Рішення № 11332569, 14.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2010Справа №2-17/3837-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой»

про стягнення 45149,61 грн., із яких: 29598,00 грн. – заборгованість по Договору, 6871,29 грн. – пеня за прострочку виконання зобов’язання, 6955,53 грн. – сума інфляційних втрат, 1724,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Барбашова М.О., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Згідно позову позивач просить стягнути з відповідача 45149,61 грн., із яких: 29598,00 грн. – заборгованість по Договору, 6871,29 грн. – пеня за прострочку виконання зобов’язання, 6955,53 грн. – сума інфляційних втрат, 1724,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми, у зв’язку з невиконання відповідачем грошового зобов’язання за Договором підряду № 30/5.1 від 30 травня 2008 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не представив, в судове засідання не з’явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є.

Більш того, є поштове повідомлення про вручення відповідачу кореспонденції.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, відповідач вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору підряду № 30/5.1 від 30 травня 2008 року Замовник (ТОВ «Укрспецстрой») доручає, а Підрядник (ТОВ «Монопорстройсервіс») в межах договірної ціни, виконує власники та залученими силами усі передбачені замовленням роботи на об’єкті «Комплексна реконструкція – реставрація Приморського бульвару» - «Пам’ятний знак», здає в обумовлені строки виконані роботи Замовнику, усуває протягом гарантійного строку експлуатації недоопрацьовки та дефекти, що виникли з вини Підрядника (п. 2.1).

Згідно Договору ціна робіт, передбачених Договором складає 30798,00 грн. Договірна ціна тверда. (п. 3.1).

Згідно п. 6.3 Договору Замовник прозводить розрахунки за виконані роботи протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання актів прийомки виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідки вартості виконаних робіт по формі КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 17.6 Договору за порушення Сторонами строків виконання зобов’язань винна сторона сплачує іншій стороні за кожен день прострочки пеню, розмір якої вираховується від суми невиконаних зобов’язань, визначеної з врахуванням офіційного рівня інфляції, із розрахунку облікової ставки НБУ, діючої за період, за який сплачується неустойка.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір та Додаткова угода до нього, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором і нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір чи окремі їх пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір або окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання мають виконуватись.

Виконання позивачем підрядних робіт підтверджується Актом № 1 прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 29598,00 грн

Однак, відповідачем не надано доказів виконання грошових зобов’язань за Договором підряду № 30/5.1 від 30 травня 2008 року.

Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, які надані зацікавленими особами.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо заборгованість сплачена чи буде сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами чи в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

Більш того, відповідачем не надано заперечень щодо отримання підрядних та їх розміру.

Відповідачем також не надано доказів своєчасної оплати заборгованості.

Задовольняючи позов суд також виходить із основних принципів цивільного законодавства – добросовісності, справедливості та розумності, закріплених в ст. 3 ЦК України, та вважає, що надані послуги повинні бути сплачені.

Згідно розрахунку стягненню підлягає 45149,61 грн., із яких: 29598,00 грн. – заборгованість по Договору, 6871,29 грн. – пеня за прострочку виконання зобов’язання, 6955,53 грн. – сума інфляційних втрат, 1724,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми.

Однак, суд вважає, що пеня підлягає стягненню частково, при цьому суд виходить з наступних обставин:

Так, сплата пені передбачена договором, та не стягувати пеню суд підстав не вбачає.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України пеня може бути розрахована за шість місяців, а саме за період з 01.08.2008 року по 31.01.2009 року.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором не передбачено, що пеня нараховується за більший період, ніж вказаний в ч. 6 ст. 232 ГК України, що є підставою для відмови у стягненні пені, та відповідає практиці розгляду аналогічних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 року по справі № 2-17/12582-2005), а також Вищім господарським судом України.

За період з 01.08.2008 року по 31.01.2009 року згідно розрахунку пеня складає 1803,11 грн. (295,68+299,24+301,01+300,42+302,20+304,56 = 1803,11 грн.).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 29598,00 грн. – заборгованості по Договору, 1803,11 грн. – пені за прострочку виконання зобов’язання, 6955,53 грн. – суми інфляційних втрат, 1724,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми.

Судові витрати позивачу згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним вимогам.

Судові витрати позивача підтверджені платіжним дорученням № 78 від 14 липня 2010 року на суму 451,50 грн. з державного мита, та платіжним дорученням № 79 від 14 липня 2010 року на суму 236,00 грн. по сплаті судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним позовним вимогам, та складають по державному миту у сумі 400,81 грн. (стягнута сума помножена на суму підлягаючу сплаті державного мита та поділено на заявлену суму позову, а саме: (40081,43Х451,50:45149,61 грн. = 400,81 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 209,51 грн. (стягнута сума помножена на 236, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (40081,43Х236:45149,61 грн. = 209,51 грн.));

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстрой» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта буд. 30, каб. 2, р/р 26003011054900 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 32703508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс» (99000, м. Севастополь, вул. Н. Музики 88-А, к. 504, р/р 26009054800632 в СФ КБ «ПриватБанк», ідентифікаційний код: 34394034, МФО 324935) 29598,00 грн. – заборгованості по Договору, 1803,11 грн. – пені за прострочку виконання зобов’язання, 6955,53 грн. – суми інфляційних втрат, 1724,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми, 400, 81 грн. судових витрат з державного мита, 209,51 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення пені в сумі 5068,18 грн. - у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.