Рішення № 11338892, 21.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2010 р.Справа № 2/71-1164(6/112-2022) Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" вул.Потебні, 52а, м. Луцьк, Волинської області, 43018

до Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 14631грн. 79 коп. заборгованості та пені

За участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

Суть справи: Позивач пред’явив позов про стягнення з відповідача 14631грн. 79 коп., з яких: 14347грн. 31 коп. –заборгованість за товар, одержаний відповідачем по видаткових накладних №РН-0000796 від 22.06.2009р. та №РН-0000927 від 15.07.2009р., у виконання умов договору на поставку товарів №19/06 від 19.06.2009р. та 284грн. 48коп. –пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 14.07.2009р. по 30.09.2009р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не представив.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Із апеляційної та касаційної скарг від 30.12.2009р. та від 16.02.2010р. вбачається, що відповідач позовні вимоги позивача не визнає, посилаючись на те, що договір на поставку товарів №19/06 від 19.06.2009р. підписано особою, посадове становище якої не встановлено. Не доведено, що дана особа діяла від імені підприємства.

Розглянувши матеріали справи і приймаючи до уваги, що:

1) У виконання умов договору на поставку товарів №19/06 від 19.06.2009р., відповідач одержав від позивача товар в асортименті на суму 14847грн. 31 коп., що підтверджено видатковими накладними №РН-0000796 від 22.06.2009р. та №РН-0000927 від 15.07.2009р., підписаними представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками та штампом.

Пунктом 2.2. договору №19/06 від 19.06.2009р., сторони передбачили оплату товару на протязі 21-го дня з моменту поставки.

Позивач стверджує, що на час розгляду справи відповідач сплатив йому 500грн. Неоплачено 14347грн. 31 коп., підтверджуючи даний факт гарантійним листом, підписаним представником відповідача, підпис якого завірений печаткою.

Відповідач не представив доказів виконання ним грошових зобов'язань за одержаний від позивача товар.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг за одержаний товар в сумі 14347грн. 31 коп. Що є порушенням ст.ст. 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

2) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період з 14.07.2009р. по 30.09.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 284грн. 48коп.

3) Заперечення відповідача необґрунтовані, так-як:

а) У вступній частині договору на поставку товарів №19/06 від 19.06.2009р. зазначено, що від відповідача договір укладений директором Спяк П.С.

Те, що дана фізична особа є директором ПП "Продторг-Тернопіль" підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №575570 серія АД

Представництво Спяк П.С. виникло на підставі закону та Статуту відповідача (ст. 237, 238 Цивільного кодексу України).

Доказом того, що директор Спяк П.С. підписав договір, є наявність печатки, якою завірено підпис.

Одержавши договір постачальник не повинен (та і не мав можливості) провіряти чи проставлений в договорі підпис відповідає фактичному підпису керівника.

Підпис, завірений печаткою, підтверджує, що договір підписано уповноваженою на те особою.

Крім того, одержавши товар в асортименті на суму 14847грн. 31 коп., покупець оплатив 500 грн. та визнав в гарантійному листі борг в сумі 14347грн. 31 коп.

Дані дії покупця підтверджують схвалення правочину (договору поставки). Також підтверджують те, що договір поставки прийнятий відповідачем до виконання.

Тому згідно ст. 241 Цивільного кодексу України слід вважати, що договір №19/06 від 19.06.2009р. є діючим і він створює цивільні права і обов’язки відповідача по справі з моменту заключення даного договору.

б) п. 1.1., 1.2. договору №19/06 від 19.06.2009р., сторони передбачили, що товар поставляється згідно заявки. Заявка –це документ, що підтверджує виникнення замовлення. Заявка надсилається будь-яким зручним для сторін способом.

Позивач стверджує, що товар він поставляв відповідачеві згідно заявок, прийнятих по телефону.

Відповідач не відмовлявся від прийняття товару, асортимент якого узгоджений по телефону.

Відповідач не представив доказів того, що товар в асортименті, поставлений по накладних №РН-0000796 від 22.06.2009р. та №РН-0000927 від 15.07.2009р., він не прийняв в зв’язку з тим, що такий не замовлений.

Не представив доказів того, що товар, який він не оплатив, знаходиться у нього на зберіганні і він вимагав у постачальника його забрати.

Не представивши доказів того, що постачальник поставив товар, який не замовлений покупцем, відповідач тим самим довів, що отриманий від позивача товар в асортименті відповідає заявці, узгодженій сторонами по телефону.

4) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 292 грн. 64 коп. (146 грн. 32 коп. –в повернення сплаченого позивачем державного мита за подання позовної заяви, 73грн. 16 коп. - за апеляційне оскарження та 73грн. 16 коп. - за касаційне оскарження) слід покласти на відповідача.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити.

2) Стягнути з Приватного підприємства "Продторг-Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль (ідент. код 34473634):

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла Пак Україна" вул.Потебні, 52а, м. Луцьк, Волинської області (ідент. код 33559762) суму 14347грн. 31 коп. –за матеріальні цінності; 284грн. 48коп. –пені; 146 грн. 32 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3) Держмито в сумі 146 грн. 32 коп. за подання апеляційної та касаційної скарг відповідачеві не повертається.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «21»вересня 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя