Рішення № 11330443, 14.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

14.09.10                                                                                           Справа№ 23/91

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Комунального підприємства (надалі –КП) «Стрийводоканал», м. Стрий,

до відповідача Комунального підприємства (надалі –КП) «Світанок», м. Стрий,

про стягнення 25808,85 грн.

За участю представників:

Від позивача: Дуркало Б.Й. –представник,

Від відповідача: Волосецька І.М. –гол. бухгалтер.

Суть спору: позов заявлено КП «Стрийводоканал», м. Стрий, про стягнення з КП «Світанок», м. Стрий, 19776,99 грн. заборгованості за виконані протягом вересня 2008 –травня 2010 р. роботи, 2092 грн. пені за період прострочення з 25.11.2009 р. по 24.05.2010 р., 3134,86 грн. інфляційних, 804,8 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 25.09.2008 р. по 24.05.2010 р. Позовні вимоги мотивовані нормами Договору від 1 вересня 2008 р., ст.ст. 16, 509, 526, 610, 611, 625 ЦК України. Заявою № 460 від 31.08.2010 р. позивачем на підставі ст. 22 ГПК України фактично збільшено розмір позовних вимог. Позивач просить стягнути додатково 10670,29 грн. заборгованості за виконані у червні-серпні 2010 р. роботи, одночасно повідомляючи, що станом на 31.08.2010 р. відповідачем сплачено 19776,99 грн. вищезгаданої заборгованості за вересень 2008 р. –травень 2010 р. Крім цього, позивач у заяві просить стягнути з відповідача 1622,75 грн. пені за період прострочення платежів з 01.03.2010 р. по 01.09.2010 р., 3005,48 грн. інфляційних та 909,56 грн. трьох процентів річних за період прострочення з 01.09.2008 р. по 31.08.2010 р.

Відповідач у відзиві від 09.08.2010 р. за № 1076 повідомляє про часткове погашення заборгованості. Крім цього, відповідачем подано клопотання про не стягнення пені з огляду на його скрутний фінансовий стан, який виник внаслідок несвоєчасної сплати мешканцями квартплати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій.

Представник позивача у судовому засіданні, 14.09.2010 р., повідомив, що відповідачем частково погашено суму боргу і станом на день розгляду справи судом неоплаченими залишаються лише роботи на суму 5490,2 грн., виконані позивачем для відповідача у серпні 2010 р., а також заявлені до стягнення пеня, інфляційні та три проценти річних.

Представник відповідача у судовому засіданні, 14.09.2010 р., зазначила, що строк оплати робіт, виконаних у серпні 2010 р., ще не настав, оскільки вказані роботи виконувались позивачем для відповідача на підставі нового договору від 10 липня 2010 р. Згідно з п. 2.2. цього Договору виконані роботи оплачуються до 25 числа наступного місяця.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 599, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Між сторонами у справі 1 вересня 2008 р. та 30.04.2009 р. укладено Договори, згідно з умовами яких відповідач доручав, а позивач брав на себе зобов»язання виконати роботи згідно Положення про службу «059». Сторони погодили (п. 2.1. Договорів), що загальна вартість робіт складає 66898,47 грн. /рік або 5575,42 грн./міс. за договором від 1 вересня 2008 р. та 65839,2 грн./рік або 5486,6 грн./міс. за договором від 30.04.2009 р. Оплата виконується шляхом перерахування відповідачем коштів на розрахунковий рахунок позивача місячної суми договору до 25 числа поточного місяця (2.2. Договорів). За несвоєчасну оплату виконаних робіт пунктами. 3.2. Договорів передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день протермінування при заборгованості більше 2-х місяців. У судових засіданнях представником позивача визнавалось та не заперечувалось доповнення, внесене у п. 3.2. Договору від 30.04.2009 р., шляхом здійснення рукописного доповнення тексту п. 3.2. Договору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів звірки взаємних розрахунків, підписаних сторонами та скріплених їхніми печатками, рахунків-фактур, банківських виписок, платіжних доручень та переписки сторін, станом на 30.05.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за виконані протягом вересня 2008 р. – травня 2010 р. роботи становила 19776,99 грн. Однак, на день звернення позивача з позовом до суду (вхідний номер канцелярії суду 3600 від 15.06.2010 р) вказана заборгованість зменшилась на 6206,6 грн. і становила 13570,39 грн., оскільки відповідач перерахував позивачу платіжним дорученням № 183 від 31.05.2010 р. 3286,6 грн., платіжним дорученням № 185 від 02.06.2010 р. –720 грн., платіжним дорученням № 193 від 14.06.2010 р. –2200 грн. Відтак, станом на 15.06.2010 р. право позивача на отримання 6206,6 грн. заборгованості порушене не було і в цій частині позовних вимог слід відмовити. Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5490,2 грн. заборгованості за виконані у серпні 2010 р. роботи. Однак, ці роботи виконувались відповідачем для позивача на підставі нового договору від 10 липня 2010 р. Згідно з п. 2.2. Договору від 10 липня 2010 р. оплата за виконані роботи здійснюється до 25 числа наступного місяця. За таких обставин, строк оплати робіт, виконаних у серпні 2010 р. має настати лише 25 вересня 2010 р. Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 5490,2 грн. заборгованості за виконані у серпні 2010 р. роботи також необґрунтована і задоволенню не підлягає.

Що стосується решти суми заборгованості, то згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, її погашено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, протягом часу розгляду справи судом. Відсутність заборгованості за роботи виконані протягом вересня 2008 р. –липня 2010 р. опосередковано підтверджується поданим сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на 14 вересня, у якому зазначено лише 5490,2 грн. заборгованості, що становить вартість робіт, виконаних у серпні 2010 р. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення решти суми заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З огляду на неврахування позивачем вищезгаданих оплат у травні-червні 2010 р. та необґрунтовану вимогу про стягнення заборгованості за серпень 2010 р. позовні вимоги в частині стягнення пені, трьох процентів річних підлягають задоволенню частково. Так, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише 845,67 грн. трьох процентів річних. З урахуванням того, що у травні-серпні 2010 р. мала місце дефляція, стягненню підлягають 3005,38 грн. інфляційних. Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення лише 1245,27 грн. пені за період прострочення платежів з 01.03.2010 р. по 30.08.2010 р., з урахуванням вимог п. 3.2. Договору від 30.04.2009 р. Клопотання відповідача про відмову в стягненні штрафних санкцій та не стягнення пені суд вважає за доцільне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України задоволити частково та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 900 грн. Такий висновок суду обумовлений тим, що відповідач вжив заходів для погашення заборгованості, крім цього, він є житлово-комунальним підприємством і основними споживачами його послуг є громадяни –мешканці житлових будинків, які мають значну заборгованість перед відповідачем за надані ним послуги. Що стосується клопотання про відмову у стягненні трьох відсотків річних та інфляційних, то нормами ЦК України та ГПК України не передбачене право суду відмовляти у їх стягненні з огляду на розмір збитків, заподіяних кредиторові простроченням виконання грошового зобов»язання та скрутне матеріальне становище боржника.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позовних вимог провадження у справі щодо яких припинено та в частині 345,27 грн., на які зменшено розмір пені.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачу підлягає поверненню 29,95 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням № 1490 від 13 вересня 2010 р. державного мита.

Враховуючи наведене, а також ст. 509, 526, ЦК України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Світанок»(82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Ю.Липи, 3, ідентифікаційний код 32802328) на користь Комунального підприємства «Стрийводоканал»(82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 49, ідентифікаційний код 05432968) 900 грн. пені, 845,67 грн. трьох процентів річних, 3005,38 грн. інфляційних, 238,47 грн. державного мита та 153,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. Повернути Комунальному підприємству «Стрийводоканал»(82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, 49, ідентифікаційний код 05432968) з Державного бюджету України 29,95 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням № 1490 від 13 вересня 2010 р. державного мита.

          Довідку видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. У стягненні 11696,8 грн. заборгованості та 345,27 грн. пені відмовити.

4. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку встановленому ст.85 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя