Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 березня 2010 року Справа № 5020-5/002-9/447 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Шопоренко Ольга Володимирівна, довіреність № б/н від 25.01.10, Закрите акціонерне товариство "Головний універсальний магазин";
відповідача: Володін Євген Радіонович, довіреність № б/н від 15.05.09, Приватне підприємство "Монтажбудсервіс";
розглянувши апеляційні скарги закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" та приватного підприємства "Монтажбудсервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 08 грудня 2009 року у справі №5020-5/002-9/447
за позовом закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" (вул. Маяковського, 8,Севастополь,99011)
до приватного підприємства "Монтажбудсервіс" (вул. Готська, 34,Севастополь,99000)
про стягнення заборгованості в розмірі 135385,00 грн.
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Монтажбудсервіс" (вул. Готська, 34, місто Севастополь, 99006)
до Закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" (вул. Маяковського, 8, місто Севастополь, 99011)
про стягнення заборгованості в розмірі 197 542,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Головний універсальний магазин" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з приватного підприємства "Монтажбудсервіс" збитків у сумі 135385,0 грн.
Позовні вимоги мотивовані з посиланням на статті 526, 611, 615, частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України тим, що всупереч умовам укладеного договору підряду відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань щодо проведення будівельних робіт, а тому спричинив позивачеві збитки у вигляді неповернення отриманого від позивача авансу.
Відповідач позов не визнав, та звернувся із зустрічним позовом про стягнення сум за виконані роботи за договором підряду. Зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на порушенні зобов’язань щодо сплати замовником виконаних робіт на суму 149233,0 грн. Позивач за зустрічним позовом просить стягнути суму заборгованості, а також інфляційні витрати на суму 40937,46 та 3 % річних у сумі 7371,70 грн., та судові витрати.
Справа у частині первісного позову розглядалась неодноразово.
В останнє рішенням господарського суду міста Севастополя від 08 грудня 2009 року у справі №5020-5/002-9/447 (суддя Рибіна С.А.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення суду у частині первісного позову мотивовано недоведеністю з боку позивача спричинення збитків. Суд першої інстанції зазначив, що за своєю правовою природою сума стягнень є авансовим платежем на виконання умов договору, а не збитками.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що приватне підприємство "Монтажбудсервіс" не надало суду доказів виконання підрядних робіт саме за договором від 08 листопада 2007 року. Оскільки надані до договору локальний кошторис та договірна ціна не містить посилання на безпосередньо договір, а об’єкт, зазначений у кошторисі та договірній ціні, не належить замовнику, тому немає правових підстав для стягнення сум за договором.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство "Головний універсальний магазин" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду частково скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов.
Сторона вважає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не виконані вказівки суду касаційної інстанції. На думку сторони, факт наявності збитків, а також причинного зв'язку між збитками та діями другої сторони, належним чином доведені стороною у судовому засіданні. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відповідач, приватне підприємство "Монтажбудсервіс" також не погодилось з рішенням суду і звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог. Сторона наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Рішення прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права. Суд першої інстанції, на думку сторони, зробив помилковий висновок, що локальний кошторис та договірна ціна не є складовою частиною договору підряду від 08 листопада 2007 року. Сторона зазначає, що між учасниками спору не існує крім договору від 08.11.07 інших договірних правовідносин щодо проведення будівельних підрядних робіт. Наявність єдиного договору підряду з посиланням на локальний кошторис, у сукупністю з однаковою вартістю робіт, визначено як за договором, так і кошторисом, беззаперечно свідчить, що роботи та їх вартість, які передбачені локальним кошторисом, безпосередньо пов’язані з договором підряду від 08.11.2007. Крім того, сторона зазначає, що судом першої інстанції не зроблено жодної оцінки документів, наданих стороною, які підтверджують виконання робіт: довідці про вартість виконаних робіт, (форма №КБ-3), акту №1 прийняття виконаних підрядних робіт за лютий 2008 (форма № КБ-2в) та підсумкові відомості ресурсів, розрахункових документів на придбання матеріалів для проведення робіт, автотранспортних накладних на доставку матеріалів на об’єкт реконструкції. Судом також не надано оцінки іншим доказам, а саме, постанові слідчого, з якої вбачається про виконання відповідачем підрядних робіт на суму 248618,0 грн. та несплату замовником грошей за виконані роботи підряднику на об’єкті вул. Лесі Українки, 5б у місті Севастополі. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
У відзивах на апеляційну скаргу кожна сторона посилається на доводи, визначені в апеляційних скаргах.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22 лютого 2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, у складі колегії було замінено суддю Волкова К.В. на суддю Черткову І.В.
Судове засідання призначене на 22 лютого 2010 року, було відкладено на 11 березня 2010 року.
11.02.2010 представником позивача надано суду клопотання про прийняття судом додаткового доказу, а саме, постанови про порушення кримінальної справи від 11.12.2009 № 690420.
Судова колегія задовольнила зазначене клопотання та долучила до матеріалів справи зазначений документ, оскільки обґрунтування неможливості надання цього документу суду першої інстанції підтверджено датою його складання, постанову прийнято після винесення судом першої інстанції рішення у справі.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2007 між замовником - відкритим акціонерним товариством "Головний універсальний магазин" - і виконавцем - приватним підприємством "Монтажбудсервіс" був укладений договір підряду, за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує роботи з реконструкції приміщень. Договірна ціна є твердою і складає 284618,0 грн. (пункт 3.1 договору) (том 1, аркуші справи 8-9).
При цьому у договорі не визначено, які приміщення підлягають реконструкції та за якою адресою.
У наступному документі, якій підписаний сторонами, та скріплений печатками під назвою "Договірна ціна" визначений об’єкт реконструкції: житловий будинок за адресою Л. Українки, 5 б (том 1, аркуші справи 50-51).
Замовником також узгоджено локальний кошторис на реконструкцію житлового будинку по вул. Леси Українки вартістю 284618,0 грн., який наданий підряднику (том 1, аркуші справи 52-73).
З урахуванням відсутності між сторонами договору підряду на реконструкцію іншого об’єкту, судова колегія дійшла висновку, що зазначені документи: договірна ціна та локальний кошторис є складовою частиною договору від 08.11.2007, у пункті 6.3 якого зазначено: "додатки "Договірна ціна" та "Локальний кошторис" є невід’ємною частиною договору і обов’язкові для виконання сторонами.
Тому правильними є доводи апеляційної скарги відповідача, що наявність єдиного договору підряду з посиланням на локальний кошторис, у сукупністю з однаковою вартістю робіт, визначеною як за договором, так і кошторисом, беззаперечно свідчить, що роботи та їх вартість, які передбачені локальним кошторисом, безпосередньо пов’язані з договором підряду від 08.11.2007.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що між сторонами укладений договір підряду на реконструкцію житлового будинку по вул. Лесі Українки, 5б.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно –кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно –кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції ( технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.
Судова колегія не може погоджуватись з висновком суду першої інстанції про те, що Договірна ціна та Локальний кошторис, надані відповідачем, не є належним доказом того, що ним були виконані роботи саме за Договором підряду від 08.11.2007 і крім того відповідачем не надано жодного належного доказу виконання робіт за договором підряду від 08.11.2007, виходячи з такого.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що Договірна ціна та Локальний кошторис за своєю правовою природою не є доказами виконання робіт за договором, а є доказами того, що договір підряду укладено на реконструкцію об’єкту, розташованому на вул. Леси Українки, 5 б у місті Севастополі.
Крім того, умовами договору визначено порядок сплати за договором. Відповідно до пункту 3.2 Договору протягом 3 днів з моменту укладення договору замовник сплачує на користь підрядника авансовий платіж в розмірі 30% від загальної вартості робіт у сумі 85385,0 грн. Решту суми замовник сплачує підряднику щомісячно за фактично виконаними роботами, згідно з довідками КБ-3.
З матеріалів справи вбачається, що замовник сплатив суму авансу у розмірі 85385,0 грн. платіжним дорученням № 230 від 09.11.2007 (том 1 аркуш справи 14).
Матеріалами справи підтверджено, що 27.02.2008 на адресу замовника спрямовані акти виконаних робіт за лютий 2008 року на загальну суму 284618,0 грн., загальна відомість ресурсів, які складені підрядником та скріплені його печаткою (том 1, аркуші справи 74 –95).
Платіжним дорученням № 460 від 26.02.2008 замовник сплатив суму в розмірі 50000,0 грн. (том 1, аркуш справи 15).
Судова колегія звертає увагу на те, що правових підстав для сплати інших сум авансу у замовника на підставі договору не було.
Підставою для сплати зазначеної суми був рахунок підрядника №3 за виконані роботи.
За таких обставин мова може йти лише про оплату за виконану роботу на підставі пункту 3.2 Договору від 08.11.2007.
Суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки документам, наданим стороною, які підтверджують виконання робіт: довідці про вартість виконаних робіт, (форма №КБ-3), акту №1 прийняття виконаних підрядних робіт за лютий 2008 (форма № КБ-2в) та підсумковій відомості ресурсів, розрахункових документів на придбання матеріалів для проведення робіт, автотранспортних накладних на доставку матеріалів на об’єкт реконструкції (том 1 аркуші справи 74 –95, том 2 аркуші справи 48-67).
У сукупності зазначені документи підтверджують факт проведення підрядних робіт на об’єкті: житловий будинок №5б по вул. Лесі Українки у місті Севастополі.
Судова колегія не може погодитись з тим, що зазначені документи є неналежними доказами факту виконання підрядних робіт, виходячи з такого.
Згідно з пунктом 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що замовник відмовився від підпису спрямованих на його адресу актів виконаних робіт з причин, зазначених у листі №03-04/79 від 30.10.2009. Такими причинами є: несвоєчасність отримання актів, виконання робіт на іншому об’єкті, невиконання робіт на об’єкті закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин", відмова від договору (том 2 аркуш справи 13).
Але зазначені причини не є поважними, оскільки акти виконаних робіт були надані 27.02.2008, у зв'язку з чим 28.02.2008 надійшла часткова сплата грошей на адресу підрядника. Крім того, на супровідному листі є відмітка про вручення документу (том 1 аркуш справи 74).
Факт укладення договору між сторонами на реконструкцію того об’єкту, на якому проведені роботи, підтверджено зазначеними вище обставинами.
Факт укладення договору між сторонами на іншому об’єкті не підтверджено аж ніякими доказами
Відмова від договору суперечить нормам статті 525 Цивільного кодексу України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин відмова від підпису актів виконаних робіт здійснена за відсутністю поважних причин. Тому акти виконаних робіт є належним доказом виконання обов’язків з боку підрядника на виконання робіт по реконструкції житлового будинку за адресою вул. Л.Українки 5б у місті Севастополі.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що зазначеного висновку дійшли правоохоронні органи, порушивши кримінальну справу за фактом та ознаками складу злочину, передбаченому статті 191 частини 5 Кримінального кодексу України (том 1 аркуші справи 126-127).
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судове рішення в частині зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню.
Апеляційна скарга приватного підприємства "Монтажбудсервіс" у зв'язку з таким підлягає задоволенню.
При прийнятті нового рішення судова колегія звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки на підставі вищенаведеного замовник не у повному обсязі виконав свій обов’язок по сплаті за виконані підрядні роботи, судова колегія вважає за необхідне стягнути з нього на користь підрядника суму заборгованості 149233,0 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України судова колегія також стягує з закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" на користь приватного підприємства "Монтажбудсервіс" 3% річних у сумі 7371,70 грн. та 40937,46 грн. інфляційних витрат, розрахунок яких наданий позивачем та не спростований відповідачем по зустрічному позову (том 2 аркуш справи 10) .
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія також стягує з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом 1975,42 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Відносно вирішення судом першої інстанції позовних вимог за первісним позовом, судова колегія звертає увагу на наступне.
Правовою підставою на думку позивача, для стягнення сум є невиконання відповідачем умов договору підряду.
Але колегією встановлено, що відповідачем виконані роботи за договором, тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Оскільки резолютивна частина рішення суду першої інстанції у частині вирішення спору за первісним позовом є правильною, незважаючи на хибність мотивів, зазначених у рішенні, судове рішення у цієї частині залишається судовою колегією без змін, а апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" на підставі вищезазначеного не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (ч.1 п.3) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Монтажбудсервіс" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 08.12.2009 у справі №5020-5/002-9/447 частково скасувати в частині вирішення зустрічного позову.
Прийняті нове рішення у цієї частині.
Зустрічний позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" (99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8 рахунок № 26006300002161 в СФ АКБ "Форум" МФО 384931 ідентифікаційний код 16512618 (інших реквізитів немає) на користь приватного підприємства "Монтажбудсервіс" (99006, м. Севастополь, вул.. Готська, буд. 34 , рахунок № 26001035801700 в СФ АКИБ "УкрСиббанк" м. Харьків МФО 351005, ідентифікаційний код 33727692(інших реквізитів немає) заборгованість за договором підряду у сумі 149233,0 грн. витрати від інфляції в сумі 40937,46 грн., 3% річних у сумі 7371,70 грн., а усього 197542,0 грн.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Головний універсальний магазин" (99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8 рахунок № 26006300002161 в СФ АКБ "Форум" МФО 384931 ідентифікаційний код 16512618 (інших реквізитів немає) на користь приватного підприємства "Монтажбудсервіс" (99006, м. Севастополь, вул.. Готська, буд. 34 , рахунок № 26001035801700 в СФ АКИБ "УкрСиббанк" м. Харьків МФО 351005, ідентифікаційний код 33727692(інших реквізитів немає) 1975,42 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу, а разом 2211,42 грн. судових витрат.
В іншій частині судове рішення у справі №5020-5/002-9/447 залишити без змін.
Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 11331896, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 16.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-5/002-9/447. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: