Рішення № 11330581, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10 Справа № 31/81-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м. Одеса

до відповідача:Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів Львівської області

про:стягнення 22941,60 грн.

Суддя: Артимович В.М.

При секретарі:Митник М.Б.

Представники сторін:

від позивача:Баранов С.О. представник;

від відповідача:не зявився. Представнику позивача розяснено права і обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м. Одеса, надалі позивач, до Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів Львівської області, надалі відповідач, про стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 22941,60 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.08.2010 р.

Відповідачем 09.08.2010 р. подано на розгляду суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із перебуванням у відпустці представника.

Позивачем подано докази відсутності у провадженні господарських судів України та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору.

В судове засідання 11.08.2010 р. відповідач не з”явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача в судове засідання зявив ся, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, надав суду розрахунок ціни позову та довідку про включення позивача до ЄДР.

Також представником позивача подано на розгляд суду клопотання про продовження строку вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2010 р. строк вирішення спору продовжено до 26.08.2010р., розгляд справи відкладено на 26.08.2010 р.

В судове засідання від 26.08.2010 р. представник відповідача не зявився, причин неявки суду не повідомив, доказів оплати не представив. Представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові.

В судовому засіданні від 26.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 31.08.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.- 05.10.2009 р. у справі № 1/97 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»до Закритого акціонерного товариства «Галичина»про стягнення боргу. Згідно пункту 2 цього рішення стягнуто із відповідача 83780,00 грн. - суму основного боргу, 32507,00 грн. - інфляційних нарахувань, 11106,00 грн. - трьох відсотків річних за користування чужими коштами, 14650,68 грн. неустойки (пені).

19.01.2010 р. постановою Львівського апеляційного господарського суду пункт 2 резолютивної частини зазначеного вище рішення суду першої інстанції змінено та викладено його у наступній редакції: «Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина»(місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) 83780,00 грн. - основного боргу, 154424,00 грн. - неустойки (пені), 32507,00 грн. - інфляційних нарахувань, 11106,00 грн. - трьох процентів річних за користування чужими коштами, 1420,43 грн. - державного мита, 113,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті рішення залишено без змін.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/97 набрала законної сили 19.01.2010 р.

У позовній заяві позивач зазначає, що при підготовці матеріалів позовної заяви у справі 1/97 та при здійсненні юридичного супроводу під час розгляду вищезгаданої справи позивач користувався послугами адвокатів згідно угоди про надання правової допомоги від 01.09.2009 р. та додаткової угоди від 04.02.2010 р., розмір винагороди (гонорару) адвокатів по справі № 1/97 склав 24000,00 грн., які сплачені в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Таким чином, позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати 95,59 % витрат, понесених під час розгляду справи № 1/97, яка перебувала у провадженні Господарського суду Львівської області, а саме: 22941,60 грн. витрат на послуги адвокатів.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені саме адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До позовної заяви позивачем на підтвердження позовних вимог долучені: копія угоди про надання правової допомоги від 01.09.2009 р., копія додаткової угоди від 04.02.2010 р. , копія платіжного доручення № 501 від 01.09.2009 р. на суму 5000,00 грн., копія платіжного доручення № 659 від 04.02.2010 р. на суму 10000,00 грн., копія платіжного доручення № 702 від 23.03.2010 р. на суму 10000,00 грн., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 839 ОСОБА_1, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1518 ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з платіжних доручень, позивачем оплату проведено не адвокату, а фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, а в графі призначення платежу не зазначено призначенням платежу оплату за адвокатські послуги, натомість зазначено перерахування коштів на пластикову карту для ОСОБА_1 згідно угоди б/н від 01.09.2009р., та згідно угоди б/н від 04.02.2010 р., однак не конкретизовано даної угоди, у зв”язку із чим є неможливим визначити угоду, за якою здійснювалася оплата.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Відтак, зважаючи на проведення оплати позивачем коштів за надання правової допомоги не на користь адвоката, а фізичній особі підприємцю, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, норми ст.ст. 44, 49 ГПК України передбачають стягнення судових витрат, повязаних з розглядом справи, в тому числі витрат на оплату послуг адвоката, господарським судом в межах розгляду відповідної справи, а не шляхом предявлення окремих позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Суддя