Рішення № 11331017, 02.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 16/88-10-33/192-10

вх. № 7042/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Руденко М.М., посвідчення № 122 від 31.08.2010 року

позивача - Бакалин Б.О., керівник, наказ № 340 від 19.10.1999 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ в особі Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії "Теплодар", м. Конотоп,

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в особі структурного підрозділу Конотопського механічного заводу, м. Конотоп

про стягнення 235720,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії "Теплодар" 235720,59 грн. заборгованості за невиконання зобов'язань за договором № 40/04Т про постачання теплової енергії, укладеним між Харківським державним авіаційним підприємством в особі Конотопського механічного заводу та Конотопським державним підприємством по виробництву теплової енергії "Теплодар" 21.09.2004 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути заборгованість. 26.08.2010 року через канцелярію суду надав додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав суд їх задовольнити. 26.08.2010 року через канцелярію суду надав додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, 25.08.2010 року через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких просив залишити без розгляду позовну заяву Конотопського транспортного прокурора у даній справі.

В ухвалі суду від 05.08.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

28.01.2008 року між Конотопським державним підприємством по виробництву теплової енергії "Теплодар" (Енергопостачальна організація) та Харківським державним авіаційним підприємством в особі Конотопського механічного заводу (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 67/08-Т (далі Договір). Відповідно до п. 10.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, ящо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Відповідно до умов розділу 1 договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. Згідно розділу 6 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 20%-20% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується не пізніше 10 календарних днів після отримання рахунку за спожиту теплову енергію; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.(п. 6.2., 6.3., 6.4.). У відповідності до п. 6.5. договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично сппожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач свої зобов’язання виконав, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу в період з січня 2008 року по березень 2010 року, що підтверджується щомісячними двосторонніми актами про відпуск теплової енергії, копії яких додані до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з січня 2008 року по березень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 235720,59 грн.

До матеріалів справи доданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 19.08.2010 року, відповідно якого відповідач має перед позивачем заборгованість в сумі 235720,59 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 235720,59 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Конотопський транспортний прокурор не має повноважень на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду, оскільки фактично виступає в інтересах суб'єкту господарювання, а не в інтересах держави.

Суд вважає таку позицію помилковою, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. З ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 56 Закону України “Про прокуратуру" визначено, що під поняттям "прокурор" слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Відповідно ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Тобто, з аналізу вищевказаних норм законодавства випливає, що прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з позовними заявами вимоги яких, спрямовані на захист в суді інтересів держави, зокрема державних підприємств, у випадках наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно першого абзацу Статуту Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії "Теплодар", - Конотопське державне підприємство по виробництву теплової енергії "Теплодар" - підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству транспорту України.

За таких обставин, суд вважає, що Конотопський транспортний прокурор згідно діючого законодавства мав право звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 2357,21 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в Краснобаварському відділенні ПІБ м. Харкова, МФО 351287, код 14308894) в особі його структурного підрозділу - Конотопського механічного заводу (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Професійна, 40, р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) на користь Конотопського державного підприємства по виробництву теплової енергії "Теплодар" (41600, Сумська область, м. Конотоп, пл. Новікова, 2, р/р 26003200040 Конотопської філії АБ "Експрес-банку", МФО 337212, код 30640180) - 235720,59 грн. заборгованості за отриману теплову енергію.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в Краснобаварському відділенні ПІБ м. Харкова, МФО 351287, код 14308894) в особі його структурного підрозділу - Конотопського механічного заводу (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Професійна, 40, р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 2357,21 грн.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 26001301780096 в Краснобаварському відділенні ПІБ м. Харкова, МФО 351287, код 14308894) в особі його структурного підрозділу - Конотопського механічного заводу (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Професійна, 40, р/р 26008301670090 в Конотопському відділенні ПІБ, МФО 337386, код 14027422) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) - 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 07.09.2010 року.