Рішення № 11333925, 16.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.08.10р.Справа № 17/250-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елта Плюс", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Заір", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 164 грн. 62 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Коваль М.О., довір. № 01/05 від 28.05.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елта Плюс" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Заір" (надалі –відповідач) суму 3164,62 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткових накладних у період з 16.02.09р. по 16.03.09р.

Відповідач у призначене судове засідання не з’явився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є факт надіслання господарським судом кореспонденції поштовим зв’язком на юридичну адресу відповідача, згідно долученого до справи станом на 12.08.10р. витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, яка насамперед співпадає з адресою вказаною в позові. Однак, відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем господарському суду для огляду у судовому засіданні, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

У період з 16.02.2009 року по 16.03.2009 року включно позивачем на підставі усної домовленості поставлено на адресу відповідача замовлений товар на загальну суму 5695,98 грн., що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи, а також підписами та відбитками печатки підприємства відповідача про отримання товару без зауважень (а.с. 9-13).

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи відображають, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару перед позивачем здійснив частково сплативши вартість отриманого товару в розмірі 2531,36 грн.

У зв’язку з чим, у відповідача станом на 24.06.10р. утворилась спірна сума основного боргу за відвантажений та прийнятий, але несплачений товар в розмірі 3164,62 грн.

На виконання вимог ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем направлено на юридичну адресу відповідача претензію з вимогою сплатити спірну суму боргу в розмірі залишку від вартості несплаченого товару, в силу строків виконання передбачених частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За правилами названої вище статті ЦК України, боржник (відповідач у справі) зобов’язаний був оплатити залишкову вартість отриманого товару у семиденний строк, але до теперішнього часу у добровільному порядку своїх зобов’язань не виконав.

Отже, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов’язання по оплаті позивачу поставленого та прийнятого товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Заір" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Узвіз Селянський, буд. 3-А; ЄДРПОУ 33612899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елта Плюс" (69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2; ЄДРПОУ 35064597) суму 3 164,62 грн. (три тисячі сто шістдесят чотири грн. 62 коп.) заборгованості за поставлений товар, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –14.09.2010р.