91 грн. підлягають задоволенню.

Право позивача на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьої відсотків річних визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обгрунтованого розрахунку позивача сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 17.12.2009 р. по 08.06.2010 р. складає 367 грн. 21 коп.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, господарський суд прийшов до висновку, що при обрахуванні індексу інфляції позивачем не було враховано Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України №62-97 від 03.04.1997 р.) та невірно нараховано суму інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача у зв"язку з несвоєчасною оплатою послуг водовідведення.

Розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, складає 554,62 грн., в тому числі: 184,91 грн. за січень-квітень 2010 р., враховуючи суму заборгованості - 3767,82 грн., 300,50 грн. за лютий-квітень 2010 року, враховуючи суму заборгованості - 11978,40 грн. та 69,21 грн. за березень-квітень 2010 року, враховуючи суму заборгованості 11587,80 грн.

За таких обставин, із заявленої позивачем суми інфляційних втрат в розмірі 680,78 грн. підлягає стягненню 554,62 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 38869,91 грн. основного боргу, 554,62 грн. індексу інфляції за період з січня 2009 року по квітень 2010 року, а також 3% річних в сумі 367,21 грн. за період з 17.12.2009 року по 08.06.2010 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Маловодянського комбінату комунального господарства (Кіровоградська область, Долинський район, с. Маловодяне, ідентифікаційний код 23234172) на користь державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" (Кіровоградська область, м. Долинська, проммайданчик, ідентифікаційний код 04853709) - 39791,74 грн. заборгованості, в тому числі 38869,91 грн. основного боргу, 554,62 грн. індексу інфляції та 367,21 грн. - 3% річних, а також 399,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б.Шевчук

Повне рішення складено: 20.09.2010 р.