Рішення № 11333924, 16.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.10р.Справа № 17/258-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС", м. Хмельницьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 73 448 грн. 40 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" (надалі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) суму 58701,83 грн. основного боргу, 1174,03 грн. штрафу (2%), 2 417,22 грн. 3% річних, 11155,32 грн. інфляційних втрат, а всього 73448,40 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 20 від 04.01.07р. на підставі видаткових накладних.

Представник позивача не забезпечив присутність при розгляді спору. Разом з тим, на адресу господарського суду від останнього надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника, при цьому до цього клопотання долучено оригінали всіх документів на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, які насамперед приєднанні до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання не зявився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, доказом чого є факт надіслання господарським судом кореспонденції поштовим звязком на юридичну адресу відповідача. Однак, відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів без участі сторін, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.01.2007 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 20 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивачем за видатковими накладними (а.с. 37, 39) поставлено, а представником відповідача прийнято товар у відповідній кількості та без зауважень, згідно довіреності на отримання матеріальних цінностей (а.с. 11), на загальну суму 86940,50 грн., між тим покупець розрахувався з постачальником за спірний товар частково в розмірі 27500,00 грн., чим порушив узгоджені строки оплати продукції визначені п. 5.3 Договору, на підставі чого у відповідача утворилась загальна сума основного боргу в розмірі 58701,83 грн., який до того ж за наявним у справі двостороннім актом звірки взаєморозрахунків визнаний відповідачем повністю.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі казаного договору поставки товару, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України, цивільні (господарські) зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вивчивши долучені до матеріалів справи документи суд встановив, що позивачем взяті на себе зобовязання виконані належним чином, в строк та на замовлення відповідача.

Однак, такого виконання умов Договору з боку відповідача не вбачається, так як станом на теперішній час покупцем не оплачено решта вартості отриманого від постачальника товару на загальну суму 58701,83 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Доказів в спростування наявності перед позивачем спірної суми основного боргу відповідачем не надано, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

За умовами п. 8.1 Договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожне таке порушення, розмір якого згідно обґрунтованого розрахунку позивача становить суму 1174,03 грн., яка визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, на підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу за період з 01.12.08р. по 15.04.10р. розмір інфляційних втрат в сумі 11155,32 грн., а розмір 3% річних за цей же період склав суму 2417,22 грн., що відображається наданому розрахунку позивача.

Однак, наведені позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд вважає невірно розрахованими внаслідок хибно взятого періоду для здійснення таких нарахувань, оскільки між сторонами у справі 24.09.09р. була укладена угода про розстрочення заборгованості (а.с. 14, 35-оригінал), згідно якої відповідач зобовязався, за погодженням позивача, здійснити остаточний розрахунок спірної суми основного боргу в строк до 31.12.09р., тому і нарахування штрафних санкцій внаслідок невиконання відповідачем цих умов повинні здійснюватись за період з 01.01.10р. по 15.04.10р., розмір яких, за здійсненим судом перерахунком, складає 2740,09 грн. інфляційних втрат, 506,60 грн. 3% річних, а в решті заявлених позивачем нарахувань суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом до присудження стягнення заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАСС" (29000, м. Хмельницьк, вул. Довженка, 4/7; ЄДРПОУ 31216302) суму 58701,83 грн. (пятдесят вісім тисяч сімсот одна грн. 83 коп.) основного боргу, 2740,09 грн. (дві тисячі сімсот сорок грн. 09 коп.) індексу інфляції, 506,60 грн. (пятсот шість грн. 60 коп.) 3% річних, 1174,03 грн. (одна тисяча сто сімдесят чотири грн. 03 коп.) штрафу, 631,22 грн. (шістсот тридцять одна грн. 22 коп.) державного мита, 202,83 грн. (двісті дві грн. 83 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров