Рішення № 11337523, 13.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.10 Справа № 27/113/09-6/270/09

Суддя

За позовом          Першого заступника прокурора міста Запоріжжя, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах – Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер - 2000”, м. Запоріжжя

                    Про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу у загальній сумі 27 091 грн. 25 коп.

                                                   Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від заявника:          Шептуховська Н.С., посвідчення № 159 від 27.11.2008 р.

Від позивача: Петрикова А.В. –дов. № 01/160 від 26.07.2010р.

Від відповідача:          Самелюк І.Ф. –дов. № 75 від 13.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Першого заступника прокурора міста Запоріжжя, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах –Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер - 2000”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу у загальній сумі 27091 грн. 25 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Заявник в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 9 879 грн. 52 коп. з урахуванням суми штрафних санкцій, які передбачені договором оренди державного нерухомого майна № 871 від 04.04.2002р.

Заявник та позивач неодноразово збільшували позовні вимоги, остаточно просять стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість в сумі 27091 грн. 25 коп., яка складається із заборгованості по орендній платі в сумі 22096 грн. 69 коп., пені в сумі 2305 грн. 67 коп. та штрафу в сумі 2688 грн. 89 коп.

Заяви заявника та позивача приймаються судом, оскільки заявлені у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав наступне: відповідно до умов договору оренди державного нерухомого майна від 04.04.2002 р. № 871, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ «Запоріжбуд» (з наступними змінами та доповненнями), ТОВ «Партнер 2000»прийняло за актом приймання - передачі від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області нерухоме майно - побутові приміщення літ. Б-3, інв. № 070101, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 62, дотримуючись умов вказаного договору. Наприкінці 2007 р. скориставшись правом орендаря виступило з ініціативою про приватизацію об'єкта оренди, в результаті чого було укладено договір № 1158 від 17.09.2008 р. купівлі - продажу окремого індивідуально визначеного майна. Відповідно, від дати укладення договору купівлі - продажу дія договору оренди державного майна припинилася. Внаслідок виникнення форс-мажорних обставин - згортання діяльності підприємств через економічну кризу та зриви реалізації бізнесових проектів, припинення кредитування суб'єктів підприємницької діяльності банківськими установами та за неможливості здійснити оплату об'єкта нерухомості, в листопаді 2008 року за клопотанням відповідача названий вище договір купівлі - продажу нерухомого майна було розірвано. З грудня 2008 р. відповідач п'ять разів звертався до регіонального відділення з проханням прийняти приміщення за актом приймання - передачі та оформити угоду про розірвання договору оренди, оскільки нерухоме майно не використовується та вивільнене (листи від 19.12.08р. № 49, від 29.12.08р. №51, від 06.04.09р. № 55, від 02.06.09р. № 60, від 12.06.09р. № 60 від 18.08.09р. № 65). Зважаючи на те, що господарське товариство, на балансі якого перебувало державне майно до укладення договору оренди (ЗАТ «Запоріжбуд») в результаті процедури банкрутства було ліквідовано за рішенням суду, а акт приймання - передачі має бути підписаний орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем, ТОВ «Партнер 2000»надав згоду на розірвання договору оренди з подальшим прийняттям майна на баланс в якості балансоутримувача. На теперішній час регіональним відділенням ведеться підготовча робота з оформлення такої угоди. Через скрутний фінансовий стан орендна плата з жовтня 2008 р. по теперішній час не сплачувалася. Сума заборгованості та розмір нарахованих РВ ФДМУ по Запорізькій області санкцій за порушення умов договору оренди відповідають дійсності та складають на 01.08.09 р.: основний борг з урахуванням індексу інфляції - 21 320,46 грн.; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 2 189,37 грн.; штраф за прострочення оплати 10 % (п. 3.9 договору про зміни № 3) - 2 011,49 грн. В проекті угоді про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002 р. регіональним відділенням сторін передбачається встановити термін для повного погашення відповідачем суми боргу та санкцій за порушення умов договору в добровільному порядку.

До судового засідання від відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому він зазначив наступне: рішення господарського суду Запорізької області у справі № 10/407/09 за позовом ТОВ «Партнер 2000»до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про визнання недійсним, договору від 20.08.2009 р. № 390/871 про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002 р. було скасовано, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, «право власності на об'єкт приватизації не переходило до позивача, приватизація не завершилася та відповідно не відбулося поєднання орендаря та власника в одній особі, договір оренди за вказаної обставини не припинився. Крім того, ... чинне законодавство не передбачає такого способу як новація». Суд касаційної інстанції завважив, що «договором про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.02 р. сторони припинили відносини оренди згідно договору оренди від 04.04.02 р., а не замінили їх новими зобов'язаннями...». Вказана позиція судів апеляційної та касаційної інстанцій не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки новація як одна з законних підстав припинення зобов'язань, визначених у Главі 50 ЦК України, стосується будь - яких цивільно-правових зобов'язань та не пов'язана з умовами договору оренди та переходом права власності на об'єкт оренди. Загальні підстави припинення зобов'язань стосуються будь - яких цивільно - правових зобов'язань, якщо дотримуються умови їх настання. У випадку новації сторони шляхом заміни предмета чи способу виконання зобов'язання припиняють його і створюють нове. При цьому закон не обумовлює новацію будь-якими додатковими умовами, як то, наприклад, умови припинення договору оренди та перехід права власності на об'єкт оренди. Згідно ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього заходів відповідальності. В спірній ситуації також треба врахувати приписи статті 638 ЦК України, щодо моменту укладення договору - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди по усіх суттєвих умовах договору. Тобто, договір купівлі - продажу об'єкта оренди, безумовно, був укладений, оскільки сторони узгодили всі його суттєві умови в передбаченій законом формі та здійснили підписання, що дає всі підстави стверджувати про факт новації (сторони договору оренди державного нерухомого майна припинили його, замінивши предмет зобов'язання шляхом укладення договору купівлі - продажу). Стосовно фактичних обставин справи відповідач зазначив, що підприємство з листопада 2008 року не користувався будівлею щодо якої було укладено договір оренди № 871 від 04.04.2002р. Зазначене підтверджується Актом № 40 про результати перевірки виконання умов договору оренди, раніше наданими до суду листами ТОВ «Партнер 2000»до РВ ФДМУ у Запорізькій області від 19.12.08р. № 49, від 29.12.08р. № 51, від 06.04.09р. № 55, від 02.06.09р. № 60, від 12.06.09р. № 60 від 18.08.09р. № 65 з проханням прийняти приміщення за актом приймання - передачі та докумен тально припинити орендні відносини, оскільки нерухоме майно не використовується та вивільнене. Однак, відповідачу було в цьому відмовлено (формальна причина - відсутність балансоутримувача, якому може бути передане майно). Умовою прийняття майна від ТОВ «Партнер 2000»регіональне відділення визначило повну сплату орендної плати та санкцій (пеня, штрафи) по день укладення угоди про розірвання договору оренди. Крім того, в період дії договору оренди відповідач, як орендар, поніс витрати на поточні ремонти, відновлення та реконструкцію об'єкта оренди в сумі 17 202.0 грн., що підтверджується Аудиторським висновком від 27.02.2008 р., а після підписання договору про розірвання договору оренди, був змушений підписати Договір № 35 безоплатного зберігання державного майна, за умовами якого протягом трьох років на нього, як зберігача, покладено обов'язок зберігати колишній об'єкт оренди з виплатою регіональному відділенню вартості пошкодженого або втраченого майна. Просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі на десять місяців.

Клопотання відповідача приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Заявник та позивач не заперечують проти надання розстрочки виконання рішення суду на чотири місяці.

Розгляд справи відкладався, за клопотанням сторін був продовжений строк вирішення спору, провадження у справі зупинялось.

Ухвалою від 16.07.2010 року провадження у справі було поновлено, судове засідання було призначено на 13.09.2010 року.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та заявника, суд вважає, що уточненні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

04.04.2002р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ „Запоріжбуд”, № 871 (далі – договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 62, яке не увійшло до статутного фонду ЗАТ „Запоріжбуд”, а саме: нежитлову окремо розташовану триповерхову будівлю загальною площею 935,9 кв. м. і будівельним об’ємом 3322 куб м., літера Б-3, згідно з викопіюванням та експлікаціями з технічного паспорту БТІ на 16.11.2001 р.

29.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни № 1 до договору оренди, яким сторони внесли зміни до 1.1 договору оренди, яким визначили, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: побутові приміщення літера Б-3, інв. № 070101, загальною площею по внутрішньому виміру –931,0 кв.м., відповідно до плану поверхів та експлікацій приміщень технічного паспорту будівлі, виготовленому Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 17.04.2006р. Орендоване майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 62.

На виконання умов договору оренди, з урахуванням договору про зміни, позивач передав, а відповідач прийняв об’єкт оренди, що підтверджується актом прийму –передачі від 29.12.2006 року.

31.05.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про зміни № 2, яким сторони внесли зміни до п. 3.1, п. 3.2, п. 5.14 стосовно визначення розміру та порядку сплати орендної плати, а також п. 6.2 стосовно укладення договорів суборенди.

12.03.2008 року сторонами було укладено договір про зміни № 3, яким сторони змінили п. п. 3.5, 5.3, 4.1 та 5.1 договору оренди, доповнили договір оренди п. 3.9.

24.06.2008 року сторони уклали договір про зміни № 4, яким внесли зміни до п.1.1 договору оренди, де визначили, що позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: побутові приміщення (літ. Б-3), інв. № 070101, загальною площею по внутрішньому виміру –933,8 кв.м., відповідно до плану поверхів та експлікацій приміщень технічного паспорту будівлі, виготовленому Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 17.04.2006р. Орендоване майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Північне шосе, 62.

Крім того, сторони змінили п. 1.3 договору в частині визначення вартості об’єкту оренди, та п. 3.1 стосовно визначення розміру орендної плати.

На виконання умов договору про зміни № 4, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 933,8 кв. м., що підтверджується відповідним актом приймання –передачі майна від 24.06.2008 року.

17.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі –продажу окремого індивідуально визначеного майна, що підлягає продажу шляхом викупу, за реєстраційним № 4843 (надалі –договір купівлі - продажу).

Відповідно до умов п. 1.1 договору купівлі –продажу, позивач зобов’язався передати у власність відповідачу побутові приміщення інв. № 070101, літ. Б-3, загальною площею 933,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 62, а відповідач зобов’язався прийняти це майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов , що визначені в цьому договорі, та пройти реєстрацію права власності на нерухоме майно в бюро технічної інвентаризації.

Однак, 14.11.2008 року сторони уклали договір про розірвання договору купівлі –продажу у добровільному порядку.

У подальшому, 20.08.2009 року сторони уклали договір № 390/871 про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002р.

За умовами п. 2.1 договору про розірвання договору оренди, відповідач одночасно з підписанням цього договору повертає позивачу орендоване майно за актом приймання –передачі.

На виконання цих умов договору про розірвання договору оренди, відповідач повернув, а позивач прийняв державне нерухоме майно, а саме: побутові приміщення (літ. Б-3) інв. № 070101, загальною площею по внутрішньому обміру 933,8 кв. м., відповідно до плану поверхів та експлікації приміщень будівлі з технічного паспорту, що підтверджується актом прийому –передачі державного нерухомого майна від 20.08.2009 року.

Крім того, відповідно до п. 2.2 договору про розірвання договору оренди, відповідач зобов’язався у місячний термін з дати підписання сторонами цього договору, сплатити заборгованість з орендної плати по договору оренди в сумі 21320 грн. 46 коп., сплатити орендну плату по договору оренди за серпень 2009 року до дати підписання сторонами акта прийому –передачі орендованого майна включно, сплати пеню, нараховану за несвоєчасне внесення орендної плати, в розмірі 2305 грн. 67 коп., сплатити штраф , передбачений п. 3.9 договору оренди, нарахований за неналежне виконання зобов’язань по сплаті орендної плати, в розмірі 2132, 05 коп., сплатити штраф, передбачений п. 9.3 договору оренди, за неналежне виконання орендарем п. 5.3 договору оренди, в розмірі 278 грн. 42 коп., сплати штраф, передбачений п. 9.3 договору оренди, за неналежне виконання орендарем п. 5.11 договору оренди, в розмірі 278 грн. 42 коп., а також надати до регіонального відділення належним чином завірені копії платіжних доручень.

До того ж , сторони у п. 2.2 договору про розірвання договору оренди передбачили, що у разі не виконання зобов’язань, визначених п. 2.2 цього договору, питання щодо стягнення нарахованих платежів буде вирішуватись в судовому порядку.

Договір про розірвання договору оренди відповідач підписав без будь –яких заперечень та зауважень, погодившись повністю з умовами даного договору.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором про розірвання договору оренди, не виконав належним чином, у місячний термін від дня підписання договору не сплатив заборгованості по орендній платі, пені та штрафу.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідач не надав суду жодного платіжного документу, який би свідчив про сплату відповідачем боргу по оренді пені та штрафу.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі, яка нарахована за умовами договору про розірвання договору оренди, в сумі 22096 грн. 69 коп., пеня в сумі 2305 грн. 67 коп. та штраф в загальній сумі 2688 грн. 89 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги на підставі вищевикладеного, а також у зв’язку із наступним:

Відповідач вказує на відсутність обов’язку щодо сплати спірної суми у зв’язку з тим, що у правовідносинах з оренди відбулась новація, оскільки сторонами було укладено договір купівлі –продажу орендованого майна.

Однак, пунктом 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2009р. по справі № 10/407/09 було задоволено позов відповідача до позивача та визнано недійсним з моменту укладення договір № 390/871 про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002р.

В обґрунтування вказаного висновку суд посилався на те, що при укладенні відповідачем договору купівлі - продажу об’єкта оренди з його власником –позивачем, з 17.09.2008 р. припинилися зобов’язання за договором оренди № 871 від 04.04.2002 р., натомість виникли зобов’язання з договору купівлі-продажу між тими ж сторонами, тобто відбулася новація (ч.2 ст. 604 ЦК України), в результаті чого припинилися і зобов’язання, пов’язані з виконанням договору оренди - сторони шляхом заміни предмета зобов’язання припинили його і створили нове.

Тому, суд дійшов висновку про те, що договір № 390/871 про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002 р. не відповідає вимогам діючого законодавства, не може встановлювати або припиняти права та обов’язки сторін, оскільки договір, що припинив свою дію відповідно до діючого законодавства, розірванню шляхом укладення відповідної угоди не підлягає.

Однак, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року була задоволена апеляційна скарга позивача та скасоване рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2009 р. у справі № 10/407/09, було вирішено у позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, зокрема, що господарським судом не вірно було застосовано норми частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України, встановивши, що в спірних відносинах має місце укладення іншого, окремого договору, предметом якого є інші, не пов'язані з орендою зобов'язання сторін, зокрема - укладання договору купівлі-продажу об'єкту оренди шляхом приватизації. В договорі купівлі-продажу, з яким позивач пов'язує новацію, відсутні умови про припинення зобов'язань за договором оренди та заміну їх новими.

Постановлю Вищого господарського суду України від 15.04.2010 року касаційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року –залишена без змін.

Отже, факт відсутності новації у правовідносинах сторін був досліджений судами та підтверджується відповідними судовими рішеннями, що набрали законної сили, та копії яких залучено до матеріалів справи.

Таким чином, договір № 390/871 від 20.08.2009 року про розірвання договору оренди № 871 від 04.04.2002 року не визнаний судом недійсним, відповідачем не виконаний в частині сплати заборгованості, визначеної в п. 2.2 договору про розірвання договору оренди.

Відповідно до положень ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, вимоги заяви і позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 22096 грн. 69 коп., пені в сумі 2305 грн. 67 коп. та штрафу в загальній сумі 2688 грн. 89 коп. є правомірними та підтвердженими матеріалами справи.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення у справі в частині стягнення заборгованості по орендній платі на десять місяців суд задовольняє частково з наступних підстав:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом. Розстрочка або відстрочка виконання рішення суду надається в виняткових випадках.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги, вищевикладене, та враховуючи, що заявник та позивач не заперечують проти надання розстрочки виконання рішення на чотири місяці, суд задовольняє частково клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення по справі в частині стягнення орендної плати в сумі 22 096 грн. 69 коп., пені в сумі 2 305 грн. 67 коп., штрафу в сумі 2 688 грн. 89 коп., на 4 місяця, з оплатою в наступному порядку: до 13.10.2010р. –6 772 грн. 81 коп., до 13.11.2010р. - 6 772 грн. 81 коп., до 13.12.2010р. - 6 772 грн. 81 коп., до 13.01.2011р. - 6 772 грн. 81 коп. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Судові витрати слід віднести на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер 2000” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 3, п/р № 26002018509001 в ВАТ „Бізнес Стандарт”, МФО 339500, м. Київ; п/р № 26009022937001 в АБ «ТАС-Бізнесбанк»м. Запоріжжя, МФО 313537, код ЄДРПОУ 30616602) на користь державного бюджету заборгованість по орендній платі в сумі 22 096 грн. 69 коп., пеню в сумі 2 305 грн. 67 коп., штраф в сумі 2 688 грн. 89 коп., розстрочив виконання рішення в цій частині на 4 місяця, з оплатою в наступному порядку: до 13.10.2010р. –6 772 грн. 81 коп., до 13.11.2010р. - 6 772 грн. 81 коп., до 13.12.2010р. - 6 772 грн. 81 коп., до 13.01.2011р. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер 2000” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 3, п/р № 26002018509001 в ВАТ „Бізнес Стандарт”, МФО 339500, м. Київ; п/р № 26009022937001 в АБ «ТАС-Бізнесбанк»м. Запоріжжя, МФО 313537, код ЄДРПОУ 30616602) на користь державного бюджету (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: ГУДК у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) витрати по сплаті державного мита в сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 91 коп. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер 2000” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 3, п/р № 26002018509001 в ВАТ „Бізнес Стандарт”, МФО 339500, м. Київ; п/р № 26009022937001 в АБ «ТАС-Бізнесбанк»м. Запоріжжя, МФО 313537, код ЄДРПОУ 30616602) на користь державного бюджету (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку –264) витрати інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 15.09.2010р.