Рішення № 11331037, 07.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 49/124-10

вх. № 5294/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хотіна А.О., дор. № 32/10 від 09.06.2010 року

відповідача - Бєлоусов С.М., дор. № 1858/42 від 01.06.2010 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" м. Харків

про стягнення 82059238,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 82 059 238, 94 грн. заборгованості, з яких 71 406 858, 36 грн. сума основного боргу, 2 047 721, 34 грн. пені, 6 384 716,10 грн. інфляційних та 2 219 943,14 грн. 3% річних за договором № 06/08-2402 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 31.12.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

13.07.2010 року позивач надав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, в який просить суд стягнути з відповідача 74 968 446,81 грн. заборгованості, з яких 64 406 858,36 грн. сума основного боргу, 1 967 261,21 грн. пені, 6 384 716,10 грн. інфляційних та 2 209 611,14 грн. 3% річних за договором № 06/08-2402 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 31.12.2008 року. Враховуючи, що у відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву до розгляду та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію суду надав докази часткової сплати заборгованості.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

31.12.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ВАТ „Харківгаз” (Покупець) був укладений договір № 06/08-2402 на постачання природного газу. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.5.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 18 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного та скріпленого печатками сторін акту приймання-передачі газу.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ на протязі січня - грудня 2009 року на загальну суму 103 141 070,65 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, лише частково оплатив поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого станом на час подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 64 406 858,36грн., яка до цього часу не сплачена.

В судовому засіданні відповідач надав суду копію платіжного доручення № 811 від 26.08.2010 року, відповідно якого він перерахував позивачу 45 150,00 грн. в рахунок погашення заборгованості. За таких обставин суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення суми 45 150,00 грн. провадження по справі припинити на підставі п .1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача складає 64 361 708,36 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 64 361 708,36 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Не приймаються судом до уваги заперечення відповідача, що зводяться до невідповідності тарифу на транспортування природного газу, встановленого для ВАТ "Харківгаз" та тарифу визначеному в спірному договорі, збитковості підприємства відповідача та відсутністю вини за неналежне виконання зобов’язання, з огляду на приписи ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже наведені відповідачем обставини можна визнати несприятливими наслідками здійснення господарської діяльності, відповідальність при настанні яких несе сам боржник.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6.2. договору за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1 967 261,21 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 6 384 716,10 грн. інфляційних витрат та 2 209 611,14 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 23296,53 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 215,60 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, у тому числі п/р 26009240 ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 64 361 708,36 грн. - основного боргу, 1 967 261,21 грн. - пені, 6 384 716,10 грн. - інфляційних витрат, 2 209 611,14 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 23 296,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 215,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 45150,00 грн. провадження по справі припинити.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 13.09.2010 року.