Рішення № 11337836, 13.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/28113.09.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомтовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»

до закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15563, 95 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Семка В.С. представник за довіреністю № 26/08-10_С від 26.08.2010 р.;

від відповідача: Ручка О.М. представник за довіреністю № 764 від 16.11.2009 р.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15 563,95 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 липня 2009 року на вул. Л. Толстого, 24 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля «Toyota Yaris»д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Mazda 3», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1, що застрахований позивачем завдано механічні пошкодження.

11 листопада 2009 року товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»на підставі страхового акту № АС-001985 від 04.11.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування в розмірі 14554 (чотирнадцять тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. 80 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2267 від 11.11.2009 р. Дана сума страхового відшкодування була розрахована на підставі рахунку № ВДзС-65140 від 04.09.2009 р. та враховуючи звіт про визначення вартості матеріального збитку (обєкт оцінки: легковий автомобіль «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1) вих. № 384 від 14.09.2009 р.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Mazda 3», д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в закритому акціонерному товаристві «Український страховий дім»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/ 4757269 від 30.05.2009 р.,

за яким останнє взяло на себе обовязок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Тому позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. №15/04/8.04/002-10 від 11.01.2010 р., яка була вручена закритому акціонерному товаристві «Український страховий дім»15 січня 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 02853740 від 14.01.2010 р.

Листом вих. № 285 від 16.02.2010 р. закрите акціонерне товариство «Український страховий дім»підтвердив, що цивільна відповідальність ОСОБА_3, на момент ДТП була застрахована в останньому та обіцяв сплатити суму страхового відшкодування в розмірі 13311 (тринадцять тисяч триста одинадцять) грн. 83 коп., в строк встановлений законом.

Однак закрите акціонерне товариство «Український страховий дім» не виконало свого обовязку, тому товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»звернулось до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2010 року порушено провадження у справі № 33/281, розгляд справи призначено на 19.07.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги ухвалу Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/281 від 04.06.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав документи по справі, а в судовому засіданні заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.07.2010 року відкладено розгляд справи на 13.09.2010 року.

В судовому засіданні 13.09.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог.

Просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог до позовної заяви.

Представник відповідача подав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 3-9494/2009 від 17 серпня 2009 року, встановлено що, ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Mazda 3», д.н. НОМЕР_2, по вул. Льва Толстого, 24 в м. Києві, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_3 порушила п. 13.3 ПДР України, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина особи (ОСОБА_3), яка керувала автомобілем «Mazda 3», д.н. НОМЕР_2, та який перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АС 002809 від 21.04.2009 року автомобіль марки «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1, укладеного між товариством з додатковою 5відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»та ОСОБА_1.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № 384 від 14 вересня 2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДПТ становить 13 821 грн. 83 коп.

Відповідно до страхового акту № АС-001985 (регрес) від 04 листопада 2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку № ВДзС 65140 від 04.09.09 р., акту виконаних робіт № ВДЗСА-68917 від 27.11.2009 сума до сплати становить 14554 грн. 80 коп.

11 листопада 2009 року було здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 14554 грн. 80 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2267 від 11 листопада 2009 року.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи цивільна відповідальність ОСОБА_3, яка керувала автомобілем «Mazda 3», д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована в

закритому акціонерному товаристві «Український страховий дім»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4757269 від 30.05.2009 року, за яким останнє взяло на себе обовязок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована.

Таким чином, товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»звернулося до закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»з регресною вимогою вих. № 15/04/8.04/002-10 від 11 січня 2010 року щодо здійснення відшкодування шкоди (в порядку регресу) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»в розмірі 14554 (чотирнадцять тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. 80 коп. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення за № 02853740 регресна вимога буда вручена відповідачу 15 січня 2010 року.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом вих. № 285 від 16.02.2010 року, відповідач підтвердив, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 на момент ДПТ була застрахована в закритому акціонерному товаристві «Український страховий дім»та визнав суму страхового відшкодування в розмірі 13 311 грн. 83 коп., яку пообіцяв виплатити в строк встановлений законом.

Закрите акціонерне товариство «Український страховий дім»не здійснило сплату вищезазначеної суми.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «Toyota Yaris», д.н. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати в повному обсязі відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог до позовної заяви в розмірі 14811 грн. 50 коп.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 869 грн. 45 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції за період з лютого 2010 року по вересень 2010 року в розмірі 79 грн. 87 коп. та трьох процентів річних в розмірі 229 грн. 45 коп. за період з лютого 2010 року по вересень 2010 року (включно) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, після уточнення позовних вимог ціна позову становить 14811 грн. 09 коп., то сума державного мита 148 грн. 11 коп.

Відповідно ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»(01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 3, п/р 2604800019320 в відкритому акціонерному товаристві КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 32556540) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування»(юридична адреса: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, п/р 26509301956 в ВАТ «Ощадбанк»філія Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669; ЄДРПОУ 35429675) суму основного боргу 14 811 (чотирнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 11 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 20.09.2010 року.