Рішення № 11330142, 06.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/32306.09.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»

до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа»

про стягнення заборгованості по кредитному договору          

За зустрічним позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа»

до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»

про визнання договору недійсним

                                                   Головуючий суддя Котков О.В.

Судді Ягічева Н.І.

Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Рафальський В.В., довіреність № 195 від 28.07.2010 року;

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Костянчук С.П., довіреність від 09.09.2009 року;

В судовому засіданні 06.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «БТА Банк»(надалі ПАТ «БТА Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа»(надалі ДП «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа») 130021,47 грн. заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2010 року справа № 25/323 прийнята до провадження суддею Котковим О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2010 року справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: Котков О.В. (головуючий), судді Ягічева Н.І., Курдельчук І.Д.

В ході розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги. Згідно заяви про збільшення позовних вимог вих. № 10-6/954 від 05.03.2010 року, позивач просив стягнути з відповідача 135982,55 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року, та стягнути заборгованість в розмірі 231594,52 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 89-Н/08 від 28.08.2008 року.

Заява про збільшення позовних вимог вих. № 10-6/954 від 05.03.2010 року не прийнята судом до розгляду в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 231594,52 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 89-Н/08 від 28.08.2008 року, так як, позивач фактично звернувся до суду з заявою про зміну предмету та підстав позову.

Судом було відмовлено позивачу в прийнятті вказаних змін, зважаючи на наступне:

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає обсяг прав, які належать тільки позивачу. Зокрема позивач вправі до прийняття рішення по справі: змінити підставу або предмет позову.

Предмет позову –це певна матеріально–правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в порушення приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України були одночасно змінені предмет та підстави позову.

Під час розгляду справи позивачем було здійснено договірне списання коштів в сумі 130041,38 грн. за договором про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року. В зв’язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 31300,60 грн. пені, розмір якої підтверджено довідкою про стан заборгованості від 15.07.2010 року та розрахунком наданим до справи.

Клопотання позивача про стягнення 31300,60 грн. пені розглядається судом як заява про уточнення позовних, у зв’язку з чим відсутні підстави припинення провадження щодо розгляду вимог від яких позивач відмовився. Зазначена позиція викладена у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 року № 01-8/482, п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 в яких зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи, при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року щодо сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом наданим позивачем. В зв’язку з чим наявні підстави для стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені.

Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні проти позову заперечив.

Клопотання відповідача за первісним позовом про залучення до участі у справі органів прокуратури в якості третьої особи, судом було відхилено, про що зазначено в ухвалі господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року.

05.08.2010 року відповідачем було подано зустрічний позов про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2010 року до провадження було прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року, підписаний з боку позивача директором Півень В.В. без належних повноважень, не відповідає вимогам закону та є недійсним.

Відповідачем за зустрічним позовом, позову не визнано, представлено відзив, у якому зазначено про безпідставність заявленого позову.

Клопотання позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову шляхом заборони позивачу –Публічному акціонерному товариству «БТА Банк»здійснювати безспірне списання грошових коштів визнається судом необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, так як відповідно до п. 9.6 договору банк має право списувати кошти з метою повернення кредитів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 (надалі – Договір), згідно п.1.1 якого позивач відкриває відповідачу відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, що надалі іменується «Кредитна лінія», надає відповідачу грошові кошти (надалі –Кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а відповідач зобов’язується використовувати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити в повному обсязі та у строки, передбачені ст. 8цього договору, а також виконувати інші умови цього договору.

Відсоткову ставку за користування кредитними коштами було змінено, про що сторонами укладено договір про внесення змін № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року:

- починаючи з 7 серпня 2008 року процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 22,0 % річних.

Пунктом 1.3 договору (з врахуванням внесених змін) визначено, що процентна ставка за користування кредитами складає:

- 22,0 % річних –в разі виконання позичальником зобов’язань, передбачених в пункті 7.10 цього доовору;

- 24,0 % річних –в разі невиконання позивальником зобов’язань, передбачених в пункті 7.10 цього договору.

Згідно з умовами п. 8.1 договору позичальник зобовязаний повернути банку кожен з кредитів наданих в межах розміру ліміту кредитної лінії, встановленого в п. 1.2 до 30 листопада 2008 року.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав, надав відповідачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 30.11.2008 року.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що відповідач у визначений строк зобов’язання не виконав.

Таким чином, виходячи із зазначених умов договору, зважаючи на факт прострочення відповідачем сплати кредиту понад встановлений строк користування кредитною лінією, встановлений п. 8.1 Договору (30.11.2008), відповідач мав сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 22,0 % річних –в разі виконання позичальником зобов’язань, передбачених в пункті 7.10 цього договору, та 24,0 % річних – в разі невиконання позичальником зобов’язань, передбачених в пункті 7.10 цього договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9.6 договору № 85-Н/07 позичальник доручає банку списувати платіжними вимогами з усіх свої поточних рахунків грошові кошти з метою повернення кредитів, загальної заборгованості за кредитною лінією, нарахованої та несплаченої винагороди, нарахованих та несплачених процентів, а також пені та штрафів у випадку якщо позичальник не виконає вчасно свої зобов'язання зі сплати таких платежів у строки, визначені цим договором.

Згідно зі ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк може здійснювати договірне списання коштів з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі умов встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Згідно з п. 6.5. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті «Призначення платежу»якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22 та п. 9.6 договору, банк 06.04.2010 року меморіальними ордерами № 3648, № 3652, № 3653, № 3655, із зазначенням у реквізиті «призначення платежу»номеру та дати договору № 85-Н/07 від 19.04.2007 року, яким передбачено договірне списання, списав кошти на загальну суму 130 041,38 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість за кредитом та заборгованість по сплаті процентів згідно договору № 85-Н/07 від 19.04.2007 року є сплаченою.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 10.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, враховуючи, що умовами Договору термін виконання зобов’язання з повернення кредиту встановлений до 30.11.2008 року (згідно з п. 8.1 Договору), зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 31300,60 грн., із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Факт прострочення погашення суми кредиту підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований, належних доказів погашення суми заборгованості за договором № 85-Н/07 від 19.04.2007 року, у строки встановлені договором суду не представлено у зв’язку з чим, позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення пені в розмірі 31300,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 539,14 грн. та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Поверненню з Державного бюджету України підлягає надмірно сплачене позивачем державне мито в розмірі 2 136,63 грн., так як заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 89-Н/08 від 28.08.2008 року судом до розгляду не прийнята.

19 квітня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «БТА Банк»та Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»укладено договір про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 який за твердженням позивача за зустрічним позовом підписаний директором ДП «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа»Півень В.В. без отримання дозволу від органу, уповноваженого управляти майном підприємства - Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов‘язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з п. 1.1 спірного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, що надалі іменується «Кредитна лінія», надає позичальнику грошові кошти (надалі –Кредити) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується використовувати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, повертати банку кредити в повному обсязі та у строки, передбачені ст. 8 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору.

Представленим до матеріалів справи розрахунком заборгованості та випискою по рахунку підтверджується, що за період з 28.12.2007 року по 02.04.2010 року ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»погашалась заборгованість за кредитом.

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Наведені обставини щодо отримання коштів за договором та вчинення дій по його виконанню з боку позивача за зустрічним позовом (погашення боргу) свідчать про визнання та схвалення вказаним підприємством укладеного договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07. Жодних заперечень з боку ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»при отриманні коштів від ПАТ «БТА Банк»на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2007 року не було, і про недійсність вказаного договору не заявлялось.

Посилання позивача, на наявність обмежень у статуті товариства з приводу права директора на укладення кредитних договорів, як на підставу недійсності договору є безпідставним, оскільки відповідно до п. 5.3 статуту ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», директор видавництва самостійно вирішує питання діяльності видавництва, зокрема: укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий, валютний та інший рахунки.

Крім того, судом враховуються положення ст. 92 ЦК України, згідно якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Враховуючи можливість ПАТ «БТА Банк»при укладанні спірного договору ознайомитись із положеннями статуту на підставі якого діяла Півень В.В. підписуючи від імені ДП «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»договір, суд бере до уваги положення самого договору, зокрема п. 3.1 договору згідно з якими позичальник гарантує, що на момент укладення цього договору:

- він є юридичною особою за законодавством України, належним чином зареєстрованою у такій якості, і має усі ліцензії, дозволи, квоти й інші документи, необхідні для здійснення діяльності, для якої відповідно до цього договору йому надаються кредити;

- він має право укладати цей договір і виконувати свої зобов'язання по ньому, оскільки він має усі необхідідні для цього повноваження від співвласників (засновників, учасників, акціонерів), будь-яких інших третіх осіб і відсутні будь-які обставини, що обмежують його право укласти і виконати цей договір;

- фізична особа, яка зазначена в преамбулі цього договору і підписала його від імені позичальника, наділена достатніми для цього повноваженнями, що не скасовані і не обмежені, всі внутрішні процедури позичальника, необхідні для реалізації цих повноважень, виконані в повному обсязі і належним чином;

- не існує ніяких дій з боку суду, господарського або третейського суду, органів державної виконавчої служби, правоохоронних і будь-яких інших органів, служб, посадових осіб, що можуть привести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань по цьому договору;

- всі документи, надані позичальником банку у зв'язку з підготовкою до підписання цього договору, були подані в їх останньому завершеному стані, і на дату їх подання повністю достовірно відображають фінансовий стан позичальника та іншу інформацію про нього. За час, що пройшов з моменту подання зазначених документів банку, не відбулося ніяких суттєвих змін у юридичному статусі, фінансовому стані або діяльності позичальника, що можуть привести до невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань по цьому договору;

- його цивільна правоздатність не обмежена судом та в будь-якому суді не знаходиться в провадженні справа про обмеження його цивільної правоздатності.

Таким чином, обставини, які наводяться позивачем у зустрічній позовній заяві не відповідають дійсності, оскільки всі погодження при підписанні спірного договору були наявними про що сторони прямо виклали в договорі.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач у зустрічній позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов’язане із підписанням договору про відкриття кредитної лінії № 85-Н/07 від 19.04.2010 року від імені ДП «Державне спеціалізоване видавицтво «Вища школа» його ж директором Півень В.В.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом не були надані суду належні докази на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві вимог.

З урахуванням викладеного вище, у суду відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.

Судові витрати позивача за зустрічним позовом не підлягають стягненню з відповідача у зв’язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Державного спеціалізованого видавництва «Вища школа»(01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, код ЄДРПОУ 02476669, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «БТА банк»(04111, м. Київ, вул. Щербакова, 35; 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 14359845, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 31300,60 грн. (тридцять одна тисяча триста гривень 60 копійок) пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту за договором № 82-Н/07 від 19.04.2007р., державне мито - 1 539,14 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять гривень 14 копійок), 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «БТА банк»(04111, м. Київ, вул. Щербакова, 35; 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 14359845, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) надмірно сплачене державне мито в розмірі 2 136,63 грн. (дві тисячі сто тридцять шість гривень 63 копійки).

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя           О.В. Котков

Судді           Н.І. Ягічева

І.Д. Курдельчук

дата підписання повного тексту рішення 16.09.2010