Рішення № 11330422, 02.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

02.09.10                                                                                           Справа№ 6/130(2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Альфа-Маркет”, м.Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства “Мірт”, м. Львів

про: стягнення 11607грн. 75коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Лабунець М.П.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Альфа-Маркет” подано позов до Приватного підприємства “Мірт” про стягнення 11055грн. 00коп. боргу та 552 грн. 75 коп. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою суду від 03.08.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 02.09.2010р.

В судовому засіданні 02.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомленнями про вручення поштових відправлень №4957301 та №4957298 від 04.08.2010р. на юридичну та фактичну адреси відповідача.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Альфа-Маркет” (постачальник) та Приватним підприємством “Мірт” (покупець) укладено договір №44/22 відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого відповідач зобов”язувався передати у встановлений строк товар (звукове та світлове комплексне обладнання) у власність позивача, а також виконати роботи (монтаж та налаштування переданого обладнання в обсязі, передбаченому двосторонньо підписаними Специфікаціями, які є невід’ємною частиною договору) за завданням позивача, а позивач зобов’язався прийняти цей товар та виконані роботи та сплатити їх на умовах договору.

На виконання умов вказаного договору відповідачем було не в повному обсязі здійснено передачу у власність позивача товар відповідно до специфікації №44, а саме не передано позивачу: радіомікрофон Sennheizer EV-135 (поз.28) –1 шт.; радіомікрофон Aiphard U-1 (поз.32) –1 шт.; рек-кейс (поз. 33) –3 шт.; Aparat CM6SF (поз.35) –4 шт.; PAR 36 PIN SPORT (поз. 44) –6 шт.

Позивач розрахувався за товар, зазначений у специфікації №44 до договору в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1983 від 29.04.2008р. на суму 79500грн. 00грн., № 1111 від 15.09.2008р. на суму 150000грн. 00коп., №1172 від 13.10.2008р. на суму 4550грн. 00коп. копії яких долучено до матеріалів справи.

Станом на час звернення з позовом до суду, відповідачем не доукомплектовано оплаченого обладнання на загальну суму 11055грн. 00коп.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до п.7.2. договору за несвоєчасне виконання робіт, несвоєчасну поставку, непоставку, недопоставку відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 5% від вартості недопоставленого товару, виконаних робіт. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 552грн. 75коп. є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог, доказів погашення боргу чи поставки недоукомплектованого товару, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.193, 229, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 670 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Мірт”, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 81, кв.12 (ідентифікаційний код 22396799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний Дім “Альфа-Маркет”, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119 (ідентифікаційний код 30256150) 11055грн. 00коп. боргу, 552грн. 75коп. штрафу, 116 грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          Суддя