Рішення № 11330424, 13.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.09.10 Справа№ 3/121

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

за позовом ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі відокремленого підрозділу Волинської філії, м.Луцьк

до відповідача : Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця», м.Львів

Про стягнення 27629,90 грн.

За участю представників:

Від позивача: Сухарин В.С. - представник

Від відповідача: Головатий Р.Я. - представник

Представникам сторін розяснено права та обовязки , передбачені ст.22 ГПК України.

Суть спору: ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі відокремленого підрозділу Волинської філії подано позов до Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»про стягнення 27629,90 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів викладених у відзиві на позов.13.09.2010 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

03.02.2010 лютого у м.Львові на Двірцевій вулиці з вини водія забезпеченого транспортного засобу ЗІЛ ММЗ -45054, (д.н.НОМЕР_2) ОСОБА_1 внаслідок порушення п.10.1 Правил дорожнього руху трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) внаслідок якого було пошкоджено автомобіль НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1), який рухався в попутному напрямку під керуванням його власниці ОСОБА_2 Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль ОСОБА_2 Пошкоджений автомобіль НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1) , на день скоєння ДТП застрахований його власницею в Українській страховій компанії «Дженералі Гарант»за Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119 ( Поліс №19 G-0282084 від 23.07.2009 року).

Вина ОСОБА_1 в скоєнні ДТП підтверджується довідкою ДАІ міста Львова №36/538 ск від 04.02.2010 року та постановою. Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.03.2010 року по справі № 3-480/10 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП за скоєння ДТП, яка спричинила пошкодження автомобіля НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1).

Володільцем автомобіля ЗІЛ ММЗ -45054, (д.н.НОМЕР_2) , яким керував ОСОБА_1 є Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дорожня ремонтно-експлуатаційна автобаза».

Цивільно-правова відповідальність володільця забезпеченого автомобіля ЗІЛ ММЗ -45054, (д.н.НОМЕР_2) державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»на день скоєння ДТП була застрахована в страховому ТзДВ «Глобус».

По даному страховому випадку (ДТП) на виконання умов договору страхування №19 (Поліс №19 G-0282084 від 23.07.2009 року) ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»фактично виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 53129,90 грн., частина якого в розмірі 25500,00 грн. була перерахована за регресною вимогою Страховим товариством з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС»на підставі полісу першого типу №ВЕ/3238970.

Залишок виплаченого позивачем відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1), який був пошкоджений внаслідок ДТП складає 27629,90 грн., які ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»просить стягнути в порядку регресу з володільця джерела підвищеної небезпеки - Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця».

Виставлена позивачем претензія №366 від 27.04.2010 року про виплату регресного відшкодування залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою звернення позивача для стягнення завданих збитків в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 27629,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2009 року між позивачем - ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Волинської філії "ВАТ "Українська страхова компанія Дженералі Гарант" (страховик) і ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу у формі страхового полісу № 19G-0282084, відповідно до якого позивач прийняв на страхування автомобіль НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1). Договором визначена страхова сума об'єкту: 200000,00 грн.

03.02.2010 року у м.Львові на Двірцевій вулиці з вини водієм ОСОБА_1, що керував автомобілем ЗІЛ ММЗ -45054, (д.н.НОМЕР_2), який працює у відповідача, порушено п.10.1 Правил дорожнього руху скоєно наїзд на автомобіль НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1), внаслідок чого останній зазнав механічних пошкоджень. Вина водія підтверджена постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП за скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно умов договору страхування (поліс добровільного страхування автотранспорту № 19G-0282084 від 22.07.2009 року ), на підставі страхового акту № 100541 від 16.03.2010 року , згідно рахунків, нарядів замовлень і накладних підприємств-ремонтників, ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" за заявою страхувальниці здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 53129,90 грн. двом підприємствам і підприємцю, які поставили запасні частини і виконали ремонтні роботи автомобіля НONDA CR-V (д.н. НОМЕР_1)., що підтверджено платіжними дорученнями, рахунками , наряд-замовленнями та накладними ( копії в матеріалах справи). Частина страхового відшкодування в розмірі 25500,00 грн. була перерахована за регресною вимогою Страховим товариством з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС»на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3238970, укладеного між ним та Державним територіально-галузевим обєднанням «Львівська залізниця»ВП «Дорожня ремонтно-експлуатаційна автобаза».

Згідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ЗІЛ ММЗ -45054, (д.н.НОМЕР_2) - джерело підвищеної небезпеки належить відповідачу, а водій ОСОБА_1 є водієм відокремленого підрозділу «Дорожня ремонтно-експлуатаційна автобаза»Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», що не заперечується відповідачем і підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою ст. 1172 ЦК України на юридичну особу покладається обов'язок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Необгрунтованим є посилання відповідача на те, що не підлягає до відшкодування виплачена сума страхового відшкодування, яка є більшою, ніж встановлено у висновку автотоварознавчого дослідження №89 від 10.03.2010 року.

За ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. № 6 із змінами і доповненнями з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах та враховуючи норми ст. 27 Закону України "Про страхування" випливає, що розмір вимоги, що переходить до страховика повинна відповідати сумі понесених витрат на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Спростовуються матеріалами справи доводи відповідача про відсутність повідомлень про огляд транспортного засобу на підтвердження матеріальних збитків. В судовому засіданні 13.09.2010 року позивачем було подано на огляд суду оригінали повідомлення водія ОСОБА_3 про час і місце огляду пошкодженого автомобіля.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що позивач не довів, які саме витратні матеріали були використані на суму 3250,00 грн. та не доведено необхідність заміни пошкоджених деталей. Висновком експерного автотоварознавчого дослідження №89 від 10.03.2010 року встановлено необхідність заміни пошкоджених деталей, їх приблизну вартість та вартість відновлювального ремонту.

Проте, слід зазначити, що при визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди , як вбачається із висновку експерного автотоварознавчого дослідження №89 від 10.03.2010 року, до вартості відновлювального ремонту автомобіля було включено і вартість нових деталей. У разі стягнення з відповідача на користь позивача вартості цих деталей, слід вирішити питання про повернення ним відповідачу пошкоджених деталей, які підлягали заміні, або їхньої вартості.

Що стосується посилання відповідача на надані послуги по зовнішньому миттю автомобіля та прибиранню салону, то слід зазначити наступне: зазначені роботи були повязані в звязку із проведенням відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого в результаті ДТП.

Згідно зі ст. 4-2 та 4-3 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Жодними належними і допустимими доказами відповідач не спростував доводів позивача, що підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, з врахуванням практики застосування законодавства вищою судовою інстанцією, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 82, 84, 85,111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути із Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1 , код ЄДРПОУ 23962032) на користь ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі відокремленого підрозділу Волинської філії (43020, м. Луцьк, вул. Звязківців, 1 «б», код ЄДРПОУ 16467237) 27629,90 грн. регресного відшкодування, 276,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Зобовязати ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі відокремленого підрозділу Волинської філії (43020, м. Луцьк, вул. Звязківців, 1 «б», код ЄДРПОУ 16467237) повернути Державному територіально-галузевому обєднанню «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1 , код ЄДРПОУ 23962032) пошкоджені деталі автомобіля НONDA CR-V, які були замінені на нові при проведенні відновлювального ремонту автомобіля після ДТП.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.09.2010 року.

Суддя