Рішення № 11330883, 16.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16 вересня 2010 року справа № 5020-10/194-4/165 За позовом           Прокурора Гагарінського району міста Севастополя (вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євромедком” (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, буд. 19, кв. 51)

про стягнення 16726,46 грн., у тому числі: 14406,34 грн. –основний борг, 949,71 грн. –пеня, 138,98 грн. –3% річних, 1231,43 грн. –інфляційних витрат,

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя) - не з’явився;

Позивач (КП “Севтеплоенерго”Севастопольської міської Ради) - Іванов П.П. - юрисконсульт, довіреність №5127 від 14.12.09;

Відповідач (ТОВ „Євромедком”) - не з’явився;

Сутьспору:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євромедком” про стягнення 16726,46 грн., у тому числі: 14406,34 грн. –основний борг, 949,71 грн. –пеня, 138,98 грн. –3% річних, 1231,43 грн. –інфляційних витрат.

Ухвалою суду від 08.08.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-10/194, розгляд справи призначений на 27.07.2010.

Розпорядженням голови суду від 27.08.2010 №084, у зв’язку з вибуттям судді Юріної О.М. в щорічну відпустку, в цілях забезпечення дотримання строків вирішення спорів, встановлених Господарським процесуальним кодексом України та відповідно до Інструкції з діловодства у господарських судах України справа №5020-10/194 передана до провадження судді Погребняка О.С.

Ухвалою суду від 31.08.2010 справу прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., розгляд справи призначений у судовому засіданні 06.09.2010.

Представник позивача в процесі розгляду справи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2010 позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості за спожиту теплову енергію визнав, просив суд надати час на врегулювання спору шляхом добровільної сплати заборгованості. В підтвердження заявленого клопотання надав суду копії платіжних доручень та банківських виписок, які свідчать про часткове погашення боргу (а.с.48-58).

В подальшому, у судові засідання 06.09. та 16.09.2010 представник відповідача не з`являвся, причину не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка представника відповідача у судове засідання обов’язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника ТОВ «Євромедком».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

26.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євромедком” –Покупець, Комунальним підприємством «Севтеплоенерго»було укладено договір № 1935/У купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузлу обліку (а.с.6-8).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, Продавець зобов`язується передати Покупцеві теплову енергію до межі експлуатаційної відповідальності балансової належності теплових мереж і купівлі-продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію по встановлених тарифах.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Плата за теплову енергію за наявності вузлу обліку теплової енергії та гарячої води стягується по їх показниках у відповідності з пунктами 10-13 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»на підставі двостороннього акту по показниках вузлу обліку. Відмова від підписання акту не звільняє Покупця від оплати теплової енергії у встановленому порядку (пункт 4.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, про що свідчать Акт про готовність вузлу обліку теплової енергії до експлуатації в опалювальному сезоні.

Позивач зазначає, що ТОВ «Євромедком»в порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконав неналежним чином, плату за отриману теплову енергію здійснив не у повному обсязі, у зв’язку з чим, у нього за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 14406,34 грн.

          Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 14406,34 грн. основної заборгованості, 949,71 грн. пені, 138,98 грн. 3% річних, 1231,43 грн. –сума інфляційних витрат.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з тарифами, що діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається врученим покупцеві, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку за звітний місяць.

Згідно з пунктом 5.2 Договору, Покупець зобов`язаний оплачувати теплову енергію у встановлені законом строки.

З матеріалів справи вбачається факт виставлення відповідачеві наступних рахунків на оплату спожитої теплової енергії:

- рахунок-фактура № 1935/У за грудень 2009 року на суму 10267,73 грн.;

- рахунок-фактура № 1935/У за січень 2010 року на суму 5404,07 грн.;

- рахунок-фактура № 1935/У за лютий 2010 року на суму 3261,11 грн.;

- рахунок-фактура № 1935/У за березень 2010 року на суму 3934,19 грн.;

- рахунок-фактура № 1935/У за квітень 2010 року на суму 1539,24 грн. Всього на суму 24406,34 грн.(а.с.11-15).

Доказів звернення ТОВ «Євромедком»до КП «Севтеплоенерго»із заявами про неотримання рахунків на оплату за звітний місяць суду не представлено. Таким чином, всі рахунки вважаються врученими.

В той же час, відповідачем до подачі позову до суду суму боргу було сплачено частково –в розмірі 10000,00 грн., у зв’язку з чим, сума позовних вимог щодо стягнення основаної заборгованості склала 14406,34 грн.

В процесі розгляду справи позивачем надано суду копії платіжних доручень від 05.07. та від 14.07.2010 на суму 3000,00 грн. та 3500,00 грн. відповідно (а.с.57-58).

На підставі викладеного, ухвалою суду від 16.09.2010 провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 6500,00 грн. припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення основної заборгованості в сумі 7906,34 грн. обґрунтованими та підлягаючим задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію –шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Позивачем до стягнення з відповідача заявлено 949,71 грн. пені.

Перевіривши наданий позивачем до позову розрахунок пені, судом встановлено вірність розрахунку, у зв`язку з чим пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 949,71 грн.

Позивач, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, також просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Євромедком” індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, суд, з урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р «Рекомендації відносно застосування індексів інфляції про розгляді судових справ», вважає, що сума інфляційного відшкодування у зв’язку із застосуванням індексу інфляції складає 1231,43 грн.

Розрахунок 3 % річних за весь час прострочення в сумі 138,98 грн., здійснений позивачем, суд вважає вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»підлягають задоволенню: 7906,34 грн. основної заборгованості, 949,71 грн. пені, 1231,43 грн. індекс інфляції та 138,98 грн. –3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євромедком” (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, буд. 19, кв. 51; ідентифікаційний код 35626044) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99001, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2,; ідентифікаційний код 03358357) 7906,34 грн. (сім тисяч дев`ятсот шість гривень, 34 коп.) основної заборгованості, 949,71 грн. (дев`ятсот сорок дев`ять гривень 71 коп.) пені, 1231,43 (тисяча двісті тридцять одна гривня, 43 коп.) грн. індекс інфляції та 138,98 грн. (сто тридцять вісім гривень, 97 коп.) –3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євромедком” (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, буд. 19, кв. 51; ідентифікаційний код 35626044) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 167,26 грн. (сто шістдесят сім грн., 26 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євромедком” (99058, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, буд. 19, кв. 51; ідентифікаційний код 35626044) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя                                                                                          О.С. Погребняк

Рішенні оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 20.09.2010.